Про внесення доповнень і змін до деяких законодавчих актів України

1) підтримувати або змінювати заяви, з якими він звернувся до суду на захист прав і законних інтересів громадян та державних інтересів, чи відмовлятись від них;

2) вносити касаційні або окремі подання відповідно на рішення або ухвали і постанови суду першої інстанції у справах чи з питань, розглянутих з участю прокурора.

Відмова прокурора від поданої ним заяви або зміна заявлених ним вимог не позбавляє особу, на захист прав та законних інтересів якої цю заяву було подано, права вимагати від суду розгляду справи по суті. Судові витрати в такому разі оплачуються на загальних підставах".

31. У частині сьомій статті 126 слова "в Союзі РСР" замінити словами "в Україні".

32. У статті 132:

частину другу викласти в такій редакції:

"На ухвалу про неприйняття позовної заяви з мотивів непідсудності може бути подано скаргу, внесено окреме подання";

у частині третій слова "оскарження, опротестування цієї ухвали" і "протесту" замінити відповідно словами "подання скарги, внесення подання на цю ухвалу" і "подання".

33. Статтю 134 виключити.

34. Частину п'яту статті 136 викласти в такій редакції:

"На ухвалу судді може бути подано скаргу, внесено окреме подання".

35. У статті 157:

частину першу викласти в такій редакції:

"На ухвалу з питань забезпечення позову може бути подано скаргу, внесено окреме подання";

у частинах другій і третій слово "протесту" замінити словами "внесення окремого подання".

36. Статтю 195 виключити.

37. У статтях 196 і 197 виключити відповідно слова "або висновку прокурора", "і висновок прокурора", "і висновку прокурора", "вислуховує висновок прокурора".

38. Із статті 198 виключити пункт 13.

39. У статті 214:

частину четверту викласти у такій редакції:

"На додаткове рішення може бути подано скаргу, внесено касаційне подання протягом десяти днів з дня його постановлення";

у частині п'ятій слова "принесений протест" замінити словами "внесено окреме подання".

40. У частині другій статті 215 друге речення викласти в такій редакції: "На ухвалу суду або судді про роз'яснення рішення може бути подано скаргу, внесено окреме подання".

41. У частині третій статті 218 слова "принесення протесту" замінити словами "внесення окремого подання".

42. Текст статті 223 викласти в такій редакції:

"На ухвалу суду або судді про зупинення провадження у справі може бути подано скаргу, внесено окреме подання".

43. Частину першу статті 231 викласти в такій редакції:

"Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на касаційне оскарження і внесення касаційного подання прокурора, якщо воно не було оскаржено і на нього не внесено касаційного подання. В разі подачі касаційної скарги або внесення касаційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом касаційної інстанції".

44. У частинах першій і другій статті 235 слова "або правил соціалістичного співжиття" і "правил соціалістичного співжиття" виключити.

45. Частину першу статті 236 доповнити пунктом 3-2 такого змісту:

"3-2) за заявами прокурора про визнання правового акта незаконним".

46. Главу 31 викласти у такій редакції:

"Глава 31

СКАРГИ НА ДІЇ ОРГАНІВ І СЛУЖБОВИХ ОСІБ У ЗВ'ЯЗКУ З НАКЛАДЕННЯМ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ

Стаття 244. Подача скарги

Постанова про накладення адміністративного стягнення, інша постанова органу (крім суду) чи службової особи у справі про адміністративне правопорушення у випадках, передбачених законодавством про адміністративні правопорушення, може бути оскаржена до суду особою, щодо якої винесено постанову, або потерпілим.

Скарга подається до районного (міського) народного суду за місцезнаходженням органу чи місцем роботи службової особи.

На постанову може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови, а у разі якщо постанова про даний вид адміністративного стягнення підлягала попередньому оскарженню до вищестоящого органу (вищестоящої службової особи) - протягом десяти днів з дня прийняття рішення по скарзі останніми. У разі пропуску цього строку з поважних причин він може бути поновлений судом за заявою особи, щодо якої винесено постанову.

Особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.

Стаття 245. Витребування судом документів, на підставі яких провадиться стягнення

Суддя, одержавши скаргу, повинен витребувати від відповідного органу чи службової особи справу про накладення адміністративного стягнення.

Стаття 246. Порядок розгляду скарги

Скарга розглядається судом з викликом заявника і, в разі необхідності, представника органу чи службової особи, якими винесено постанову. Неявка їх в судове засідання не перешкоджає розглядові справи.

Суд повинен розглянути скаргу не пізніш як у десятиденний строк з дня її надходження.

Стаття 247. Перевірка обгрунтованості скарги

Розглядаючи скаргу на постанову, суд перевіряє законність і обгрунтованість постанови, зокрема:

1) чи накладено стягнення правомочним органом;

2) чи є в діях особи, щодо якої винесено постанову, ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність;

3) чи в межах, встановлених законодавчим актом, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, накладено стягнення;

4) чи не закінчився строк давності для застосування стягнення;

5) чи враховано при визначенні заходу адміністративного стягнення характер вчиненого проступку, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Стаття 248. Рішення по скарзі

Залежно від встановлених обставин суд постановляє одне з таких рішень:

1) про відмову в задоволенні скарги, якщо постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною і обгрунтованою;

2) про скасування постанови і направлення справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд, якщо органом чи службовою особою, що її постановили, не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи, та якщо справа закрита всупереч закону, або про направлення справи на розгляд правомочного органу чи службової особи, якщо постанову було винесено неправомочними органом чи службовою особою;

3) про скасування постанови і закриття справи про адміністративне правопорушення, якщо встановлено обставини, які відповідно до закону виключають провадження у справах про адміністративні правопорушення;

4) змінює стягнення в межах, передбачених законодавчим актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено, якщо його було визначено без додержання цих меж або загальних правил накладення стягнень за адміністративне правопорушення.

Рішення районного (міського) народного суду по скарзі на постанову у справі про адміністративне правопорушення є остаточним і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Його можна опротестувати в порядку нагляду на загальних підставах.

Копію рішення в цих справах суд повинен надіслати органу чи службовій особі, постанова яких оскаржувалась".

47. Доповнити Кодекс главою 31-В такого змісту:

"Глава 31-В

ЗАЯВА ПРОКУРОРА ПРО ВИЗНАННЯ НЕЗАКОННИМИ ПРАВОВОГО АКТА ОРГАНУ, РІШЕННЯ ЧИ ДІЇ СЛУЖБОВОЇ ОСОБИ

Стаття 248-15. Подача заяви прокурором

Прокурор має право звернутися до суду із заявою про визнання незаконними правового акта органу, рішення чи дії службової особи, крім акта, перевірку законності якого віднесено до компетенції Конституційного Суду України.

Заява подається в разі відхилення протесту прокурора в порядку загального нагляду або якщо протест не був розглянутий службовою особою чи органом у десятиденний строк після його надходження.

Подача заяви зупиняє дію правового акта.

Суддя відмовляє у прийнятті заяви прокурора, якщо вона має бути розглянута в порядку позовного провадження.

Стаття 248-16. Строки для звернення прокурора до суду

Заяву до суду може бути подано прокурором протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або якщо він не був розглянутий у встановлений десятиденний строк.

Стаття 248-17. Підсудність справ, які розглядаються за заявою прокурора

Заява прокурора подається до районного (міського) народного суду за місцерозташуванням органу чи роботи службової особи, акт яких було опротестовано.

Стаття 248-18. Порядок судового розгляду заяви прокурора

Заява прокурора розглядається суддею одноособово в десятиденний строк з дня її надходження у відкритому судовому засіданні з участю прокурора і представника органу чи службової особи, які прийняли рішення про відхилення протесту або не розглянули протест у встановлений строк після його надходження.

