Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Італійської Республіки про поліцейське співробітництво

Кабінет Міністрів України і Уряд Італійської Республіки - далі іменуються разом як Сторони та кожен окремо як Сторона;

усвідомлюючи, що злочинність у всіх її проявах та формах чинить негативний вплив на публічний порядок та безпеку, а також на добробут їхніх громадян;

визнаючи принципи взаємної поваги до суверенітету, незалежності, рівності, територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи держав-Сторін,

ураховуючи Єдину конвенцію про наркотичні засоби (Нью-Йорк, 30 березня 1961 року) зі змінами, унесеними до неї згідно з Протоколом від 25 березня 1972 року, до якого Україна приєдналася 27 вересня 2001 року, Конвенцію про психотропні речовини (Відень, 21 лютого 1971 року, до якої Італійська Республіка приєдналася 27 листопада 1981 року) та Конвенцію ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин (Відень, 20 грудня 1988 року), Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року, Протокол проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю від 15 листопада 2000 року, Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї від 15 листопада 2000 року, Протокол проти незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї від 31 травня 2001 року, Конвенцію про кіберзлочинність (Будапешт, 23 листопада 2001), Конвенцію ООН проти корупції (Меріда, 9-11 грудня 2003 року), а також Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 45/123 від 14 грудня 1990 року про міжнародну співпрацю в боротьбі з організованою злочинністю,

домовилися про таке:

Метою цієї Угоди є сприяння, розвиток та зміцнення двостороннього поліцейського співробітництва для запобігання, виявлення, припинення та розслідування кримінальних правопорушень.

1. Компетентними органами, відповідальними за виконання цієї Угоди, є:

a) від Української Сторони:

Національна поліція України;

b) від Італійської Сторони:

Департамент публічної безпеки Міністерства внутрішніх справ.

2. Сторони повідомляють одна одну про будь-які зміни в компетентних органах, відповідальних за виконання цієї Угоди.

1. Компетентні органи здійснюють співробітництво з метою запобігання та боротьби зі злочинністю в усіх її формах, насамперед у таких сферах:

a) транснаціональна організована злочинність;

b) кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я особи;

c) кримінальні правопорушення проти власності;

d) незаконне виробництво та обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів;

e) кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;

f) торгівля людьми та нелегальна міграція;

g) незаконний обіг зброї, боєприпасів, вибухових речовин, радіоактивних та ядерних матеріалів;

h) кіберзлочинність;

i) увезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів, у випадках де ця поведінка є кримінальним правопорушенням, уключаючи предмети порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, зокрема з використанням Інтернету;

j) кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності;

k) легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

l) кримінальні правопорушення проти об’єктів культурної спадщини;

m) кримінальні правопорушення проти довкілля;

n) корупційні кримінальні правопорушення;

o) кримінальні правопорушення у сфері інтелектуальної власності;

p) кримінальні правопорушення, пов’язані з незаконним заволодінням транспортними засобами.

2. З метою запобігання вчиненню кримінальних правопорушень компетентні органи також співпрацюють у сфері забезпечення публічної безпеки та порядку, зокрема під час проведення масових заходів міжнародного значення.

3. За взаємною згодою компетентні органи можуть розширити сфери співробітництва в боротьбі з іншими кримінальними правопорушеннями, за які законодавством держав Сторін передбачена кримінальна відповідальність.

4. Ця Угода не впливає на чинні процедури у сфері екстрадиції та взаємної правової допомоги.

5. Компетентні органи можуть укладати додатково технічні угоди, положення яких конкретизуватимуть співробітництво Сторін у визначених сферах боротьби зі злочинністю.

1. Форми співробітництва за цією Угодою можуть включати обмін:

a) інформацією про кримінальні правопорушення, організовані злочинні угруповання та їх учасників, а також про їхню структуру, керівництво та спосіб управління;

b) інформацією щодо розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, та осіб, які ухиляються від виконання кримінального покарання, зниклих безвісти, та здійснення заходів, спрямованих на ідентифікацію осіб та невпізнаних трупів;

c) інформацією про незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, міжнародну торгівлю вказаними речовинами, уключаючи торгівлю через Інтернет, фізичних та юридичних осіб, які беруть у ній участь, а також результати проведеного аналізу вилучених зразків наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів;

d) інформацією та даними про суб’єктів кримінальних правопорушень, що становлять взаємний інтерес або діють на територіях відповідних держав;

e) інформацією про законодавчі, наукові та технологічні інструменти боротьби зі злочинністю;

f) інформацією про методи, що застосовуються для боротьби з торгівлею людьми та контрабандою осіб через державний кордон;

g) інформацією для боротьби з дитячою порнографією в Інтернеті та кіберзлочинністю;

h) досвідом у сфері боротьби зі злочинністю, зокрема кращими практиками здійснення кримінального аналізу, використання сучасних систем та методів, технічних засобів та новітніх технологій під час запобігання та протидії злочинності;

i) інформацією та кращими практиками з підготовки працівників компетентних органів, можливого обміну досвідом, організації навчальних курсів, тренувань, семінарів та інших заходів;

j) іншою інформацією, яка становить спільний інтерес для Сторін.

