а) Голові Служби безпеки України - з військовослужбовцями, які проходять військову службу на посадах, за якими штатом передбачено військові звання вищого офіцерського складу, а також з військовослужбовцями, відрядженими до органів виконавчої влади, підприємств і організацій із залишенням на військовій службі;
б) відповідному начальникові (командирові), до повноважень якого віднесено призначення осіб на посади, які вони займають, - з особами офіцерського складу у військових званнях до полковника включно, крім зазначених у підпункті "а" цього пункту;
в) начальникові (командирові), який має право видавати накази по особовому складу, - з військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом прапорщиків і мічманів, солдатів і матросів, сержантів і старшин.
15. Контракт з військовослужбовцями, переведеними із Служби безпеки України до Збройних Сил України та інших військових формувань, із виключенням їх зі списків особового складу Служби безпеки України, розривається у день, коли військовослужбовця виключено наказом по органу (підрозділу, військовій частині) зі списків особового складу.
Контракт з військовослужбовцями, переведеними зі Збройних Сил України та інших військових формувань до Служби безпеки України з виключенням їх із списків особового складу відповідних військових формувань, укладається на загальних підставах і набирає чинності з дня його підписання сторонами, але не раніше дня призначення військовослужбовця на посаду.
16. Військовослужбовцям-жінкам, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або по догляду за дитиною, строк контракту (якщо він закінчується після надання таких відпусток) продовжується на період їх перебування у зазначених відпустках.
III. Військові звання
17. Військові звання офіцерського складу, складу прапорщиків і мічманів, рядового, сержантського і старшинського складу присвоюються військовослужбовцям і військовозобов'язаним з урахуванням їх освіти, ділових і моральних якостей, організаторських здібностей, професійної підготовки, досвіду служби, посади, яку вони займають, та інших умов, передбачених цим Положенням.
Військовослужбовцям, засудженим до службового обмеження для військовослужбовців, під час відбування цього покарання чергові військові звання не присвоюються. Строк відбування покарання не зараховується до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
18. Військові звання рядового, сержантського і старшинського складу присвоюються особам, які виявили бажання добровільно проходити військову службу за контрактом солдатів і матросів, сержантів і старшин і відповідають вимогам військової служби.
За військовослужбовцями та військовозобов'язаними, які приймаються на військову службу за контрактом солдатів і матросів, сержантів і старшин, зберігаються військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, присвоєні їм до прийняття на військову службу за контрактом.
19. Громадянам, прийнятим на військову службу за контрактом солдатів і матросів, сержантів і старшин, яким раніше не присвоювалося військове звання, одночасно з призначенням на посади солдатів (матросів) присвоюється військове звання рядового (матроса).
20. Військове звання старшого солдата (старшого матроса) присвоюється:
а) військовослужбовцям у званні рядового (матроса) при призначенні їх на посади, за якими штатами передбачено звання старшого солдата (старшого матроса);
б) рядовим (матросам) у порядку заохочення.
21. Військове звання молодшого сержанта (старшини 2 статті) присвоюється:
а) особам рядового складу та жінкам, прийнятим на військову службу за контрактом, одночасно з призначенням на посади сержантського і старшинського складу;
б) особам рядового складу, які проходять службу за контрактом, одночасно з призначенням на посади сержантського і старшинського складу.
22. Чергові військові звання сержанта (старшини 1 статті), старшого сержанта (головного старшини), старшини (головного корабельного старшини) військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, присвоюються у послідовному порядку в разі позитивної характеристики, відповідності нового звання військовому званню, передбаченому штатною посадою, після проходження строку служби у попередньому званні не менш як 6 місяців.
23. Громадянам, які приймаються на військову службу за контрактом прапорщиків і мічманів, присвоюється військове звання прапорщика або мічмана, якщо раніше такі військові звання не були їм присвоєні.
24. Військове звання старшого прапорщика (старшого мічмана) присвоюється прапорщикам (мічманам), які прослужили як прапорщики (мічмани) 5 і більше років, не менше одного року з яких на посадах, що комплектуються старшими прапорщиками (старшими мічманами) або офіцерами.
Військове звання старшого прапорщика (старшого мічмана) може бути присвоєно також прапорщикам (мічманам):
які прослужили як прапорщики (мічмани) 3 і більше років, не менше одного року з яких на посадах, що комплектуються старшими прапорщиками (старшими мічманами) або офіцерами, і досягли високих показників у службовій діяльності, - достроково, у порядку заохочення;
за бездоганну і безперервну службу прапорщиками (мічманами) протягом 15 років - незалежно від займаної посади.
25. Права начальників (командирів) щодо присвоєння військових звань рядового, сержантського і старшинського складу, складу прапорщиків і мічманів визначаються Головою Служби безпеки України.
26. Військове звання молодшого лейтенанта присвоюється військовослужбовцям, військовозобов'язаним і жінкам, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки бакалавра, споріднену з профілем службової діяльності, під час атестування до офіцерського складу.
