Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про співробітництво у сфері боротьби з організованою злочинністю, тероризмом та іншими злочинами середньої тяжкості, тяжкими та особливо тяжкими злочинами

Кабінет Міністрів України та Уряд Федеративної Республіки Німеччина (далі - Договірні Сторони),

керуючись спільною волею зміцнювати в подальшому дружні стосунки між Україною та Федеративною Республікою Німеччина, двостороннє співробітництво на основі взаємоповаги, суверенітету, рівноправності, взаєморозуміння задля взаємного блага,

усвідомлюючи велике значення співробітництва та спільних заходів, спрямованих на запобігання та боротьбу з організованою злочинністю, міжнародним тероризмом та його фінансуванням,

керуючись прагненням ефективно та дотримуючись принципів правової держави захищати громадян своїх держав та інших осіб від терористичних та інших злочинних дій на територіях своїх держав,

усвідомлюючи мету та принципи міжнародних договорів, підписаних обома Договірними Сторонами цієї Угоди, резолюцій Організації Об'єднаних Націй та її спеціальних організацій у сфері боротьби зі злочинністю, а також конвенцій Ради Європи, які набрали чинності для держав обох Договірних Сторін,

домовились про таке:

1. Договірні Сторони відповідно до національного законодавства своїх держав здійснюють співробітництво у запобіганні та боротьбі зі злочинами середньої тяжкості, тяжкими та особливо тяжкими злочинами, зокрема в наступних сферах:

a) злочини проти життя, здоров'я, особистої свободи особи та власності;

b) тероризм та його фінансування;

c) торгівля людьми та організація незаконного переправлення осіб через державний кордон,

d) злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;

e) злочини в сфері використання комп'ютерів, автоматизованих систем та комп'ютерних мереж.

f) незаконне вирощування, виробництво, видобування, зберігання, переробка, незаконне ввезення, вивезення, транзит наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів, а також незаконна торгівля ними;

g) незаконне виробництво, зберігання, торгівля, а також контрабанда зброї, боєприпасів, вибухівки, ядерних, радіоактивних, хімічних і біологічних речовин;

h) виготовлення та розповсюдження підробленої національної валюти держав Договірних Сторін чи іноземної валюти;

i) незаконний обіг історичних та культурних цінностей;

j) підробка безготівкових платіжних засобів, цінних паперів та офіційних документів, а також їх використання;

k) контрабанда товарів;

l) легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

m) корупція (злочини у сфері службової діяльності);

n) злочини, пов'язані з транскордонним переміщенням автомобілів та мотоциклів;

o) злочини проти довкілля;

p) злочини проти інтелектуальної власності;

q) злочини пов'язані з лікарськими засобами;

r) злочини, пов'язані з паспортними, проїзними та ідентифікаційними документами.

2. Договірні Сторони особливо співробітничають у випадках, коли злочини вчинено або готування до їх вчинення здійснюється на території держави однієї із Договірних Сторін і є підстави вважати, що ці злочини може бути продовжено на території держави іншої Договірної Сторони або вони можуть загрожувати її безпеці.

3. Ця Угода не зачіпає положень національного законодавства держав Договірних Сторін, що регулюють екстрадицію, будь-яку іншу правову допомогу в кримінальних справах, а також адміністративну та правову допомогу в фіскальних питаннях та будь-які зобов'язання Договірних Сторін, що випливають із інших двосторонніх або багатосторонніх договорів. Ця Угода не надає підстав для запиту про передачу даних або інформації з метою використання як доказу в судовому провадженні у кримінальній справі. Дані та інформація, передані на підставі цієї Угоди, не повинні використовуватися для таких цілей без попередньої письмової згоди Договірної Сторони, що надала інформацію, відповідно до національного законодавства її держави та інших зобов'язань, що випливають із міжнародних договорів про правову допомогу в кримінальних справах, учасниками яких є одна або обидві держави Договірних Сторін.