1. Співробітництво між Сторонами здійснюється на підставі запитів.

2. Запити та відповіді на них надсилаються в письмовому вигляді. У невідкладних випадках допускається направлення запитів усно з подальшим обов’язковим письмовим підтвердженням у строк не пізніше семи діб. Передача запитів і відповідей письмово здійснюється поштовими відправленнями або з використанням технічних засобів передачі інформації, дозволених національним законодавством держав-Сторін. У разі виникнення сумніву стосовно дійсності запиту може бути запитано його додаткове підтвердження.

3. Запит повинен містити:

1) найменування запитуючого та запитуваного компетентного органу;

2) мету та зміст запиту, обґрунтування та відомості, необхідні для його виконання, а також перелік можливих обмежень щодо використання інформації, яка міститься в запиті;

3) перелік питань, на які необхідно отримати відповідь, або заходів, що потрібно здійснити;

4) дату звернення та бажані терміни виконання запиту;

5) будь-яку іншу інформацію, яка може сприяти фактичному виконанню запиту.

1. Компетентний орган запитуваної Сторони повністю або частково може відмовитися від виконання будь-якого запиту, надісланого в рамках цієї Угоди, якщо виконання такого запиту може загрожувати правам людини, основним свободам, суверенітету, безпеці, публічному порядку чи будь-яким іншим національним інтересам держав-Сторін або суперечити національному законодавству або міжнародним зобов’язанням її держави.

2. У виконанні запиту може бути відмовлено, якщо за діяння, у зв’язку з яким надіслано запит, не передбачена кримінальна відповідальність згідно із законодавством держави запитуваної Сторони.

3. У разі прийняття рішення про відмову у виконанні запиту компетентний орган запитуючої Сторони негайно має бути про це поінформований із зазначенням причини такої відмови.

4. Якщо запит не може бути повністю або частково виконаний, компетентні органи Сторін можуть домовитися про інші заходи, які задовольняють інтереси обох Сторін.

1. Запити виконуються компетентними органами відповідно до законодавства їх держав. При цьому компетентний орган запитуваної Сторони вживає необхідних заходів для забезпечення повного, своєчасного та якісного виконання запиту.

2. Компетентний орган запитуючої Сторони повинен бути негайно поінформований про будь-яку обставину, яка перешкоджає виконанню запиту або викликає його затримку.

3. Компетентний орган запитуваної Сторони, якщо вважає за необхідне виконати або полегшити виконання запиту, може запитати про додаткову інформацію в компетентного органу запитуючої Сторони, а також відкласти виконання запиту або пов’язати його виконання з дотриманням умов, визначених як необхідні, після консультацій з компетентним органом запитуючої Сторони. Якщо компетентний орган запитуючої Сторони згоден на виконання запиту на запропонованих умовах, він зобов’язаний дотримуватися цих умов.

4. Компетентний орган кожної Сторони відповідно до національного законодавства його держави може в ініціативному порядку передати компетентному органу іншої Сторони інформацію, якщо є підстави вважати, що вона становить інтерес для компетентного органу цієї Сторони.

5. Запит виконується в найкоротший термін, але не більше трьох місяців. За взаємною згодою компетентних органів строк може бути продовжений.

1. Персональні дані, які передаються в рамках цієї Угоди та відповідних технічних угод, зазначених у пункті 5 статті 3, мають використовуватися виключно для цілей, передбачених цією Угодою. Такі дані обробляються і видаляються відповідно до норм національного законодавства, що діє на території держави Сторони, що гарантує вищий рівень захисту даних.

2. Компетентні органи забезпечують належний рівень захисту під час обробки персональних даних, переданих і отриманих за цією Угодою. Компетентні органи вживають необхідних технічних та організаційних заходів для гарантування належного рівня захисту від ризику знищення, утрати, випадкової або незаконної зміни чи несанкціонованого розкриття або доступу до переданих, збережених чи оброблених даних.

3. Інформація та документи, отримані компетентними органами згідно з цією Угодою, не розголошуються іншим суб’єктам, державам чи міжнародним організаціям, за винятком попереднього письмового схвалення компетентним органом Сторони, яка надає інформацію.

4. За запитом компетентного органу Сторони, який надає інформацію, компетентний орган Сторони, що її отримує, виправляє, блокує або видаляє відповідно до національного законодавства своєї держави дані, отримані в межах цієї Угоди, які є неправильними чи неповними, або якщо їхній збір чи подальша обробка суперечить цій Угоді або правилам, що застосовується до Сторони, яка їх надає.

