Про місцеве самоврядування в Україні

12) видані районними радами ліквідованих районів нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб і можуть бути змінені, визнані такими, що втратили чинність, або скасовані актом відповідної районної ради, правонаступником яких вона є. У разі якщо акт районної ради ліквідованого району відповідно до закону є адміністративним актом, її правонаступник може вносити зміни та припиняти дію такого акта у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру";

13) якщо територія ліквідованого району включена до територій кількох новоутворених районів, районна рада новоутвореного району стає правонаступником районної ради ліквідованого району щодо:

нерухомого майна, розташованого на території новоутвореного району;

речей, призначених для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язаних з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг). Належність речей, призначених для обслуговування кожного об’єкта нерухомого майна і пов’язаних з цим майном спільним призначенням, визначається на підставі останньої суцільної інвентаризації;

прав засновника (учасника) юридичної особи, заснованої районною радою ліквідованого району, якщо місцезнаходженням такої юридичної особи є населений пункт, розміщений на території новоутвореного району;

14) майнові зобов’язання юридичних осіб - районних рад ліквідованих районів розподіляються між районними радами новоутворених районів, до складу яких включені території ліквідованого району, відповідно до передавального акта (розподільчого балансу) пропорційно обсягу розподілу між ними майна, майнових зобов’язань та залишків бюджетних коштів;

15) бюджети ліквідованих районів виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Районна рада новоутвореного району може вносити зміни до рішень про місцеві бюджети, прийняті районними радами ліквідованих районів.

У разі включення території ліквідованого району до територій кількох новоутворених районів районна рада новоутвореного району, до складу якого включені території ліквідованого району, на яких станом на 1 січня 2020 року проживала найбільша чисельність наявного населення ліквідованого району, може вносити зміни до рішень про місцеві бюджети, прийняті районними радами ліквідованих районів.

До закінчення періоду окремого виконання бюджетів функції головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів районних бюджетів продовжують здійснювати відповідні бюджетні установи в особі їх керівників.

До закінчення періоду окремого виконання бюджетів функції місцевих (районних) фінансових органів здійснюють відповідні місцеві (районні) фінансові органи, утворені до утворення та ліквідації районів.

Залишки коштів (у тому числі боргові зобов’язання), що утворилися на кінець бюджетного періоду на рахунках районних бюджетів ліквідованих районів, перераховуються одночасно до районного бюджету новоутвореного району, бюджету територіальної громади з урахуванням цільового призначення таких коштів, особливостей розподілу нерухомого майна на підставі платіжних доручень за підписом голови районної ради новоутвореного району або голови комісії з реорганізації районної ради, що припиняється, або керівника місцевого фінансового органу, утвореного до утворення та ліквідації районів.

Якщо територію ліквідованого району включено до складу територій кількох новоутворених районів, залишки коштів, що не мають цільового призначення, перераховуються до відповідних районних бюджетів пропорційно до чисельності наявного населення, яке станом на 1 січня 2020 року проживало на територіях, включених до складу відповідних новоутворених районів. Залишки таких коштів перераховуються на підставі платіжних доручень за підписом голови комісії з реорганізації районної ради, що припиняється, або керівника місцевого фінансового органу, утвореного до утворення та ліквідації районів. Розподіл залишків коштів має бути пропорційним розподілу фінансових (боргових) та/або майнових зобов’язань, що здійснюється у порядку правонаступництва, що обов’язково відображається у відповідному передавальному акті або розподільчому балансі.

7. До прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об'єдналися в одну територіальну громаду, шляхом місцевого референдуму можуть прийняти рішення про вихід з цієї громади лише за умови наявності фінансово-матеріальної бази, достатньої для забезпечення здійснення кожною з цих громад функцій і повноважень місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

7-1. До прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.

Рішення Кабінету Міністрів України про визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад подається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших місцевих виборів депутатів сільських, селищних, міських рад і сільських, селищних, міських голів відповідних територіальних громад.

8. Облік даних про кількість і склад територіальних громад та органів місцевого самоврядування, подання їм методичної допомоги здійснюються Верховною Радою України.

9. Правові засади бюджетного процесу та міжбюджетних відносин щодо місцевих бюджетів визначаються Бюджетним кодексом України.

10. З набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.

Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов’язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі об’єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.

Правовий режим майна спільної власності територіальних громад визначається законом.

Кабінет Міністрів України разом з Фондом державного майна України у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом подають на розгляд Верховної Ради України проект закону про комунальну власність.

11. Районні і обласні ради відповідно до вимог Конституції України та цього Закону у двомісячний термін після набрання чинності цим Законом обирають голів рад (де ці посади суміщають керівники місцевих державних адміністрацій) та утворюють виконавчий апарат рад, а також приймають рішення про делегування повноважень відповідним місцевим державним адміністраціям.