1. З метою виконання цієї Угоди здійснюється співробітництво Договірних Сторін між зазначеними нижче компетентними органами в межах їхньої компетенції:

з боку Кабінету Міністрів України:

a) Міністерство внутрішніх справ;

b) Державний комітет з питань контролю за наркотиками;

c) Служба безпеки;

d) Адміністрація Державної прикордонної служби;

e) Державна митна служба;

f) Державна податкова адміністрація;

g) Державний комітет фінансового моніторингу.

з боку Уряду Федеративної Республіки Німеччина:

a) Федеральне міністерство внутрішніх справ;

b) Федеральне міністерство фінансів;

c) Федеральне міністерство охорони здоров'я;

d) Федеральне відомство кримінальної поліції;

e) Президія федеральної поліції;

f) Відомство митної кримінальної служби;

g) Федеральний інститут лікарських засобів та медичної продукції.

2. Після набрання чинності цією Угодою Договірні Сторони обміняються адресами, номерами телефонів та факсів вищевказаних органів, а також іншою інформацією, необхідною для виконання цієї Угоди.

3. Договірні Сторони сповіщають одна одну дипломатичними каналами про будь-які зміни в компетенції або назвах органів державної влади, відповідальних за виконання цієї Угоди.

З метою здійснення співробітництва в межах національного законодавства та можливостей своїх держав Договірні Сторони будуть:

a) Обмінюватися інформацією про злочини, що вчинені або готуються, вказані в статті 1 цієї Угоди, про організовані злочинні групи або злочинні організації, їхню структуру та зв'язки, про засоби та методи їхньої діяльності, наскільки це необхідно для запобігання або розкриття злочинів середньої тяжкості, тяжких та особливо тяжких злочинів, або відвернення існуючої в окремому випадку серйозної загрози громадській безпеці.

b) На запит однієї із Договірних Сторін вживати заходів у відповідності до національного законодавства держави Договірної Сторони, до якої звернено запит, з метою запобігання та розкриття злочинів згідно з цією Угодою. При цьому Договірні Сторони можуть дозволити присутність представників компетентних органів іншої Договірної Сторони у якості спостерігача при проведенні таких заходів. Участь представників в оперативних заходах не допускається.

c) Вживати спільних заходів для боротьби зі злочинами, передбаченими підпунктом f пункту 1 статті 1 цієї Угоди, а також обмінюватися досвідом у цій сфері.

d) За клопотанням однієї з Договірних Сторін для боротьби зі злочинами, передбаченими підпунктом f пункту 1 статті 1 цієї Угоди, а також контрабандою тютюнових виробів, здійснювати контрольовані поставки та надавати іншій Договірній Стороні допомогу шляхом тісного співробітництва та у пов'язаних з цим фінансових розслідуваннях.

e) На запит надавати іншій Договірній Стороні зразки предметів та речовин, а також реєстраційних документів на автомобілі та мотоцикли, паспортів, проїзних та ідентифікаційних документів, вилучених при скоєнні злочину, або таких, що використовувалися або можуть бути для цього використані.

f) Обмінюватися результатами досліджень, зокрема в сферах кримінології, криміналістики та криміналістичної техніки.

g) Здійснювати обмін досвідом щодо використання сучасних технічних засобів та новітніх технологій у боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом та іншими злочинами середньої тяжкості, тяжкими та особливо тяжкими злочинами.

h) За потребою та при можливості направляти уповноважених представників.

i) За потребою та при можливості вживати інших заходів, які відповідають цілям цієї Угоди та зобов'язанням, що випливають з міжнародних договорів, які є обов'язковими для обох держав Договірних Сторін.

1. Договірні Сторони надають одна одній у межах їхніх можливостей підтримку у сфері підготовки кадрів та підвищення кваліфікації, особливо шляхом:

a) проведення спільних семінарів, навчань та тренувальних курсів;

b) підвищенні кваліфікації спеціалістів;

2. Договірні Сторони також підтримують одна одну в обміні досвідом та знаннями у сфері боротьби з організованою злочинністю та тероризмом.

