• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про внесення змін до Бюджетного кодексу України

Верховна Рада України  | Закон від 15.12.2020 № 1081-IX
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 15.12.2020
  • Номер: 1081-IX
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 15.12.2020
  • Номер: 1081-IX
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
слова і цифри "частини першої статті 25, статті 26 Закону України "Про дипломатичну службу" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 5, ст. 29)" виключити;
слова і цифри "частини третьої статті 69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529)" виключити;
11) пункт 33 виключити;
12) абзаци перший - третій пункту 35 викласти в такій редакції:
"35. Право на розміщення державних деривативів та/або здійснення правочинів з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж, належить державі в особі Голови Боргового агентства України за погодженням з Міністром фінансів України. Умови розміщення державних деривативів та правочинів з державними деривативами визначаються Кабінетом Міністрів України.
Під час здійснення розміщення державних деривативів та/або правочинів з державними деривативами Голова Боргового агентства України за погодженням з Міністром фінансів України має право брати зобов’язання від імені України, пов’язані із здійсненням такого розміщення державних деривативів та/або таких правочинів з державними деривативами, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих судових справах, пов’язаних із здійсненням виплат за державними деривативами відповідно до умов їх розміщення.
Видатки на виплати за державними деривативами, а також видатки, пов’язані із здійсненням правочинів з державними деривативами, здійснюються Борговим агентством України відповідно до умов розміщення державних деривативів та/або правочинів з державними деривативами, а також нормативно-правових актів, якими затверджені умови розміщення державних деривативів та/або правочинів з державними деривативами, незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про Державний бюджет України";
13) пункт 38 викласти в такій редакції:
"38. Установити, що положення частини першої статті 79 цього Кодексу щодо формування та виконання бюджету сільської, селищної, міської територіальної громади та районного бюджету на 2021 рік застосовуються з урахуванням таких особливостей:
1) якщо до 31 грудня 2020 року не прийнято рішення про місцевий бюджет на 2021 рік, виконавчий орган місцевої ради, районна державна адміністрація має право здійснювати витрати місцевого бюджету лише на цілі, визначені у проекті рішення про місцевий бюджет на 2021 рік, схваленому виконавчим органом місцевої ради, районною державною адміністрацією та поданому на розгляд місцевої ради. При цьому щомісячні бюджетні асигнування місцевого бюджету сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу витрат бюджету, передбачених проектом рішення про місцевий бюджет на 2021 рік, схваленим виконавчим органом місцевої ради, районною державною адміністрацією та поданим на розгляд місцевої ради (крім випадків, передбачених частиною шостою статті 16 та частиною четвертою статті 23 цього Кодексу, а також з урахуванням необхідності проведення захищених видатків місцевого бюджету), з урахуванням міжбюджетних трансфертів, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" (у разі несвоєчасного набрання чинності таким законом - проектом закону про Державний бюджет України на 2021 рік, поданим Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України);
2) до набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України у 2020 році відповідно доЗакону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - сформована територіальна громада), функції із складання проекту бюджету сформованої територіальної громади на 2021 рік та виконання такого бюджету здійснює виконавчий орган місцевої ради територіальної громади, на території якої розміщений адміністративний центр сформованої територіальної громади. При цьому витрати бюджету сформованої територіальної громади здійснюються на цілі, визначені у проекті рішення про бюджет сформованої територіальної громади на 2021 рік, схваленому виконавчим органом місцевої ради територіальної громади, на території якої розміщений адміністративний центр сформованої територіальної громади, з дотриманням вимог підпункту 1 цього пункту та пункту 39 цього розділу";
14) включити пункт 39 такого змісту:
"39. Районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установ та закладів, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом. З 1 січня 2021 року видатки на функціонування зазначених установ і закладів плануються та здійснюються з бюджетів таких територіальних громад";
15) доповнити пунктами 39-1 і 39-2 такого змісту:
"39-1. Установити, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до 1 січня 2021 року податків і зборів та інших доходів (крім визначених пунктом 39-2 цього розділу) до:
районного бюджету ліквідованого району, територіальні громади якого включені до складу кількох новоутворених районів, здійснюється органами Казначейства України з районного бюджету новоутвореного району, до складу якого включені території ліквідованого району, на яких станом на 1 січня 2020 року проживала найбільша чисельність наявного населення ліквідованого району, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами;
бюджетів територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст, бюджетів об’єднаних територіальних громад, території яких розформовані та включені до територій кількох сформованих територіальних громад, здійснюється органами Казначейства України із бюджету сформованої територіальної громади, на території якої розміщений адміністративний центр розформованої територіальної громади, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами.
39---2. Установити, що податки, збори та інші доходи (крім податку на доходи фізичних осіб, визначеного в абзаці другому цього пункту), помилково або надміру зараховані до районного бюджету до 1 січня 2021 року, що з 1 січня 2021 року не належать до доходів районного бюджету, підлягають поверненню (перерахуванню) органами Казначейства України з бюджету територіальної громади, до якого з 1 січня 2021 року зараховуються такі види доходів, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами.
