• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України

Верховна Рада України  | Закон, Журнал, Розклад, Порядок, Форма типового документа, Статут від 24.03.1999 № 550-XIV
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон, Журнал, Розклад, Порядок, Форма типового документа, Статут
  • Дата: 24.03.1999
  • Номер: 550-XIV
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон, Журнал, Розклад, Порядок, Форма типового документа, Статут
  • Дата: 24.03.1999
  • Номер: 550-XIV
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
( Стаття 62 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
63. Інспектори підрозділу безпеки дорожнього руху Служби правопорядку в гарнізоні під час виконання завдань мають право:
зупиняти військові транспортні засоби Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, у разі порушення їх водіями правил дорожнього руху, за наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним довкілля, а також відомостей про те, що він використовується з протиправною метою чи не за призначенням, з метою їх огляду і перевірки у водіїв документів на право користування та керування транспортними засобами, дорожніх листів, відповідності вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам;
проводити технічний огляд транспортних засобів Збройних Сил України;
регулювати дорожній рух на автомобільних дорогах і вулицях під час проходження колон військових транспортних засобів, організовувати і забезпечувати супровід цих колон і транспортних засобів спеціального призначення;
направляти в разі необхідності на медичний огляд водіїв військових транспортних засобів;
затримувати та відсторонювати від керування військовими транспортними засобами осіб, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, а також тих, які не мають документів на право керування чи користування транспортними засобами, вживати до водіїв інші заходи, передбачені законодавством;
використовувати передбачені відповідними нормативно-правовими актами технічні засоби для виявлення та фіксації порушень правил дорожнього руху, забороняти використання військово-транспортних засобів, технічний стан яких загрожує безпеці дорожнього руху чи довкілля або номери агрегатів яких не відповідають записам у реєстраційних документах, затримувати і доставляти в установленому законодавством порядку військові транспортні засоби для тимчасового тримання на спеціальних майданчиках чи стоянках;
перевіряти у військових частинах виконання контрольних і профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
брати участь у розслідуванні дорожньо-транспортних пригод, вчинених за участю водіїв транспортних засобів Збройних Сил України, осіб, які керували транспортними засобами Збройних Сил України під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди;
сприяти командирам військових частин в усуненні порушень правил утримання шляхів, які знаходяться на територіях дислокації військових частин, обмежувати або забороняти проведення ремонтно-будівельних та інших робіт чи заходів на зазначених шляхах, якщо при цьому не виконуються вимоги правил дорожнього руху.
Виходячи з умов дислокації військ, стану справ щодо дотримання водіями військових транспортних засобів правил дорожнього руху та технічного стану транспортних засобів, на чергову зміну підрозділу безпеки дорожнього руху Служби правопорядку в гарнізоні покладаються додаткові завдання, які визначаються в Інструкції, що затверджується начальником органу управління Служби правопорядку в гарнізоні та погоджується з начальником гарнізону.
( Стаття 63 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
Черговий підрозділ гарнізону
64. Черговий підрозділ гарнізону призначається наказом начальника гарнізону для посилення гарнізонних варт, чергових змін Служби правопорядку або термінового виклику на випадок пожежі, стихійного лиха й інших надзвичайних подій у гарнізоні, а також в окремих випадках, визначених начальником гарнізону, - для виконання завдань Служби правопорядку.
( Частина перша статті 64 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
У наказі визначається склад чергового підрозділу, вид озброєння, кількість боєприпасів, форма одягу, транспортні засоби, порядок виклику та час відпочинку.
У великих гарнізонах може бути призначено кілька чергових підрозділів гарнізону.
65. Черговий підрозділ призначається на кожну добу, як правило, від однієї військової частини та підпорядковується начальникові гарнізону, його заступникові, черговому варт (у гарнізонах, де є гарнізонні варти). Виклик чергового підрозділу здійснюється тільки зазначеними військовими службовими особами.
( Стаття 65 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
66. У разі виклику перед командиром чергового підрозділу ставиться завдання, у якому визначаються місце, час і мета дій. Боєприпаси черговому підрозділові видають за розпорядженням командира (начальника штабу) військової частини або чергового частини. Одночасно з викликом чергового підрозділу розпорядженням начальника гарнізону у разі потреби призначається новий черговий підрозділ.
( Стаття 66 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
67. Командир військової частини особисто проводить інструктаж чергового підрозділу гарнізону, відповідає за його постійну готовність, а також за своєчасне прибуття до місця призначення.
68. Черговий підрозділ проводить заняття поблизу розташування своєї військової частини. Місце перебування чергового підрозділу має бути точно відоме черговому військової частини та черговому варт.
69. Після прибуття до місця призначення черговий підрозділ діє за вказівкою військової службової особи, яка його викликала або особи, у розпорядження якої цей підрозділ передано.
( Стаття 69 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Розділ 3
ГАРНІЗОННІ ЗАХОДИ З УЧАСТЮ ВІЙСЬК
Паради військ
70. Паради військ проводяться на відзнаку державних свят, а також важливих подій державного та військового значення за особливим розпорядженням Міністра оборони України.
71. Склад військ, які беруть участь у параді, час і місце параду, форма одягу й інші організаційні питання визначаються у кожному окремому випадку наказом начальника гарнізону. У наказі зазначаються також порядок проведення артилерійського салюту (фейєрверка), якщо він передбачений.
