• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про карантин рослин

Верховна Рада України  | Закон від 30.06.1993 № 3348-XII
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 30.06.1993
  • Номер: 3348-XII
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 30.06.1993
  • Номер: 3348-XII
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
Реєстрація осіб проводиться на підставі результатів перевірки об'єктів регулювання державним інспектором з карантину рослин.
Особам, зареєстрованим в органах Державної служби з карантину рослин України, надається реєстраційний номер.
Плата за реєстрацію не стягується.
Порядок реєстрації осіб визначається центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Стаття 28. Система раннього попередження про карантинні організми
Особи проводять інспектування рослин, що ростуть на землях сільськогосподарського призначення, у розсадниках, садах, лісах, відкритому ґрунті, теплицях та в інших місцях, включаючи місця для зберігання, переробки і транспортні засоби для переміщення об'єктів регулювання.
У разі виявлення підозри зараження об'єктів регулювання регульованими шкідливими організмами особа повинна протягом доби повідомити державного інспектора з карантину рослин.
Державний інспектор з карантину рослин здійснює фітосанітарні процедури з метою перевірки підозри наявності регульованого шкідливого організму. У разі підтвердження такої підозри державний інспектор з карантину рослин визначає фітосанітарні заходи, спрямовані на запобігання поширення, локалізації та/або ліквідації регульованих шкідливих організмів, які повинні здійснюватися особами.
Стаття 29. Контроль за переміщенням об'єктів регулювання
Об'єкти регулювання переміщуються територією України за наявності карантинного сертифіката у випадках:
вивезення та/або ввезення об'єктів регулювання у карантинну зону;
транспортування імпортованих об'єктів регулювання, які зберігалися, перепаковувалися, розділялися на частини, змішувалися з іншими вантажами.
Карантинний сертифікат видається державним інспектором з карантину рослин не раніше, ніж за 14 діб до дати переміщення об'єктів регулювання територією України на підставі проведених фітосанітарних процедур.
Державний інспектор з карантину рослин зобов'язаний прийняти рішення про видачу або відмову у видачі карантинного сертифіката протягом 5 діб.
Рішення про відмову у видачі карантинного сертифіката надається особі у письмовій формі.
Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі карантинного сертифіката є:
невідповідність об'єктів регулювання вимогам фітосанітарних заходів;
виявлення зараження об'єктів регулювання регульованими шкідливими організмами;
відсутність реєстрації особи, передбаченої статтею 27 цього Закону;
невідповідність наявних об'єктів регулювання, заявлених особою для переміщення територією України;
невиконання розпоряджень державного інспектора з карантину рослин щодо застосування фітосанітарних заходів;
відсутність оплати за видачу карантинного сертифіката.
Підставами для анулювання карантинного сертифіката є:
порушення особою вимог фітосанітарних заходів, які визначені у карантинному сертифікаті;
повідомлення особи про втрату карантинного сертифіката;
пошкодження карантинного сертифіката, що не дає можливості визначити фітосанітарний стан об'єктів регулювання;
підробка карантинного сертифіката.
Порядок оформлення карантинних сертифікатів визначається Кабінетом Міністрів України.
Плата за видачу карантинного сертифіката справляється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Особа, яка у встановленому порядку надала державному інспектору з карантину рослин усі необхідні документи та провела оплату і не отримала у визначені терміни рішення про видачу або відмову у видачі карантинного сертифіката, має право здійснити задеклароване переміщення об'єктів регулювання.
Об'єкти регулювання, що надходять у зону, в якій відсутні регульовані шкідливі організми, підлягають інспектуванню з метою встановлення:
відсутності зараження регульованими шкідливими організмами;
відповідності їх фітосанітарним правилам.
Об'єкти регулювання можуть переміщуватися в межах зони, вільної від регульованих шкідливих організмів, без наявності карантинного сертифіката.
Рішення про відмову у видачі карантинного сертифіката може бути оскаржено до Головної державної інспекції з карантину рослин України або до суду.
Заява про оскарження рішення про відмову у видачі карантинного сертифіката подається до Головної державної інспекції з карантину рослин України у строк, що не перевищує 10 днів після одержання відповідного рішення. Заява розглядається в 10-денний строк.
Про результати розгляду заявник повідомляється у письмовій формі.
Стаття 30. Інспектування об'єктів регулювання
Об'єкти регулювання підлягають інспектуванню з метою перевірки їх фітосанітарного стану відповідно до порядку, визначеного центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Митне оформлення об'єктів регулювання здійснюється лише після проведення інспектування.
