Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про взаємний захист таємної інформації

Кабінет Міністрів України та Уряд Федеративної Республіки Німеччина,

маючи намір забезпечити взаємний захист всієї таємної інформації, засекреченої в державі однієї Сторони та переданої в державу іншої Сторони,

керуючись прагненням встановити правила взаємного захисту таємної інформації, які повинні поширюватися на всі угоди про співробітництво, що укладаються між Сторонами та організаціями, і контракти, які передбачають обмін таємною інформацією,

уклали цю Угоду про таке:

1. Таємною інформацією у розумінні цієї Угоди є факти, об'єкти або відомості незалежно від форми їх представлення, які в державних інтересах підлягають збереженню в таємниці. Зокрема, це інформація у будь-якій формі, а також будь-які документи, вироби, речовини або фізичні поля, на/в яких інформація міститься або може бути записана, і які в інтересах національної безпеки Сторін, згідно з їх чинним законодавством, підлягають захисту від несанкціонованого доступу і засекречені відповідним чином. Таємній інформації державним органом або за його розпорядженням надається ступінь секретності, що відповідає необхідному рівню захисту. Сюди також включається таємна інформація, створена організаціями Сторін у рамках співробітництва та засекречена на основі чинного законодавства Сторін та відповідно до критеріїв цієї Угоди.

2. Крім того, наступні терміни вживаються у такому значенні:

- Сторона-джерело - Сторона, яка засекретила та передала таємну інформацію;

- Сторона-одержувач - Сторона, якій передається таємна інформація;

- організація - міністерство, інший державний орган, юридична або фізична особа, що бере участь у міждержавному співробітництві або виконанні контрактів в рамках цієї Угоди;

- компетентні органи - державні органи, відповідальні за виконання цієї Угоди та визначені як такі згідно зі статтею 11;

- таємний контракт у розумінні цієї Угоди - контракт, в рамках якого повинна передаватися або створюватися таємна інформація;

- замовник - організація, яка дає замовлення в рамках таємного контракту;

- підрядник - організація, яка отримує замовлення в рамках таємного контракту.

1. Сторони погодились, що ступені секретності співставлятимуться таким чином:

а) Таємна інформація з Федеративної Республіки Німеччина в Україні підлягає поводженню відповідно до такого:

б) Таємна інформація з України у Федеративній Республіці Німеччина підлягає поводженню відповідно до такого:

2. До таємної інформації зі ступенем секретності VS-NUR FUR DEN DIENSTGEBRAUCH не застосовуються: пункт 3 статті 3, статті 4, 5 і 7, речення 2 пункту 1 статті 8 і стаття 9.

1. Сторони в рамках свого національного законодавства вживають всіх необхідних заходів щодо захисту таємної інформації, яка передається або створюється згідно з цією Угодою. Вони забезпечують стосовно такої таємної інформації щонайменше такий самий захист, який передбачається при поводженні з власною таємною інформацією з відповідним ступенем секретності.

2. Сторони не надаватимуть доступ до зазначеної таємної інформації третій стороні без попередньої письмової згоди Сторони, за розпорядженням якої її засекречено. Це положення чинне, зокрема, щодо порядку архівування та оприлюднення, встановленого Сторонами. Таємна інформація повинна використовуватися виключно для обумовлених цілей. Зокрема, доступ до таємної інформації дозволяється надавати тільки особам, для яких він необхідний у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

3. Доступ до таємної інформації повинен надаватися тільки уповноваженим на те особам. Надання повноважень передбачає проведення перевірки, яка щонайменше відповідає тій, яка необхідна для одержання доступу до прирівняної таємної інформації власної держави.

4. Сторони забезпечують на території власної держави проведення необхідних інспекційних перевірок та дотримання правил захисту таємної інформації.

Якщо одна Сторона має намір укласти таємний контракт з підрядником на території держави іншої Сторони або доручає це зробити організації на території власної держави, вона попередньо робить запит компетентному органу іншої Сторони щодо підтвердження того, що передбачуваний підрядник пройшов перевірку для отримання дозволу на роботу з таємною інформацією необхідного ступеня секретності та має відповідні можливості для забезпечення належного захисту таємної інформації. Це підтвердження повинно містити зобов'язання забезпечити те, що заходи захисту, які вживає підрядник, що пройшов перевірку, відповідають національним правилам захисту таємниць, і компетентні органи здійснюють за ними нагляд.