27. Військове звання лейтенанта присвоюється:
а) молодшим лейтенантам, у яких закінчився строк вислуги у цьому званні;
6) військовослужбовцям, які закінчили вищі військові навчальні заклади Служби безпеки України з очною формою підготовки.
Військовослужбовцям, які звільняються з військової служби безпосередньо після закінчення вищого військового навчального закладу Служби безпеки України через сімейні обставини або за станом здоров'я, присвоюється військове звання лейтенанта запасу;
в) військовослужбовцям, військовозобов'язаним і жінкам, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки не нижче спеціаліста, споріднену з профілем службової діяльності, під час атестування до офіцерського складу.
28. Перше офіцерське звання військовослужбовцям (військовозобов'язаним) присвоюється Головою Служби безпеки України.
29. Чергові військові звання молодшого та старшого офіцерського складу присвоюються:
а) до підполковника включно - першим заступником Голови Служби безпеки України;
б) полковника - Головою Служби безпеки України.
30. Військові звання вищого офіцерського складу військовослужбовцям присвоюються Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України.
31. Чергові офіцерські звання військовослужбовцям присвоюються у послідовному порядку в разі відповідності чергового звання військовому званню, передбаченому штатною посадою, та після закінчення встановленого строку вислуги у попередньому військовому званні.
Чергове військове звання до полковника включно може бути присвоєно Головою Служби безпеки України у порядку заохочення достроково, після закінчення не менше половини встановленого строку вислуги у попередньому військовому званні або після закінчення встановленого строку вислуги у попередньому званні на один ступінь вище за військове звання, передбачене штатною посадою, офіцерам, які виявили високі професійні, ділові та моральні якості під час виконання військового обов'язку та досягли високих показників у службовій діяльності.
32. Чергові військові звання офіцерського складу до полковника включно аспірантам (ад'юнктам) і докторантам вищих військових навчальних закладів Служби безпеки України присвоюються з урахуванням вимог пункту 31 цього Положення:
під час навчання - в разі відповідності чергового військового звання званню за штатною посадою, яку офіцер займав перед вступом до аспірантури (ад'юнктури) чи докторантури без урахування наступних змін (підвищення чи пониження), внесених до штату за цією посадою;
після закінчення аспірантури (ад'юнктури) чи докторантури - в разі відповідності чергового військового звання званню за штатною посадою, на яку офіцер призначається після закінчення навчання.
33. Присвоєння офіцерських звань військовослужбовцям проводиться відповідно до цього Положення в порядку, який визначається Головою Служби безпеки України.
Подання до присвоєння чергового військового звання полковника розглядаються колегією Служби безпеки України.
За наявності в особи офіцерського складу дисциплінарного стягнення чергове військове звання до зняття стягнення не присвоюється.
Особам офіцерського складу, призначеним на вищі посади, за якими штатом передбачено два військових звання, вище з них присвоюється з урахуванням вимог пункту 31 цього Положення та за умови освоєння ними обов'язків за новою посадою, але не пізніш як через 6 місяців після призначення на цю посаду, за рішенням прямого начальника - від начальника управління Центрального управління, начальника регіонального органу або органу військової контррозвідки, начальника (ректора) вищого військового навчального закладу, командира окремого батальйону і вище.
34. Строки вислуги у військових званнях для осіб офіцерського складу, які перебувають на військовій службі, встановлюються:
молодшого лейтенанта, лейтенанта - 2 роки
старшого лейтенанта, капітана - 3 роки
майора - 4 роки
підполковника - 5 років.
Для офіцерів, які закінчили вищі військові навчальні заклади з золотою медаллю або дипломом з відзнакою, а також вищі військові навчальні заклади з п'ятирічним і більшим строком навчання, встановлюється строк вислуги у військовому званні лейтенанта один рік.
Строки вислуги у військових званнях полковника і вище не встановлюються.
Строк вислуги у присвоєному військовому званні обчислюється від дня видання наказу про присвоєння цього звання. Час перебування військовослужбовця у пониженому військовому званні до строку вислуги у поновленому військовому званні не зараховується.
Офіцерам, прийнятим на військову службу із запасу, до строку вислуги у військовому званні зараховується час перебування їх у військовому званні в запасі пропорційно до строків вислуги, встановлених пунктом 84 цього Положення.
35. У разі прийняття на військову службу осіб середнього і старшого начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання, або працівників органів прокуратури України, які мають класні чини, для заміщення посад осіб офіцерського складу зазначеним особам присвоюються військові звання офіцерського складу в порядку переатестування з урахуванням їх спеціальних звань чи класних чинів.
