Про вибори народних депутатів України

6. Суб'єкт звернення та інші заінтересовані особи завчасно повідомляються про час і місце розгляду скарги.

7. Суди, органи прокуратури та виборчі комісії організують свою роботу під час виборчого процесу, в тому числі у вихідні дні та в день голосування, таким чином, щоб забезпечити прийом та розгляд скарг у строки та в спосіб, встановлені цим Законом.

1. Доказами, на підставі яких виборча комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги суб'єкта звернення і заперечення заінтересованих осіб, можуть бути:

1) письмові документи і матеріали, які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги;

2) письмові пояснення суб'єктів виборчого процесу, посадових і службових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, отримані на вимогу членів виборчої комісії на виконання повноважень виборчої комісії;

3) письмові і речові докази;

4) висновки експертів.

2. Суб'єкт розгляду скарги приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для розгляду скарги. Про відхилення доказів, які не мають значення для розгляду скарги або не мають доказової сили, зазначається у рішенні суб'єкта розгляду скарги.

3. Доказування обставини (фактів) здійснюється засобами доказування та в порядку, встановленими законом.

4. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо подано копію письмового доказу, суб'єкт розгляду скарги має право вимагати подання оригіналу.

5. Суб'єкт розгляду скарги оцінює докази з урахуванням дослідження їх у сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають наперед встановленої сили, за винятком обставин, фактів, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили.

1. Суб'єкт розгляду скарги, встановивши, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта оскарження не відповідають законодавству про вибори депутатів, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб'єкта виборчого процесу, задовольняє скаргу, скасовує рішення повністю або частково, визнає дії чи бездіяльність неправомірними, зобов'язує суб'єкта оскарження задовольнити вимоги заявника або іншим шляхом поновити порушені виборчі права громадян, права та законні інтереси суб'єкта виборчого процесу, чи зобов'язує суб'єкта оскарження та (або) інший орган, юридичну, посадову чи службову особу здійснити передбачені законами, що регулюють організацію та порядок проведення виборів, дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності неправомірними.

2. У разі визнання судом рішення відповідної виборчої комісії недійсним, у тому числі з питання визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, встановлення підсумків і результатів голосування, встановлення результатів виборів депутатів, рішення з цього питання приймає виборча комісія, рішення якої було визнане недійсним, або виборча комісія вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому виборча комісія не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, визнане судом недійсним.

3. Виборча комісія вищого рівня на підставі скарги, рішення суду або з власної ініціативи може скасувати рішення виборчої комісії нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання або зобов'язати виборчу комісію нижчого рівня повторно розглянути порушене питання.

4. Суб'єкт розгляду відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що рішення, дії або бездіяльність вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують права і законні інтереси виборців, права і законні інтереси суб'єктів виборчого процесу.

5. Копія рішення суб'єкта розгляду скарги після його прийняття (проголошення) негайно видається чи надсилається суб'єкту звернення, суб'єкту оскарження, заінтересованим особам та (у разі судового рішення) відповідній виборчій комісії.

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

1. Учасники судового розгляду справи мають право оскаржити в апеляційному порядку повністю або частково судове рішення, ухвалене судом першої інстанції, що не набрало законної сили, якщо суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не дав належну оцінку доказам або істотно порушив норми судочинства.

2. Апеляційна скарга також може бути подана третьою особою - суб'єктом виборчого процесу, яка не брала участі в судовому розгляді справи, якщо рішення суду першої інстанції порушує її права, свободи та законні інтереси.

3. Рішення апеляційних судів, ухвалені ними у першій інстанції, переглядаються в апеляційному порядку Верховним Судом України.

4. Апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції можуть бути подані протягом двох днів з дня, наступного після оголошення рішення.

5. Апеляційні скарги, подані після закінчення строків, встановлених частиною четвертою цієї статті, залишаються без розгляду.

6. Суд апеляційної інстанції розглядає справу протягом двох днів з дня прийняття апеляційної скарги, однак стосовно судових рішень, що були ухвалені судом першої інстанції до дня голосування, - не пізніше дня, що передує дню голосування.

1. Скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадової та службової особи подається до місцевого суду за місцезнаходженням органу, підприємства, установи, закладу, організації, рішення, дії чи бездіяльність якого чи посадової (службової) особи якого оскаржуються.

2. Розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, закладу, організації, їх посадової та службової особи не виключає притягнення окремих посадових та службових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому законом.

1. Виборча комісія, кандидат у депутати, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу, виборець, законні права або охоронювані законом інтереси якого порушено, мають право оскаржувати рішення чи дії об'єднання громадян, виборчого блоку, його посадової особи чи повноважного представника, які стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до його внутрішньої організаційної діяльності або його виключної компетенції.

2. Виборець має право оскаржувати акти чи дії партій (блоків), інших об'єднань громадян, їх посадових осіб чи уповноважених осіб, які порушують його виборчі права.