Повернення (перерахування) надміру сплачених сум податку на доходи фізичних осіб, які зараховані до 1 січня 2021 року до районного бюджету та підлягають поверненню фізичній особі на підставі поданої нею податкової декларації за 2020 рік за результатами проведення перерахунку її загального річного оподаткованого доходу, здійснюється органами Казначейства України з бюджету територіальної громади, на території якої знаходиться податкова адреса такої фізичної особи, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами";
16) доповнити пунктом 47-1 такого змісту:
"47-1. Установити, що у 2021-2023 роках кошти, отримані установами та організаціями, що перебувають у віданні Національної академії наук України, за здані у вигляді брухту і відходів золото, срібло, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, що відповідно до пункту 54 частини другої статті 29 цього Кодексу підлягають спрямуванню до Державного бюджету України, залишаються у розпорядженні таких установ та організацій та використовуються ними виключно на проведення своєї основної статутної діяльності";
17) пункт 49 доповнити підпунктом 3 такого змісту:
"3) до схвалення прогнозу місцевого бюджету відповідно до статті 75-1 цього Кодексу з метою здійснення у 2021 році місцевих запозичень відповідно до статей 16 і 74 цього Кодексу та надання місцевих гарантій відповідно до статті 17 цього Кодексу Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації, виконавчі органи відповідних міських рад схвалюють прогноз відповідного місцевого бюджету на 2022 і 2023 роки, сформований відповідно до прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку України та відповідної території, що включає показники місцевого бюджету за основними видами доходів, фінансування, видатків і кредитування, включаючи обсяг бюджету розвитку, показники місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою боргу, а також показники за бюджетними програмами, які забезпечують протягом декількох років виконання інвестиційних проектів";
18) у пункті 50 слова "Закону України "Про освіту" замінити словами "законів України "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту";
19) доповнити пунктом 51 такого змісту:
"51. Установити, що у 2021 році, як виняток з положень пункту 21 частини четвертої статті 30 цього Кодексу, 60 відсотків коштів спеціального фонду, джерелом формування якого є доходи, визначені пунктом 13-5 частини третьої статті 29 цього Кодексу, спрямовуються Міністерству інфраструктури України на фінансове забезпечення оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів залізничним транспортом та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень".
52. У тексті Кодексу слова "територіальна громада міста" в усіх відмінках і числах замінити словами "міська територіальна громада" у відповідному відмінку і числі.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2021 року, крім підпунктів 4 і 5 пункту 1, пункту 11,підпункту 2 пункту 17, пунктів 20 і 24, підпункту 5 пункту 51 розділу I, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Внести зміни до таких законів України:
1) у Законі України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43; 2019 р., № 43, ст. 250; 2020 р., № 28, ст. 188, № 38, ст. 279, № 47, ст. 408):
пункт 1 частини другої статті 19 виключити;
частину другу статті 34 доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) призначення особи, яка досягла 65-річного віку, на посаду державної служби - на один рік з правом повторного призначення без обов’язкового проведення конкурсу щорічно";
пункт 7 частини першої викласти в такій редакції:
"7) у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом";
частину третю доповнити реченням такого змісту: "Вихідна допомога державному службовцю, який звільняється на підставі пункту 7 частини першої цієї статті, виплачується одноразово за його бажанням";
доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. У зв’язку з потребами служби державний службовець за рішенням суб’єкта призначення може бути залишений на державній службі після досягнення 65-річного віку за його згодою. Рішення про продовження строку перебування на державній службі приймається суб’єктом призначення щороку, але не більш як до досягнення державним службовцем 70-річного віку";
абзац другий частини четвертої викласти в такій редакції:
"Повноваження суб’єкта призначення стосовно Керівника Апарату Верховної Ради України, крім випадків, передбачених пунктом 35 частини першої статті 85 Конституції України, здійснює Голова Верховної Ради України";
частину одинадцяту викласти в такій редакції:
"11. Особливості вступу, проходження та припинення державної служби в Апараті Верховної Ради України, державних органах, зазначених у частинах першій, восьмій - десятій цієї статті, інших органах системи правосуддя, дипломатичної служби, правоохоронних, митних та податкових органах регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, визначених спеціальним законодавством у відповідній сфері.
Для цілей статей 20 та 22 цього Закону час роботи особи, яка претендує на зайняття посади державної служби, народним депутатом України прирівнюється до досвіду роботи на посадах державної служби категорії "А" та враховується конкурсною комісією під час проведення конкурсу на зайняття посад державної служби";
2) у статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 4, ст. 25; із змінами, внесеними Законом України від 17 вересня 2020 року № 910-IX):
частину другу доповнити абзацом п’ятнадцятим такого змісту:
"потенційні орендарі для організації та надання послуг з метою боротьби та протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на період дії карантину, зумовленого протидією поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)";
абзац другий частини третьої після слів "цієї статті" доповнити словами і цифрами "закладам охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з коронавірусною хворобою (COVID-19)";
доповнити частиною десятою такого змісту:
"10. У період дії карантину, зумовленого протидією поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), заклади охорони здоров’я державної та комунальної власності будь-якої організаційно-правової форми, які не задіяні у наданні стаціонарної допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою (COVID-19), та/або балансоутримувачі майна таких закладів, яке не використовується за призначенням, мають право на передачу в оренду державного та комунального майна з метою його використання виключно для цілей боротьби та протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), без проведення аукціону. Орендодавцями за такими договорами виступатимуть органи управління відповідних балансоутримувачів";
3) підпункт 2 пункту 5 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 19, ст. 126; із змінами, внесеними Законом України від 3 листопада 2020 року № 941-IX) виключити.
3. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня опублікування цього Закону:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Президент УкраїниВ.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
15 грудня 2020 року
№ 1081-IX