1. Компетентний орган Сторони-джерела несе відповідальність за те, що всій таємній інформації, яка передається або створюється в рамках контракту, надано грифи секретності. За запитом компетентного органу Сторони-одержувача він повинен повідомити йому надані грифи секретності переданої таємної інформації у вигляді списку (список грифів секретності). У цьому разі він одночасно сповіщає компетентному органу Сторони-одержувача, що підрядник дав зобов'язання замовнику поводитися з довіреною йому таємною інформацією так само, як і з таємною інформацією власної держави та, при необхідності, надати компетентному органу Сторони-одержувача відповідну декларацію (зобов'язання щодо захисту таємної інформації).

2. У випадку, коли компетентний орган Сторони-одержувача запросив і одержав список грифів секретності, він письмово підтверджує його одержання та надсилає список далі підряднику.

3. Компетентний орган Сторони-одержувача повинен забезпечити, щоб підрядник поводився з таємною інформацією іншої Сторони як з таємною інформацією відповідного ступеня секретності власної держави.

4. Якщо укладення таємних контрактів з субпідрядниками дозволено компетентним органом, відповідно є чинними пункти 1-3.

5. Сторони повинні забезпечити, щоб таємний контракт укладався або роботи на частинах, на які розповсюджуються вимоги щодо захисту таємної інформації, починалися тільки після того, як підрядник вжив необхідних заходів щодо захисту таємної інформації, або ж таких заходів може бути своєчасно вжито.

1. Сторона-одержувач надає таємній інформації Сторони-джерела відповідні грифи секретності згідно зі статтею 2.

2. Копіям та перекладам таємної інформації Сторони-джерела надаються такі самі грифи секретності, як і оригіналам, і з ними необхідно поводитись так само, як і з оригіналами.

3. Таємній інформації, яка створюється в державі Сторони-одержувача на основі таємної інформації, переданої Стороною-джерелом, надається відповідний гриф секретності, але не нижче грифа секретності переданої таємної інформації.

4. Сторона-одержувач змінює або скасовує ступені секретності переданої таємної інформації за вимогою Сторони-джерела. Сторона-джерело сповіщає Сторону-одержувача про свій намір змінити або скасувати ступінь секретності попередньо за шість тижнів.

1. Таємна інформація передається з однієї держави в іншу, як правило, за допомогою дипломатичних або військових кур'єрів. Компетентний орган підтверджує одержання таємної інформації та надсилає її далі одержувачу згідно з національними правилами захисту таємної інформації.

2. Компетентні органи можуть в окремому випадку домовитися в загальному вигляді або з установленням обмежень про те, що таємна інформація при виконанні умов, наведених у пункті 3, може передаватися іншим шляхом, без використання дипломатичної або військової кур'єрської служби, якщо використання кур'єрської служби невиправдано ускладнило б передачу.

3. У випадках, зазначених у пункті 2, необхідно, щоб:

- особі, яка здійснює перевезення, був оформлений допуск до таємної інформації відповідного ступеня секретності;

- в організації, яка здійснює відправлення, залишався перелік таємної інформації, що передається; один примірник цього переліку передається одержувачу для подальшої передачі компетентному органу;

- упаковка таємної інформації здійснювалася згідно з правилами, встановленими для перевезення в межах держави;

- передача таємної інформації була підтверджена розпискою про її одержання;

- особа, яка здійснює перевезення, мала при собі кур'єрське посвідчення, видане компетентним органом однієї з Сторін.

4. Щодо передачі таємних матеріалів значного обсягу компетентні органи встановлюють у конкретному випадку спосіб транспортування, маршрут та супроводжуючу охорону.

5. Передача таємної інформації електронними засобами, як правило, повинна здійснюватися у зашифрованому вигляді. Засоби шифрування повинні в кожному конкретному випадку узгоджуватися компетентними органами обох Сторін.

1. Особам з території держави однієї Сторони, які здійснюють візит на територію держави іншої Сторони, надається доступ до таємної інформації та на об'єкти, на яких обробляється таємна інформація, тільки за наявністю попереднього письмового дозволу компетентного органу Сторони, що приймає. Дозвіл надається тільки особам, яким після необхідної перевірки в їх державі оформлено відповідний допуск до таємної інформації.

2. Щодо здійснення візиту надсилається письмовий запит до компетентного органу Сторони, на території держави якої цей візит повинен мати місце, згідно з правилами, чинними на цій території.

3. Запит на візит повинен містити такі відомості:

а) ім'я, прізвище, дата і місце народження, номер паспорта відвідувача;

б) громадянство відвідувача;

в) посада відвідувача і назва організації, представником якої він є;

г) форма допуску відвідувача до таємної інформації;

д) мета поїздки та її передбачувана дата;

е) назви організацій та об'єктів, щодо відвідання яких робиться запит;

(ж) ім'я та прізвища осіб, з якими передбачається зустрітися.

Сторони зобов'язуються не передавати ці відомості далі.