У разі якщо під час інспектування виявляється загроза поширення регульованих шкідливих організмів, державний інспектор з карантину рослин видає розпорядження про здійснення особою відповідних фітосанітарних процедур.
Головна державна інспекція з карантину рослин України визначає методи інспектування, відбору зразків та проведення фітосанітарної експертизи.
Стаття 31. Місця виробництва або виробничі ділянки, вільні від регульованих шкідливих організмів
Місце виробництва або виробничі ділянки, вільні від регульованих шкідливих організмів, є виробництво або ділянки, де на підставі інспектування офіційно встановлена відсутність регульованих шкідливих організмів і за необхідності їх відсутність офіційно підтримується протягом визначеного періоду.
Місця виробництва або виробничі ділянки, вільні від регульованих шкідливих організмів, встановлюються на вимогу особи, що займається виробництвом об'єктів регулювання.
Відповідна державна інспекція з карантину рослин та особа, що займається виробництвом об'єктів регулювання, виконують процедури для встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів.
Порядок офіційного встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів, позбавлення такого статусу, його поновлення та інші умови офіційного встановлення місця виробництва або виробничої ділянки визначається центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Кабінет Міністрів України встановлює розмір платежів за надання послуг, зазначених у цій статті, згідно з чинним законодавством.
Стаття 32. Біологічний контроль за шкідливими організмами
Біологічні контрольні організми, що можуть бути використані з метою біологічного контролю за регульованими шкідливими організмами, а також вимоги до об'єктів та обладнання, що використовуються особами, які здійснюють біологічний контроль, визначаються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Використання біологічних контрольних організмів може вважатися фітосанітарними заходами з локалізації та ліквідації карантинних організмів, що здійснюється під контролем Головної державної інспекції з карантину рослин України.
Державна служба з карантину рослин України веде облік імпорту та використання біологічних контрольних організмів.
Стаття 33. Порядок запровадження та скасування карантинного режиму в Україні
У разі виявлення карантинних організмів на території України карантинний режим запроваджується: у межах декількох областей Кабінетом Міністрів України за поданням Головного державного інспектора з карантину рослин України; на території Автономної Республіки Крим, областей, декількох районів, району, населеного пункту чи території окремого господарства - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією за поданням відповідно головних державних інспекторів з карантину рослин чи державних інспекторів з карантину рослин.
Карантинний режим запроваджується протягом доби з моменту виявлення карантинного організму.
Орган, що приймає рішення про запровадження або скасування карантинного режиму, протягом доби повідомляє осіб, що розташовані, перебувають або проживають у регульованій зоні.
У рішенні про запровадження карантинного режиму обов'язково зазначається таке:
обставини, що спричинили запровадження карантинного режиму, включаючи ідентифікацію конкретного карантинного організму;
межі карантинної та регульованої зон, у яких запроваджується карантинний режим;
час, з якого запроваджується карантинний режим;
фітосанітарні заходи, що здійснюються в карантинній зоні, та органи, що їх здійснюють.
Стаття 34. Фітосанітарні заходи, що застосовуються у карантинній і регульованій зоні
На підставі та в порядку, встановлених законом, у карантинних і регульованих зонах здійснюються такі спеціальні заходи:
інспектування та фітосанітарна експертиза об'єктів регулювання;
здійснення контролю за проведенням локалізації та ліквідації карантинних організмів особами;
заборона вивезення з карантинних та регульованих зон заражених карантинними організмами об'єктів регулювання;
фумігація (знезараження) об'єктів регулювання;
технічна переробка об'єктів регулювання, заражених карантинними організмами.
Рослини, продукти рослинного походження та інші об'єкти регулювання, заражені карантинними організмами, які неможливо знезаразити або направити на технічну переробку, підлягають знищенню в порядку, встановленому законом.
Місцеві державні адміністрації, власники (уповноважені ними органи) морських і річкових портів (пристаней), залізничних станцій, аеропортів (аеродромів), підприємств поштового зв'язку, автовокзалів (автостанцій), посадові особи митниць та пунктів пропуску на державному кордоні України, на автомобільних шляхах сполучення повинні сприяти державним інспекторам з карантину рослин у здійсненні карантинних заходів.
Відшкодування збитків, що заподіяні внаслідок неправомірних дій органів та посадових осіб, які забезпечують виконання карантинних заходів, здійснюється відповідно до закону.