11-1. Установити, що в період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):

1) пленарні засідання місцевих рад, засідання виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, постійних депутатських комісій можуть проводитися в режимі відеоконференції або аудіоконференції (дистанційне засідання), крім питань, що потребують таємного голосування;

2) у разі відсутності у регламенті ради, виконавчого комітету ради, положенні про постійні комісії порядку проведення дистанційних засідань, такий порядок визначається сільським, селищним, міським головою, а у випадках, передбачених цим Законом, особою, яка виконує ці повноваження чи головує на засіданні колегіального органу, до внесення змін у відповідний регламент чи положення;

3) порядок проведення дистанційних засідань повинен забезпечувати:

можливість реалізації прав депутатів місцевих рад, членів виконавчого комітету ради;

ідентифікацію особи, яка бере участь у засіданні колегіального органу;

встановлення та фіксацію результатів голосування щодо кожного питання;

4) до порядку денного дистанційних засідань можуть включатися виключно питання невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, інші питання щодо невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, спричинених спалахами, епідеміями та пандеміями, чи реалізації повноважень, пов’язаних з такими обставинами, процедурні питання;

5) рішення про дистанційне засідання доводиться до відома депутатів, членів виконавчого комітету і населення не пізніш як за 24 години до його початку із зазначенням порядку денного та порядку відкритого доступу до трансляції дистанційного засідання місцевої ради. Рішення про дистанційне засідання розміщується на офіційному веб-сайті ради з одночасним направленням цієї інформації та проектів актів із супровідними документами на офіційну електронну адресу кожного члена колегіального органу.

Запис дистанційного засідання є невід’ємною частиною протоколу засідання;

6) на проекти рішень, рішення органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, що передбачені цим пунктом, не поширюються вимоги Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", частини третьої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".

11-2. Установити, що тимчасово, на період процедури урегулювання заборгованості згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення":

органи місцевого самоврядування можуть виступати гарантами виконання зобов’язань за договорами реструктуризації заборгованості, укладеними відповідно до статей 5 і 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, але при цьому провадять ліцензовану господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними та місцевими (розподільними) тепловими мережами на виробничих об’єктах, що розташовані на території відповідної області або громади, здійснюють постачання теплової енергії та надання відповідних послуг споживачам;

органи місцевого самоврядування при формуванні бюджетів територіальних громад передбачають видатки на фінансування заходів із врегулювання заборгованості, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення";

виконання зобов’язань за договорами про реструктуризацію заборгованості для суб’єктів господарювання, засновник яких знаходиться на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, забезпечується шляхом прийняття відповідного рішення військово-цивільною адміністрацією, яка виконує повноваження відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де зареєстровано суб’єкт господарювання.

11-3. Установити, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:

1) громадське обговорення кандидатури (кандидатур) старости, передбачене частиною першою статті 54-1 цього Закону, не проводиться;

2) староста затверджується у відповідному старостинському окрузі сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією сільського, селищного, міського голови на відкритому пленарному засіданні відповідної ради. Інформація про час і місце проведення такого засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради не пізніше ніж за два дні до дня проведення засідання. Відеозапис засідання оприлюднюється в порядку, встановленому частиною вісімнадцятою статті 46 цього Закону;

3) кандидатура старости може бути внесена на розгляд сільської, селищної, міської ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради, якщо рада не підтримала дві кандидатури старости, запропоновані сільським, селищним, міським головою;

4) cільський, селищний, міський голова може одноосібно призначити старосту у разі, якщо сільською, селищною, міською радою не підтримано три кандидатури старости поспіль, внесені відповідно до підпунктів 2 і 3 цього пункту, або якщо сесії сільської, селищної, міської ради не проводяться без поважних причин понад три місяці;

5) відкрита зустріч для заслуховування звіту старости перед жителями старостинського округу може бути проведена за рішенням сільського, селищного, міського голови в режимі відеоконференції з дотриманням вимог, передбачених частиною шостою статті 54-1 цього Закону;

6) у разі тимчасової відсутності старости у зв’язку з проходженням військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, перебуванням у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, або у зв’язку з перебуванням старости за межами України понад 90 календарних днів поспіль сільський, селищний, міський голова призначає тимчасово виконуючого обов’язки старости на час відсутності такого старости. Перебування старости за межами України протягом зазначеного строку підтверджується відомостями про перетинання особою державного кордону України, наданими Державною прикордонною службою України за заявою такої особи або на запит сільського, селищного, міського голови.

11-4. Установити, що протягом шести місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, кандидатура (кандидатури) старости, внесена (внесені) на громадське обговорення в порядку, передбаченому частиною першою статті 54-1 цього Закону, вважається погодженою (погодженими) з жителями відповідного старостинського округу, якщо в результаті громадського обговорення вона (вони) отримала (отримали) підтримку у старостинському окрузі не менше 15 відсотків голосів жителів від загальної кількості жителів відповідного старостинського округу, які є громадянами України та досягли повноліття.

12. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

З дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність:

Закон Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 2, ст.5; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 28, ст.387, № 31, ст.438, № 33, ст.475, ст.476; 1993 р., № 7, ст.54, № 17, ст.184, № 18, ст.189, № 19, ст.199, № 26, ст.277; 1995 р., № 22, ст.171; 1996 р., № 16, ст.71);

Закон України "Про формування місцевих органів влади і самоврядування" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 22, ст.144, № 26, ст.217);

Закон України "Про Представника Президента України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 23, ст.335, № 31, ст.437; 1993 р., № 19, ст.197);

Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про Представника Президента України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 23, ст.336, № 31, ст.447, № 33, ст.485).