Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України

З метою нормалізації платіжної дисципліни, скорочення взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності та підвищення їх відповідальності за виконання договірних зобов'язань

1. Установити, що установи банків виконують доручення підприємств, установ і організацій усіх форм власності (далі - підприємства) щодо перерахування платежів у такій черговості:

платежі на невідкладні потреби в розмірі 5 відсотків від середньоденних надходжень на розрахунковий рахунок підприємства за попередній місяць, які використовуються за розпорядженням керівника підприємства;

платежі до бюджету сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів на внесків до державних цільових фондів, а також розпорядження державних податкових інспекцій про безспірне стягнення не внесених у строк платежів та сум нарахованих фінансових санкцій;

платежі за безспірним стягненням та безакцептним списанням коштів. Безакцептному списанню підлягає сума кредиторської заборгованості, передусім за енергоносії, та погашення кредитів, одержаних на їх оплату. Право безакцептного списання такої суми поширюється на наявні у підприємства поточні та строкові депозити у валюті України та іноземній валюті. При цьому сплата заборгованості в іноземній валюті провадиться за офіційним курсом українського карбованця до іноземних валют на момент сплати;

інші платежі у порядку календарної черговості надходження розрахункових документів (настання строків платежів).

Національному банку України у двотижневий строк розробити механізм безакцептного списання кредиторської заборгованості підприємств.

2. Установити, що за несвоєчасну сплату заборгованості підприємства-боржники сплачують на користь кредиторів, крім суми заборгованості, пеню у розмірі 2 відсотків від суми заборгованості, а за енергоносії та електроенергію - у розмірі 3 відсотків за кожний день прострочення платежу, якщо більший розмір пені не передбачено угодою сторін.

Сплачена при цьому пеня відноситься на результати фінансової діяльності підприємства-боржника. За таких умов керівник і головний бухгалтер відшкодовують в обов'язковому порядку витрати, яких визнало підприємство, у розмірі трьох заробітних плат за останні півроку.

3. Установити, що органи державної виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства-боржники - суб'єкти підприємницької діяльності, засновані на державній власності, які за наявності коштів на депозитних, валютних та інших рахунках мають кредиторську заборгованість строком понад 60 днів, мають розривати контракти з керівниками цих підприємств.

Рекомендувати спостережним радам акціонерних корпоратизованих підприємств та орендарям майна державних підприємств уживати аналогічних заходів відповідно до голів правління корпоратизованих підприємств та керівників підприємств, заснованих на умовах оренди державного майна.

4. Установити, що підприємства оптової та роздрібної торгівлі незалежно від форм власності:

перераховують інкасовану виручку від реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства, придбаних у товаровиробників агропромислового комплексу України, за вирахуванням торгової націнки, не пізніше наступного дня після дня зарахування виручки на рахунки постачальників, після чого платежі здійснюються у порядку, передбаченому статтею 1 цього Указу. У разі використання цих коштів підприємствами оптової та роздрібної торгівлі для іншої мети чи залишення їх на рахунку або проведення різного роду операцій щодо незарахування коштів на розрахункові рахунки товаровиробників агропромислового комплексу державними податковими інспекціями у безспірному порядку стягується до місцевого бюджету штраф у розмірі 50 відсотків від сум, не перерахованих у встановлені строки зазначеним товаровиробникам;

сплачують пеню у розмірі 1,5 відсотка від суми платежу на користь товаровиробника сільськогосподарської продукції та продовольства і 1,5 відсотка від суми платежу до місцевого бюджету за кожен банківський день прострочення платежу, якщо більший розмір пені не обумовлено угодою сторін, з дальшим спрямуванням нарахованих сум на підтримку товаровиробників сільськогосподарської продукції.

5. Установити, що виручку від реалізації товарів (робіт, послуг), кошти, повернуті з депозитів, а також суми заборгованості, що надійшли від інших підприємств, у тому числі від гарантів або поручителів, підприємства мають спрямовувати тільки на єдиний власний розрахунковий (поточний) рахунок (крім розрахунків, що здійснюються за спеціальними режимами згідно з рішеннями Кабінету Міністрів України і Національного банку України).

У разі виконання банком розрахункових операцій з порушенням порядку, передбаченого частиною першою цієї статті, у доход Державного бюджету України вилучаються за рахунок банку кошти у розмірі сум, перерахованих з порушенням за рахунок його прибутку, що залишається після сплати податків.

6. Установити, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. При виявленні фактів такого порушення з керівника підприємства і головного бухгалтера стягується до Державного бюджету України штраф у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати.

7. З метою посилення контролю за рухом коштів на "ЛОРО" рахунках нерезидентів в українських банках зобов'язати уповноважені комерційні банки додержувати вимог статей 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та постійно перевіряти джерела надходжень коштів на ці рахунки.

8. Зобов'язати підприємства усіх форм власності повідомити у двотижневий строк з дня набрання чинності цим Указом обласні управління Національного банку України та державні податкові інспекції за місцем реєстрації підприємства про наявність валютних, депозитних та інших рахунків, відкритих в установах банків.

9. Міністерству енергетики і електрифікації України, Міністерству промисловості України і Міністерству вугільної промисловості України з метою скорочення суми неплатежів, які утворилися між підприємствами, що належать до сфери управління зазначених міністерств, провести в 1995 році експеримент щодо залучення посередників для вирішення цього питання шляхом укладення договорів уступки вимоги та переводу боргу.

Кабінету Міністрів України розробити у двотижневий строк порядок проведення зазначеного експерименту.

10. Визнати такими, що втратили чинність:

абзац одинадцятий статті 1 Указу Президента України від 18 березня 1994 року N 99 "Про деякі заходи для забезпечення виконання містом Києвом функцій столиці України";

Указ Президента України від 16 жовтня 1993 року N 469 "Про заходи щодо розрахунків за послуги зв'язку;

Указ Президента України від 13 червня 1994 року N 296 "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за вантажні перевезення транспортом загального користування";

Указ Президента України від 22 жовтня 1994 року N 629 "Про заходи щодо впорядкування розрахунків підприємств і організацій споживчої кооперації з постачальниками товарів народного споживання";

Указ Президента України від 17 листопада 1994 року N 678 "Про поширення чинності Указу Президента України від 22 жовтня 1994 року N 629 на підприємства та організації військової торгівлі";

Указ Президента України від 17 листопада 1994 року N 679 "Про внесення змін до Указу Президента України від 2 червня 1994 року N 270".

11. Контроль за виконанням цього Указу покласти на Національний банк України та Головну державну податкову інспекцію України.

12. Цей Указ набирає чинності з 20 березня 1995 року.