Розділ V
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ
Стаття 35. Заборона або обмеження імпорту
Забороняється імпорт об'єктів регулювання, що:
заражені карантинними шкідливими організмами;
можуть спричинити занесення карантинних організмів на територію України;
можуть збільшити популяцію місцевих регульованих шкідливих організмів до рівня, який не відповідає рівню фітосанітарного захисту.
Імпорт біологічних контрольних організмів для проведення наукових досліджень або біологічного контролю здійснюється за наявності карантинного дозволу.
Імпорт шкідливих організмів, які завозяться для науково-дослідних та інших специфічних цілей, дозволяється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Стаття 36. Вимоги до імпортних і транзитних вантажів
Імпортні і транзитні вантажі з об'єктами регулювання повинні відповідати таким вимогам:
бути вільними від карантинних організмів;
супроводжуватися оригіналами фітосанітарних сертифікатів;
супроводжуватися карантинними дозволами;
не походити з об'єкта або зони виробництва чи переміщуватися через зону, на яку поширюється карантинний режим, що підтверджується іноземною національною організацією захисту рослин країни - експортера або транзиту.
У разі якщо імпортний або транзитний вантаж з об'єктами регулювання був доставлений або зберігався, перепаковувався чи розділявся в іншій країні, крім оригіналу фітосанітарного сертифіката на реекспорт він супроводжується оригіналом міжнародного фітосанітарного сертифіката з країни походження або його завіреної копії.
Якщо імпортний або транзитний вантаж з об'єктами регулювання був імпортований у кілька країн та у зв'язку з цим було видано кілька фітосанітарних сертифікатів на реекспорт, такі вантажі, крім оригіналу або завіреної копії фітосанітарного сертифіката, виданого в країні походження, повинні супроводжуватися оригіналом фітосанітарного сертифіката на реекспорт.
Якщо на відміну від країни призначення країна реекспорту не вимагає фітосанітарного сертифіката країни походження на відповідний вантаж, то він супроводжується оригіналом фітосанітарного сертифіката на реекспорт.
Стаття 37. Карантинний дозвіл на імпорт або транзит
Імпортні та транзитні вантажі з об'єктами регулювання ввозяться на територію України за наявності карантинного дозволу.
Карантинний дозвіл видається Головною державною інспекцією з карантину рослин України.
Порядок оформлення карантинного дозволу і встановлення розміру плати за видачу карантинного дозволу визначається Кабінетом Міністрів України.
Карантинний дозвіл на транзит не вимагається на об'єкти регулювання, які переміщуються транзитом територією України у герметичних, ізотермічних, ізольованих транспортних засобах, за умови, що опломбування, здійснене митним органом країни-експортера, є непошкодженим. Дане положення не застосовується до реекспортних вантажів.
При оформленні карантинного дозволу враховується:
передбачене використання об'єктів регулювання;
географічні та інші характеристики України, країни походження, країни реекспорту і транзиту, які впливають на здатність регульованих шкідливих організмів виживати, укорінюватися та поширюватися;
існування в країні походження зон, вільних від карантинних організмів, або зон з незначною їх наявністю, імпорт або транзит з яких не викликає ризику занесення карантинного організму;
ефективність іноземної національної організації захисту рослин у країні походження або реекспорту відносно України, яка визначена відповідно до статті 18 цього Закону;
ефективність фітосанітарних заходів, що здійснюються у країні походження чи реекспорту, та вимоги до походження об'єктів регулювання з виробничих ділянок, вільних від карантинних організмів, результати проведення фітосанітарної експертизи в країні походження чи реекспорту;
ефективність та ризик, пов'язані з карантинним наглядом з метою моніторингу вантажу.
Карантинні дозволи на імпорт і транзит визначають фітосанітарні заходи, що мають бути здійснені до відправлення вантажу імпортером та після його ввезення.
Карантинний дозвіл на імпорт біологічних контрольних організмів видається на підставі інструкцій та рекомендацій відповідних міжнародних організацій.
Особа, яка у встановленому порядку надала Головній державній інспекції з карантину рослин України всі необхідні документи та провела оплату і не отримала у визначені терміни рішення про видачу або відмову у видачі карантинного дозволу, має право здійснити задеклароване переміщення об'єктів регулювання.
Головна державна інспекція з карантину рослин України зобов'язана прийняти рішення про видачу або відмову у видачі карантинного дозволу протягом 5 діб.