Особам офіцерського складу, які мають армійські (корабельні) військові звання, у разі призначення на посади, за якими штатом передбачено корабельні (армійські) військові звання, відповідні військові звання присвоюються в порядку переатестування. В такому ж порядку присвоюються військові звання особам офіцерського складу, які мають відповідну освіту, в разі призначення на посади (увільнення з посад), за якими штатом передбачені військові звання з доданням слів "медичної служби" чи "юстиції".
36. Строк вислуги у військовому званні офіцеру, переатестованому на рівноцінне військове звання, обчислюється від дня видання наказу про присвоєння йому військового звання (спеціального звання, класного чину), яке він мав до переатестування.
37. Військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні відповідного начальника (командира) у зв'язку з усуненням від виконання службових обов'язків, а також військовослужбовцям, стосовно яких провадиться дізнання, досудове слідство або кримінальна справа розглядається судом, чергові військові звання не присвоюються.
38. Військовослужбовці можуть бути позбавлені військових звань за вироком суду у зв'язку із вчиненням злочинів та в порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України .
39. Пониження у військовому званні на один ступінь осіб молодшого і старшого офіцерського складу, старших прапорщиків (старших мічманів), сержантів і старшин, які перебувають на військовій службі, може застосовуватися як вид дисциплінарного стягнення в порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Військовослужбовці, які були понижені у військовому званні, поновлюються в порядку заохочення у попередньому військовому званні, незалежно від займаної посади, за умови позитивної характеристики, наказами начальників, які приймали рішення про пониження у військовому званні, прирівняних до них та вище:
особи рядового, сержантського і старшинського складу - не раніш як через 6 місяців із дня пониження;
особи офіцерського складу, складу прапорщиків (мічманів) - не раніш як через один рік з дня пониження.
У інших випадках військовослужбовці, понижені у військовому званні в порядку дисциплінарного стягнення, поновлюються у попередньому військовому званні згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
40. Позбавлення осіб офіцерського складу військових звань, пониження їх у військовому званні на один ступінь у порядку дисциплінарного стягнення та поновлення у попередньому військовому званні до полковника включно проводиться Головою Служби безпеки України.
Права начальників (командирів) щодо позбавлення військового звання, пониження у військовому званні на один ступінь у порядку дисциплінарного стягнення та поновлення у попередньому військовому званні рядового, сержантського і старшинського складу, складу прапорщиків (мічманів) визначаються Головою Служби безпеки України.
IV. Призначення на посади та переміщення по службі
41. Військові посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями, і відповідні цим посадам військові звання визначаються спеціальними переліками та передбачаються в штатах.
Перелік військових посад, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом у Службі безпеки України, затверджується Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України, а посад інших військовослужбовців - Головою Служби безпеки України.
Окремі військові посади у мирний час (на умовах строкового трудового договору) можуть заміщатися цивільними особами у порядку і за правилами, встановленими Головою Служби безпеки України.
42. Призначення на посади заступників Голови Служби безпеки України, начальників підрозділів Центрального управління (відповідно до законодавства), регіональних органів та ректора Національної академії Служби безпеки України здійснюється Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України.
43. Військовослужбовці призначаються на штатні посади їх прямими начальниками в порядку, що встановлюється Головою Служби безпеки України.
Призначення військовослужбовців на посади та переміщення їх по службі здійснюється з додержанням таких вимог:
а) посади осіб офіцерського складу комплектуються офіцерами, які перебувають на військовій службі, з урахуванням їх досвіду шляхом професійного добору на конкурсній основі. Заміщення цих посад прапорщиками та працівниками Служби безпеки України допускається у порядку, що визначається Головою Служби безпеки України;
б) у разі призначення на посади та в усіх випадках переміщення по службі військовослужбовців повинно забезпечуватися їх використання за основною або спорідненою спеціальністю чи з урахуванням набутого досвіду;
в) переміщення по службі військовослужбовців здійснюється, як правило, без зарахування в розпорядження відповідних начальників (командирів). Призначення на посади військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних начальників (командирів), проводиться у можливо короткий строк і не пізніше строків, зазначених у пункті 48 цього Положення. Випускники вищих військових навчальних закладів призначаються на відповідні вакантні посади після закінчення цих закладів, а зараховані в розпорядження відповідних начальників (командирів), - безпосередньо після їх прибуття в орган (підрозділ) з відпустки, наданої у зв'язку із закінченням військового навчального закладу. Військовозобов'язані та жінки, які приймаються на військову службу, призначаються на посади з дня їх прибуття в орган (підрозділ) для проходження служби, але не раніше дня, наступного за днем звільнення їх з попереднього місця роботи;
г) у разі потреби термінового заміщення вакантної посади на період відпустки військовослужбовця-жінки у зв'язку з вагітністю, пологами і по догляду за дитиною, а також в інших випадках тривалої відсутності військовослужбовця прямі начальники, які мають право видавати накази по особовому складу, можуть покладати тимчасове виконання обов'язків за посадою на інших військовослужбовців;
д) необхідність і терміновість переміщення військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарськими комісіями обмежено придатними до військової служби, з посад, що вони займають, на інші посади, обов'язки за якими вони можуть виконувати з урахуванням стану здоров'я, підготовки і досвіду служби, визначається відповідними прямими начальниками на підставі висновку військово-лікарської комісії;
е) переміщення по службі в іншу місцевість військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарськими комісіями придатними або обмежено придатними до військової служби, але мають потребу за станом свого здоров'я або за станом здоров'я членів їхніх сімей змінити місце служби (проживання), здійснюється за рішенням відповідних начальників на підставі висновку військово-лікарської комісії;
є) військовослужбовцям, які перебувають у родинних стосунках (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також брати, сестри, батьки й діти другого з подружжя), не дозволяється проходити службу в одному підрозділі (військовій частині), якщо проходження ними військової служби пов'язано з прямою підпорядкованістю одного з них іншому;
ж) призначення військовослужбовців у порядку службового сумісництва в органах, підрозділах, військових частинах, установах, військових навчальних закладах заборонено, крім випадків, що визначаються Головою Служби безпеки України.
