Про недержавне пенсійне забезпечення

10. Члени ради фонду зобов'язані діяти лише в інтересах учасників фонду, належно виконувати свої обов'язки.

Члени ради фонду несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону та нормативно-правових актів Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України відповідно до закону.

1. Рада фонду провадить свою діяльність у порядку, визначеному статутом пенсійного фонду, та відповідно до вимог цього Закону, зокрема:

звітує про діяльність пенсійного фонду перед зборами засновників фонду;

реєструє в національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, зміни до пенсійних схем фонду, погоджені із засновниками (з урахуванням вимог, встановлених абзацом другим частини першої статті 9 цього Закону);

затверджує інвестиційну декларацію та зміни до неї;

обирає голову та секретаря ради фонду з числа членів ради;

укладає від імені пенсійного фонду договори з адміністратором, компанією з управління активами або іншою особою, яка має право здійснювати управління активами пенсійного фонду, зберігачем, аудитором пенсійного фонду;

заслуховує звіти про діяльність адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами пенсійного фонду, зберігача та приймає рішення щодо цих звітів;

затверджує інформацію про фінансовий стан пенсійного фонду, яка підлягає оприлюдненню в порядку, встановленому цим Законом, та розглядає аудиторський висновок;

здійснює контроль за цільовим використанням активів пенсійного фонду;

розглядає спірні питання, що виникають між пенсійним фондом та його учасниками та (або) вкладниками;

вирішує інші питання, віднесені статутом пенсійного фонду до компетенції ради цього фонду.

Питання, віднесені цим Законом і статутом пенсійного фонду до компетенції ради фонду, не можуть бути передані до компетенції виконавчих органів засновника (засновників) фонду, професійного адміністратора або будь-яких інших осіб.

2. Голова ради фонду організовує роботу ради відповідно до вимог цього Закону та статуту пенсійного фонду і підписує особисто від імені пенсійного фонду документи, передбачені цим Законом, або дає доручення на це уповноваженій особі з числа членів ради фонду.

3. Рада фонду має право здійснювати свої повноваження, якщо у її засіданні беруть участь більше половини загальної кількості її членів.

У разі коли у складі ради залишилася половина загальної кількості її членів або менше, голова ради зобов'язаний скликати позачергові збори засновників фонду.

4. У разі коли внаслідок реорганізації професійного адміністратора, компанії з управління активами або зберігача порушуються вимоги цього Закону в частині, що стосується пов'язаних осіб, рада фонду зобов'язана протягом трьох місяців прийняти рішення щодо вибору нового надавача відповідних послуг із забезпеченням при цьому дотримання вимог законодавства щодо пов'язаних осіб.

1. Засідання ради фонду скликаються головою ради не рідше одного разу на квартал.

Голова ради фонду зобов'язаний скликати засідання ради фонду протягом п'яти робочих днів у разі:

1) виникнення питань, віднесених до компетенції ради фонду;

2) отримання радою фонду від органів державної влади, що здійснюють державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення, повідомлення про виявлення порушень у діяльності осіб, з якими укладено договори відповідно до частини другої статті 12 цього Закону, або анулювання таким особам ліцензій на провадження відповідної діяльності;

3) отримання письмової вимоги не менше ніж третини членів ради фонду;

4) дострокового розірвання договорів з адміністратором, компанією з управління активами, зберігачем фонду;

5) отримання письмової вимоги від учасників фонду, які становлять не менш ніж десять відсотків загальної кількості учасників фонду, про проведення засідання ради фонду;

5-1) надходження від адміністратора пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня повідомлення про порушення вимоги цього Закону щодо показника зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування;

6) в інших випадках, передбачених статутом пенсійного фонду.

На засіданнях ради фонду мають право бути присутні представники осіб, на вимогу яких проводиться засідання ради.

На засідання ради фонду, на яких розглядаються питання щодо результатів діяльності пенсійного фонду, обов'язково запрошуються представники адміністратора, компанії з управління активами, зберігача фонду.

2. Засідання ради фонду є правомочним, якщо в ньому беруть участь більше половини загальної кількості її членів.

Рішення ради фонду приймаються простою більшістю голосів членів ради фонду, які беруть участь у засіданні. У разі рівної кількості голосів вирішальним є голос голови ради фонду.

З питань, винесених на розгляд ради фонду на вимогу учасників фонду, рада зобов'язана прийняти рішення.

3. Протокол засідання ради фонду підписується головою або уповноваженою ним особою з числа членів ради фонду, а також секретарем ради фонду і надається засновникам, адміністратору, особам, що здійснюють управління активами, та зберігачу пенсійного фонду, а також іншим особам, яких стосуються рішення, прийняті на засіданні ради фонду, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів після проведення засідання ради фонду.

1. Збори засновників пенсійного фонду проводяться не рідше одного разу на рік. Дата, час і місце проведення зборів оголошуються радою фонду шляхом письмового повідомлення усіх засновників фонду не пізніше ніж за 20 днів до проведення зборів.

Порядок формування порядку денного, скликання, проведення та компетенція зборів засновників визначаються статутом пенсійного фонду з урахуванням вимог цього Закону.

Учасники фонду, які становлять не менш ніж десять відсотків загальної кількості учасників фонду, мають право вимагати скликання позачергових зборів засновників та обов'язкового прийняття рішення з питань, запропонованих ними до розгляду на зборах засновників.

2. Збори засновників пенсійного фонду вважаються правомочними, якщо на них присутні більше половини загальної кількості засновників фонду.

У разі коли збори засновників не відбулися два рази підряд у зв'язку з їх неправомочністю через відсутність достатнього числа представників засновників, рішення за порядком денним таких зборів приймається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Обов'язковим питанням порядку денного зборів засновників є вибори нових членів ради фонду замість тих, повноваження яких були припинені.

3. До компетенції зборів засновників належать:

а) погодження змін до статуту пенсійного фонду, в тому числі що стосується пенсійних схем;

б) затвердження підсумків роботи пенсійного фонду;

в) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності членів ради пенсійного фонду;

г) заслуховування звіту ради пенсійного фонду та винесення рішень про переобрання членів ради пенсійного фонду;

д) вирішення інших питань, віднесених до компетенції зборів засновників статутом пенсійного фонду.

4. Збори засновників пенсійного фонду можуть проводитись шляхом опитування, якщо таке визначено статутом пенсійного фонду, у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

5. Рішення зборів засновників з питань порядку денного доводяться до відома всіх учасників фонду у порядку, встановленому статутом фонду.

1. Ліквідація пенсійного фонду здійснюється на підставі рішення:

1) засновників пенсійного фонду;

2) правонаступників засновників фонду у випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 20 цього Закону.

Рішення про ліквідацію фонду погоджується з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Погодження надається за умови виконання на день ліквідації пенсійного фонду усіх передбачених пенсійними контрактами зобов'язань щодо сплати пенсійних внесків до такого фонду та зобов'язань щодо адміністрування фонду.

Рішення про ліквідацію корпоративного пенсійного фонду набирає чинності за умови внесення змін до колективного договору, якщо створення такого фонду було передбачено цим документом.

2. Пенсійний фонд повинен бути ліквідований у разі:

1) настання умов, передбачених частиною десятою статті 20 цього Закону;

2) ліквідації без правонаступництва всіх засновників фонду;

3) припинення участі в пенсійному фонді всіх його учасників.

3. У разі прийняття рішення про ліквідацію пенсійного фонду рада фонду до початку процедури ліквідації цього пенсійного фонду у встановлений національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, термін зобов'язана повідомити про це рішення вкладників та учасників фонду, адміністратора, осіб, що здійснюють управління активами, зберігача та національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, з обов'язковим повідомленням учасників фонду про дату початку і закінчення періоду ліквідації пенсійного фонду.

На підставі рішення про ліквідацію пенсійного фонду рада фонду приймає рішення про визначення єдиного поточного рахунку пенсійного фонду та відкриття у зберігача фонду спеціального ліквідаційного депозитного рахунку, на який зараховуються всі грошові кошти з інших рахунків фонду та всі надходження грошових коштів від продажу активів пенсійного фонду. Всі інші рахунки пенсійного фонду підлягають закриттю.

4. Витрати на забезпечення діяльності ліквідаційної комісії пенсійного фонду здійснюються за рахунок грошових коштів його засновників у порядку, визначеному зборами засновників.

5. Порядок утворення, склад, повноваження та порядок функціонування ліквідаційної комісії, процедура проведення ліквідації кожного окремого пенсійного фонду визначаються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

1. Після отримання повідомлення про ліквідацію пенсійного фонду кожен його учасник повинен надіслати до ліквідаційної комісії письмову заяву із зазначенням іншого пенсійного фонду, страхової організації або пенсійного депозитного рахунку, куди повинні бути передані належні йому пенсійні кошти. Разом з письмовою заявою учасник фонду надсилає копію пенсійного контракту, укладеного ним з іншим пенсійним фондом, договору страхування з обраною страховою організацією або договору про відкриття пенсійного депозитного рахунку. Учасник фонду повинен надіслати письмову заяву у строки, визначені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування після отримання повідомлення про ліквідацію пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня повинен надіслати ліквідаційній комісії цього фонду заяву про перерахування коштів до Накопичувального пенсійного фонду або за бажанням заяву із зазначенням іншого пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня, а також копію пенсійного контракту, укладеного ним із таким фондом, а у випадках, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заяву із зазначенням страхової організації, обраної таким учасником, і копію договору страхування довічної пенсії для перерахування коштів, облікованих на його індивідуальному пенсійному рахунку.

2. У разі укладення пенсійного контракту з іншим пенсійним фондом, договору страхування з обраною страховою організацією або договору про відкриття пенсійного депозитного рахунку учасник фонду зобов'язаний надати іншому фонду, страховій організації або банківській установі копію пенсійного контракту з фондом, що ліквідується. Після передачі іншим пенсійним фондам, страховим організаціям або на пенсійні депозитні рахунки пенсійних коштів учасників фонду, що ліквідується, їх пенсійні контракти з цим фондом вважаються анульованими.

3. У разі ліквідації пенсійного фонду пенсійні кошти учасників фонду відповідно до їх письмових заяв переводяться до інших пенсійних фондів, страхових організацій або на пенсійні депозитні рахунки згідно з ліквідаційним балансом фонду та в порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Пенсійні кошти учасника накопичувальної системи пенсійного страхування, обліковані на його індивідуальному пенсійному рахунку у пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня, що ліквідується, за його бажанням перераховуються до Накопичувального пенсійного фонду або до іншого пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня у порядку, встановленому Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики і Антимонопольним комітетом України.

Визначення суми пенсійних коштів, належної кожному учаснику фонду, здійснюється пропорційно сумам, що обліковуються на їх індивідуальних пенсійних рахунках на дату повного продажу активів пенсійного фонду. Після закінчення терміну подання заяв учасниками фонду, що ліквідується, всі грошові кошти із спеціального депозитного рахунку перераховуються на поточний рахунок такого пенсійного фонду, після чого спеціальний депозитний рахунок закривається.

Передача пенсійних коштів іншим пенсійним фондам, Накопичувальному пенсійному фонду, страховим організаціям або на пенсійні депозитні рахунки здійснюється лише в грошовій формі безготівковим платежем з поточного рахунку пенсійного фонду, що ліквідується.

4. Передача пенсійних коштів здійснюється відповідно до заяви учасника фонду, зазначеної в частині першій цієї статті, лише після затвердження національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ліквідаційного балансу пенсійного фонду і повинна бути проведена в строк не пізніше ніж протягом одного місяця з дня початку процедури ліквідації пенсійного фонду.

У разі коли продаж активів пенсійного фонду в цінних паперах протягом зазначеного часу може призвести до значного зниження їх вартості, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має право дозволити передачу в першу чергу пенсійних коштів учасників фонду, які досягли пенсійного віку, а строк передачі пенсійних коштів інших учасників фонду продовжити.

Разом з пенсійними коштами адміністратор передає пенсійним фондам, страховим організаціям або до банків на пенсійні депозитні рахунки, обрані учасниками фонду, звіт про операції, відображені на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду.

5. У разі коли учасник фонду не подав письмову заяву у встановлені строки, зазначені пенсійні кошти підлягають передачі до відкритого пенсійного фонду, визначеного ліквідаційною комісією, на умовах та в порядку, встановлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

У разі якщо учасник накопичувальної системи пенсійного страхування протягом 30 днів не подав письмової заяви і копії пенсійного контракту, укладеного ним з іншим пенсійним фондом - суб'єктом другого рівня, пенсійні кошти, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку, перераховуються до Накопичувального пенсійного фонду та обліковуються на його накопичувальному пенсійному рахунку.

1. Пенсійний фонд вважається ліквідованим з дня скасування його реєстрації національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та анулювання свідоцтва.

Скасування реєстрації пенсійного фонду здійснюється на підставі поданого до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, звіту про проведення ліквідації пенсійного фонду за умови повного розрахунку з усіма учасниками пенсійного фонду шляхом передачі всіх пенсійних коштів його учасників до інших пенсійних фондів, страхових організацій, на пенсійні депозитні рахунки або здійснення одноразової пенсійної виплати у випадках, передбачених цим Законом.

2. У разі ліквідації пенсійного фонду порядок задоволення вимог (претензій) вкладників і учасників та кредиторів пенсійного фонду визначається на підставі рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

3. На вимоги, претензії учасників фонду не поширюється строк позовної давності, визначений законом.

1. Сплата пенсійних внесків фізичними особами до корпоративних і професійних пенсійних фондів є добровільною. Колективним договором може передбачатися створення корпоративного пенсійного фонду роботодавцем або відрахування пенсійних внесків роботодавців до інших пенсійних фондів.

2. Право участі у корпоративному пенсійному фонді належить усім найманим працівникам юридичної особи, що є засновником або роботодавцем - платником такого фонду. Роботодавець не має права будь-яким чином обмежувати права працівників на участь у корпоративному пенсійному фонді.

3. Об'єднання юридичних осіб або фізичних осіб за родом їх професійної діяльності не мають права будь-яким чином обмежувати право фізичних осіб на самостійну участь у пенсійних фондах будь-якого виду.

4. Працівник або член об'єднання юридичних осіб чи фізичних осіб за родом їх професійної діяльності має право відмовитися від сплати пенсійних внесків до корпоративного або професійного пенсійного фонду за власний рахунок.

5. Якщо роботодавець здійснює пенсійні внески на користь всіх своїх працівників, пенсійні контракти укладаються роботодавцем з пенсійним фондом за вибором такого роботодавця.

Роботодавець має право встановлювати однаковий відсоток відрахувань пенсійних внесків до пенсійного фонду на користь своїх працівників від суми їх заробітної плати або застосовувати прогресивну шкалу відсотків відрахувань відносно суми заробітної плати залежно від віку працівників та (або) від їх стажу роботи на даному підприємстві із встановленням однакового відсотка відрахувань пенсійних внесків для кожної визначеної групи працівників.

Фізичні особи - учасники будь-якого пенсійного фонду мають право самостійно сплачувати додаткові внески на свою користь без обмежень.

6. Засновники професійного пенсійного фонду мають право сплачувати пенсійні внески за власні кошти на користь усіх своїх членів - фізичних осіб. При цьому розмір таких відрахувань та умови їх формування і використання встановлюються в порядку, визначеному частиною п'ятою цієї статті.

7. Участь або неучасть працівників у сплаті пенсійних внесків до пенсійного фонду не може бути:

умовою здійснення роботодавцем відрахування пенсійних внесків на користь цих працівників до пенсійного фонду;

підставою для обмеження прав таких працівників у трудових відносинах з роботодавцем.

8. У разі припинення участі у корпоративному чи професійному пенсійному фонді або ліквідації такого фонду належні учасникові такого фонду пенсійні кошти не можуть бути вилучені вкладниками таких фондів.

9. У разі реорганізації засновника або роботодавця - платника корпоративного пенсійного фонду обов'язки щодо сплати пенсійних внесків передаються його правонаступникові.

У разі злиття двох і більше юридичних осіб, що мали свої корпоративні пенсійні фонди, або приєднання однієї юридичної особи до іншої для утворення спільного корпоративного пенсійного фонду реорганізація існуючих корпоративних пенсійних фондів таких юридичних осіб здійснюється у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

10. Юридичні особи, що входять до складу засновників корпоративного або професійного пенсійного фонду або є роботодавцями - платниками корпоративного пенсійного фонду, а також юридична особа, що є одноосібним засновником корпоративного фонду, мають право прийняти рішення щодо тимчасового припинення сплати пенсійних внесків за власні кошти на період до одного року за погодженням із національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомивши про це учасників фонду, професійного адміністратора, якщо такий залучався, осіб, що здійснюють управління активами, та зберігача у строк протягом семи календарних днів після прийняття такого рішення. Умовою прийняття такого рішення є внесення відповідних змін до колективного договору, якщо у колективному договорі передбачено сплату таких пенсійних внесків.

У разі коли після закінчення строку, визначеного в абзаці першому цієї частини, зазначені юридичні особи, крім одноосібного засновника корпоративного пенсійного фонду, не приймають рішення про поновлення сплати пенсійних внесків до пенсійного фонду за власні кошти, такі юридичні особи виходять із складу засновників або припиняють участь у пенсійному фонді з обов'язковим повідомленням про це національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за умови виконання вимог, передбачених частинами восьмою - десятою статті 8 цього Закону.

Учасники фонду можуть не припиняти сплати пенсійних внесків на свою користь за власні кошти на період дії такого рішення, прийнятого засновником або роботодавцем-платником.

У разі коли після закінчення строку, передбаченого в абзаці першому цієї частини, юридична особа, що є одноосібним засновником корпоративного пенсійного фонду, не приймає рішення про поновлення сплати пенсійних внесків за власні кошти до утвореного цією юридичною особою фонду, такий пенсійний фонд підлягає ліквідації з дотриманням вимог цього Закону.

Дія цієї частини не поширюється на внески до корпоративних пенсійних фондів, які сплачуються роботодавцями як обов'язкові додаткові відрахування на користь окремих категорій громадян, визначених законами України.

11. У разі створення свого корпоративного пенсійного фонду компанія з управління активами або банківська установа має право здійснювати управління активами та адміністрування такого фонду за умови отримання відповідних ліцензій у порядку, встановленому законодавством.

При цьому витрати, пов'язані з виконанням функцій адміністрування та управління активами такого пенсійного фонду, здійснюються за рахунок такого засновника.

1. Право на участь у другому рівні системи пенсійного забезпечення має пенсійний фонд, який отримав ліцензію на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування, видану Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

2. Пенсійний фонд, що має намір отримати ліцензію на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування, повинен відповідати таким вимогам:

1) досвід роботи пенсійного фонду на ринку недержавного пенсійного забезпечення - не менше трьох років до дня подання заяви про отримання ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування;

2) мати договори про обслуговування недержавного пенсійного фонду, укладені з:

адміністратором, який відповідає вимогам, установленим Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, зберігачем недержавних пенсійних фондів, який має розмір регулятивного капіталу не менш як 500 мільйонів гривень;

компанією з управління пенсійними активами, яка має власний капітал у розмірі не менше 25 мільйонів гривень та досвід роботи з управління активами інституційних інвесторів не менше п'яти років;

3) адміністратор такого пенсійного фонду веде персоніфікований облік пенсійних коштів на індивідуальних пенсійних рахунках учасників фонду із застосуванням одиниці пенсійних активів та щоденним розрахунком чистої вартості одиниці пенсійних активів не менш як протягом 12 місяців до дня подання заяви про отримання ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування;

4) показник зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів за останні 12 місяців - на рівні не нижче середньозваженого показника зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів, що визначається Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;

5) пенсійні активи протягом останніх 12 місяців до дня подання заяви про отримання ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування відповідають вимогам щодо складу активів та обмежень інвестиційної діяльності відповідно до статей 47 і 49 цього Закону.

3. Ліцензія на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування видається Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України безстроково.

Рішення про відмову у видачі ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування або її анулювання може бути оскаржене в судовому порядку.

4. У разі отримання ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування вартість витрат, пов'язаних зі здійсненням діяльності в накопичувальній системі пенсійного страхування, не може перевищувати 3,5 відсотка середньозваженого значення чистої вартості пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування такого фонду.

Пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня зобов'язаний підтримувати щокварталу показники зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів на рівні не нижче 80 відсотків середньозваженого показника зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів, що визначається Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Адміністратор пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня зобов'язаний кожного робочого дня обчислювати чисту вартість пенсійних активів, у тому числі чисту вартість пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування, чисту вартість одиниці пенсійних активів у порядку, встановленому Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Адміністратор пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня зобов'язаний кожного робочого дня розміщувати на веб-сайті пенсійного фонду та/або адміністратора такого пенсійного фонду інформацію про показник чистої вартості одиниці пенсійних внесків, розрахований на кінець робочого дня, що передує дню розміщення такої інформації, та про інші показники, визначені Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

5. Компанія з управління активами пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня зобов'язана подавати кожного робочого дня адміністратору такого пенсійного фонду інформацію про вартість пенсійних активів фонду, які перебувають в їх управлінні, у розрізі пенсійних активів системи недержавного пенсійного забезпечення та пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування за формою та у порядку, що встановлені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

6. Зберігач пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня перевіряє правильність обчислення чистої вартості пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування, чистої вартості одиниці пенсійних активів, здійсненого адміністратором пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня та особами, які здійснюють управління пенсійними активами накопичувальної системи пенсійного страхування.

7. У разі невиконання вимог, визначених у частині четвертій цієї статті, у будь-якому звітному періоді адміністратор пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня зобов'язаний повідомити про це протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України інформації про середньозважений показник зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів за останній звітний період раду такого фонду; осіб, які здійснюють управління пенсійними активами накопичувальної системи пенсійного страхування; зберігача такого фонду.

Голова ради пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після надходження від адміністратора фонду повідомлення про порушення вимог, визначених частиною четвертою цієї статті, скликати засідання ради фонду.

Рада пенсійного фонду зобов'язана протягом п'яти робочих днів після прийняття нею рішення вжити заходів щодо усунення порушення вимог, визначених частиною четвертою цієї статті, та повідомити про прийняте нею рішення Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України.

8. У разі якщо вимоги, визначені у частині четвертій цієї статті, пенсійним фондом - суб'єктом другого рівня не виконуються протягом останніх двох кварталів, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України приймає рішення про заборону на укладення нових пенсійних контрактів цим фондом з учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування.

9. У разі якщо вимоги, визначені у частині четвертій цієї статті, пенсійним фондом - суб'єктом другого рівня не виконані протягом шести місяців з дня прийняття рішення Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України про заборону на укладення нових пенсійних контрактів з учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України приймає рішення про анулювання ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування, виданої цьому фонду.

Анулювання ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування пенсійним фондом - суб'єктом другого рівня здійснюється у порядку, визначеному Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України надсилає не пізніш як протягом трьох робочих днів після прийняття рішення про анулювання такої ліцензії повідомлення раді пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня, щодо якого анульовано ліцензію, адміністратору цього фонду, особам, які здійснюють управління активами накопичувальної системи пенсійного страхування такого фонду, зберігачу цього фонду, Раді Накопичувального пенсійного фонду та Пенсійному фонду України.

10. Пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня у разі анулювання виданої йому ліцензії на надання послуг у системі накопичувального пенсійного забезпечення:

1) інформує учасників накопичувальної системи пенсійного страхування про прийняте Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України рішення у порядку, визначеному зазначеною комісією;

2) забезпечує передачу пенсійних коштів, що належать учасникам накопичувальної системи пенсійного страхування цього фонду, та інформації з персоніфікованого обліку фонду щодо них до Накопичувального пенсійного фонду або за вибором учасників накопичувальної системи пенсійного страхування - до іншого пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня у порядку, встановленому Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики і Антимонопольним комітетом України;

3) має право не раніше ніж через три роки з дня винесення рішення про анулювання такої ліцензії Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України на повторне звернення щодо видачі ліцензії на надання фінансових послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування.

11. Перелік пенсійних фондів, яким видана ліцензія на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування, підлягає опублікуванню в порядку, встановленому Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

1. Адміністратором недержавного пенсійного фонду може бути:

юридична особа, яка надає професійні послуги з адміністрування недержавних пенсійних фондів (професійний адміністратор);

юридична особа - одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування такого фонду;

компанія з управління активами.

Юридична особа, яка має намір провадити діяльність з адміністрування пенсійних фондів, повинна отримати в національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів.

2. Надання послуг з адміністрування недержавних пенсійних фондів може поєднуватися лише з діяльністю з управління активами відповідно до вимог, встановлених цим Законом.

Одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який самостійно здійснює адміністрування такого фонду, не має права здійснювати управління активами пенсійних фондів, якщо він не є компанією з управління активами.

3. У разі створення корпоративного пенсійного фонду одноосібним засновником рішення про здійснення адміністрування самим засновником або про залучення професійного адміністратора приймається вищим органом управління або власником такого засновника.

У разі прийняття рішення про самостійне адміністрування корпоративного пенсійного фонду його засновником такий засновник повинен утворити відповідний структурний підрозділ.

4. Адміністратор надає послуги пенсійному фонду на підставі договору про адміністрування пенсійного фонду, який укладається з радою пенсійного фонду у письмовій формі.

Адміністратор діє від імені пенсійного фонду і в інтересах його учасників.

5. Істотними умовами договору про адміністрування пенсійного фонду є:

повна назва та місцезнаходження (юридична адреса) органів управління договірних сторін;

вид пенсійного фонду (відкритий, корпоративний чи професійний);

предмет договору;

права і обов'язки сторін;

застереження щодо конфіденційності;

порядок подання звітності та інформації;

відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору та порушення конфіденційності;

строк дії договору;

розмір оплати послуг з адміністрування пенсійного фонду (за винятком випадків, передбачених частиною одинадцятою статті 20 та частиною другою статті 30 цього Закону);

порядок зміни умов договору;

умови дострокового розірвання договору.

Договір може містити за згодою сторін інші умови, які не суперечать законодавству. Невід'ємним додатком до договору є інвестиційна декларація пенсійного фонду.

6. Адміністратор зобов'язаний:

вести персоніфікований облік учасників пенсійного фонду відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів;

укладати пенсійні контракти від імені пенсійного фонду;

забезпечувати здійснення пенсійних виплат учасникам фонду у випадках, передбачених цим Законом;

надавати зберігачу розпорядження щодо перерахування грошових коштів для оплати витрат, що здійснюються за рахунок пенсійних активів відповідно до статті 48 цього Закону;

надавати пенсійному фонду агентські та рекламні послуги, пов'язані з його діяльністю;

надавати інформацію відповідно до умов договору та цього Закону;

складати відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів звітність у сфері недержавного пенсійного забезпечення, вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність пенсійного фонду відповідним органам виконавчої влади та раді пенсійного фонду;

у письмовій формі інформувати учасників накопичувальної системи пенсійного страхування про умови і порядок отримання довічної пенсії за рахунок коштів, облікованих на їх індивідуальних пенсійних рахунках;

виконувати інші обов'язки у випадках, передбачених законом.

7. З метою провадження своєї діяльності адміністратор має право засновувати представництва, філії, інші відокремлені підрозділи відповідно до законодавства у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

8. Адміністратор пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня має право отримувати від Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України безоплатну інформацію про показники, що застосовуються для розрахунку довічних пенсій, у порядку, встановленому Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

1. Професійний адміністратор може утворюватися фізичними та юридичними особами, в тому числі особами, що є засновниками пенсійних фондів будь-якого виду, в формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до законів з питань регулювання діяльності господарських товариств з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Зберігач не може бути засновником адміністраторів тих пенсійних фондів, з радами фондів яких він уклав договори про обслуговування пенсійних фондів.

2. Професійний адміністратор, утворений як акціонерне товариство, має право випускати виключно прості іменні акції.

3. Професійний адміністратор має найменування, яке відображає його організаційно-правову форму, містить слова "адміністратор пенсійного фонду" та відрізняється від найменувань будь-яких інших адміністраторів пенсійних фондів.

1. Професійний адміністратор пенсійного фонду діє на підставі засновницького договору і статуту, які повинні відповідати вимогам законів України, що регулюють діяльність господарських товариств та цього Закону.

2. Статут професійного адміністратора не може передбачати провадження ним будь-яких інших видів діяльності, крім визначених цим Законом.

3. Інформація про внесення змін до установчих документів професійного адміністратора має надаватися ним національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, протягом семи робочих днів після реєстрації таких змін.

1. Органи управління професійного адміністратора утворюються відповідно до законів з питань регулювання діяльності господарських товариств з урахуванням вимог цього Закону.

2. До складу виконавчих і контролюючих органів професійного адміністратора можуть входити лише особи, які:

1) є дієздатними;

2) відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

3) не мають обмежень щодо виконання покладених на них функцій, які виникають через їх пов'язаних осіб;

4) не були засуджені за умисні злочини;

5) протягом останніх семи років не були керівниками юридичних осіб, визнаних банкрутами або підданих процедурі примусової ліквідації у період перебування цієї особи на керівній посаді.

3. Посадові особи професійного адміністратора не мають права отримувати у будь-якому вигляді винагороду від зберігача, осіб, які здійснюють управління активами, аудитора пенсійного фонду, адміністрування якого він здійснює, а також від пов'язаних осіб зазначених суб'єктів.

4. Вимоги, встановлені цією статтею, поширюються також на керівника структурного підрозділу, на який покладено здійснення самостійного адміністрування корпоративного пенсійного фонду, створеного одноосібним засновником.

1. Ведення персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів забезпечується адміністратором та передбачає ведення індивідуальних пенсійних рахунків учасників фонду.

2. Адміністратор зобов'язаний відкрити індивідуальний пенсійний рахунок учасника фонду протягом трьох робочих днів після укладення пенсійного контракту.

3. У системі персоніфікованого обліку індивідуальний пенсійний рахунок відкривається кожному учаснику пенсійного фонду. Для ідентифікації учасника фонду в номері індивідуального пенсійного рахунку використовується ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Індивідуальний пенсійний рахунок учасника фонду повинен мати субрахунки для обліку пенсійних внесків на користь учасника фонду (окремо для кожного вкладника фонду), кількості одиниць пенсійних активів, що належать учаснику фонду та обліку здійснених пенсійних виплат.

4. Система персоніфікованого обліку учасників фонду повинна містити інформацію щодо кожного учасника фонду, вкладників фонду, які здійснюють внески на користь учасника фонду, інформацію про пенсійну схему, про здійснення пенсійних внесків, про пенсійні виплати.

