Про умови оплати праці працівників архівних установ на основі Єдиної тарифної сітки

На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року N 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (із змінами) та від 22 серпня 2005 року N 790 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (із змінами)

1. Затвердити:

розміри тарифних розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників архівних установ, визначені на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери згідно з додатком 1;

схему тарифних розрядів посад керівних працівників державних архівів та інших архівних установ згідно з додатком 2;

схему тарифних розрядів посад професіоналів і фахівців архівних установ згідно з додатком 3;

схему тарифних розрядів посад (професій) керівників інших структурних підрозділів і технічних службовців архівних установ згідно з додатком 4;

схему тарифних розрядів посад керівних працівників бібліотек згідно з додатком 5;

схему тарифних розрядів посад (професій) робітників, зайнятих обслуговуванням архівних установ згідно з додатком 6;

показники для віднесення архівних установ України до груп за оплатою праці керівників і спеціалістів згідно з додатком 7.

2. Надати право керівникам архівних установ у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах:

2.1 установлювати:

1) працівникам конкретні розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) згідно із затвердженими схемами тарифних розрядів, розміри доплат і надбавок до них;

2) посадові оклади заступникам керівників, заступникам керівників структурних підрозділів - на 5-15 відсотків, головним бухгалтерам - на 10-30 відсотків, помічникам керівника - на 30-40 відсотків нижче, ніж посадовий оклад відповідного керівника, визначеного за схемами тарифних розрядів, затвердженими цим наказом;

3) надбавки працівникам:

а) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки):

за високі досягнення у праці;

за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання);

за складність, напруженість у роботі.

Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу.

У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавки скасовуються або зменшуються;

б) за почесні звання України, СРСР, союзних республік СРСР: "народний" - у розмірі 40 відсотків, "заслужений" - 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Надбавки за почесні звання встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним почесним званням.

За наявності двох або більше звань надбавки встановлюються за одним (вищим) званням. Відповідність почесного звання профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником архівної установи;

в) за знання та використання в роботі іноземної мови: однієї європейської - 10, однієї східної, угро-фінської або африканської - 15, двох і більше мов - 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Надбавка не встановлюється працівникам, для яких вимогами для зайняття посади передбачено знання іноземної мови, що підтверджено відповідним документом;

г) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 року N 1018 "Деякі питання оплати праці працівників державних і комунальних архівних установ" виплачувати працівникам архівних установ:

надбавку за вислугу років;

надбавку за знання та використання в роботі давніх мов у такому розмірі: однієї мови - 15, двох і більше - 25 відсотків посадового окладу.

У разі використання в роботі працівниками архівних установ іноземних та давніх мов надбавка встановлюється за одним вищим розміром (у відсотках посадового окладу);

4) доплати працівникам:

а) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки):

за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників;

за суміщення професій (посад);

за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.

Зазначені види доплати не встановлюються керівникам архівних установ, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, їх заступникам;

б) у розмірі до 40 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в нічний час, якщо вищий розмір не визначено законодавством, за кожну годину роботи з 10-ої години вечора до 6-ої години ранку;

в) за вчене звання:

професора - у граничному розмірі 33 відсотки посадового окладу (ставки заробітної плати);

доцента, старшого наукового співробітника - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Зазначена доплата встановлюється працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним ученим званням. За наявності в зазначених працівників двох або більше вчених звань доплати встановлюються за одним (вищим званням);

г) за науковий ступінь:

доктора наук - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);

кандидата наук - у граничному розмірі 15 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Зазначені доплати встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем. За наявності в працівників двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем.

Відповідність ученого звання та наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником архівної установи.

Документи, що засвідчують наявність наукового ступеня та ученого звання повинні відповідати нормам та вимогам, передбаченим законодавством;

ґ) за використання в роботі дезінфекційних засобів, а також працівникам, які зайняті прибиранням туалетів, - у розмірі 10 відсотків посадового (місячного) окладу;

5) водіям автотранспортних засобів:

надбавки за класність водіям II класу - 10 відсотків, водіям I класу - 25 відсотків установленої тарифної ставки за відпрацьований час;

доплати за ненормований робочий день - у розмірі 25 відсотків тарифної ставки за відпрацьований час.

2.2. Надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.

2.3. Преміювати працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи згідно із затвердженим порядком і розмірами преміювання працівників.