44. Переміщення по службі військовослужбовців здійснюється:
а) на вищі посади - у порядку просування по службі;
б) на рівні посади - в разі проведення планової заміни у місцевостях з установленими строками служби, службової потреби, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, для більш доцільного використання військовослужбовців - за рішенням відповідних начальників (командирів), через сімейні обставини - на прохання військовослужбовця, а за станом здоров'я - на підставі висновку військово-лікарської комісії;
в) у зв'язку зі вступом на навчання до військового навчального закладу із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;
г) на нижчі посади - на підставах, передбачених пунктом 46 цього Положення.
Посада вважається вищою, якщо за цією посадою передбачено вище військове звання, а за умови рівних військових звань - більший посадовий оклад, нижчою - якщо за цією посадою передбачено нижче військове звання, а за умови рівних звань - менший посадовий оклад. У разі коли за посадою штатом (відповідним переліком) передбачено два військових звання або диференційований посадовий оклад, до уваги береться вище військове звання або вищий посадовий оклад.
45. Просування по службі військовослужбовців здійснюється з урахуванням їхніх професійних, ділових і моральних якостей, досягнутих результатів на доручених ділянках, здатності виконувати завдання у складних умовах служби, стану здоров'я.
Для заміщення вакантних посад, просування по службі та направлення військовослужбовців на навчання в органах (підрозділах, військових частинах) створюється резерв кандидатів для просування по службі та направлення на навчання.
Питання стосовно кандидатів, яких рекомендовано до призначення на керівні посади від заступника начальника управління, прирівняних до такої посади і вище, розглядаються колегією Служби безпеки України.
Переміщення по службі на вищі посади військовослужбовців, засуджених до службових обмежень для військовослужбовців, під час відбування цього покарання не провадиться.
46. Переміщення військовослужбовців з вищих посад на нижчі здійснюється:
а) у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
б) за станом здоров'я - на підставі висновку військово-лікарської комісії;
в) виходячи з професійних і ділових якостей;
г) у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ;
д) за віком, сімейними обставинами або з інших поважних причин - на прохання військовослужбовця.
Переміщення військовослужбовців з вищих посад на нижчі згідно з підпунктами "а", "б", "в" і "д" цього пункту здійснюється прямими начальниками в межах наданих їм прав щодо призначення на посади за умови, що немає можливості призначити військовослужбовця на рівну посаду у відповідному органі (підрозділі, військовій частині).
Переміщення військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з вищих посад на нижчі без їх згоди не допускається, за винятком підстав, передбачених підпунктами "в" та "г" цього пункту. У разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів ці особи користуються переважним правом залишення за місцем служби чи першочерговим правом призначення на вакантні посади. Якщо їх переміщено на посади з меншим посадовим окладом, за ними зберігається попередній посадовий оклад за новим місцем служби, але не більше одного року.
Призначення з пониженням у посаді в порядку дисциплінарного стягнення здійснюється начальниками, яким таке право надано Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
У наказі по особовому складу про переміщення військовослужбовця на нижчу посаду зазначається підстава переміщення, передбачена цим пунктом.
Військовослужбовці, переміщені з вищих посад на нижчі, надалі можуть просуватися по службі з урахуванням вимог пункту 43 цього Положення та стану здоров'я, а понижені у посаді в порядку дисциплінарного стягнення, крім того, - після зняття дисциплінарного стягнення. Військовослужбовці, які переміщені на нижчі посади у зв'язку із скороченням штатів і відповідають вимогам для заміщення посад, рівних попереднім посадам, користуються переважним правом просування по службі.
47. Військовослужбовці, які переміщуються по службі, мають вибути до нового місця служби після здавання справ і посади, але не пізніш як через один місяць від дня одержання органом (підрозділом, військовою частиною) наказу про переміщення по службі, крім випадків, коли військовослужбовець перебуває у відпустці, відрядженні або на лікуванні.