Неявка у судове засідання без поважних причин представника органу, службової особи не перешкоджає розглядові заяви прокурора, проте суддя може визнати їх явку обов'язковою.

Суддею повинні бути досліджені матеріали, які стали підставою для принесення протесту та його відхилення органом або службовою особою, необхідні документи та інші докази.

Стаття 248-19. Рішення суду

Суддя, встановивши, що опротестовані акт органу, рішення чи дія службової особи не відповідають вимогам закону, постановляє рішення про задоволення заяви, визнання акта органу, рішення чи дії службової особи незаконними та про їх скасування і стягнення судових витрат з службової особи, яка видала незаконний акт.

Якщо буде встановлено, що опротестовані акт органу, рішення чи дія службової особи не суперечать вимогам закону, суддя постановляє рішення про відмову у задоволенні заяви".

48. У статті 253 слова "Союзу РСР" замінити словом "України".

49. Із частини першої статті 259 виключити слова "прокурора і".

50. Із статті 263 виключити частину другу, у зв'язку з чим частину третю вважати частиною другою.

51. Частину третю статті 273 викласти у такій редакції:

"Справи про встановлення факту належності особі квитка про членство в об'єднанні громадян, військового квитка, паспорта, а також свідоцтв, що їх видають органи запису актів громадянського стану, судовому розглядові не підлягають".

52. Назву глави 40 викласти в такій редакції:

"КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ РІШЕННЯ СУДУ І ВНЕСЕННЯ НА НЬОГО КАСАЦІЙНОГО ПОДАННЯ ПРОКУРОРА"

53. Статтю 289 викласти в такій редакції:

"Стаття 289. Право касаційного оскарження рішення і внесення на нього касаційного подання

Сторони та інші особи, які брали участь у справі, мають право оскаржити у касаційному порядку судове рішення повністю або частково.

Прокурор або заступник прокурора в межах повноважень відповідно до пункту 2 статті 120 цього Кодексу вносить касаційне подання на рішення суду незалежно від того, чи брав він участь у даній справі. Помічники прокурорів, прокурори управлінь і відділів вносять касаційні подання тільки по справах, у розгляді яких вони брали участь.

Касаційну скаргу і касаційне подання на рішення районного (міського) народного суду подають до обласного, Київського міського суду, а на рішення обласного, Київського міського суду - до Верховного Суду України".

54. Статтю 290 викласти у такій редакції:

"Стаття 290. Рішення, що не підлягають касаційному оскарженню

Рішення Верховного Суду України, а також районних, міських, міжрайонних (окружних) народних судів по скаргах на неправильності у списках виборців та на дії органів і службових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень касаційному оскарженню не підлягають, на них не може бути внесено подання прокурора".

55. У статті 291:

назву статті викласти в такій редакції:

"Строки касаційного оскарження і внесення касаційного подання прокурора";

із частини першої слово "протести" виключити. Доповнити частину словами "У такий же строк може бути внесено касаційне подання прокурора";

у частині другій слово "опротестування" замінити словами "внесення подання".

56. У статтях 291-1, 294, 295, 297, 300, 302, 309, 310, 311 і 322 слова "протестом", "протесту", "протест" і "протестів" замінити відповідно словами "поданням", "подання" і "подань".

57. У статті 292 слова "протест", "протесту", "що оскаржується, опротестовується" і "Касаційний протест" замінити відповідно словами "подання", "на яке подано скаргу чи внесено подання" і "Касаційне подання".

58. У статті 293 слово "протесту" замінити словами "внесення подання", а слова "протест" і "державною пошлиною" замінити відповідно словами "подання" і "державним митом".

59. У статі 299:

назву статті викласти у такій редакції:

"Відкликання, доповнення, зміна касаційного подання та відмова від касаційної скарги";

частину першу замінити двома частинами такого змісту:

"Прокурор, який вніс касаційне подання, вправі до початку розгляду справи в судовому засіданні відкликати, доповнити або змінити подання.