Преміювання керівників архівних установ, їх заступників, установлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюються за рішенням органу вищого рівня у межах коштів на оплату праці.

Рішення про відповідність почесного звання, ученого звання та наукового ступеня профілю діяльності керівника архівної установи приймається органом вищого рівня.

3. Керівним працівникам архівних установ, оплата праці яких залежить від групи за оплатою праці, у разі перевищення установою більш як удвічі показників, установлених для архівних установ І групи за оплатою праці, установлювати надбавки в розмірі 10 відсотків посадового окладу.

4. Умови оплати праці, тарифні розряди, показники для віднесення архівних установ України до груп за оплатою праці керівників і спеціалістів, визначені додатками 2-7 до цього наказу, поширюються на відповідні категорії працівників архівних установ незалежно від відомчого підпорядкування.

5. У разі, коли посадові оклади окремих категорій працівників за Єдиною тарифною сіткою розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери збільшуються порівняно з посадовими окладами цих категорій працівників (визначеними без урахування підвищень, передбачених умовами оплати праці), що діяли до 1 вересня 2005 року, менше ніж на відсоток підвищення мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2005 року, чи в разі, коли вони зменшуються, таким категоріям працівників установлюється попередній посадовий оклад (без урахування підвищень, передбачених умовами оплати праці), підвищений на 7,1 відсотка.

Посадові оклади, що були збережені згідно із законодавством, не збільшуються на відсоток підвищення мінімальної заробітної плати, якщо вони перевищують розміри посадових окладів, визначені за новими умовами оплати праці.

6. Уважати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету архівів України від 05.05.2001 N 37 "Про впорядкування умов оплати праці працівників архівних установ", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.05.2001 за N 410/5601 (із змінами).

7. Ці умови запроваджуються з 1 вересня 2005 року.

Примітки:

1. У 2010 році посадові оклади (тарифні ставки) розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду з 1 січня - 555 гривень; з 1 квітня - 567 гривень. Для працівників, у яких посадові оклади менші ніж розмір мінімальної заробітної плати, посадові оклади (тарифні ставки) у штатному розписі установлюються на рівні мінімальної заробітної плати.

Заробітна плата працівників, визначена з урахуванням зазначених посадових окладів, індексується відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

2. Посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі, коли посадовий оклад (тарифна ставка) визначений у гривнях з копійками, цифри до 0,5 відкидаються, від 0,5 і вище - заокруглюються до однієї гривні.

Примітка. Група за оплатою праці визначена згідно з галузевими нормами Міністерства культури і туризму України.

1. Група за оплатою праці керівників і спеціалістів архівних установ установлюється один раз на рік Держкомархівом України, виходячи з фактичних даних за звітний рік, за умов виконання всіх показників, передбачених для установ цієї групи.

Держкомархів України з урахуванням досягнень у науково-виробничій діяльності окремих державних архівних установ може перевести їх на групу вище без виділення додаткових коштів на це з Державного бюджету України.

2. Архівні установи можуть бути віднесені на одну групу нижче за оплатою праці керівників і спеціалістів порівняно з групою, яка визначена за встановленими показниками, у разі наявності в них істотних недоліків у забезпеченні збереженості архівних документів, організації їх приймання, науково-технічного опрацювання та використання їх інформації.

3. До I групи за оплатою праці керівників і спеціалістів належать центральні державні архіви України, Державний архів в Автономній Республіці Крим, Державний центр збереження документів Національного архівного фонду (далі - НАФ), Державний архів м. Києва.

4. Інші архівні установи належать до груп за оплатою праці керівників і спеціалістів залежно від обсягу зберігання документів за такими показниками:

I група - обсяг зберігання документів понад 1,5 млн. одиниць зберігання;

II група - обсяг зберігання документів від 1,0 млн. до 1,5 млн. одиниць зберігання;

III група - обсяг зберігання документів до 1,0 млн. одиниць зберігання.

5. Обсяг зберігання документів установлюється, виходячи із загальної кількості одиниць зберігання, що внесені до паспортів архівних установ.