48. Зарахування військовослужбовців у розпорядження відповідних начальників (командирів) допускається:
а) за службовою потребою (після закінчення вищого військового навчального закладу Служби безпеки України, у разі переведення військовослужбовців до нового місця служби тощо) - до 1 місяця;
б) у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів - до 3 місяців;
в) у разі коли стосовно військовослужбовця провадиться дізнання, досудове слідство або кримінальна справа розглядається судом - до закриття справи органом дізнання або досудового слідства чи постановлення вироку судом;
г) після закінчення строку відрядження військовослужбовця до органів виконавчої влади, підприємств і організацій, після повернення із довгострокового закордонного службового відрядження - до 2 місяців;
д) у разі визнання військовослужбовця військово-лікарською комісією непридатним до військової служби - на період, необхідний для підготовки матеріалів до звільнення з військової служби;
е) у разі відсутності відомостей про місце перебування військовослужбовця понад один місяць - до його повернення в орган (підрозділ, військову частину) або до дня виключення його зі списків особового складу Служби безпеки України відповідно до пункту 71 цього Положення;
є) у разі усунення військовослужбовця від виконання службових обов'язків за порушення військової дисципліни - на період, необхідний для проведення службового розслідування (перевірки) та прийняття відповідного рішення.
Після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні відповідного начальника (командира), а також у разі коли відпали підстави для такого зарахування, він призначається на посаду в порядку, встановленому цим Положенням.
Військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження відповідних начальників (командирів) наказами по особовому складу тих начальників, які мають право призначення на ці посади.
Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у черговій та встановлених законодавством додаткових відпустках із загальної тривалості періоду перебування у розпорядженні відповідних начальників (командирів) виключається.
За військовослужбовцями, зарахованими у розпорядження відповідних начальників (командирів), зберігається право на забезпечення всіма видами матеріального та грошового забезпечення за посадами, що вони займали, якщо іншого не передбачено законодавством.
49. Військовослужбовці можуть бути переведені зі Служби безпеки України до Збройних Сил України та інших військових формувань із виключенням зі списків особового складу Служби безпеки України за погодженням між Службою безпеки України та відповідними військовими формуваннями.
V. Атестування
50. Для забезпечення правильного добору, розстановки, виховання, вдосконалення підготовки військовослужбовців, об'єктивної та принципової оцінки їх професійної підготовки, ділових і моральних якостей, визначення відповідності займаним посадам та перспективи службового використання, створення резерву кандидатів для просування по службі та направлення на навчання проводиться атестування військовослужбовців.
51. Атестування військовослужбовців у мирний час проводиться перед закінченням строку контракту (не пізніш як за 3 місяці), але не рідше ніж один раз на 5 років. За рішенням Голови Служби безпеки України атестування всіх військовослужбовців або окремих їх категорій може проводитись і в інші строки.
Атестування випускників вищих військових навчальних закладів Служби безпеки України, аспірантів (ад'юнктів) і докторантів проводиться безпосередньо перед закінченням навчання. У рік закінчення вищого військового навчального закладу, аспірантури (ад'юнктури) чи докторантури за новим місцем служби вони не атестуються.
52. Військовослужбовців атестують їх прямі начальники з числа осіб офіцерського складу. В атестуванні військовослужбовців беруть участь атестаційні комісії.
Начальники, які атестують своїх підлеглих, несуть персональну відповідальність за об'єктивність атестацій та обгрунтованість викладених у них висновків і рекомендацій.
Затверджені атестації оголошуються атестованим військовослужбовцям їх прямими начальниками. Скарга на порушення порядку атестування та необ'єктивність атестації може бути подана в установленому порядку не пізніше місячного строку з дня оголошення атестації. Рішення за скаргою приймається начальником, який затвердив атестацію. Це рішення може бути оскаржене військовослужбовцем у встановленому порядку. В разі визнання скарги обгрунтованою до атестації вносяться відповідні зміни або складається нова атестація.
Військовослужбовці зобов'язані усунути зазначені в атестаціях недоліки. Прямі начальники повинні вимагати від військовослужбовців усунення недоліків та надавати їм у цьому допомогу, забезпечувати реалізацію атестаційних висновків з урахуванням практичної діяльності військовослужбовця після атестування.
На військовослужбовців, яких переміщують по службі, присвоєння військових звань у порядку переатестування згідно з пунктом 35 цього Положення, звільнення в запас або у відставку в міжатестаційний період, відомості, що їх характеризують, не відображені в останній атестації, але необхідні для прийняття рішення, зазначаються у поданнях до переміщення, присвоєння військових звань або звільнення. У разі направлення на навчання, а також в інших випадках на вимогу прямих начальників на військовослужбовців складаються службові характеристики, якщо з дня затвердження останньої атестації минуло більше року.