72. Для командування військами, які беруть участь у параді, призначається командувач параду.
73. Військовослужбовці, підрозділи та військові частини, які беруть участь у параді, діють за правилами, визначеними у Стройовому статуті Збройних Сил України.
Почесні варти
74. Почесною вартою називається підрозділ (команда), призначений для віддання військових почестей. Вона призначається для зустрічі осіб, визначених у статті 10 цього Статуту; до Бойового Прапора, який виносять на урочисті засідання; під час відкриття державних пам'ятників; для зустрічі та проводів представників іноземних держав, а також під час поховання осіб, визначених у статті 82 цього Статуту.
75. Почесна варта призначається наказом начальника гарнізону, командира військової частини. Для зустрічі та проводів представників іноземних держав почесна варта призначається за особливою вказівкою командувача виду Збройних Сил України, військ оперативного командування.
76. До складу почесної варти призначаються підрозділи від взводу до роти та військовий оркестр. Почесна варта також призначається із офіцерів та прапорщиків або сержантів.
Начальниками почесних варт призначаються офіцери.
Форма одягу, озброєння особового складу почесної варти встановлюється начальником гарнізону. Боєприпаси особовому складові почесної варти не видають.
77. Почесні варти підпорядковуються начальникові гарнізону та заступникові начальника гарнізону.
( Стаття 77 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
78. Особовий склад почесної варти, віднарядженої для зустрічі та проводів осіб, визначених у статті 10 цього Статуту, діє за правилами, визначеними у Стройовому статуті Збройних Сил України.
79. На урочисті засідання, куди за вказівкою начальника гарнізону (командира військової частини) виноситься Бойовий Прапор (прапори), до прапора (прапорів) віднаряджується почесна варта та два-три прапороносці (залежно від змін вартових). Чатові почесної варти виструнчуються поряд із Бойовим Прапором (прапорами) обіруч від нього, тримаючи автомати в положенні "на груди" або карабіни - "до ноги".
Для супроводу Бойового Прапора до місця проведення засідання й назад, до військової частини, призначається прапороносний взвод.
Винесення й віднесення Бойового Прапора проводиться за правилами, визначеними Стройовим статутом Збройних Сил України.
80. Зміна чатових почесних варт і прапороносців проводиться кожні 15 хвилин. Команди для зміни не подаються і здавання посту не проводиться. Чатовими почесних варт і прапороносцями військове вітання не виконується.
Віддання військових почестей під час поховання
81. Військовий підрозділ, призначений для віддання військових почестей під час поховання військовослужбовців, утворює почесний ескорт.
82. Почесний ескорт віднаряджується в разі поховання військовослужбовців та громадян України, які померли під час проходження військової служби або внаслідок каліцтва (поранення, травми, контузії), отриманих під час проходження військової служби, померлих вищих та старших офіцерів, звільнених з військової служби з правом носіння військової форми одягу, ветеранів військової служби, а також померлих або загиблих:
Героїв України;
Героїв Радянського Союзу;
Героїв Соціалістичної Праці;
повних кавалерів ордена Слави, ордена Трудової Слави, ордена "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР";
осіб, нагороджених чотирма і більше державними нагородами України або СРСР, чотирма і більше медалями "За відвагу", удостоєних цих державних нагород (звання) в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років або за участь у бойових діях;
учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни;
учасників бойових дій на території інших держав.
Почесний ескорт також віднаряджується в разі поховання осіб, в офіційних церемоніях яких беруть участь Президент України, Голова Верховної Ради України та Прем'єр-міністр України, а також у разі поховання на території України померлих (загиблих) військовослужбовців держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав.
Перевезення в разі потреби тіла військовослужбовця, який загинув у мирний час під час виконання військового (громадянського) обов'язку або помер від загальних захворювань, до місць поховання (перепоховання) здійснюється на кошти держави за рішенням командувача військ оперативного командування, а військовослужбовця, який помер або загинув за межами України, - за рішенням Міністра оборони України.
( Стаття 82 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
83. Організація похорону військовослужбовців, які померли під час перебування на військовій службі, покладається на їх прямих начальників, а інших осіб, під час поховання яких призначається почесний ескорт, - на начальника гарнізону (на міських або районних військових комісарів).
84. Порядок віднарядження почесних ескортів, організації похорону військовослужбовців та участі в ньому військових підрозділів визначено в додатку 18 до цього Статуту.
( Стаття 84 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Покладання вінків до пам'ятників і могил воїнів
85. Покладення вінків делегаціями військових частин до пам'ятників і могил воїнів, які полягли в боях за волю та незалежність України, проводиться у дні державних свят, а в інші дні - за рішенням Міністра оборони України.
86. Під час покладення вінків державними, урядовими та військовими делегаціями розпорядженням начальника гарнізону призначається почесна варта з одним або кількома бойовими прапорами військових частин гарнізону та оркестр.
87. Перед покладенням вінків до пам'ятника (могили) з почесної варти в призначений час виставляється одна-дві пари чатових. Чатові стоять у положенні "струнко", тримаючи автомати у положенні "на груди" або карабіни у положенні "до ноги".
Почесна варта вишиковується в дві шеренги перед пам'ятником (могилою) фронтом або правим флангом до нього залежно від розташування пам'ятника (могили).