Вищестоящий прокурор, його заступник до початку розгляду справи в судовому засіданні вправі доповнити або змінити касаційне подання".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою.

60. Із статті 306 слова "і висновку прокурора" виключити.

61. У статті 307 слова "протесту", "протест", "протестом", "касаційний протест" замінити відповідно словами "подання", "поданням", "касаційне подання", а із частини четвертої виключити друге речення.

62. У статті 318 слова "протестом", "оскарженого або опротестованого рішення", "протесті" і "протесту" замінити відповідно словами "поданням", "рішення, на яке подано скаргу чи внесено подання", "поданні" і "подання", а з частини першої виключити слова "висновок прокурора".

63. Назву глави 41 викласти в такій редакції:

"КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ УХВАЛИ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА ВНЕСЕННЯ НА НЬОГО ОКРЕМОГО ПОДАННЯ ПРОКУРОРА".

64. У статті 323:

назву статті та абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"Стаття 323. Ухвали, на які можуть бути подані скарги чи внесені окремі подання прокурора

На ухвали суду першої інстанції, крім ухвал Верховного Суду України, окремо від рішення суду може бути протягом десяти днів з наступного дня після їх оголошення подано до суду касаційної інстанції скарги сторонами та іншими особами і внесено окремі подання прокурором у разі, коли зазначені особи і прокурор брали участь у справі";

у частині другій слово "протесту" замінити словами "окремого подання".

65. У статті 324:

назву статті викласти в такій редакції:

"Подача скарги і внесення окремого подання на окрему ухвалу";

слова "або опротестована" замінити словами "на неї може бути внесено окреме подання".

66. Статтю 325 викласти в такій редакції:

"Стаття 325. Порядок подачі скарги і внесення окремого подання та їх розгляду

Скарги і окремі подання на ухвали суду першої інстанції подаються і розглядаються в тому ж порядку, що і касаційні скарги, подання".

67. У назві статті 326 та її тексті слова "протестів" та "протест" замінити відповідно словами "окремих подань" та "окреме подання".

68. Статтю 328 викласти в такій редакції:

"Стаття 328. Особи, які мають право опротестувати рішення,

ухвали і постанови суду, що набрали законної сили

Опротестовувати в порядку нагляду рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, мають право:

1) Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор України та їх заступники - рішення, ухвали і постанови будь-якого суду України, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду України;

2) Голова обласного, Київського міського суду, прокурор Республіки Крим, області, міста Києва та їх заступники - рішення, ухвали районного (міського) народного суду, а також касаційні ухвали судової колегії в цивільних справах відповідно обласного, Київського міського суду".

69. Статтю 330 викласти в такій редакції:

"Стаття 330. Суди, що розглядають протести

Справи в порядку нагляду розглядають:

1) президія обласного, Київського міського суду - за протестами Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України та їх заступників, голови обласного, Київського міського суду, прокурора Республіки Крим, області, міста Києва та заступників цих прокурорів на рішення і ухвали районних (міських) народних судів та на касаційні ухвали обласних судів, Київського міського суду;

2) судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України - за протестами Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України та їх заступників на рішення і ухвали районних (міських) народних судів, обласних судів, Київського міського суду, а також на постанови президій обласних судів, Київського міського суду;

3) Пленум Верховного Суду України - за протестами Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України та їх заступників на рішення і ухвали судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України".

70. Статтю 334 викласти у такій редакції:

"Стаття 334. Відкликання та зміна протесту

Службова особа, яка принесла протест у порядку нагляду, має право відкликати, змінити або доповнити його до початку розгляду справи судом. Протест може бути доповнений або змінений вищестоящим прокурором. Про відкликання протесту суд повідомляє осіб, які беруть участь у справі. В ході розгляду справи протест не може бути ні відкликано, ні змінено".