Військовослужбовці, відряджені до органів виконавчої влади, інших підприємств і організацій, атестуванню не підлягають.
Порядок проведення атестування військовослужбовців визначається Головою Служби безпеки України.
VI. Відпустки
53. У мирний час військовослужбовцям надаються відпустки:
а) щорічні:
чергові;
додаткові за особливий характер служби та роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;
б) у зв'язку із закінченням військових навчальних закладів;
в) додаткові у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах без відриву від служби;
г) творчі;
д) соціальні:
у зв'язку з вагітністю та пологами;
по догляду за дитиною;
додаткові військовослужбовцям - жінкам, які мають дітей;
е) у зв'язку із хворобою;
є) за сімейними обставинами та з інших поважних причин.
54. Тривалість чергової відпустки для військовослужбовців, які мають на момент її надання вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів, від 10 до 20 років - 35 календарних днів, від 20 до 25 років - 40 календарних днів, 25 і більше років - 45 календарних днів щороку без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.
Військовослужбовцям-інвалідам, а також учасникам бойових дій та прирівняним до них особам чергові відпустки надаються незалежно від вислуги років тривалістю 45 календарних днів у зручний для них час.
Святкові та неробочі дні, зазначені у статті 73 Кодексу законів про працю України, під час визначення тривалості відпусток не враховуються.
Військовослужбовцям, які захворіли під час чергової відпустки, відпустка продовжується після одужання на кількість невикористаних у зв'язку з хворобою днів.
У разі надання військовослужбовцям чергових відпусток, відпусток за сімейними обставинами та з інших поважних причин, а також у зв'язку з хворобою додатково надається час для проїзду до місця проведення відпустки і назад.
55. Щорічні відпустки повинні бути надані протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу Голови Служби безпеки України чергова відпустка (або невикористана її частина) може бути надана за минулий рік у наступному році, якщо раніше її не було надано через виняткові обставини.
Відпустка тривалістю 40 і більше календарних днів на прохання військовослужбовця може бути поділена на дві частини за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менш як 30 календарних днів.
Права начальників (командирів) щодо надання відпусток, а також порядок їх надання визначаються Головою Служби безпеки України з урахуванням необхідності підтримання постійної бойової готовності органів, підрозділів та військових частин Служби безпеки України.
Військовослужбовцям, кандидатури яких затверджено для виїзду у довгострокові закордонні службові відрядження або для направлення на навчання, чергова відпустка надається з урахуванням повного використання її до їх відбуття у відрядження або вступу до навчального закладу.
Військовослужбовцям, які перебувають у довгострокових закордонних службових відрядженнях, дозволяється за їх бажанням об'єднувати чергові і додаткові відпустки за минулий та поточний роки. У разі переміщення зазначених осіб по службі невикористана ними об'єднана відпустка (або її невикористана частина) надається на новому місці служби (новій посаді).
56. Військовослужбовцям, прийнятим на військову службу із запасу, тривалість чергової відпустки у рік прийняття на військову службу обчислюється пропорційно часу з дня прийняття і до кінця календарного року з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку вони мають право згідно з пунктом 54 цього Положення, за кожний повний місяць служби. При цьому військовослужбовцям, які мають право на відпустку тривалістю 10 і більше календарних днів, оплачується проїзд до місця проведення відпустки і назад та надається додатково час на дорогу.
Військовослужбовцям, які звільняються з військової служби, крім осіб, які звільняються за віком, станом здоров'я або у зв'язку зі скороченням штатів, чергова відпустка надається з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку вони мають право згідно з пунктом 54 цього Положення, за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому оплачується проїзд до місця проведення відпустки і назад до місця служби чи обраного місця проживання та надається додатково час на дорогу з урахуванням вимог, установлених абзацом першим цього пункту.
Військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я або у зв'язку із скороченням штатів, у рік звільнення надається чергова відпустка тривалістю, встановленою пунктом 54 цього Положення.
Військовослужбовцям, накази про звільнення яких підписано у минулому році, але які не виключені із списків особового складу, відпустка за період служби у поточному році не надається.
57. Відкликання військовослужбовців з чергової відпустки допускається лише у разі надзвичайної службової необхідності. Порядок відкликання військовослужбовців із чергових відпусток визначається Головою Служби безпеки України. Невикористана частина відпустки надається військовослужбовцю, як правило, у поточному році. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 і більше календарних днів, військовослужбовцю оплачується проїзд до місця проведення відпустки і назад, але не далі пункту, з якого його було відкликано, а також надається додатково час на дорогу.
58. Щорічні додаткові відпустки за особливий характер служби та роботу зі шкідливими та важкими умовами праці надаються військовослужбовцям тривалістю та у порядку, що визначаються Головою Служби безпеки України. Ці відпустки можуть бути використані одночасно з черговими відпустками або в інший строк з урахуванням побажання військовослужбовця та інтересів служби.