Бойові прапори ставлять на правому фланзі почесної варти, оркестр - праворуч від прапорів.
88. Делегація з вінком вишиковується у визначеному місці й рухається до пам'ятника (могили), проходячи перед почесною вартою. Попереду делегації йде офіцер почесної варти. За ним на відстані двох-трьох кроків - особи, які несуть вінок, а далі на такій самій відстані - делегація по три-п'ять осіб у колоні.
( Частина перша статті 88 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
З наближенням делегації з вінком на 40-50 кроків до почесної варти начальник варти командує: "Варта - РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО, рівняння - ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ)". Оркестр виконує жалобно-урочисті мелодії. Бойові прапори схиляють наперед.
89. З підходом до пам'ятника (могили) делегація кладе вінок. Оркестр припиняє грати. Хвилиною мовчання вшановується пам'ять загиблих. Після хвилини мовчання виконується Державний Гімн України; делегація відходить від пам'ятника (могили), вишиковується обличчям до варти, а почесна варта за командою начальника варти стає в похідну колону й проходить урочистим маршем повз пам'ятник (могилу) й осіб, які покладали вінок.
90. Під час покладення вінків делегаціями іноземних держав жалобно-урочисті мелодії виконуються лише за погодженням із керівником делегації. Після хвилини мовчання виконується гімн держави, делегація якої покладає вінок, і Державний Гімн України.
Розпорядженням начальника гарнізону під час покладення вінків іноземними делегаціями почесна варта й оркестр можуть не призначатися; тоді до пам'ятника (могили) виставляється одна-дві пари чатових і в разі потреби призначається офіцер з двома військовослужбовцями для доставки вінка до місця його покладення.
91. Іноземні військові делегації під час покладення вінків до пам'ятників і могил воїнів супроводжують представник Міністерства оборони України начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні.
( Стаття 91 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Залучення військ для боротьби з пожежами, стихійним лихом
92. Війська залучаються для боротьби з пожежами, стихійним лихом та для подання допомоги населенню, яке потерпіло від пожежі або стихійного лиха, розпорядженням командувача військ оперативного командування за рішенням Міністра оборони України.
93. Перед військами, призначеними для боротьби з пожежею, стихійним лихом або для подання допомоги населенню, начальник гарнізону ставить завдання, у якому визначає: у підпорядкування якого командира (начальника) переходить військова частина (підрозділ), спосіб пересування, наявні технічні засоби, строк виконання поставленого завдання, озброєння, форму одягу, порядок постачання, порядок підтримання зв'язку.
94. Після прибуття до місця призначення командири військових частин або підрозділів мають негайно з'явитися до посадової особи, у розпорядження якої вони переходять, та за вказівкою цієї особи організувати виконання поставленого завдання.
Командири військових частин (підрозділів) можуть виконувати завдання самостійно, узгоджуючи свої дії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Про виконання завдання командири військових частин (підрозділів) доповідають начальникові гарнізону та своєму безпосередньому начальникові.
95. Для охорони майна розпорядженням командира військової частини (підрозділу), призначеної для боротьби з пожежею або стихійним лихом, віднаряджуються тимчасові варти. Ці варти підпорядковуються командирові військової частини (підрозділу), від якої вони віднаряджені, начальникові гарнізону та черговому варт (черговому військової частини) і несуть службу на загальних підставах.
( Стаття 95 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
96. Заборонено підпорядковувати військові частини, підрозділи або команди представникам органів виконавчої влади та органам місцевого самоврядування.
ЧАСТИНА II
ВАРТОВА СЛУЖБА
Розділ 4
Загальні положення
97. Несення вартової служби є виконанням бойового завдання і вимагає від особового складу точного дотримання всіх положень, визначених цим Статутом, високої пильності, непохитної рішучості та розумної ініціативи.
Особи, винні в порушенні правил несення вартової служби, несуть дисциплінарну або кримінальну відповідальність.
98. Для несення вартової служби віднаряджуються варти. Вартою називають озброєний підрозділ, віднаряджений для виконання бойового завдання з метою охорони та оборони військових об'єктів, бойових прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті й у дисциплінарній частині (батальйоні).
99. Варти можуть бути внутрішніми (корабельними) або гарнізонними, постійними або тимчасовими.
( Частина статті 99 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
У внутрішні (корабельні) варти для охорони та оборони об'єктів призначаються військовослужбовці від однієї військової частини гарнізону (корабля).
( Частина статті 99 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
У гарнізонні варти для охорони та оборони об'єктів призначаються по черзі військовослужбовці двох або більше військових частин гарнізону. Гарнізонні варти призначаються, як правило, для охорони та оборони в гарнізоні військових об'єктів, які не мають своїх підрозділів охорони.
( Частина статті 99 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
Для охорони осіб, яких тримають на гауптвахтах Служби правопорядку, призначаються чергові зміни охорони і конвоювання (далі - чергові зміни), які відряджаються від підрозділів Служби правопорядку. Ці чергові зміни є внутрішніми нарядами підрозділів Служби правопорядку. Організація несення служби черговими змінами визначається наказами начальника Генерального штабу Збройних Сил України та інструкціями начальника Головного управління Служби правопорядку. Чергові зміни підпорядковуються черговому органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, начальникові гауптвахти Служби правопорядку та начальникові органу управління Служби правопорядку в гарнізоні.