6. Під час визначення обсягу зберігання документів також ураховуються такі додаткові показники, наявність і фактичні дані яких установлюються на підставі статистичної звітності та облікових документів архіву:

а) якщо архіви мають у своїй структурі служби, що здійснюють створення страхового фонду копій документів Національного архівного фонду в повному комплексі, фонду користування, консерваційно-профілактичне оброблення документів, складні реставраційні роботи, то вони належать до групи на один ступінь вище, ніж група, установлена за показниками обсягу зберігання документів;

б) загальні обсяги зберігання документів архівів, що поряд з управлінською документацією зберігають творчу документацію, документи особового походження, кіно-, фото-, фоно-, відеодокументи, електронні документи та науково-технічну документацію, визначаються з урахуванням переведення в одиниці зберігання управлінської документації зазначених видів документів, виходячи з такого співвідношення: 1 од. зб. іншої документації (крім управлінської) дорівнює 5 од. зб. управлінської документації;

в) архіви, що здійснюють зберігання страхового фонду копій документів НАФ, фонду користування, копій документів, які надійшли із зарубіжних країн, уключають поряд з основними обсягами зберігання документів додаткові їх обсяги у вигляді копій.

Обсяг страхового фонду копій документів НАФ включається в загальний обсяг одиниць зберігання управлінської документації. Мікрофільми та мікрофіші фонду користування, що надійшли із зарубіжних країн, уключаються з урахуванням перерахунку мікрофотокопій в одиниці зберігання документів з паперовою основою у співвідношенні: 100 кадрів позитива мікрофільмів та мікрофіш прирівнюються до 1 од. зб. управлінської документації або 5 од. зб. документів особового походження чи науково-технічної документації;

г) за наявності в складі архіву науково-довідкової бібліотеки або сховища друкованих видань додатково до обсягу зберігання документів додається кількість друкованих видань;

ґ) для архівів, що зберігають документи на п'яти і більше видах носіїв, які вимагають забезпечення різних умов зберігання документів, уводиться поправний коефіцієнт до обсягу цих документів у бік збільшення, який дорівнює 1,3;

д) для архівів, що зберігають і використовують документи на іноземних мовах, уводяться поправні коефіцієнти до обсягу зберігання документів у бік збільшення:

на трьох іноземних мовах загальним обсягом не менше 5 відсотків - коефіцієнт 1,1;

на чотирьох і більше мовах обсягом не менше 10 відсотків - коефіцієнт 1,2.

За наявності в архівах документів на стародавніх мовах обсягом не менше 1 відсотка поправний коефіцієнт становить 1,2;

у такому разі рішення про встановлення конкретної групи приймає відповідний центральний чи місцевий орган виконавчої влади або відповідний орган місцевого самоврядування.

е) в архівах, що забезпечують оптимальні умови зберігання документів відповідно до діючих нормативних вимог обсягом не менше 75 відсотків архівного фонду, уводиться поправний коефіцієнт до обсягу збереження документів у бік збільшення 1,2, а в повному обсязі архівного фонду - коефіцієнт 1,3;

є) в архівах, що систематично включають до наукового обігу архівні документи шляхом видання довідників та інших інформаційних видань про склад і зміст їх фондів, а також подання інформації про нові надходження та розсекречені документи, уводиться поправний коефіцієнт до обсягу документів у бік збільшення 1,2;

ж) в архівах, де питома вага використання архівного фонду дорівнює не менше 3 відсотків обсягу документів, уводиться поправний коефіцієнт до обсягу документів у бік збільшення 1,2;

з) в архівах, що мають не обліковані та не описані в установленому порядку документи обсягом понад 0,1 відсотка, уводиться поправний коефіцієнт у бік зменшення обсягу зберігання документів, який дорівнює 1,1;

и) в архівах, що допустили пошкодження або втрату документів, не пов'язані зі стихійним лихом або нещасними випадками, уводиться поправний коефіцієнт до обсягу документів у бік зменшення 1,2.

Якщо архів може одночасно застосовувати декілька поправних коефіцієнтів, то уточнений (умовний) обсяг зберігання документів розраховується із загальної суми поправних коефіцієнтів від обсягу зберігання документів.

Інформація за показниками, указаними в п. 6 (у тому числі в підпунктах "з" і "и"), подається архівом до Держкомархіву одночасно зі статзвітністю, якщо виникають підстави для переведення архіву в іншу групу за оплатою праці керівників і спеціалістів.

Цей порядок може бути застосований при віднесенні до груп за оплатою праці керівників і спеціалістів галузевих архівів, а також інших архівних установ, у яких установлено аналогічні до архівних установ умови оплати праці. У такому разі рішення про встановлення конкретної групи приймає відповідний центральний орган виконавчої влади.