Перелік посад та обов'язків, що дають право особам, які їх займають або виконують, на щорічну додаткову відпустку за особливий характер служби та роботу із шкідливими та важкими умовами праці, визначається Головою Служби безпеки України.
Військовослужбовцям, які мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер служби та роботу із шкідливими та важкими умовами праці, а також на додаткову відпустку з інших підстав, передбачених законодавством, відпустка надається за їх вибором за однією з підстав.
Військовослужбовцям, віднесеним до 1 і 2 категорій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надається додаткова відпустка тривалістю 14 робочих днів на рік.
59. Відпустки у зв'язку із закінченням військових навчальних закладів особам, яким присвоєно перше офіцерське звання, надаються до направлення їх до місця проходження служби тривалістю 30 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та від місця проведення відпустки до місця проходження служби. Ці відпустки зараховуються як чергові відпустки за поточний рік.
60. Військовослужбовцям, допущеним до складання вступних іспитів у вищі навчальні заклади з вечірньою та заочною формами навчання, надаються відпустки тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця знаходження навчального закладу і назад. Зазначена відпустка надається військовослужбовцю на підставі повідомлення за підписом керівника навчального закладу про його допуск до складання вступних іспитів.
Військовослужбовцям, які успішно навчаються у вищих навчальних закладах без відриву від служби, надаються додаткові відпустки:
а) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах:
I-II рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 10 календарних днів;
III-IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів;
незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання - 30 календарних днів;
б) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах:
I-II рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів;
III-IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 30 календарних днів;
незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання - 40 календарних днів;
в) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації - 30 календарних днів;
г) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) військовослужбовцям, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання I-II рівнів акредитації, - два місяці, а у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації - чотири місяці.
Тривалість додаткових оплачуваних відпусток військовослужбовцям, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.
Відпустки, передбачені підпунктами "а" та "б" цього пункту, надаються протягом навчального року.
61. Творчі відпустки надаються офіцерам, які є здобувачами вчених ступенів кандидата наук або доктора наук, для завершення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством.
Тривалість, порядок та умови надання творчих відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України.
62. Військовослужбовцям-жінкам надається відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами із збереженням грошового та матеріального забезпечення тривалістю: до пологів - 70 календарних днів; після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.
Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням військовослужбовця-жінки їй надається відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років (з виплатою допомоги по державному соціальному страхуванню). У разі коли дитина потребує домашнього догляду, військовослужбовцю-жінці надається відпустка по догляду за дитиною без збереження грошового та матеріального забезпечення тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шести років. Час цих відпусток зараховується до строків вислуги у військових званнях, вислуги років для виплати відсоткової надбавки за вислугу років, а також до вислуги років для призначення пенсії.
Перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або безпосередньо після неї військовослужбовцям-жінкам надається чергова відпустка за поточний рік.
Чергова відпустка у році закінчення відпустки по догляду за дитиною обчислюється пропорційно часу з дня закінчення цієї відпустки і до кінця календарного року з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку вони мають право згідно з пунктом 54 цього Положення, за кожний повний місяць служби. При цьому, якщо тривалість відпустки становить 10 і більше календарних днів, оплачується проїзд до місця проведення відпустки і назад та надається додатково час на дорогу.
Військовослужбовцям-жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, за їх бажанням щороку надається додаткова відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних. Така відпустка може бути надана військовослужбовцю-жінці, яка усиновила дитину, військовослужбовцю-батьку, який виховує дитину без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі), а також військовослужбовцю, який взяв під опіку дитину.
63. Відпустки у зв'язку з хворобою надаються військовослужбовцям на підставі висновку військово-лікарської комісії.
Тривалість відпустки у зв'язку з хворобою визначається характером захворювання. У цілому час безперервного перебування на лікуванні у лікувальних закладах і у відпустці у зв'язку з хворобою не повинен перевищувати чотирьох місяців, крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні за окремими захворюваннями. Після закінчення зазначеного строку безперервного перебування на лікуванні та у відпустці у зв'язку з хворобою військовослужбовці підлягають огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність їх до військової служби. У разі визнання військовослужбовців непридатними до військової служби в мирний час або непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, вони можуть бути звільнені в запас або у відставку до виписки з лікувального закладу.
Звільнення в запас або у відставку військовослужбовців у період перебування їх на лікуванні в лікувальних закладах та у відпустці у зв'язку з хворобою в межах строків, передбачених цим пунктом, не проводиться.
64. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин надаються військовослужбовцям на строк до 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.
VII. Звільнення з військової служби
65. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
а) у запас Служби безпеки України - осіб офіцерського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування у запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час;
б) у запас Збройних Сил України:
прапорщиків (мічманів), осіб рядового, сержантського і старшинського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування у запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час;
осіб офіцерського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час, у разі недоцільності використання їх у запасі Служби безпеки України або на їх прохання;
в) у відставку, якщо вони досягли граничного віку перебування у запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється за підставами, передбаченими пунктами 66 і 67 цього Положення, як правило, без зарахування в розпорядження відповідних начальників (командирів).