( Частина статті 99 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
Постійні варти передбачаються розкладом варт. Тимчасові варти в розклад варт не включаються, вони призначаються наказом начальника гарнізону або командира військової частини для охорони та оборони військового майна під час завантаження (розвантаження), тимчасового складування, супроводу вантажів, які перевозяться різними видами транспорту, а також для охорони заарештованих.
100. Гарнізонні варти підпорядковуються начальникові гарнізону, черговому варт та його помічникові.
( Частина перша статті 100 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
Внутрішні (корабельні) варти підпорядковуються командирові військової частини (командирові корабля), черговому частини (корабля) та його помічникові, якщо помічник чергового військової частини (корабля) за військовим званням рівний з начальником варти або старший від нього.
Варти переходять у підпорядкування цим особам із моменту подання під час розводу команди "Струнко" для зустрічі чергового варт (військової частини, корабля), а виходять із їх підпорядкування з моменту подачі начальником варти команди "Кроком руш" для руху в свою військову частину (підрозділ) після зміни.
101. До складу варт призначаються: начальник варти, вартові за кількістю постів і змін, розвідні, у разі потреби помічник начальника варти, помічник начальника варти з технічних засобів охорони або оператор з технічних засобів охорони, помічник начальника варти із служби вартових собак, водії транспортних засобів, а у варти при гауптвахті - вивідні й конвойні.
У варти з охорони штабів (пунктів управління) від бригади і вище, а також з охорони установ, крім перелічених осіб, можуть призначатися вартові контрольно-пропускних пунктів.
Охорона та оборона об'єктів
102. Для безпосередньої охорони та оборони об'єктів із складу варти виставляються чатові.
Чатовим називається озброєний вартовий, який виконує бойове завдання щодо охорони та оборони дорученого йому поста.
Постом називається все доручене для охорони та оборони чатовому, а також місце або ділянка місцевості, на якій він виконує свої обов'язки.
До постів також належать об'єкти та ділянки місцевості, що їх охороняє варта, на яких встановлено технічні засоби охорони або є вартові собаки.
Начальник гарнізону (командир військової частини) несе особисту відповідальність за стан вартових приміщень гарнізонних (внутрішніх) варт і постів, наявність і справність технічних засобів охорони, засобів зв'язку та освітлення, забезпечення вартових приміщень інвентарем, обладнанням, постовим одягом і запасом палива.
Начальник об'єкта, що охороняється, відповідає за стан об'єкта, справність його огорожі та освітлення.
Начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні несе особисту відповідальність за стан вартового приміщення (приміщення чергової зміни), обладнання постів Служби правопорядку в гарнізонах та інших підпорядкованих об'єктів, а також за організацію служби черговими змінами, які віднаряджені від підрозділів Служби правопорядку, взаємодії їх з черговим підрозділом, тримання заарештованих військовослужбовців на гауптвахті Служби правопорядку.
( Статтю 102 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
103. Пости, залежно від важливості та тривалості несення служби на них, поділяються на постійні (охороняють протягом доби) та тимчасові (охороняють протягом частини доби); перші - тризмінні, другі - двозмінні.
Порядок охорони, розташування та межі постів визначає для гарнізонних варт начальник гарнізону, для внутрішніх варт - командир військової частини (корабля) та зазначає в табелі постів (додаток 7 до цього Статуту).
( Частина друга статті 103 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Для охорони складів тилу, автомобільного, бронетанкового та інших видів майна, парків військових частин, гарнізонних гауптвахт за наявності на них тільки військовослужбовців, які заарештовані у дисциплінарному порядку, дозволяється озброювати чатових багнетами.
104. Охорона об'єктів чатовими здійснюється шляхом патрулювання (обходу) всередині огорожі або за периметром між внутрішньою і зовнішньою огорожами, а також стеженням з вишок (з використанням технічних засобів охорони). Для посилення охорони об'єкта можуть застосовуватися вартові собаки (додаток 17 до цього Статуту). Окремі об'єкти можуть охоронятися нерухомими чатовими.
( Частина перша статті 104 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Начальники гарнізонів, командири з'єднань і окремих військових частин, начальники військових об'єктів, а також їх усі прямі начальники зобов'язані постійно прагнути скорочення чисельності особового складу, який залучається для охорони та оборони об'єктів. Це досягається:
переходом до оборони постів із використанням технічних засобів охорони і вартових собак;
обладнанням для охорони однією вартою всіх розташованих поруч сховищ, складів, парків та інших об'єктів, що охороняються, які мають загальне огородження, але належать різним військовим частинам;
скороченням кількості постів із нерухомими чатовими;
організацією охорони об'єктів способом патрулювання пішим порядком і на транспортних засобах.
105. У разі організації охорони об'єктів шляхом патрулювання чатовому залежно від огородження об'єкта й особливостей місцевості призначається для охорони та оборони ділянка смуги завдовжки: вдень - до 2 км, уночі - до 1 км, а для об'єктів, які обладнані технічними засобами охорони: вдень - до 3 км, уночі - до 2 км. Для посилення охорони об'єктів під час негоди (туману, завірюхи тощо) розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини) можуть віднаряджуватися додаткові вартові або патрулі. Порядок несення служби додатковими вартовими й патрулями визначається начальником гарнізону (командиром військової частини).
