Угода між Україною та Словацькою Республікою про внесення змін до Угоди між Україною та Словацькою Республікою про місцевий прикордонний рух

Україна та Словацька Республіка (далі - Договірні Сторони),

бажаючи далі сприяти контактам між людьми, домовилися відповідно внести такі зміни до Угоди між Україною та Словацькою Республікою про місцевий прикордонний рух, підписаної в м. Братислава 30 травня 2008 року (далі - Угода):

1. Статтю 4 Угоди викласти в такій редакції:

"Стаття 4

Максимально дозволений строк безперервного перебування в режимі місцевого прикордонного руху в прикордонній зоні іншої Договірної Сторони не повинен перевищувати дев'яноста (90) днів протягом кожних ста вісімдесяти (180) днів.".

2. Пункт 7 статті 6 Угоди викласти в такій редакції:

"Компетентні органи Договірних Сторін, зазначені в пунктах 5 та 6 цієї статті, видають дозвіл на місцевий прикордонний рух заявнику в межах найбільш короткого строку, але не більше, ніж через тридцять (30) днів з дати подання заяви; як виняток, цей строк може бути продовжено щонайбільше до шістдесяти (60) днів в особливо складних випадках.".

3. Пункт 10 статті 6 Угоди викласти в такій редакції:

"Не стягується жодного збору за оформлення заяви про видачу дозволу на місцевий прикордонний рух, а видача дозволу на місцевий прикордонний рух здійснюються Договірними Сторонами безоплатно.".

4. Після статті 8 Угоди додати таку статтю 8а:

"Стаття 8а

"Будь-яка розбіжність або спір, що випливає з тлумачення або виконання положень цієї Угоди, вирішується мирним шляхом Договірними Сторонами дипломатичними каналами або шляхом проведення безпосередніх переговорів між компетентними органами Договірних Сторін.".

1. Ця Угода набирає чинності на тридцятий (30) день з дати отримання останнього повідомлення, яким Договірні Сторони повідомляють одна одній про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.

2. Ця Угода укладається на необмежений строк і перестає застосовуватися одночасно з Угодою.

Учинено в Братиславі 17 червня 2011 року у двох примірниках, кожний українською, словацькою та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні перевага віддається текстові англійською мовою.