Про удосконалення добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію

На виконання пункту 9 заходів з виконання Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004 - 2008 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року N 264, з метою удосконалення добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію

1. Затвердити:

1.1. Порядок добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію (протокол) (додається).

1.2. Форму первинної облікової документації N 503/о "Журнал реєстрації добровільного перед- та післятестового консультування у зв'язку з тестуванням на ВІЛ-інфекцію" та Інструкцію щодо її заповнення (додається).

1.3. Форму первинної облікової документації N 503-1/о "Інформована згода на проходження тесту на ВІЛ" та Інструкцію щодо її заповнення (додається).

1.4. Форму первинної облікової документації N 503-2/о "Довідка про результат тесту на ВІЛ" та Інструкцію щодо її заповнення (додається).

1.5. Форму первинної облікової документації N 503-3/о "Попередження особи, інфікованої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ)" (додається).

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської держадміністрацій та Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської держадміністрації довести зазначені Порядок та облікові форми до відома працівників закладів охорони здоров'я, які безпосередньо забезпечують медичний огляд населення на наявність ВІЛ-інфекції на засадах добровільного тестування з перед- та післятестовим консультуванням.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Цей Порядок, розроблений відповідно до Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" та постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року N 264 "Про затвердження Концепції стратегії дій Уряду, спрямованих на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу, на період до 2011 року та Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки", визначає порядок добровільного консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію та поширюється на державні та комунальні заклади охорони здоров'я, медичні заклади інших форм власності, об'днання громадян, у тому числі міжнародні (далі - ОГ), інші установи, організації та заклади, що працюють у сфері профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу, догляду та підтримки людей, які живуть з ВІЛ.

Співпраця вказаних установ, організацій та закладів у цьому напрямі переконливо продемонструє не лише успішність взаємодії державного та недержавного секторів, але й ефективність використання наявних у країні ресурсів для забезпечення попередження поширення ВІЛ-інфекції, розширення доступності добровільного консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію (далі-ДКТ) для різних груп населення у кожному адміністративному регіоні України.

1.1. Визначення понять та термінів, умовні скорочення

Метою ДКТ є надання добровільної консультативної допомоги населенню стосовно шляхів поширення ВІЛ-інфекції та профілактики інфікування, сприяння прийняттю добровільного інформованого рішення щодо тестування на ВІЛ, визначення ВІЛ-статусу людини, підтримка подальшої безпечної щодо інфікування ВІЛ поведінки, отримання своєчасної медичної допомоги: обстеження на туберкульоз, інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), опортуністичні інфекції та їх лікування, своєчасний початок антиретровірусної терапії (АРТ), профілактика вертикальної трансмісії ВІЛ, послуг з планування сім'ї та всебічної підтримки (в тому числі за принципом "рівний-рівному").

ДКТ є ключовим компонентом програм профілактики та здійснення лікування і догляду за хворими на ВІЛ-інфекцію/СНІД.

Завданнями ДКТ є:

1. Зниження темпів поширення ВІЛ-інфекції серед населення шляхом:

1.1. Інформування щодо шляхів поширення ВІЛ-інфекції та відповідних ризиків інфікування, пов'язаних з кожним з них;

1.2. Ознайомлення із заходами та засобами зменшення ризику інфікування ВІЛ;

1.3. Оцінки індивідуального ризику інфікування ВІЛ, сприяння формуванню у пацієнта власної оцінки ступеня особистого ризику інфікування ВІЛ;

1.4. Інформування про процедуру тестування та практичне значення результатів;

1.5. Тестування на ВІЛ-інфекцію;

1.6. Надання психологічної та соціальної підтримки;

1.7. Інформування про існуючі державні і комунальні заклади охорони здоров'я, інші державні та комунальні установи, організації та заклади, медичні заклади інших форм власності, об'єднання громадян, що надають медичну, психологічну, юридичну, соціальну та інші види допомоги особам, які її потребують;

1.8. Сприяння щодо прийняття добровільного інформованого рішення стосовно проходження тестування на ВІЛ-інфекцію;

2. Інформування з правових питань, пов'язаних з проблемами ВІЛ-інфекції/СНІДу;

3. Сприяння підвищенню рівня здоров'я населення, в тому числі подовженню та покращенню якості життя людей, які живуть з ВІЛ.

Принципи ДКТ (відповідно до рекомендацій ВООЗ та ЮНЕЙДС) - це обов'язкові мінімальні вимоги до процедури консультування і тестування, що передбачають:

4.1. Форми та зміст передтестового консультування

1. Передтестове консультування - це співбесіда (з дотриманням принципів ДКТ) між консультантом та пацієнтом з метою надання інформації щодо профілактики передачі ВІЛ, емоційної і психологічної підтримки тим, хто вагається стосовно проходження тесту на ВІЛ, допомоги у прийнятті усвідомленого рішення щодо тестування.

2. Консультування може проводитись:

для групи осіб (групове консультування/інформування);

індивідуально.