3. Скарга з підстав, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, подається до місцевого суду за місцезнаходженням органу партії (блоку), іншого об'єднання громадян, акти чи дії якого оскаржуються.

1. Кандидат у депутати, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу мають право оскаржувати до суду або до відповідної виборчої комісії дії чи бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових та службових осіб, які порушують встановлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час виборчого процесу, у тому числі стосовно передвиборної агітації, зокрема щодо вимоги спростування опублікованих ними неправдивих відомостей про кандидата у депутати чи партію (блок) - суб'єкта виборчого процесу.

2. Центральна виборча комісія чи територіальна виборча комісія має право з власної ініціативи оскаржувати до суду дії чи бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових та службових осіб, зазначених у частині першій цієї статті.

3. Скарга на дії та бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових та службових осіб подається до місцевого суду за місцезнаходженням засобу масової інформації, дії чи бездіяльність якого оскаржуються.

4. Скарга на порушення встановлених законом обмежень щодо ведення передвиборної агітації загальнодержавними засобами масової інформації подається до Центральної виборчої комісії, а регіональними чи місцевими - до відповідної територіальної виборчої комісії. Виборча комісія, до якої надійшла скарга, своїм рішенням невідкладно надсилає копію цієї скарги до відповідних правоохоронних органів для перевірки і реагування відповідно до законів України.

1. Кандидат у депутати, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу мають право оскаржувати дії іншого кандидата у депутати, якщо ці дії спрямовані на порушення встановленого законом порядку висунення кандидата у депутати, проведення передвиборної агітації, інші порушення їх прав, захищених законом, або виборчих прав громадян.

2. Виборець має право оскаржувати дії кандидата у депутати, якщо ці дії порушують його виборчі права.

3. Скарга на дії кандидата у депутати подається до Центральної виборчої комісії або до Апеляційного суду міста Києва.

1. Суб'єкт виборчого процесу має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, члена виборчої комісії.

2. Рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії чи члена такої комісії оскаржуються до територіальної виборчої комісії або до місцевого суду за місцезнаходженням дільничної виборчої комісії.

3. Рішення, дії чи бездіяльність територіальної виборчої комісії чи члена такої комісії оскаржуються до Центральної виборчої комісії або до апеляційного суду за місцезнаходженням територіальної виборчої комісії.

4. Рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії чи члена Центральної виборчої комісії оскаржуються до Верховного Суду України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, їх членів повинні розглядатися судами у складі не менше трьох професійних суддів.

Особи, винні в порушенні законодавства про вибори депутатів, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом.

1. Центральна виборча комісія після офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів передає виборчу та іншу документацію до відповідної центральної державної архівної установи, а територіальні виборчі комісії передають таку документацію до відповідних місцевих державних архівних установ.

2. Перелік виборчої та іншої документації, що підлягає зберіганню в державних архівних установах, та порядок її передачі до цих установ визначаються Центральною виборчою комісією за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

3. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування після припинення повноважень дільничних та територіальних виборчих комісій зобов'язані забезпечити збереження виборчих скриньок, кабін для голосування, печаток, штампів цих виборчих комісій, методичної літератури, що їм надавалися на період виборчого процесу.

4. Протоколи дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях та про підсумки голосування в межах територіальних виборчих округів, виборчі бюлетені, контрольні талони виборчих бюлетенів, списки виборців, акти, заяви, скарги про порушення вимог цього Закону при проведенні голосування і підрахунку голосів виборців, інші протоколи та рішення виборчих комісій зберігаються у місцевих державних архівних установах протягом чотирьох років з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів, після чого знищуються в установленому порядку.

5. Державні архівні установи забезпечують доступ до виборчої документації по виборах депутатів у порядку, встановленому законодавством України.

1. Цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2005 року.

2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. З дня набрання чинності Адміністративним процесуальним кодексом України розгляд скарг у судах здійснюється в порядку, встановленому Адміністративним процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

4. У частинах першій та другій статті 17-3 та частинах першій та другій статті 17-4 Закону України "Про політичні партії в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 23, ст. 118; 2004 р., N 15, ст. 218) слово "чотири" замінити словом "три".

5. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк після опублікування цього Закону:

підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

6. Центральній виборчій комісії:

привести у місячний строк після опублікування цього Закону свої акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття актів, передбачених цим Законом.

7. Визнати з 1 жовтня 2005 року таким, що втратив чинність, Закон України "Про вибори народних депутатів України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 51-52, ст. 265; 2002 р., N 9, ст. 69; 2004 р., N 15, ст. 218, N 23, ст. 320), крім положень Закону, які регулюють порядок заміщення депутатів, обраних у багатомандатному окрузі, які вибули. Встановити, що зазначені положення Закону втрачають чинність з 1 березня 2006 року.