Рішення про відмову у видачі карантинного дозволу надається особі у письмовій формі.
Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі карантинного дозволу є:
надходження об'єктів регулювання з територій країн, де поширені карантинні організми;
надходження об'єктів регулювання з територій країн, де поширені карантинні організми, які обмежено поширені на території України, в зони, вільні від таких карантинних організмів на території України;
недотримання фітосанітарних заходів при здійсненні особою обігу об'єктів регулювання;
відсутність у особи умов для розміщення насіннєвого та садивного матеріалу на процедуру перевірки;
заборона вивезення країною походження об'єктів регулювання, офіційно повідомлена Головній державній інспекції з карантину рослин України або передбачена міжнародним договором;
відсутність реєстрації особи, передбаченої статтею 27 цього Закону;
невиконання розпоряджень державного інспектора з карантину рослин щодо застосування фітосанітарних заходів;
відсутність оплати за видачу карантинного дозволу.
Підставами для анулювання карантинного дозволу є:
невідповідність наявних об'єктів регулювання, заявлених особою для переміщення територією України;
порушення особою вимог фітосанітарних заходів, які визначені у карантинному дозволі;
підробка карантинного дозволу;
повідомлення особи про втрату карантинного дозволу;
пошкодження карантинного дозволу, що не дає можливості визначити зміст документа.
Рішення про відмову у видачі карантинного дозволу може бути оскаржено до центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики або до суду.
Заява про оскарження рішення про відмову у видачі карантинного дозволу подається до центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики у строк, що не перевищує 10 днів після одержання відповідного рішення. Заява розглядається в 10-денний строк.
Про результати розгляду заявник повідомляється у письмовій формі.
Стаття 38. Пункти карантину рослин у пунктах пропуску на державному кордоні України
Фітосанітарний контроль імпортних і транзитних вантажів з об'єктами регулювання здійснюється державними інспекторами з карантину рослин у визначених пунктах карантину рослин у пунктах пропуску на державному кордоні України (далі - прикордонні пункти карантину рослин).
Прикордонний пункт карантину рослин облаштовується у пункті пропуску на державному кордоні України і обладнується за рахунок коштів Державного бюджету України:
засобами та приміщеннями для проведення інспектування транспортних засобів і об'єктів регулювання, відбору зразків, проведення фітосанітарної експертизи та фумігації (знезараження);
засобами зв'язку, включаючи Інтернет.
Прикордонні пункти карантину рослин повинні мати спеціально відведенні та обладнані відповідно до закону місця для знищення об'єктів регулювання, заражених регульованими шкідливими організмами.
Об'єкти регулювання, що надходять у пункти пропуску на державному кордоні України, на яких відсутні прикордонні пункти карантину рослин, перенаправляються до найближчого прикордонного пункту карантину рослин.
Стаття 39. Стандартний фітосанітарний контроль
Усі імпортні або транзитні вантажі з об'єктами регулювання підлягають стандартному фітосанітарному прикордонному контролю, який здійснюється шляхом інспектування, з метою встановлення, що:
карантинний дозвіл, який супроводжує об'єкт регулювання, є дійсним, якщо такий вимагається згідно з діючими фітосанітарними заходами;
об'єкт регулювання супроводжується фітосанітарним сертифікатом, якщо такий вимагається згідно з діючими фітосанітарними заходами;
об'єкти регулювання відповідають документам, які його супроводжують;
відсутні карантинні організми та ознаки пошкодження вантажу.
Ввезення в Україну або транзит через її територію вантажу дозволяється за таких умов:
супроводження дійсним карантинним дозволом;
наявність повного та дійсного фітосанітарного сертифіката;
відсутність карантинних організмів та ознак зараження ними;
наявність непошкодженого опломбування транзитного вантажу, здійсненого митним органом країни-експортера;
попередні вантажі з аналогічними об'єктами регулювання з країни походження та/або конкретного об'єкта походження супроводжувалися повними та дійсними фітосанітарними сертифікатами;
вантаж відповідає вимогам карантинного дозволу та фітосанітарних заходів.
Якщо вантаж з об'єктами регулювання, який повинен супроводжуватися карантинним дозволом та/або фітосанітарним сертифікатом, прибуває на прикордонний пункт карантину рослин без таких документів, він підлягає затриманню державним інспектором з карантину рослин та здійсненню процедур, передбачених статтею 41 цього Закону.
