Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність постанови Кабінету Міністрів України від 10 червня 2009 року N 775

З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 23 грудня 2009 року N 1097 "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 10 червня 2009 року N 775" згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 10 червня 2009 року N 775 "Про підвищення ефективності управління державним майном газорозподільних мереж".

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність постанови Кабінету Міністрів України від 10 червня 2009 року N 775 "Про підвищення ефективності управління державним майном газорозподільних мереж", опублікованої в газеті "Урядовий кур'єр" від 30 липня 2009 року N 136.

Зазначеною постановою Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства палива та енергетики України, підтриманою Міністерством економіки України та Фондом державного майна України, щодо передачі на баланс визначеного Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (НАК "Нафтогаз України") її дочірнього підприємства майна державних газорозподільних мереж (розподільні газопроводи, споруди на них, транспортні засоби спеціального призначення, а також необхідна проектно-кошторисна та виконавчо-технічна документація), які перебувають на балансі підприємств, зазначених у додатку до цієї постанови (відкриті акціонерні товариства, дочірні компанії НАК "Нафтогаз України", державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз") ( пункт 1) ; визначив заходи, що їх мають здійснити Міністерство палива та енергетики України і НАК "Нафтогаз України" для передачі зазначеного вище майна ( пункти 2 і 3) ; доручив органам виконавчої влади вжити заходів для передачі в установленому порядку об'єктів газорозподільних мереж іншої форми власності (за згодою власників) на баланс визначеного НАК "Нафтогаз України" її дочірнього підприємства та рекомендував органам місцевого самоврядування і суб'єктам господарювання недержавної форми власності, які провадять господарську діяльність з розподілу природного і нафтового газу, сприяти НАК "Нафтогаз України" у виконанні цієї постанови ( пункт 4) ; зобов'язав суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з розподілу природного і нафтового газу, установити вузли обліку газу в точках розмежування балансової належності газопроводів ( пункт 5) ; рекомендував Національній комісії регулювання електроенергетики України сприяти дочірньому підприємству НАК "Нафтогаз України" в отриманні ліцензій на розподіл природного та нафтового газу і постачання природного газу за регульованим тарифом на відповідних територіях провадження ліцензійної діяльності та в разі відсутності актів розмежування балансової належності газопроводів та встановлених у точках розмежування балансової належності газопроводів вузлів обліку газу вжити заходів для усунення порушень ( пункт 6) .

Таке рішення Кабінету Міністрів України є не чим іншим, як запровадженням монополії дочірнього підприємства НАК "Нафтогаз України" на всьому ринку послуг з розподілу природного і нафтового газу та постачання природного газу споживачам за регульованим тарифом, а відтак, установленням обмежень і перепон для інших суб'єктів господарювання різних форм власності щодо провадження зазначених видів господарської діяльності.

За таких обставин названа постанова Кабінету Міністрів України не відповідає Конституції України, якою встановлено обов'язок держави щодо забезпечення захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом (частина четверта статті 13) ; гарантується право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом; на державу покладено обов'язок забезпечувати захист конкуренції у підприємницькій діяльності, не допускати неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, встановлено, що види і межі монополії визначаються законом ( стаття 42) . При цьому Основним Законом держави Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечувати рівні умови розвитку всіх форм власності (пункт 5 статті 116) .

Відповідно до Закону України "Про природні монополії" транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл віднесено до сфери діяльності суб'єктів природних монополій (частина перша статті 5) , а постачання природного газу - до суміжних ринків ( стаття 6) . Названим Законом регулювання діяльності суб'єктів природних монополій покладено на національні комісії регулювання природних монополій (частина перша статті 4) .

Конституцією та законами України Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями здійснювати регулювання діяльності природних монополій, а також втручатися в діяльність національних комісій регулювання природних монополій (у даному випадку - Національної комісії регулювання електроенергетики України), надаючи рекомендації щодо переваг одних суб'єктів господарювання перед іншими.

Відтак, видавши постанову N 775, Кабінет Міністрів України вийшов за межі повноважень, визначених Конституцією і законами України, чим порушив, крім наведених, також норми частини другої статті 6 та частини другої статті 19, за якими органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, частини третьої статті 113, пункту 10 статті 116, частини першої статті 117 Основного Закону держави щодо обов'язку Кабінету Міністрів України у своїй діяльності керуватися Конституцією та законами України, здійснювати визначені Конституцією та законами України повноваження, видавати постанови і розпорядження в межах своєї компетенції.

Як установив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11 листопада 2008 року N 25-рп/2008 у справі про земельні аукціони, системний аналіз норм частини другої статті 6, частини другої статті 8, частини другої статті 19, частини третьої статті 113, пункту 10 статті 116, частини першої статті 117, частини другої статті 120 Основного Закону України дає підстави для висновку, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності при виданні постанов і розпоряджень повинен виходити із закріплених за ним виключно Конституцією і законами України повноважень, які не можуть встановлюватися іншими правовими актами, зокрема, власними актами.

На неприпустимості порушення Кабінетом Міністрів України вимог, зокрема, частини другої статті 19, частини третьої статті 113, частини першої статті 117 Основного Закону держави Конституційний Суд України неодноразово наголошував у своїх рішеннях (Рішення від 19 червня 2001 року N 9-рп/2001 у справі щодо стажу наукової роботи, від 11 листопада 2008 року N 25-рп/2008 у справі про земельні аукціони).

З огляду на наведене прошу Конституційний Суд України розглянути питання щодо конституційності постанови Кабінету Міністрів України від 10 червня 2009 року N 775 "Про підвищення ефективності управління державним майном газорозподільних мереж".

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України - Представника Президента України у Конституційному Суді України М. Ставнійчук.