Рішення про звільнення з військової служби в запас або у відставку доводиться до відома військовослужбовців, як правило, не пізніше ніж за два місяці перед поданням до звільнення. Безпосередні та інші прямі начальники проводять з ними особисті бесіди.
Порядок звільнення військовослужбовців з військової служби визначається Головою Служби безпеки України.
66. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби:
а) після закінчення строку контракту;
б) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
в) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
г) у зв'язку зі скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
д) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
е) за службовою невідповідністю;
є) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
ж) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням;
з) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
67. Особи офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби:
а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
в) у зв'язку зі скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
д) за власним бажанням - у разі наявності в них вислуги не менш як 5 років у календарному обчисленні;
е) за службовою невідповідністю;
є) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
68. Військовослужбовець має право порушити клопотання про звільнення з військової служби у разі істотного або систематичного невиконання умов контракту про проходження військової служби з боку керівництва.
Військовослужбовець, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту, має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому законодавством. Оскарження не припиняє виконання рішення.
У разі визнання рішення про дострокове розірвання контракту (звільнення) незаконним військовослужбовець поновлюється на посаді, яку займав раніше, або на рівній посаді.
69. Військовослужбовці, стосовно яких провадиться дізнання, досудове слідство або кримінальна справа розглядається судом, не підлягають звільненню з військової служби за підпунктами "е", "є" пункту 66 та підпунктом "е" пункту 67, якщо підставами для звільнення є ті діяння військовослужбовців, стосовно яких провадиться дізнання, досудове слідство чи кримінальна справа розглядається судом, до закриття справи органом дізнання або досудового слідства чи постановлення вироку судом.
Військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у разі його скасування в установленому порядку і закриття справи поновлюються на військовій службі.
70. Військовослужбовці, які померли, загинули або в установленому порядку визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими, виключаються зі списків особового складу Служби безпеки України в порядку, що визначається Головою Служби безпеки України.
Виключення із списків особового складу Служби безпеки України осіб офіцерського складу, визнаних безвісно відсутніми чи оголошених померлими, здійснюється Головою Служби безпеки України на підставі судового рішення про таке визнання чи оголошення.
71. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
а) військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, - командирами військових частин, начальниками регіональних органів, органів військової контррозвідки Служби безпеки України та іншими посадовими особами згідно з правами, визначеними Головою Служби безпеки України;
б) прапорщиків (мічманів) - заступниками Голови Служби безпеки України, начальниками регіональних органів, органів військової контррозвідки Служби безпеки України та іншими посадовими особами згідно з правами, визначеними Головою Служби безпеки України;
в) осіб офіцерського складу:
у військових званнях до підполковника включно, крім звільнення у зв'язку зі скороченням штатів, - першим заступником Голови Служби безпеки України. Звільнення зазначених офіцерів у зв'язку зі скороченням штатів здійснюється наказом Голови Служби безпеки України;
у військових званнях від полковника до генерал-лейтенанта - Головою Служби безпеки України;
у військових званнях генерал-полковника, генерала армії України - Президентом України.
72. Особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років (у пільговому обчисленні), а тим, хто має особливі заслуги перед державою, незалежно від вислуги років при звільненні в запас або у відставку наказами начальників, які здійснюють звільнення, надається право носіння військової форми одягу, крім осіб, які звільняються з військової служби за підпунктами "е", "є", "з" пункту 66, підпунктами "е" і "є" пункту 67 цього Положення.
Днем звільнення військовослужбовців з військової служби в запас або у відставку вважається день, з якого їх наказом по органу (підрозділу, військовій частині) виключено зі списків особового складу.
VIII. Особливості проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками і мічманами, відрядженими до органів виконавчої влади, підприємств і організацій
73. Особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани Служби безпеки України за їх згодою можуть бути відряджені до органів виконавчої влади, підприємств і організацій.
Перелік посад в органах та установах, які можуть бути заміщені військовослужбовцями, із зазначенням їх кількості і граничних військових звань за цими посадами затверджується: для осіб вищого офіцерського складу Президентом України, для інших військовослужбовців - Кабінетом Міністрів України.
74. Добір осіб офіцерського складу, прапорщиків (мічманів) для заміщення посад, зазначених у пункті 73 цього Положення, здійснюється керівництвом Служби безпеки України разом з керівниками відповідних органів виконавчої влади, підприємств і організацій.
Відряджаються тільки особи, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, мають високі професійні, ділові та моральні якості, позитивно характеризуються по службі.
Рішення про відрядження приймається Головою Служби безпеки України за погодженням з керівниками відповідних органів, підприємств і організацій.