3. Групове консультування/інформування (ГК/І) може проводитись у разі:

якщо з'ясування власного ВІЛ-статусу для даної особи не є головною метою обстеження (особи, що обстежуються з метою отримання довідки, донори тощо);

неможливості (в окремих випадках) здійснення індивідуального консультування (серед осіб, що групою звертаються за тестуванням на ВІЛ-інфекцію з метою отримання довідки, ув'язнених, донорів, під час проведення акцій тощо);

недостатньої кількості консультантів.

3.1. ГК/І проводиться відповідно до цього Порядку лише за усною згодою всіх осіб, залучених до консультації.

3.2. Метою цього консультування є надання інформації щодо:

шляхів зараження ВІЛ, ризиків інфікування;

методів та засобів захисту від інфікування;

профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини (при консультуванні вагітних);

добровільності та конфіденційності тестування;

порядку проходження тестування та отримання його результатів;

мотивування до отримання індивідуальної консультації та проходження тестування;

наслідків з'ясування ВІЛ-статусу з висвітленням правових аспектів;

можливості отримання психо-соціальної підтримки та медичної допомоги.

3.3. Особливості та характеристики групової роботи:

3.3.1. ГК/І не передбачає:

проведення оцінки індивідуального ризику інфікування ВІЛ; з'ясування індивідуальних наслідків позитивного результату обстеження.

Кожному пацієнту після групового консультування слід запропонувати індивідуальну консультацію до проходження тесту на ВІЛ;

3.3.2. Групи повинні складатись з учасників, які мають спільну мету тестування на ВІЛ, наприклад, вагітні чи особи, що обстежуються з метою отримання довідки тощо;

3.3.3. Інформація, що надається цій групі, повинна бути адаптована до її потреб;

3.3.4. Усі учасники групи повинні домовитись про збереження конфіденційності особистої інформації, якщо така буде оприлюднена під час консультування кимось із осіб, що консультуються;

3.3.5. Чисельність груп для ГК/І не повинна перевищувати 16 осіб;

3.3.6. Заходи з групового інформування слід адаптувати до особливостей закладів та організацій, в яких воно проводиться.

4. Індивідуальне консультування проводиться відповідно до цього Порядку.

Метою індивідуального передтестового консультування (крім вказаного у пункті 3.2) є оцінка індивідуального ризику інфікування, розробка індивідуального плану зменшення ризику інфікування та визначення наслідків з'ясування ВІЛ-статусу для пацієнта.

Консультант повинен тактовно пояснити причини, на підставі яких він задає ті чи інші питання, у тому числі інтимні, запевнити про конфіденційність інформації, отриманої ним під час консультування. Консультант повинен запевнити про конфіденційність результатів тесту.

5. Консультування може бути поширене на подружжя, наречених, статевих партнерів, членів родини, друзів, колег тощо лише за згодою пацієнта.

6. Бажано, щоб перед- та післятестове консультування проводив той самий консультант.

7. За бажанням пацієнта ДКТ можуть бути проведені анонімно.

8. Усі особи, яким пропонується пройти тестування, мають право відмовитися від нього.

9. Консультанту потрібно надати інформацію усім особам, які звернулись за послугами ДКТ, в тому числі тим, хто відмовився від тестування, про:

шляхи передачі ВІЛ;

активну профілактику ВІЛ-інфекції;

можливості отримання додаткової інформації про ВІЛ-інфекцію;

можливості отримання консультативної, медичної допомоги та психологічної підтримки, якщо існує або виникне така потреба в майбутньому.

10. На проведення тестування медичний працівник державного або комунального закладу охорони здоров'я повинен отримати інформовану згоду пацієнта (форма первинної облікової документації N 503-1/о "Інформована згода на проходження тесту на ВІЛ", далі - форма N 503-1/о).

При анонімному обстеженні форма N 503-1/о не заповнюється.

11. Відмова пацієнта від передтестового консультування або від заповнення форми N 503-1/о не може бути перешкодою для добровільного тестування. У цьому разі, як виняток, лікар робить запис про згоду пацієнта на проходження тесту на ВІЛ з підписом пацієнта у відповідній документації (медична карта тощо).

12. Передтестове консультування спеціальних груп населення проводиться з урахуванням додаткових вимог (додаток 1 до Порядку).

Ефективне передтестове консультування допомагає пацієнту:

підвищити інформованість щодо питань ВІЛ-інфекції/СНІДу та його профілактики;

оцінити персональні поведінкові ризики щодо інфікування ВІЛ;

ознайомитися з процедурою тестування;

отримати інформацію про можливі результати тесту та їх значення;

прийняти інформоване рішення про проходження тестування;

отримати правову інформацію.

4.2. Індивідуальне передтестове консультування

4.2.1. Введення в зміст консультації

Мета: Досягти порозуміння з пацієнтом щодо завдань консультації.

Ставлення консультанта до пацієнта має бути професійним, поважливим, доброзичливим та толерантним. Пацієнту слід допомогти відчути себе комфортно під час консультування, зрозуміти зміст консультації.

Консультування проводиться у такій послідовності: