Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України

96. Дисциплінарне стягнення, як правило, виконується негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж через місяць з дня його накладення. Після закінчення місячного строку з часу вчинення правопорушення стягнення не виконується, але заноситься до службової картки військовослужбовця.

У такому разі особа, з вини якої не було виконано дисциплінарне стягнення, несе дисциплінарну відповідальність.

Виконання рішення про накладення дисциплінарного стягнення у разі подання скарги старшому начальнику не зупиняється, поки не надійде розпорядження старшого начальника про його скасування.

97. Про накладені дисциплінарні стягнення оголошується:

рядовим (матросам) - особисто чи перед строєм;

сержантам (старшинам) - особисто, на нараді чи перед строєм сержантів (старшин);

прапорщикам (мічманам) - особисто, на нараді прапорщиків (мічманів), а також на нараді прапорщиків (мічманів) та офіцерів;

офіцерам, генералам (адміралам) - особисто, в письмовому розпорядженні чи на нараді, старшим офіцерам - у присутності старших офіцерів, генералам (адміралам) - у присутності генералів (адміралів).

Крім того, дисциплінарні стягнення можуть оголошуватися в письмовому наказі.

Оголошувати дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.

98. Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

99. Рядові (матроси) та курсанти перших курсів військових навчальних закладів, призначені поза чергою в наряд на роботу, залучаються до виконання робіт у своєму підрозділі або у військовій частині в будь-які дні тижня у вільний від занять час. Тривалість виконання одного наряду на роботу не повинна перевищувати 8 годин на добу. Роботи виконуються від підйому до відбою.

100. Посадове пониження військовослужбовців, пониження у військових званнях здійснюються за наказом того командира, якому надано право призначати на ці посади та присвоювати військові звання.

101. Забороняється зривання погонів, зрізання нашивок та інші дії, що принижують гідність військовослужбовців. Під час оголошення стягнення про пониження у військовому званні військовослужбовцю надається час для заміни відповідних знаків розрізнення.

102. Попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово і накладається наказом посадової особи, якій цим Статутом надано таке право.

Якщо протягом року після накладення цього стягнення військовослужбовець не виправив своєї поведінки зразковим виконанням військового обов'язку і стягнення не відіграло своєї ролі, командир приймає рішення про переміщення військовослужбовця на нижчу посаду чи звільнення з військової служби. Подання відповідних документів здійснюється в установленому порядку.

103. Арешт з утриманням на гауптвахті є одним з крайніх заходів впливу і застосовується у випадках, коли інші заходи, вжиті командиром, виявилися недієвими. Арешт здійснюється у порядку, встановленому в додатку 2 до цього Статуту.

104. Безпосередні командири зобов'язані доповідати по команді про заохочення та дисциплінарні стягнення:

а) щодо рядових (матросів), сержантів (старшин) - командирам рот та їм рівним - щоденно;

б) щодо прапорщиків (мічманів) та офіцерів - командирам військових частин - щотижня;

в) щодо командирів військових частин, генералів і адміралів - до вищого штабу - щомісяця.

105. Облік заохочень та дисциплінарних стягнень ведеться в усіх підрозділах (від роти і вище) та військових частинах.

106. Усі заохочення та дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця (додаток 3 до цього Статуту).

У разі зняття дисциплінарного стягнення у службовій картці військовослужбовця в розділі "Стягнення" робиться запис - коли й ким стягнення знято.

Якщо накладене на військовослужбовця дисциплінарне стягнення, крім попередження про неповну службову відповідність, після закінчення року не було знято і він не вчинив за цей час іншого правопорушення, за яке був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, у відповідній графі розділу "Стягнення" робиться запис про зняття стягнення у зв'язку із закінченням строку.

107. Службові картки ведуться:

а) у роті - на рядових та сержантів;

б) у штабі військової частини - на прапорщиків та офіцерів;

в) на кораблях 1 і 2 рангу: на матросів і старшин - у бойових частинах, службах та окремих командах; на мічманів та офіцерів - помічником командира корабля;

г) на кораблях 3 рангу - помічником командира корабля на весь особовий склад корабля;

д) в управлінні дивізіону - на весь особовий склад кораблів 4 рангу.

Службові картки на командирів військових частин, з'єднань, генералів (адміралів) ведуться у штабі, вищому за рангом.

108. Командири батальйонів, полків, бригад, дивізій, кораблів та рівні з ними посадові особи зобов'язані періодично переглядати службові картки військовослужбовців з метою перевірки правильності застосованих заохочень та накладених стягнень.

109. Кожний військовослужбовець один раз на рік, а також у разі переведення на нове місце служби повинен ознайомитися із своєю службовою карткою й розписатися про це. У разі переведення військовослужбовця службова картка пересилається до нового місця служби.

110. Усі військовослужбовці мають право направляти письмові звернення або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів, які проводять попереднє (досудове) слідство, та інших державних органів у разі:

незаконних рішень, дій (бездіяльності) щодо них командирів чи інших військовослужбовців, порушення їх прав, законних інтересів та свобод;

незаконного покладення на них обов'язків або незаконного притягнення до відповідальності.

111. З інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються, а якщо ті, хто подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, скарга подається у порядку підпорядкованості.

112. Військовослужбовці, які подали заяву чи скаргу, мають право:

особисто викласти свої аргументи особі, яка перевіряє заяву чи скаргу, звернутися за допомогою до свідків;

подати додаткові матеріали, що стосуються справи, чи клопотати, щоб їх вимагав командир або орган, який розглядає заяву або скаргу;

бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

ознайомитися з матеріалами перевірки заяви чи скарги;

оскаржити прийняте за їхньою заявою чи скаргою рішення в суді;

вимагати відшкодування збитків у встановленому законом порядку.

113. Ніхто не може бути скривджений на службі чи покараний за те, що він подає пропозицію, заяву чи скаргу.

Подання скарги військовослужбовцями не звільняє їх від виконання своїх службових обов'язків і наказів командирів.

Заборонено подавати скаргу під час бойового чергування, перебування в строю (за винятком скарг, поданих під час опитування військовослужбовців), на варті (вахті), а також у добовому наряді, під час занять.

114. Під час опитування військовослужбовців заява чи скарга може бути подана усно або в письмовій формі безпосередньо на ім'я командира, який проводив опитування.

115. Якщо військовослужбовець виявить факти розкрадання чи псування військового майна, незаконного витрачання коштів, зловживання у постачанні військ, недоліки у стані озброєння та бойової техніки чи інші факти, які завдають шкоди Збройним Силам України, він повинен доповісти про це безпосередньому командирові, а також може надіслати письмову заяву старшому командирові, до Міністра оборони України включно, або до органів військового управління, органів, які проводять попереднє (досудове) слідство, прокуратури та інших державних органів.

116. Пропозиція, заява чи скарга, подані в письмовій формі, мають бути підписаними. Пропозиція, заява чи скарга, що не містять даних про заявника, визнаються анонімними і не підлягають розгляду.

117. Пропозиція, заява чи скарга, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в пропозиції, заяві чи скарзі, не входять до компетенції командира, органу військового управління, вони в строк не більше п'яти днів пересилаються ним за належністю відповідній посадовій особі чи органу, про що сповіщається військовослужбовець, який подав пропозицію, заяву чи скаргу. Якщо пропозиція, заява чи скарга не містять даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, вони в той же строк повертаються військовослужбовцю з відповідним роз'ясненням.

Забороняється надсилати заяви та скарги військовослужбовців тим посадовим особам або органам, дії чи рішення яких оскаржуються.

118. Пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання і з приводу їх вжито необхідних заходів або дано вичерпні відповіді.

Відмова в задоволенні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на закон або військові статути із зазначенням мотивів відмови та роз'ясненням порядку скарження прийнятого рішення.

119. Усі пропозиції, заяви чи скарги розглядаються і вирішуються у строк не більше одного місяця з часу їх отримання, а ті, що не потребують додаткового вивчення й перевірки, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів з часу їх надходження. Якщо у місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, командир встановлює новий строк, про що сповіщається військовослужбовець, який подав звернення. При цьому загальний строк розгляду пропозиції, заяви чи скарги не може перевищувати сорока п'яти днів.

120. Під час розгляду пропозиції, заяви чи скарги не допускається розголошення командиром чи іншою особою, яка бере участь у розгляді, відомостей про особисте життя військовослужбовця без його згоди, а також розголошення іншої інформації, якщо це зачіпає його права і свободи, законні інтереси.

Командир, який допустив несправедливість або незаконні дії щодо підлеглих за подання пропозиції, заяви чи скарги, несе відповідальність згідно із законами України.