Компетентні органи держав Договірних Сторін відповідно до національного законодавства вживають при наявності підстав та відповідно до ситуації всіх необхідних заходів з метою:

a) розшуку осіб і предметів, включаючи проведення заходів, спрямованих на виявлення та конфіскацію майна;

b) забезпечення захисту свідків, потерпілих та інших осіб з метою відвернення загрози життю і здоров'ю або іншої серйозної загрози, яка пов'язана з провадженням у кримінальній справі;

c) планування і реалізації спільних програм щодо запобігання злочинності.

1. В рамках цієї Угоди співробітництво здійснюється українською, німецькою мовами, щоразу з перекладом англійською, якщо Договірні Сторони в окремому випадку не домовились про інше.

2. Запити про надання інформації або допомоги в рамках цієї Угоди подаються у письмовій формі безпосередньо компетентними органами, зазначеними у статті 2 цієї Угоди. У невідкладних випадках допускається усна форма запиту. Такий запит повинен негайно, не пізніше 10 днів бути підтверджений письмово.

3. У запиті про надання інформації або допомоги зазначається:

a) найменування запитуючого компетентного органу та запитуваного компетентного органу;

b) мета запиту та дані, необхідні для його виконання;

c) перелік питань, на які необхідно одержати відповідь;

d) бажані терміни відповіді на запит.

1. Кожна з Договірних Сторін може відмовитись повністю або частково від виконання запиту за цією Угодою, або обумовити чи обмежити його виконання, якщо його виконання може завдати шкоди суверенітету, безпеці, громадському порядку, іншим важливим інтересам держави, або запит суперечить національному законодавству її держави.

2. У допомозі може бути також відмовлено у випадку, коли дія, пов'язана з запитом, не є кримінально караним діянням відповідно до національного законодавства держави запитуваної Договірної Сторони.

3. Запитуюча Договірна Сторона повідомляється письмово про відмову задовольнити запит. Як правило зазначаються причини відмови.

1. Захист і передача конфіденційної інформації здійснюється відповідно до національного законодавства держав Договірних Сторін. Інформація, яка надходить в рамках цієї Угоди, на прохання Договірної Сторони, яка таку інформацію направила, буде зберігатися іншою Договірною Стороною як конфіденційна. Підстави такого прохання як правило зазначаються.

2. Взаємний захист і передача таємної інформації здійснюється відповідно до положень Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Федеративної Республіки Німеччина про взаємний захист таємної інформації від 29 травня 1998 року.

3. Інформація, отримана в рамках цієї Угоди, не може бути розголошена третій стороні без надання письмової згоди Договірної Сторони, яка її надала.

У відповідності до національного законодавства держави кожної Договірної Сторони персональні дані, що надалі іменуються "даними", надаються та використовуються в рамках цієї Угоди компетентними органами Договірних Сторін, вказаними в статті 2, відповідно до наступних положень:

a) Компетентний орган Договірної Сторони, який отримує дані, повідомляє на прохання компетентному органу іншої Договірної Сторони, який дані передає, про їх використання і отримані при цьому результати.

b) Компетентний орган, який отримує дані, використовує їх лише з метою, визначеною цією Угодою, та з дотримання умов, встановлених компетентним органом, який їх надає. Ці дані дозволяється також використовувати з метою запобігання або розслідування злочинів середньої тяжкості, тяжких та особливо тяжких злочинів, а також з метою захисту від значних загроз національній безпеці.

c) Компетентний орган, який передає дані, зобов'язаний забезпечувати достовірність даних, що підлягають передачі, а також зважати на їхню необхідність та відповідність меті цієї передачі. При цьому слід дотримуватися заборон щодо передачі даних, встановлених національним законодавством. Передача даних не відбувається у разі, якщо компетентний орган, який передає дані, має підстави вважати, що це суперечить цілям національного законодавства, або завдасть шкоди гідним захисту інтересам особи, якої ці дані стосуються.