71. У частині шостій статті 335 слова "дає висновок" замінити словами "висловлює свою думку".

72. У частині другій статті 347 слово "опротестована" замінити словами "на неї може бути внесено окреме подання прокурора".

73. У частині першій статті 348:

у пункті 6 слова "органів арбітражу" замінити словами "арбітражного суду";

пункт 7 виключити;

із пункту 12 слова "по трудових спорах і" виключити;

доповнити частину пунктом 19 такого змісту:

"19) рішення комісій Рад народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих".

74. У статті 349:

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) накази арбітражного суду";

у пункті 4 слова "профспілкових комітетів" замінити словами "комісій по трудових спорах";

пункт 5 виключити.

75. У статті 352 слова "Згідно з статтею 55 Основ цивільного судочинства Союзу РСР і союзних республік" виключити, а слова "Союзу РСР" замінити словом "України".

76. У частині другій статті 356 слова "державним підприємствам, установам, організаціям, колгоспам, іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, іншим громадським організаціям" та "фонду" виключити.

77. У статті 357 останнє речення викласти в такій редакції: "На ухвалу суду в питанні видачі дубліката може бути подано скаргу, внесено окреме подання".

78. У частині шостій статті 359 останнє речення викласти в такій редакції: "На ухвалу суду в питанні поновлення строку може бути подано скаргу, внесено окреме подання".

79. Частину четверту статті 360 викласти в такій редакції:

"На ухвалу народного судді, якою відмовлено у відводі судового виконавця, може бути подано скаргу, внесено окреме подання".

80. Частину третю статті 366 викласти в такій редакції:

"На ухвалу районного (міського) народного суду про відстрочку або розстрочку виконання рішення може бути подано скаргу, внесено окреме подання".

81. Частину другу статті 370 викласти в такій редакції:

"На ухвалу народного судді про припинення виконання може бути подано скаргу, внесено окреме подання".

82. Частину п'яту статті 372 викласти в такій редакції:

"На ухвалу народного судді може бути подано скаргу, внесено окреме подання".

83. Частину четверту статті 373 викласти в такій редакції:

"На ухвалу районного (міського) народного суду може бути подано скаргу, внесено окреме подання".

84. У частині третій статті 374 і частині першій статті 388 слова "Державного банку СРСР" замінити словами "Національного банку України".

85. Частину третю статті 378 викласти в такій редакції:

"На ухвалу народного судді про затвердження або зміну розрахунку може бути подано скаргу, внесено окреме подання".

86. Частину четверту статті 379 викласти в такій редакції:

"На ухвалу районного (міського) народного суду може бути подано скаргу, внесено окреме подання".

87. У статті 380 слова "і на майно колгоспного двору або господарства громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю в сільському господарстві" замінити словами "або спільною (сумісною) власністю інших громадян".

88. У статті 383:

у частині першій слова "Державного банку СРСР" замінити словами "Національного банку України";

частину другу викласти в такій редакції:

"Облігації внутрішніх державних і місцевих позик, облігації підприємств вилучаються у боржника і здаються судовим виконавцем на зберігання до установи Ощадного банку України".

89. У статті 387:

у частині першій слова "у державних трудових ощадних касах і в Державному банку СРСР" замінити словами "в установах банків";

із частини другої слово "кредитних" виключити.

90. У статті 388 слова "Державного банку СРСР" замінити словами "Національного банку України".

91. У статті 389 слова "Державного банку СРСР", "Державним банком СРСР" замінити відповідно словами "Національного банку України", "Національним банком України"; останнє речення викласти в такій редакції: "Облігації внутрішніх державних і місцевих позик, облігації підприємств оплачуються відповідно установами Ощадного банку України або підприємствами чи установами-емітентами цих цінних паперів".

92. У частині шостій статті 417 слово "протест" замінити словами "внесено окреме подання".