5. Якщо компетентний орган однієї Сторони дізнається, що дані, отримані від компетентного органу іншої Сторони, є неправильними, він уживає всіх відповідних заходів для захисту від помилкового посилання на такі дані, які містять, зокрема, доповнення, видалення чи виправлення.

6. Компетентні органи повідомляють один одному, якщо дізнаються про те, що надані або отримані в рамках цієї Угоди дані є неправильними, ненадійними або піддаються суттєвим сумнівам.

7. Обмін та захист інформації з обмеженим доступом між Сторонами здійснюється відповідно до національного законодавства їх держав та міжнародних договорів про обмін і захист такої інформації, яких дотримуються обидві Сторони.

8. Способи та заходи щодо захисту систем передачі даних для обміну інформацією з обмеженим доступом між компетентними органами установлюються згідно з національним законодавством та міжнародними договорами про обмін та захист такої інформації, яких дотримуються держави Сторін.

1. З метою реалізації положень цієї Угоди компетентні органи можуть створювати спільні робочі групи для координації спільних дій, спрямованих на боротьбу зі злочинністю, задовольняти інші оперативні потреби протягом обмежених періодів, виконуючи консультативні, допоміжні та аналітичні завдання, а також будь-яке інше завдання, передбачене їх національним законодавством.

2. Здійснення співробітництва між компетентними органами можливе через офіцера зв’язку або уповноваженого представника, який виконує інформаційні та консультаційні функції. Направлення офіцерів зв’язку або уповноважених представників не є взаємним обов’язком.

З метою реалізації положень цієї Угоди та посилення двостороннього співробітництва компетентні органи можуть ініціювати, організовувати або проводити спільні семінари, консультації, тренування та інші заходи, зокрема за допомогою відеоконференції.

1. Компетентний орган кожної Сторони покриває свої власні витрати, які можуть виникнути у зв’язку з виконанням цієї Угоди, у межах бюджетних призначень на відповідні цілі, якщо інше спільно не вирішено Сторонами.

2. Витрати на виконання запитів покриваються компетентним органом запитуючої Сторони, якщо інше не узгоджено в письмовому вигляді компетентними органами. Якщо виконання запиту передбачає значні або надмірні витрати, компетентні органи консультуватимуться один з одним для встановлення положень та умов обробки цього запиту, а також способів оплати витрат.

3. Якщо інше не узгоджено між компетентними органами, витрати, пов’язані із зустрічами, покриваються Стороною, яка приймає, тоді як витрати, пов’язані з проїздом та проживанням, покриваються Стороною, яка направляє.

У рамках співробітництва за цією Угодою робочою мовою буде англійська мова, що не заважатиме Сторонам використовувати іншу мову, прийнятну для обох Сторін, тобто українську та італійську.

Будь-які спори, які можуть виникати між Сторонами у зв’язку з тлумаченням та/або виконанням цієї Угоди, вирішуються шляхом проведення прямих консультацій та переговорів між Сторонами дипломатичними каналами.

1. Ця Угода виконуватиметься відповідно до чинного міжнародного права та, що стосується Італійської Сторони, зобов’язань, які випливають із членства Італії в Європейському Союзі. Ця Угода не зачіпає прав та зобов’язань Сторін, що випливають з інших міжнародних договорів, учасниками яких є Сторони.

2. Угода укладається на невизначений строк та набирає чинності з дати отримання останнього з двох письмових повідомлень, яким Сторони повідомляють одна одну про завершення своїх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.

3. Кожна Сторона може припинити дію цієї Угоди, повідомивши іншу про намір припинити її дію.

У випадку направлення такого повідомлення Угода втрачає чинність через шість (6) місяців з дати отримання повідомлення іншою Стороною.

4. Припинення дії цієї Угоди не впливатиме на виконання заходів, які розпочаті в межах Угоди і перебувають у стані реалізації, якщо інше не узгоджено Сторонами.

5. Припинення дії Угоди не впливатиме на зобов’язання Сторін щодо захисту інформації за цією Угодою, якщо інше не погоджено Сторонами.

6. Зміни, які можуть вноситися до цієї Угоди, складають її невід’ємну частину та набирають чинності в порядку, передбаченому пунктом 2 цієї статті.

7. З дати набрання чинності цією Угодою, Договір про співробітництво між Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством внутрішніх справ Італійської Республіки в боротьбі із незаконною торгівлею наркотичними засобами та психотропними речовинами та з організованою злочинністю, підписаний у Римі 28 травня 1993 року, припиняє свою дію.

Учинено в м. Київ "10" червня 2021 року у двох примірниках, кожний українською, італійською та англійською мовами, при цьому всі тексти є рівноавтентичними. У випадку виникнення розбіжностей щодо тлумачення положень цієї Угоди переважну силу матиме текст англійською мовою.