У випадках, якщо державний інспектор з карантину рослин встановлює, що фітосанітарний сертифікат, яким супроводжується об'єкт регулювання, є неповним чи підробленим або іншим чином сфальсифікованим, або якщо він робить висновок, що об'єкти регулювання у даному вантажі не відповідають зазначеним у фітосанітарному сертифікаті, то вантаж затримується на відповідному прикордонному пункті карантину рослин, про що повідомляється Головний державний інспектор з карантину рослин України або призначений ним представник.
Головний державний інспектор з карантину рослин України або призначений ним представник протягом доби зв'язується з іноземною національною організацією захисту рослин країни походження чи реекспорту для консультацій і спільно визначає дії, які повинні бути вжиті по відношенню до даного вантажу.
У разі якщо у вантажі візуально виявлений карантинний організм державний інспектор з карантину рослин протягом доби повідомляє про це власника вантажу та Головну державну інспекцію з карантину рослин України і здійснює процедури, передбачені статтею 41 цього Закону.
Стандартний фітосанітарний прикордонний контроль може здійснюватися відповідно до порядку, визначеного Головною державною інспекцією з карантину рослин України, у спеціально призначеному місці на території України за умови, що такий вантаж залишається під митним контролем.
Вантажі з об'єктами регулювання можуть інспектуватися державним інспектором з карантину рослин або уповноваженими Державною службою з карантину рослин України особами в місцях завантаження в країні походження чи реекспорту на вимогу та за рахунок імпортера. У таких випадках фітосанітарний контроль проводиться за місцем призначення вантажу.
Стаття 40. Вибірковий фітосанітарний контроль
Головна державна інспекція з карантину рослин України на основі даних щодо виявлення карантинних організмів у вантажах з об'єктами регулювання будь-якого походження, що імпортуються, а також на основі інших факторів, що можуть впливати на життя та здоров'я рослин, встановлює спеціально визначений відсоток вантажів, які підлягають обов'язковому розширеному фітосанітарному контролю.
Обов'язковий розширений фітосанітарний прикордонний контроль на кордоні застосовується відповідно до порядку про вибірковий фітосанітарний контроль, що затверджується Головною державною інспекцією з карантину рослин України до початку нового календарного року на наступний рік.
Порядком про вибірковий фітосанітарний контроль встановлюються спеціально визначені відсотки вантажів з об'єктами регулювання за категоріями:
живі рослини будь-якого походження;
продукти рослинного походження;
інші об'єкти регулювання будь-якого походження.
Стаття 41. Розширений фітосанітарний контроль вантажів з об'єктами регулювання, що імпортуються
Підставами для проведення розширеного фітосанітарного контролю вантажів з об'єктами регулювання, що імпортуються, на прикордонному пункті карантину рослин є:
відсутність карантинного дозволу та/або фітосанітарного сертифіката, якщо вантаж з об'єктами регулювання повинен супроводжуватися такими документами;
підроблений або іншим чином сфальсифікований фітосанітарний сертифікат, яким супроводжується об'єкт регулювання;
невідповідність об'єктів регулювання у вантажі фітосанітарному сертифікату;
візуально виявлене зараження вантажу регульованими шкідливими організмами або наявні ознаки зараження ними;
наявні ознаки пошкодження вантажу та/або транспортного засобу, у якому знаходиться вантаж.
Рішення про затримання вантажу для здійснення розширеного фітосанітарного контролю приймає державний інспектор з карантину рослин за наявності однієї з перелічених підстав.
При цьому державний інспектор з карантину рослин повідомляє власника вантажу про причину його затримання і проводить відбір зразків вантажу згідно з процедурою для проведення фітосанітарної експертизи.
Вантажі, які підлягають розширеному фітосанітарному контролю, ізолюються на час проведення фітосанітарної експертизи на прикордонному пункті карантину рослин.
У разі якщо за результатами фітосанітарної експертизи буде підтверджено зараження карантинним організмом, про це повідомляється власник вантажу.
У разі якщо фітосанітарна експертиза не підтвердить зараження карантинним організмом, вантаж підлягає проходженню подальших митних процедур та на нього видається карантинний сертифікат.
Імпортер протягом 48 годин після одержання повідомлення про його зараження карантинним організмом має право звернутися з вимогою про проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи. Якщо результати повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи відрізняються від результатів первинної фітосанітарної експертизи, застосовуються результати повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи.