d) У випадку передачі недостовірних даних або даних, які передачі не підлягали, необхідно негайно поінформувати про це компетентний орган, який їх отримав. В цьому випадку компетентний орган, який такі дані отримав, повинен негайно їх виправити або знищити.

e) Особі, якої це стосується, на підставі її заяви надається інформація щодо даних, які були передані стосовно цієї особи та про передбачувану мету їх використання. Обов'язок надання інформації не виникає, якщо у окремому випадку було прийнято рішення, що суспільні інтереси у ненаданні такої інформації переважають інтерес особи, якої це стосується, в наданні інформації. Крім того, право особи, якої це стосується, на отримання інформації щодо існуючих про неї даних, регулюється національним законодавством держави Договірної Сторони, на території якої подано заяву про надання інформації.

f) У випадку спричинення будь-кому неправомірної шкоди у зв'язку із передачею даних на підставі цієї Угоди компетентний орган, який отримав дані, відповідно до національного законодавства своєї держави зобов'язаний відшкодувати збитки. Цей компетентний орган не може посилатися перед потерпілим на те, що шкода спричинена компетентним органом, який передав дані. Якщо компетентний орган, який отримав дані, виплачує компенсацію за шкоду, заподіяну через використання неправильних або неправомірно переданих даних, то компетентний орган, який передав такі дані, відшкодовує компетентному органу, який їх отримав, повну суму виплаченої компенсації.

g) При передачі даних компетентний орган, який їх передає, вказує передбачений національним законодавством його держави строк зберігання цих даних, по закінченню якого вони мають бути знищені. Незалежно від цього строку передані дані мають бути знищені, як тільки в них відпадає потреба для досягнення мети, з якою вони були передані.

h) Компетентний орган, який передає дані, та компетентний орган, який дані отримує, зобов'язані вести їх облік.

i) Компетентний орган, який передає дані, та компетентний орган, який дані отримує, зобов'язані забезпечити ефективний захист переданих даних від несанкціонованого доступу, змін або розголошення.

Представники Договірних Сторін у разі необхідності зустрічаються для підведення підсумків за результатами співробітництва, здійсненого за цією Угодою, оцінки його якості, обговорення нових стратегій та подальшого розвитку майбутнього співробітництва.

Витрати, що пов'язані з виконанням запиту, несе Договірна Сторона, яка отримала запит. Витрати, що пов'язані з навчанням або направленням експертів, здійснюються відповідно до домовленостей Договірних Сторін в кожному окремому випадку.

1. Ця Угода не зачіпає прав та зобов'язань Договірних Сторін, що містяться в інших двосторонніх або багатосторонніх міжнародних договорах.

2. Після набрання чинності цією Угодою у відносинах між Україною та Федеративною Республікою Німеччина втрачає силу Угода між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про співробітництво у боротьбі із зловживанням наркотичних засобів та психотропних речовин та їх незаконним обігом від 13 червня 1989 року.

3. Договірні Сторони також констатують, що з моменту набрання чинності цією Угодою втрачає чинність Угода між Урядом України і Урядом Федеративної Республіки Німеччини про співробітництво в боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом та іншими тяжкими злочинами від 6 лютого 1995 року.

1. Ця Угода набирає чинності через тридцять днів з дати, коли Договірні Сторони письмово повідомили одна одну дипломатичними каналами про те, що всі внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання нею чинності, виконані. Відповідною датою є день надходження останнього повідомлення.

2. Ця Угода укладається на невизначений строк. Угоду може бути денонсовано кожною з Договірних Сторін шляхом направлення письмового повідомлення іншій Договірній Стороні дипломатичними каналами. Дія Угоди припиняється після закінчення шести місяців з дати одержання іншою Договірною Стороною такого повідомлення. За взаємною згодою Договірних Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни та доповнення, які оформлюються окремими протоколами, що складають її невід'ємну частину.

Учинено 30 серпня 2010 року в м. Берлін в двох примірниках, кожний українською та німецькою мовою, при цьому всі тексти є автентичними.