Порядок ведення персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів визначається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

5. Інформація з індивідуального пенсійного рахунку учасника фонду зберігається на паперовому та електронному носіях в адміністратора протягом строку дії відповідного пенсійного контракту та, якщо було укладено договір про виплату пенсії на визначений строк, протягом строку дії такого договору, а після припинення правовідносин між учасником (вкладником) фонду та пенсійним фондом - протягом десяти років, якщо інше не передбачене законодавством.

6. На вимогу учасника фонду адміністратор зобов'язаний надавати виписку з його індивідуального пенсійного рахунку, при цьому один раз на рік - безоплатно.

1. Передача системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації може здійснюватися адміністратором у разі розірвання договору, укладеного ним з радою пенсійного фонду, ліквідації, реорганізації адміністратора, анулювання ліцензії, виданої адміністратору, відповідно до цього Закону.

2. Адміністратор зобов'язаний забезпечити передачу в повному обсязі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації після отримання від ради пенсійного фонду або національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомлення про обраного чи тимчасово призначеного нового професійного адміністратора. До передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації адміністратор зобов'язаний продовжувати виконання своїх функцій.

Передача системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації здійснюється у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

1. Особа, що виявила бажання здійснювати діяльність з адміністрування пенсійних фондів, зобов'язана отримати ліцензію на провадження такої діяльності в національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

2. Порядок отримання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів визначається ліцензійними умовами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

3. Особа, яка подає документи на отримання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів (крім випадку, зазначеного у частині п'ятій цієї статті), повинна відповідати таким вимогам:

мати сплачений грошовими коштами статутний капітал у розмірі не менш як 2,5 мільйона гривень на день подання документів до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, для отримання цієї ліцензії;

мати кадри відповідного кваліфікаційного рівня, належне технічне забезпечення та інформаційні системи для ведення персоніфікованого обліку учасників фонду, які відповідають вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

4. Особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів, зобов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні, не меншому ніж розмір її зареєстрованого статутного капіталу.

У разі зменшення визначеного цією частиною розміру власного капіталу особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів, зобов'язана:

повідомити про це національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, протягом трьох робочих днів з дня виникнення такого зменшення;

привести розмір власного капіталу у відповідність з обов'язковим розміром, передбаченим цією частиною, протягом шести місяців з дня виникнення такої невідповідності та надати відповідні підтвердні документи національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має право прийняти рішення про продовження строку усунення невідповідності розміру власного капіталу особи, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів, вимогам цієї частини на строк не більш як три місяці.

5. Ліцензія на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів видається юридичній особі - одноосібному засновнику корпоративного пенсійного фонду, яка прийняла рішення про самостійне здійснення адміністрування цього фонду, за умови, що така юридична особа має технічне забезпечення та інформаційні системи для ведення персоніфікованого обліку учасників фонду та кадри відповідного кваліфікаційного рівня, які відповідають вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

6. Одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування такого пенсійного фонду та отримав ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійним фондом, не має права здійснювати діяльність з адміністрування будь-якого іншого пенсійного фонду.

Професійний адміністратор має право здійснювати адміністрування декількох пенсійних фондів одночасно, а також управляти активами пенсійного фонду, адміністратором якого він є, за умови наявності відповідної ліцензії. Професійний адміністратор має право бути адміністратором створеного ним корпоративного пенсійного фонду.

1. Анулювання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів здійснюється в порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в ліцензійних умовах.

2. Рішення про анулювання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів надається письмово національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, усім пенсійним фондам, з якими адміністратором укладено договори про адміністрування пенсійного фонду, протягом одного робочого дня з дати прийняття такого рішення та підлягає обов'язковому оприлюдненню у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

3. У разі анулювання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів, виданої юридичній особі - одноосібному засновникові корпоративного пенсійного фонду, такий засновник зобов'язаний ініціювати припинення повноважень членів ради фонду, дії яких спричинили анулювання цієї ліцензії, та забезпечити обрання нових членів ради фонду замість звільнених протягом трьох робочих днів з дати отримання пенсійним фондом повідомлення про анулювання ліцензії адміністратора цього фонду.

4. У разі анулювання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів, виданої адміністратору пенсійного фонду, рада такого фонду зобов'язана забезпечити укладення договору про адміністрування пенсійного фонду протягом п'яти робочих днів з іншим адміністратором.