Стаття 42. Поводження з вантажами, яким було відмовлено у ввезенні
Після підтвердження зараження карантинним організмом імпортних і транзитних вантажів з об'єктами регулювання Головна державна інспекція з карантину рослин України зв'язується з іноземною національною організацією захисту рослин країни походження чи реекспорту з метою визначення фітосанітарних заходів щодо цього вантажу.
До вантажів, заражених карантинними організмами, застосовуються всі можливі фітосанітарні процедури, проведення яких дозволить ввезення об'єктів регулювання, за погодженням та за рахунок власника.
Якщо до вантажу неможливо застосувати фітосанітарні процедури, проведення яких дозволить ввезення об'єктів регулювання, Головна державна інспекція з карантину рослин України повідомляє про повернення вантажу іноземну національну організацію захисту рослин країни походження чи реекспорту та власника вантажу.
Якщо природа карантинного організму, яким заражено об'єкт регулювання, не дозволяє відкласти здійснення необхідних фітосанітарних процедур та призведе до неналежного рівня фітосанітарного захисту (тобто існує високий ризик занесення карантинного організму в Україну), вантаж може бути знищено у безпечний спосіб без будь-яких консультацій з іноземною національною організацією захисту рослин країни походження або реекспорту чи з власником вантажу.
Про проведені фітосанітарні процедури Головна державна інспекція з карантину рослин України протягом доби повідомляє власника вантажу, іноземну національну організацію захисту рослин країни походження або реекспорту та у разі потреби країну транзиту.
Стаття 43. Виявлення вогнища карантинних організмів у країні походження, реекспорту або транзиту
При підтвердженні виявлення вогнища та поширення карантинного організму на конкретній території або виробничій ділянці країни походження чи транзиту не дозволяється імпорт з них або транзит через них вантажу з об'єктами регулювання, які можуть спричинити занесення та поширення цього карантинного організму, незважаючи на наявність карантинного дозволу.
Виявлення вогнища карантинних організмів та їх поширення повинно бути підтверджено відповідними міжнародними організаціями або іноземною національною організацією захисту рослин країни походження, реекспорту чи транзиту.
При надходженні таких вантажів державний інспектор з карантину рослин зупиняє цей вантаж на кордоні і повідомляє Головну державну інспекцію з карантину рослин України для вжиття заходів, передбачених статтею 41 цього Закону.
У разі ризику занесення карантинного організму в Україну або передачі через експортні чи транзитні вантажі України або через вантажі, які переміщуються територією сусідньої країни внаслідок неконтрольованого поширення такого карантинного організму на сусідній території, Головна державна інспекція з карантину рослин України встановлює:
контроль за наявністю карантинних організмів на прикордонних територіях, якщо існує така загроза для об'єктів регулювання, які є чутливими до конкретного карантинного організму або можуть його переносити;
заборону або обмеження імпорту, експорту або транзиту об'єктів регулювання у зв'язку з ризиком зараження вантажу внаслідок переміщення його через таку територію.
Стаття 44. Карантинний нагляд за рослинами, що імпортуються
З метою моніторингу та перевірки фітосанітарного стану імпортних об'єктів регулювання вони підлягають карантинному нагляду, якщо це передбачено у карантинному дозволі.
Тривалість карантинного нагляду та методи моніторингу і перевірки фітосанітарного стану рослин визначаються відповідно до існуючих фітосанітарних правил, які затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Місце проведення карантинного нагляду визначається Головною державною інспекцією з карантину рослин України та контролюється державними інспекторами з карантину рослин.
Стаття 45. Фітосанітарні процедури вантажів у митницях призначення
До вантажів з об'єктами регулювання в митницях призначення або митних складах застосовуються фітосанітарні процедури, передбачені статтями 39-41, 44 цього Закону.
Державний інспектор з карантину рослин здійснює карантинний нагляд для забезпечення відповідності фітосанітарних заходів під час зберігання, пакування, розпакування, перепакування, переробки та обробки об'єктів регулювання у митницях призначення та митних складах.
При експорті таких вантажів видається фітосанітарний сертифікат на реекспорт.
Стаття 46. Фітосанітарний контроль вантажів з об'єктами регулювання, що експортуються
Об'єкти регулювання, що експортуються або реекспортуються, супроводжуються оригіналом фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт та/або іншою документацією за запитом країни призначення.
Фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт видається державним інспектором з карантину рослин не раніше, ніж за 14 діб до дати переміщення об'єктів регулювання на підставі проведених фітосанітарних процедур.