Чатові пересуваються за маршрутами руху пішки із швидкістю, що забезпечує надійну охорону об'єкта, роблячи короткі зупинки для огляду місцевості, технічних засобів охорони й огорожі, а також для доповіді за допомогою засобів зв'язку начальникові варти про несення служби або подачі визначеного сигналу під час проходження пунктів сигналізації.
За умови хорошої видимості, якщо умови місцевості дозволяють, чатові можуть вести нагляд за об'єктами, які підлягають охороні, і підступами до них із спостережних вишок цілодобово.
З числа змін вартових створюються резервні групи, які у разі сигналу тривоги за командою начальника варти, його помічника або розвідного прибувають на місце події і діють залежно від обставин. Для швидкого прибуття цих груп до місця порушення варти у разі потреби вони забезпечуються транспортними засобами, а в особливих випадках для посилення їх боєздатності - бойовими машинами.
106. Дисциплінарні стягнення на осіб, які входять до складу варти, за правопорушення, вчинені ними під час несення служби, накладаються у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України після зміни варти або заміни їх іншими військовослужбовцями. Розбір правопорушення проводиться у підрозділі.
Якщо за характером вчиненого правопорушення військовослужбовець не може бути допущений до подальшого несення служби, то він розпорядженням чергового варт (військової частини) направляється у військову частину без боєприпасів і зброї для заміни іншим військовослужбовцем, у супроводі командира підрозділу, від якого віднаряджено варту.
Озброєння варт
107. Особовий склад варти має бути у вартовій формі одягу (додаток 14 до цього Статуту), озброєний справною, приведеною до нормального бою зброєю (автоматами або карабінами з багнетами). Вартові контрольно-пропускних постів, як виняток, можуть бути озброєні пістолетами. Начальники варт озброюються своєю штатною зброєю.
( Частина перша статті 107 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Боєприпасами варта забезпечується із розрахунку: на кожний автомат і пістолет - по два споряджені магазини і на кожний карабін - 30 патронів у обоймах.
Особливим розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини) варти можуть озброюватися кулеметами з трьома спорядженими магазинами до кожного з них і ручними гранатами на весь склад варти з розрахунку по дві гранати на кожного, а також посилюватися бойовою технікою. Боєприпаси особовому складу варт, крім осіб, які мають на озброєнні пістолети, видаються на вартовому містечку після проведення практичного заняття.
108. Розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини, начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні - для чергових змін Служби правопорядку) у вартовому приміщенні (приміщенні чергової зміни) створюється запас набоїв з розрахунку: на кожний автомат або карабін - по 150 набоїв, на пістолет - по 16 набоїв, які зберігаються в герметичних коробках (цинках) у металевому ящику. У такому ж ящику зберігаються також індивідуальні перев'язувальні пакети для всього особового складу варти (чергової зміни).
( Частина перша статті 108 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
Ручні гранати й запали до них зберігаються у спеціальних металевих ящиках. Запали зберігають окремо від гранат. Книги обліку запасу патронів, гранат і запалів, акт закладки (вилучення) боєприпасів і незаповнені бланки, а також ключі для відкриття цинків зберігаються в тих самих ящиках.
109. У гарнізонних вартах ящики з боєприпасами замикаються та запечатуються сургучевою печаткою військовим комендантом гарнізону, у внутрішніх вартах - начальником штабу військової частини. Цими особами перевіряються наявність і стан запасу патронів (гранат і запалів до них) не рідше одного разу на місяць. Результати перевірки записуються до книги обліку запасу боєприпасів (додаток 10 до цього Статуту) і до постової відомості. Іншими посадовими особами перевіряється наявність і стан запасу патронів (гранат і запалів до них) тільки в присутності військового коменданта гарнізону (начальника штабу військової частини).
( Стаття 109 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
110. Начальник варти несе особисту відповідальність за збереження ящиків з боєприпасами. Ключі від ящиків, запечатані сургучевою печаткою заступника начальника гарнізону (начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, начальника штабу військової частини), та зразок зліпка з печатки зберігаються у сейфі (шухляді стола, яка замикається на ключ) начальника варти. Передавати ключі іншим особам забороняється. Ящики включаються до опису майна та інвентаря варти.
( Стаття 110 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
111. Зброя заряджається перед виходом на пости, для конвоювання заарештованих, які перебувають під судом, слідством, або для конвоювання засуджених та для супроводу осіб, які перевіряють варту, а розряджання та огляд зброї здійснюється негайно після повернення до вартового приміщення.
Зброя заряджається та розряджається в спеціальному освітленому місці, яке обладнане кулеуловлювачами, перед вартовим приміщенням, а під час переїздів змін на машинах - у спеціальних обладнаних у такому самому порядку місцях, які визначаються в інструкції начальникові варти.
Під час зарядження і розрядження ствол зброї має бути направлений вгору (під кутом 45-60 градусів) і в бік від оточуючих жилих приміщень і об'єктів, які охороняються. Якщо поблизу і навколо вартового приміщення розташовані житлові та службові приміщення, зарядження і розрядження зброї може проводитися у вартовому приміщенні в спеціальному місці, обладнаному кулеуловлювачем.
Пістолет заряджається після одержання патронів у чергового частини в спеціально обладнаному кулеуловлювачем місці, а розряджається після зміни варти і прибуття начальника варти до чергового частини.