93. Частину третю статті 421 викласти в такій редакції:

"На ухвалу суду може бути подано скаргу, внесено окреме подання".

94. У статті 423:

у частині першій слова "радянськими громадянами" замінити словами "громадянами України";

у частині третій слова "Відповідно до статті 59 Основ цивільного судочинства Союзу РСР і союзних республік Радою Міністрів Союзу РСР" і "радянських громадян, підприємств або організацій" замінити відповідно словами "Законодавством України" і "громадян, підприємств або організацій України".

95. У статті 424 слова "радянськими громадянами" замінити словами "громадянами України".

96. У статті 424-1 слова "Союзу РСР, а у випадках, не передбачених законодавством Союзу РСР, - виходячи з правил підсудності, встановлених законодавством Української РСР" замінити словом "України".

97. У статті 425:

у частинах першій і другій слова "в СРСР", "СРСР" і "радянського суду" замінити відповідно словами "в Україні", "України" і "суду України";

у частині третій слова "Радянській державі", "Радянської держави" і "СРСР, Радою Міністрів СРСР" замінити відповідно словами "Україні", "України" і "Україні, Кабінетом Міністрів України".

98. У статті 426 слова "СРСР" і "Союзу РСР та Української РСР" замінити словом "України".

99. У статті 427 слова "арбітражів", "СРСР" та "арбітражу" замінити відповідно словами "арбітражних судів", "України" та "арбітражного суду".

100. Із статті 428 слова "СРСР або" виключити.

101. У статті 19 Положення про третейський суд (додаток N 2 до Кодексу) слова "принесений протест" замінити словами "внесено окреме подання".

IV. Частину четверту статті 259 Кодексу законів про працю України викласти в такій редакції:

"Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами".

V. У Кодексі Української РСР про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР 1984 р., додаток до N 51, ст.1122; 1985 р., N 17, ст.415, N 24, ст.553, N 44, ст.1056; 1986 р., N 15, ст.326, N 27, ст.539, N 52, ст.1057; 1987 р., N 12, ст. 226, N 25, ст. ст.453, 454, N 35, ст.674, N 49, ст.1009, N 50, ст.1016; 1988 р., N 33, ст.808, N 52, ст.1184; 1989 р., N 19, ст.182, N 22, ст.236, N 49, ст.673; 1990 р., N 5, ст. ст.59, 60, N 12, ст.194, N 18, ст.278, N 20, ст.313, N 22, ст.367, N 34, ст.501; 1991 р., N 7, ст.45, N 8, ст.56, N 11, ст.106, Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 39, ст.514, N 40, ст.527, N 45, ст.600; 1992 р., N 5, ст.40):

1. У назві Кодексу слова "Української РСР" замінити словом "України".

2. Доповнити Кодекс статтею 185-8 такого змісту:

"Стаття 185-8. Ухилення від виконання законних вимог прокурора

Невиконання службовою особою законних вимог прокурора про проведення перевірки чи ревізії діяльності підконтрольних або підпорядкованих підприємств, установ, організацій або про виділення спеціалістів для проведення такої перевірки, про подання необхідних матеріалів -

тягне за собою накладення штрафу до половини одного мінімального розміру заробітної плати.

Ухилення від прибуття за викликом в прокуратуру -

тягне за собою накладення штрафу на громадян до половини одного мінімального розміру заробітної плати, а на службових осіб - до одного мінімального розміру заробітної плати".

3. Частину другу статті 185-6 після слова "розгляду" доповнити словом "протесту".

4. У статті 221 цифри "185-7" замінити цифрами "185-8".

5. У статті 250 слова "Відповідно до Закону СРСР про прокуратуру СРСР прокурор, здійснюючи нагляд за виконанням законів" замінити словами "Прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів".

6. Пункт 3-4 частини першої статті 255 після цифр "185-6" доповнити словом і цифрами "стаття 185-8".

7. У частині другій статті 288 слово "СРСР" замінити словом "України".