З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про джерела фінансування дорожнього господарства України
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 47, ст.648 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 1563-XII від 18.09.91, ВВР, 1991, N 47, ст.649 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2788-XII від 17.11.92, ВВР, 1993, N 2, ст.4 N 4027-XII від 24.02.94, ВВР, 1994, N 27, ст.221 N 25/98-ВР від 15.01.98, ВВР, 1998, N 25, ст.147 N 320-XIV від 17.12.98, ВВР, 1999, N 5-6, ст.39 N 964-XIV від 15.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.346 ) ( В редакції Закону N 724/97-ВР від 16.12.97, ВВР, 1998, N 14, ст.60 - набирає чинності з 01.01.2000 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 986-XIV від 16.07.99, ВВР, 1999, N 40, ст.361 )
( У назві і тексті Закону посилання на "шлях" замінено посиланням на "дорогу" згідно із Законом N 2788-XII від 17.11.92 ) ( Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області з питань оподаткування згідно із Законом N 25/98-ВР від 15.01.98 ) ( Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку з питань оподаткування згідно із Законом N 320-XIV від 17.12.98 )
Цей Закон визначає правові основи забезпечення фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування та сільських доріг України.
( Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом N 986-XIV від 16.07.99 )
Стаття 1. Автомобільні дороги загального користування та сільські дороги України (далі - автомобільні дороги) - це дороги державного та місцевого значення, які забезпечують внутрішньодержавні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів із врахуванням адміністративно-територіального поділу держави, з'єднують населені пункти і є складовою частиною єдиної транспортної системи держави.
( Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 986-XIV від 16.07.99 )
Класифікація та перелік цих доріг затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Автомобільні дороги є державною власністю, крім сільських доріг, порядок управління якою встановлюється Кабінетом Міністрів України.
( Частина третя статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 986-XIV від 16.07.99 )
Стаття 2. Витрати, пов'язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг, здійснюються за рахунок бюджетних та інших коштів для реалізації програм розвитку дорожнього господарства України з метою підвищення соціального рівня життя населення, особливо в сільській місцевості, забезпечення автомобільних перевезень пасажирів та вантажів, оздоровлення екологічної обстановки, створення на дорогах належних умов безпеки руху та сучасних елементів дорожнього сервісу, зменшення збитків через незадовільні дорожні умови.
Ці кошти акумулюються та обліковуються на окремих рахунках (відповідні дорожні фонди), формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів), а також інших надходжень, визначених цим Законом, і зараховуються до Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджету міста Севастополя.
( Частина друга статті 2 в редакції Закону N 986-XIVвід 16.07.99 )
Зазначені кошти не підлягають вилученню або витрачанню на цілі, не пов'язані з потребами дорожнього господарства.
У випадках, коли ці кошти не витрачені протягом поточного бюджетного року, вони зберігають цільове призначення в наступному році.
( Частина четверта статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 986-XIV від 16.07.99 )
Управління коштами дорожніх фондів здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Частина п'ята статті 2 в редакції Закону N 986-XIV від 16.07.99 )
Стаття 3. У Державному бюджеті України щорічно передбачаються видатки на фінансування робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг.
Для цих цілей у складі Державного бюджету України створюється Державний дорожній фонд України.
Доходна частина цього фонду формується за рахунок надходжень у повному обсязі від акцизного збору та ввізного мита на нафтопродукти, акцизного збору та ввізного мита з імпортованих на митну територію України транспортних засобів та шин до них, інших надходжень до Державного бюджету України, що визначаються Законом України про Державний бюджет України на поточний рік, а також надходжень, визначених статтею 5 цього Закону.
( Частина третя статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 986-XIV від 16.07.99 )
Кошти Державного дорожнього фонду України спрямовуються на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та споруд на них, а також проектно-вишукувальні, науково-дослідні та впроваджувальні роботи, розвиток виробничих потужностей дорожніх організацій, утримання галузевих медичних закладів для реабілітації учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції, управління дорожнім господарством у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 3 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 986-XIV від 16.07.99 )
З цього фонду також виділяються кошти на дотацію територіальним дорожнім фондам для покриття дефіциту коштів на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення.
( Статтю 3 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 986-XIV від 16.07.99 )
Стаття 4. У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах та бюджеті міста Севастополя щорічно передбачаються видатки на фінансування робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг.
Для цих цілей у складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджеті міста Севастополя створюються територіальні дорожні фонди.
Доходна частина цих фондів формується за рахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), частини коштів Державного дорожнього фонду України відповідно до порядку розподілу, встановленого Кабінетом Міністрів України згідно із законами, а також інших надходжень до відповідних бюджетів, що визначаються рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад та міської ради міста Севастополя про бюджет на поточний рік, а також надходжень, визначених статтею 5 цього Закону.
Кошти територіальних дорожніх фондів спрямовуються на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг в межах відповідно Автономної Республіки Крим, областей та міста Севастополя, а також на потреби дорожнього господарства по напрямах, визначених відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами та міською радою міста Севастополя.
( Стаття 4 в редакції Закону N 986-XIV від 16.07.99 )( Статтю 5 виключено на підставі Закону N 986-XIV від 16.07.99 )
( Статтю 6 виключено на підставі Закону N 986-XIV від 16.07.99 )
Стаття 5. У дорожні фонди, визначені цим Законом, спрямовується плата за передачу доріг у концесію або в оренду, плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, плата за проїзд автомобільними дорогами України транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів іноземних держав, плата за проїзд платними автомобільними дорогами в порядку та за тарифами, встановленими Кабінетом Міністрів України.
У відповідні дорожні фонди можуть спрямовуватися також:
добровільні внески юридичних та фізичних осіб, у тому числі іноземних, об'єднань громадян, міжнародних організацій тощо;
інші надходження, що не суперечать законодавству України.
| Голова Веровної Ради України | Л.КРАВЧУК |
| м. Київ, 18 вересня 1991 року N 1562-XII |