Зарядження та розрядження зброї проводиться за командами начальника варти та під його безпосереднім наглядом.
У дощову (снігову) погоду зброя протирається від вологи та проводиться змащування її поверхні. Часткове та повне розбирання зброї забороняється.
112. Автомат заряджається спорядженим магазином. Перед зарядженням він оглядається (при цьому курок спускається) і ставиться на запобіжник. Затворна рама після приєднання магазину назад не відводиться.
Карабін заряджається на повну ємкість магазину. Після заряджання карабіну затвор повільно закривається (при цьому патрон у патронник не досилається), знімається запобіжник, спускається курок і карабін ставиться на запобіжник.
Пістолет заряджається спорядженим магазином, затвор під час зарядження назад не відводиться. Перед зарядженням пістолет ставиться на запобіжник.
Кулемети та ручні гранати заряджаються безпосередньо перед їх застосуванням.
Пароль
113. Пароль - це таємне слово, яке служить для начальника варти (чергової зміни) засобом для переконання, що варта (чергова зміна), яка прибула для заміни, справді призначена з цією метою.
( Частина перша статті 113 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Крім того, пароль є засобом переконання в тому, що особа, яка прибула з наказом від начальника гарнізону (командира військової частини) та його заступника або чергового варт (військової частини), начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні або чергового органу управління Служби правопорядку (для чергових змін, віднаряджених від підрозділів Служби правопорядку) дійсно уповноважена на те відповідним начальником.
( Частина друга статті 113 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
114. Пароль добирається за назвою якогось міста та призначається на кожний день: для гарнізонних варт - заступником начальника гарнізону, для внутрішніх варт - начальником штабу військової частини.
( Частина перша статті 114 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Для кожної варти добирається окремий пароль.
115. Паролі визначаються не раніш як за 10 днів, заносяться до книги, яку військова службова особа, зазначена в частині першій статті 114 цього Статуту зберігає в запечатаній папці в сейфі.
( Частина перша статті 115 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Паролі для нових варт, які заступають у разі оголошення тривоги, зберігаються в запечатаному сургучевою печаткою заступника начальника гарнізону (начальника штабу військової частини) пакеті у чергового варт (військової частини).
( Частина друга статті 115 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
116. Записки з новими й старими паролями вручаються черговому варт (військової частини), який заступає на чергування, заступником начальника гарнізону (начальником штабу військової частини) у призначений час перед розводом варт.
( Частина перша статті 116 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Черговий варт (військової частини) розписується в журналі за одержання пароля та у разі потреби під час розводу ознайомлює з ним свого помічника.
( Частина друга статті 116 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
117. Усі особи, яким відомий пароль, зобов'язані зберігати його в найсуворішій таємниці. Під час опитування пароль повідомляється запискою, без його оголошення, після чого записка негайно знищується.
118. У разі розсекречення пароля його дія негайно припиняється, про що доповідається заступникові начальника гарнізону (начальникові штабу військової частини). Начальникові варти новий пароль вручається черговим варт (військової частини) або його помічником у вартовому приміщенні.
( Стаття 118 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Розділ 5
НАРЯД І ПІДГОТОВКА ВАРТ
Наряд варт
119. Наряд варт проводиться на підставі розкладу варт (додаток 5 до цього Статуту).
( Частина перша статті 119 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Варти повинні змінюватися кожну добу. Під час перебування військової частини на навчаннях наказом начальників, які мають право затверджувати розклад варт, може призначатися варта на чолі з офіцером без зміни строком до 7 діб.
Розклад гарнізонних варт складає заступник начальника гарнізону, а внутрішніх - начальник штабу військової частини на підставі вказівки начальника гарнізону (командира військової частини) щодо організації охорони та оборони об'єктів з урахуванням їх важливості і обладнаності технічними засобами охорони, наявності огорожі та забезпеченості надійної охорони якомога меншою кількістю чатових. Складання розкладу варт має передбачати ознайомлення на місцевості з умовами і особливостями розміщення та охорони об'єктів.
( Частина третя статті 119 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Розклад гарнізонних варт подається на затвердження командувачеві оперативного командування.
Розклад внутрішніх варт вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів подається на затвердження начальникові вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, а розклад внутрішніх варт військових частин - командирові з'єднання.
( Частина п'ята статті 119 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
Розклад внутрішніх варт військових частин центрального підпорядкування, а також безпосередньо підпорядкованих видам Збройних Сил України, оперативним командуванням і корпусам подається на затвердження відповідним безпосереднім начальникам.
До розкладу варт додається схема розміщення постів у кожній варті.
120. На підставі розкладу варт на кожний місяць складається відомість наряду варт (додаток 6 до цього Статуту). Для кожної варти складається табель постів (додаток 5в до цього Статуту), схема розміщення постів та інструкція начальникові варти, план посилення охорони об'єктів варти. Для варт, які змінюються під час тривоги, крім цього, - документація на випадок оголошення тривоги.