121. Командири військових частин, начальники органів військового управління зобов'язані проводити особистий прийом військовослужбовців, членів їх сімей, а також інших громадян з питань, що стосуються їх діяльності.

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години. Усі звернення на особистому прийомі реєструються, і якщо вирішити їх безпосередньо на особистому прийомі неможливо, вони розглядаються у такому ж порядку, що й письмові звернення.

122. Усі пропозиції, заяви та скарги в день їх надходження заносяться до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян (додаток 4 до цього Статуту), який ведеться і зберігається у кожній військовій частині, закладі та установі.

Командири військових об'єднань, з'єднань, частин (підрозділів), закладів та установ зобов'язані не рідше одного разу на квартал проводити перевірку стану роботи щодо розгляду та прийняття рішень з приводу пропозицій, заяв і скарг.

Журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян має бути пронумерований, прошнурований, скріплений сургучевою печаткою та завірений командиром частини.

Скарги і заяви військовослужбовців, висловлені під час інспектування (перевірки), не заносять до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян.

123. У Журналі реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян робиться запис про рішення, прийняте з приводу кожної пропозиції, заяви чи скарги.

Журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян подається для перевірки своєчасності та правильності виконання прийнятих рішень: командирові - щомісяця, а тому, хто проводить інспектування, - на його вимогу.

1. Книга пошани військової частини (корабля) ведеться в усіх полках, бригадах (на кораблях 1 рангу), в окремих військових частинах (на кораблях 3 рангу), а також у штабах дивізіонів кораблів 4 рангу.

2. До Книги пошани військової частини (корабля) заносяться прізвище, ім'я та по батькові, військове звання й посада військовослужбовців, до яких застосовано заохочення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Занесення до Книги пошани військової частини (корабля) здійснюється за наказом командира військової частини (корабля). У Книзі пошани військової частини (корабля) вміщується фотокартка військовослужбовця та подається короткий опис його подвигу чи досягнень на службі.

3. Місце зберігання Книги пошани військової частини (корабля) визначається командиром військової частини (корабля) з тим, щоб воно забезпечувало можливість ознайомлення з нею всього особового складу військової частини (корабля).

1. Здійснення арешту з перебуванням військовослужбовця на гауптвахті доручається старшині підрозділу.

2. Записку про арешт підписує командир підрозділу, а за його відсутності - один з офіцерів підрозділу і засвідчує гербовою печаткою військової частини.

Командир, що застосував арешт, зобов'язаний вказати, а командир відповідного підрозділу - зробити позначку в записці про арешт, в якій камері (одиночній, загальній) тримати військовослужбовця.

3. Особи, які здійснюють арешт, повинні спочатку довідатися про наявність вільних місць на гауптвахті та викликати, якщо це потрібно, супровідників.

4. У заарештованих військовослужбовців перед відправленням під арешт вилучають наявні у них зброю та боєприпаси, а також за описом - гроші та речі, які не дозволено мати на гауптвахті.

Ордени, медалі, нагрудні знаки заарештовані військовослужбовці здають на зберігання до штабу військової частини. Військовослужбовці, заарештовані в дисциплінарному порядку, під час направлення на гауптвахту повинні бути одягнені в робочу форму одягу і мати польову теплу куртку (куртку утеплену). Крім того, кожний заарештований бере з собою рушник, носовички, речі для здійснення туалету, а якщо військовослужбовець заарештований на строк понад 7 діб, то й зміну чистої білизни. Мати інші речі, а також тютюнові вироби заарештованим заборонено.

Усі заарештовані перед відправленням на гауптвахту проходять медичний огляд, а при потребі - санітарну обробку (купання в лазні та дезінфекція одягу), про що лікар робить запис у записці про арешт.

5. Заарештованих у дисциплінарному порядку направляють на гауптвахту під охороною.

6. Порядок відправлення заарештованих на гауптвахту, їх охорони (супроводження), утримання та звільнення з-під арешту визначено Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

Примітка. У разі присвоєння військовослужбовцеві військового звання прапорщик, мічман, першого офіцерського звання, а також першого звання старшого офіцерського складу чи першого генеральського, адміральського звання на військовослужбовця заводиться нова службова картка, до якої раніше накладені дисциплінарні стягнення не заносяться, а заносяться лише заохочення, крім заохочень про скасування стягнень. Попередня картка ліквідується.