Державний інспектор з карантину рослин зобов'язаний прийняти рішення про видачу або відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт протягом 5 діб.
Рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт надається особі у письмовій формі.
Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт є:
невідповідність об'єктів регулювання вимогам фітосанітарних заходів;
виявлення зараження об'єктів регулювання регульованими шкідливими організмами з урахуванням вимог країни імпортера;
відсутність реєстрації особи, передбаченої статтею 27 цього Закону;
невідповідність наявних об'єктів регулювання заявленим особою для переміщення;
невиконання розпоряджень державного інспектора з карантину рослин щодо застосування фітосанітарних заходів;
відсутність оплати за видачу фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт.
Підставами для анулювання фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт є:
повідомлення особи про втрату фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт;
зміна способу транспортування або транспортного засобу;
підробка фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт;
пошкодження фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, що не дає можливості визначити фітосанітарний стан об'єктів регулювання.
Порядок оформлення фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт визначається Кабінетом Міністрів України.
Плата за видачу фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт справляється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт може бути оскаржено до Головної державної інспекції з карантину рослин України або до суду.
Заява про оскарження рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт подається до Головної державної інспекції з карантину рослин України у строк, що не перевищує 10 днів після одержання відповідного рішення. Заява розглядається в 10-денний строк.
Про результати розгляду заявник повідомляється у письмовій формі.
Особа, яка у встановленому порядку надала державному інспектору з карантину рослин всі необхідні документи та здійснила оплату і не отримала у визначені терміни рішення про видачу або відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, має право здійснити задеклароване переміщення об'єктів регулювання.
Фітосанітарнй сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт повинен мати серійний номер та відповідати типовим сертифікатам міжнародних організацій і в разі потреби містити додаткову декларацію, визначену країною призначення.
Розділ VI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО КАРАНТИН РОСЛИН
Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про карантин рослин
Особи, винні в порушенні законодавства про карантин рослин, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідальність за порушення законодавства у сфері карантину рослин несуть особи, винні у:
поширенні карантинних організмів;
порушенні вимог фітосанітарних заходів;
невиконанні розпорядження державного інспектора з карантину рослин щодо проведення відповідних карантинних заходів;
непроведенні реєстрації відповідно до статті 27 цього Закону;
неповідомленні державного інспектора з карантину рослин про виявлення регульованих шкідливих організмів;
завезенні на територію України, вивезенні з карантинних зон об'єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю, та їх реалізації;
невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про карантин рослин.
Законами України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення у сфері карантину рослин.
Розділ VII
НАУКОВЕ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У СФЕРІ КАРАНТИНУ РОСЛИН
Стаття 48. Наукове забезпечення Державної служби з карантину рослин України
Державна служба з карантину рослин України організовує відповідно до закону та здійснює наукове забезпечення у сфері карантину рослин, у тому числі через наукові установи, підприємства та організації.
Стаття 49. Фінансування фітосанітарних заходів
Фінансування фітосанітарних заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів осіб та інших не заборонених законами України джерел.
Вичерпний перелік платних послуг Державної служби з карантину рослин України визначається виключно цим законом та включає в себе проведення огляду, обстеження, аналіз, знезараження, інспектування, обробку, організацію та здійснення контролю за роботами з фумігації (знезараження) об'єктів регулювання.
Розміри платних послуг, які затверджує Кабінет Міністрів України, мають дорівнювати фактичним витратам на їх надання.
Стаття 50. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення органів Державної служби з карантину рослин України
Фінансування і матеріально-технічне забезпечення органів Державної служби з карантину рослин України здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України.
Джерелами фінансування Державної служби з карантину рослин України за рахунок спеціального фонду Державного бюджету України можуть бути кошти, що надходять від надання платних послуг, визначених у статті 49 цього Закону.
Розділ VIII
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ КАРАНТИНУ РОСЛИН
Стаття 51. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 52. Участь у міжнародних організаціях
Головний державний інспектор з карантину рослин України в установленому порядку представляє Україну у відповідних міжнародних організаціях та їх спеціалізованих органах з метою захисту інтересів України, співробітництва для розв'язання спільних проблем та забезпечення ефективного обміну інформацією, методиками і технологіями, які гармонізують фітосанітарні заходи та забезпечують захист рослин і розвиток міжнародної торгівлі.
Розділ IX
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 30 червня 1993 року
N 3348-XII