( Стаття 120 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
121. У табелі постів (додаток 7 до цього Статуту) визначається те, що підлягає охороні й обороні на кожному посту; обов'язки чатового з урахуванням особливостей поста та конкретних умов несення на ньому служби; порядок допуску на об'єкт і строки доповіді засобами зв'язку; час, упродовж якого чатовому дозволено вести спостереження з вишки; відстані, ближче яких чатовому заборонено допускати до поста сторонніх осіб; порядок дії чатового під час нападу на пост, на сусідні пости, під час пожежі на посту; у яких випадках чатовому дозволено застосовувати зброю; порядок несення служби у разі посилення охорони об'єктів; особливості несення служби чатовими, які озброюються багнетами. Для постів, які обладнані технічними засобами охорони, зазначається найменування і кількість технічних засобів охорони на кожному посту, особливості їх функціонування, порядок перевірки поста контрольно-охоронною групою і порядок застосування нею зброї.
( Частина перша статті 121 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
На схемі розміщення постів визначаються: межі постів, межі заборонених зон, вид огорожі і об'єкти, які обладнані технічними засобами охорони, маршрути прямування змін до постів, маршрути прямування чатових вдень і вночі, маршрути патрулів на транспортних засобах, маршрути контрольно-охоронних груп вдень і вночі, місця розташування окопів, захисних стінок, спостережних вишок, засобів зв'язку, сигналізації та пожежогасіння, постів вартових собак, найнебезпечніші підходи до постів.
В інструкції начальникові варти визначаються: завдання варти, особливі обов'язки начальника варти щодо охорони та оборони об'єктів, доручених варті; порядок дій посадових осіб варти під час приймання під охорону і здавання об'єктів (у тому числі обладнаних технічними засобами охорони), графік і порядок їх перевірки контрольно-охоронними групами; порядок посилення охорони на ніч, у негоду і в загрозливий період, порядок видачі автоматів чатовим, які на постах озброєні багнетами, відкриття ящиків із боєприпасами; дії варти у разі нападу на об'єкти, що охороняються, чатових або вартове приміщення, у разі спрацювання і виходу із строю технічних засобів охорони, під час пожежі і стихійного лиха, дії за сигналами бойової тривоги.
Документація на випадок оголошення тривоги містить: табель постів та схему розміщення постів з урахуванням нового складу варти і можливого її озброєння, інструкцію для начальника варти, бланк постової відомості та пароль для зміни варти (останні два документи - якщо варта змінюється). Документація визначає порядок охорони та оборони доручених варті об'єктів з урахуванням дій військових частин гарнізону (військової частини) за планом бойової і мобілізаційної готовності та у разі загрози здійснення противником диверсійних актів, повітряних ударів, застосування ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї. У начальника варти повинен окремо зберігатися план посилення охорони об'єктів варти черговим або спеціально призначеним підрозділом з пояснювальною запискою, який застосовується в разі загрози або здійснення нападу на варту чи об'єкти, які вона охороняє.
( Частина четверта статті 121 в редакції Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
Документація начальника варти на випадок оголошення тривоги зберігається в начальника варти в пакеті, який знаходиться на інвентарному обліку і запечатується печаткою для пакетів діловодства службовою особою відповідного штабу військової частини. План посилення охорони об'єктів варт черговим або спеціально призначеним підрозділом з пояснювальною запискою знаходяться на інвентарному обліку та зберігаються в начальника варти в папці. Пакет і папка зберігаються в замкненій на ключ шухляді стола або сейфі начальника варти.
( Статтю 121 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Другий примірник зазначених документів зберігається в заступника начальника гарнізону. План посилення охорони об'єктів варт видається під розпис відповідним службовим особам для проведення теоретичних занять з особовим складом варти напередодні дня заступання в наряд, проведення на місцевості спільних занять особового складу, який призначається до несення служби у складі варти, з черговим або спеціально призначеним підрозділом для посилення охорони об'єктів варт.
( Статтю 121 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
122. На підставі розкладу варт заступником начальника гарнізону (начальником штабу військової частини) на кожний місяць визначається черговість несення служби у варті військовими частинами (підрозділами), яка відображається у відомостях гарнізонного (добового) наряду (додаток 6 до цього Статуту) і затверджується начальником гарнізону (командиром військової частини).
( Частина перша статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Схема розміщення постів, табель постів (додаток 7 до цього Статуту) та інструкція начальникові варти разом з витягом із відомості гарнізонного наряду розсилаються до всіх військових частин гарнізону, які залучаються до несення служби в гарнізонному наряді, не пізніш як за 10 діб до початку нового місяця.
( Частина друга статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Штаб військової частини за 7 діб до початку нового місяця повідомляє командирам підрозділів, від яких призначаються варти, дні заступання їх в наряд і склад варти.
Про кожну зміну на схемі розміщення постів і в табелі постів заступником начальника гарнізону (начальником штабу військової частини) своєчасно оповіщаються військові частини (підрозділи).
( Частина четверта статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )( Частину п'яту статті 122 виключено на підставі Закону N 1420-IV від 03.02.2004 )
123. Начальником варти призначається офіцер або прапорщик (мічман), а за наявності менш як 3 постів - сержант (старшина).
Начальником варти, яка охороняє особливо важливий об'єкт, незалежно від кількості постів призначається офіцер або прапорщик (мічман). У вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів начальником варти незалежно від кількості постів можуть призначатися курсанти старших курсів Начальником варти при гарнізонній гауптвахті призначається офіцер.
( Частина друга статті 123 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
Помічником начальника варти може бути сержант (старшина). Якщо помічник начальника варти не призначається, його обов'язки виконує перший розвідний.