1. Якщо розголошення таємної інформації не може бути виключене, або ж воно припускається або встановлене, про це повинно бути невідкладно повідомлено іншій Стороні.

2. Порушення правил захисту таємної інформації іншої Сторони розслідуються державними органами та розглядаються судами Сторони, на території держави якої вони мали місце, а винні в них особи притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством цієї держави. Інша Сторона за наявністю запиту надає допомогу під час проведення розслідування, їй повинні бути повідомлені результати розслідування.

Витрати однієї Сторони на здійснення заходів безпеки не підлягають відшкодуванню іншою Стороною.

Сторони сповіщають одна одну про те, які державні органи є компетентними щодо виконання цієї Угоди.

Усі спірні питання щодо тлумачення або застосування цієї Угоди вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Під час цих переговорів Сторони продовжуватимуть виконувати свої зобов'язання згідно з цією Угодою.

1. Компетентні органи Сторін ознайомлюються з правилами захисту таємної інформації, чинними на території держави іншої Сторони.

2. З метою забезпечення тісного співробітництва при виконанні цієї Угоди, компетентні органи надають консультації один одному за запитом одного з них.

3. Кожна Сторона дозволяє представникам компетентного органу іншої Сторони або будь-якого іншого державного органу, визначеному за обопільною згодою, здійснювати візити на територію своєї держави для обговорення з представниками компетентного органу своїх методів та засобів захисту таємної інформації, наданої іншою Стороною. Кожна Сторона надає підтримку цим представникам при встановленні того, чи достатньо захищена таємна інформація, надана їй іншою Стороною. Подробиці уточнюються компетентними органами.

1. З підписанням цієї Угоди внутрішньодержавні процедури, необхідні для набуття нею чинності, з німецької сторони виконано.

Ця Угода набуває чинності з дати, коли Кабінет Міністрів України сповістить Уряд Федеративної Республіки Німеччина про те, що в Україні виконано внутрішньодержавні процедури, необхідні для набуття нею чинності. Зазначеною датою вважається день надходження цього повідомлення.

2. Термін дії цієї Угоди не обмежується.

3. Кожна Сторона може у будь-який час внести пропозицію в письмовій формі про зміни до цієї Угоди. При внесенні однією з Сторін відповідної пропозиції Сторонами будуть проведені переговори про зміни до Угоди.

4. Кожна Сторона може припинити дію цієї Угоди, надіславши про це попередньо за 6 місяців письмове повідомлення дипломатичними каналами. У разі припинення дії Угоди зберігають чинність положення статті 3 по відношенню до таємної інформації, яка на основі цієї Угоди була передана або створена у підрядника, так довго, скільки цього потребує порядок засекречування у державі Сторони-джерела.

Вчинено у м.Бонні 29 травня 1998 р. у двох примірниках, кожний українською та німецькою мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.

1. Доступ до таємної інформації з грифом VS-NfD дозволяється надавати тільки особам, для яких він необхідний (принцип: знання тільки тоді, коли воно необхідне). Особи з повноваженнями щодо доступу повинні бути ознайомлені з цим додатком.

2. Зміст такої таємної інформації повинен зберігатися в таємниці. Співробітники, які виявилися нездатними виконувати ці зобов'язання, повинні усуватися від обробки такої таємної інформації.

3. Таємна інформація з грифом VS-NfD зберігається у замкнених приміщеннях, шафах або столах.

4. Подальша передача таємної інформації з грифом VS-NfD здійснюється кур'єром або надісланням у запечатаній упаковці. VS-NfD може надсилатися отримувачу на територію іншої Сторони поштою. Необхідно забезпечити неможливість перегляду такої таємної інформації неуповноваженими особами.

5. Якщо передбачається надати доступ до таємної інформації з грифом VS-NfD приватним особам чи підприємствам, вони повинні дати договірне зобов'язання щодо дотримання правил, викладених у цьому додатку. Це також має силу, якщо приватна особа або підприємство повинно передати таємну інформацію з грифом VS-NfD далі третій стороні.

6. Якщо таємна інформація з грифом VS-NfD обробляється або передається далі за допомогою інформаційної техніки, вона обов'язково повинна бути зашифрованою. Засоби шифрування повинні узгоджуватися компетентними органами обох Сторін.

Якщо для необхідного типу передачі між відправником та одержувачем можливість застосувати криптографічні засоби відсутня, а засіб передачі не пов'язаний з особливим ризиком і немає конкретних підстав для безпосередньої загрози, така таємна інформація може в окремих випадках передаватися у незахищеному вигляді. Відправник та одержувач у цьому випадку повинні попередньо домовитися про передбачувану передачу.