124. У разі застосування технічних засобів охорони може призначатися помічник начальника варти з технічних засобів охорони або оператор з технічних засобів охорони із складу штатного підрозділу експлуатації та обслуговування технічних засобів охорони.
125. За наявності постів, що охороняються вартовими собаками, для несення служби призначається помічник начальника варти із служби вартових собак із числа старших вожатих вартових собак (додаток 17 до цього Статуту).
( Стаття 125 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
126. Розвідні призначаються залежно від кількості і розташування постів. Кожний розвідний може виставляти чатових не більше ніж на 4 постах, при цьому час зміни не може бути більшим години.
Розвідним призначається військовослужбовець у званні, не нижчому за звання вартових. У разі призначення у варту кількох розвідних їм присвоюється найменування: перший розвідний, другий розвідний і так далі.
Якщо вартою охороняється один пост, розвідний не призначається, його обов'язки виконує начальник варти.
127. Вартові призначаються із солдатів (матросів). Якщо солдатів (матросів) не вистачає, вартовими призначаються сержанти (старшини). У такому випадку з них складаються усі зміни поста.
Кількість вартових визначається залежно від кількості постів для кожної варти, але для охорони поста протягом доби призначаються три зміни чатових, а для охорони поста тільки протягом ночі (з початком темряви і до світанку) або від закриття до відчинення складу, сховища - дві зміни чатових.
Вивідні і конвойні призначаються залежно від числа заарештованих і розташування на гауптвахті місць загального користування, з розрахунку - один вивідний на 10-15 заарештованих.
Склад варти, у тому числі і начальник варти, призначається не пізніше ніж за добу до несення служби в наряді і, як правило, від одного підрозділу, у крайньому разі - від однієї військової частини.
Гарнізонні варти призначаються від однієї військової частини.
Підготовка варт
128. Командири військових частин і підрозділів, від яких віднаряджуються варти, несуть відповідальність за добір і розподіл особового складу варт, його підготовку до несення служби, за справний стан зброї та патронів і за вчасне відправлення варт на розвід.
Заборонено призначати до варт військовослужбовців, які не склали Військової присяги, не засвоїли програми підготовки молодого солдата, вчинили правопорушення, стосовно якого ведеться розслідування, хворих та інших військовослужбовців, які в цей час за своїм морально-психологічним станом не можуть нести вартову службу, а також тих, хто має відбувати дисциплінарне стягнення.
129. Начальники штабів військових частин за три доби до заступання гарнізонних або внутрішніх варт у наряд зобов'язані вручити командирам підрозділів, від яких призначаються варти, схеми розташування постів, табелі постів, інструкції начальникам варт. Після вивчення зазначені документи повертаються в штаб військової частини.
130. Підготовка особового складу варти організується та провадиться особисто командиром роти (батареї), від якої призначено варту; особисто командиром батальйону (дивізіону), якщо варту призначено від батальйону (дивізіону), а варти, призначеної від військової частини, - одним із заступників командира військової частини.
Добір і розподіл особового складу згідно з табелем постів варти здійснюється за два-три дні до заступання в наряд із врахуванням індивідуальних якостей військовослужбовців, їх практичної і фізичної підготовленості та важливості об'єктів, що охороняються.
Теоретичні заняття з вивчення положень статутів і особливих обов'язків чатових, матеріальної частини стрілецької зброї та заходів безпеки під час поводження з нею проводяться напередодні дня заступання в наряд у класі для підготовки варт. На макеті об'єктів, які охороняються, відпрацьовується організація взаємодії між чатовими і резервними групами варти (підрозділами посилення) та інші питання, пов'язані з практичним несенням служби.
Практичні заняття проводяться в день заступання в наряд з урахуванням особливостей охорони кожного об'єкта - у вартовому містечку військової частини (військової комендатури). На заняттях відпрацьовуються порядок дій чатового на посту, порядок застосування зброї, відбиття нападу на вартове приміщення, зміна варти, вивчається об'єкт, який охороняється, додержання заходів безпеки та інші питання практичного несення служби.
Підготовка помічника начальника варти з технічних засобів охорони або оператора з технічних засобів охорони здійснюється на щомісячних заняттях, які організуються військовим комендантом гарнізону (начальником штабу військової частини).
У разі несення вартової служби особовим складом через одну-дві доби час проведення теоретичної та практичної підготовки варти визначається командиром військової частини з таким розрахунком, щоб якість підготовки варт не знижувалась.
131. У ніч напередодні заступання в наряд військовослужбовці, призначені до варти, не повинні нести ніякої іншої служби або залучатися до занять чи робіт.
У день заступання в наряд, у години, зазначені в розпорядку дня, особовому складові варти надається не менше ніж чотири години для підготовки до несення служби та перевірки знання обов'язків, з них дві години на відпочинок (сон).
( Частина друга статті 131 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV від 03.02.2004 )
132. Увесь особовий склад, призначений до варти, перед проведенням практичних занять оглядається лікарем частини, про що робиться запис у постові відомості. Особи, які визнаються лікарем непридатними до несення служби, замінюються.
133. Після проведення занять командиром роти (батареї) перевіряються знання особового складу варти щодо своїх обов'язків, заходи безпеки під час поводження із зброєю та боєприпасами, підписується постова відомість (додаток 8 до цього Статуту) і організується отримання, видача боєприпасів та спорядження магазинів особовим складом варти.