Угода про торговельні відносини між Україною і Сполученими Штатами Америки

Україна і Сполучені Штати Америки (надалі іменуються разом як "Сторони" і окремо як "Сторона"),

визнаючи, що розвиток двосторонньої торгівлі може сприяти кращому взаєморозумінню і співробітництву,

беручи до уваги сприятливі наслідки для розширення торгівлі, економічної перебудови і розвитку ринкової економіки в Україні,

вважаючи, що широкі торговельні відносини між Сторонами зроблять внесок у підвищення загального добробуту народів кожної Сторони і розвиватимуть повагу до міжнародно визнаних прав трудящих,

визнаючи, що розвиток торговельних відносин і прямих контактів між громадянами і компаніями України і громадянами і компаніями Сполучених Штатів Америки сприятиме відкритості і взаєморозумінню,

вважаючи, що економічні зв'язки є важливим і необхідним елементом у зміцненні їхніх двосторонніх відносин,

підтверджуючи своє бажання розвивати економічне співробітництво відповідно до принципів і положень Заключного Акта, підписаного в Хельсінкі 1 серпня 1975 року, та інших документів Наради з безпеки і співробітництва в Європі, і у відповідності з Документом Конференції з економічного співробітництва, яка відбулася в Бонні в березні - квітні 1990 року, будучи впевненими, що Угода про торговельні відносини між двома Сторонами найкращим чином відповідатиме їхнім взаємним інтересам, та

бажаючи створити основу, яка прискорюватиме розвиток і розширення комерційних зв'язків між українськими і американськими громадянами і компаніями,

домовились про таке:

1. Кожна із Сторін без будь-яких умов надасть товарам, що походять з або експортуються на територію іншої Сторони, режим не менш сприятливий, ніж той, який надано подібним товарам, що походять з або експортуються на територію будь-якої третьої країни, в усіх питаннях, що стосуються:

(а) мит та зборів будь-якого виду, які накладаються на або в зв'язку з імпортом чи експортом, включаючи спосіб стягнення таких мит і зборів;

(b) способів оплати імпорту і експорту та міжнародного переказування таких платежів;

(с) правил та формальностей у зв'язку з імпортом і експортом, включаючи ті, що стосуються митної очистки, транзиту, складів і перевезення;

(d) податків та інших внутрішніх зборів будь-якого роду, що імпортуються, та

(е) правил, що стосуються продажу, купівлі, перевезення, розподілу, зберігання і використання товарів на внутрішньому ринку.

2. Кожна із Сторін надасть товарам, що походять з або експортуються на територію іншої Сторони, недискримінаційний режим щодо застосування кількісних обмежень та видачі ліцензій.

3. Кожна із Сторін надасть імпортованим товарам і послугам, що походять з території іншої Сторони, недискримінаційний режим стосовно розподілу валютних коштів, необхідних для оплати такого імпорту.

4. Положення пунктів 1, 2 та З не будуть застосовуватися до:

(а) переваг, що надаються кожною із Сторін внаслідок повного членства такої Сторони у митному союзі або зоні вільної торгівлі;

(b) переваг, що надаються третім країнам для полегшення прикордонної торгівлі;

(с) переваг, що надаються третім країнам відповідно до Генеральної Угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ) та переваг, які надаються країнам, що розвиваються, згідно з ГАТТ та іншими міжнародними угодами;

(d) дій, які застосовуються відповідно до Статті XI (Порушення ринку) цієї Угоди.

1. Визнаючи взаємовигідність торговельних відносин на підставі цієЇ Угоди і відповідно до принципів режиму найбільшого сприяння, викладених у Статті I, Сторони на основі взаємності і не на шкоду відносинам з третіми країнами поліпшуватимуть доступ до ринку для товарів і послуг іншої Сторони і створюватимуть оптимальні взаємні комерційні можливості, у тому числі шляхом вжиття прийнятих взаємних заходів стосовно відкриття ринку, які випливають з багатосторонніх переговорів. Беручи до уваги вищенаведене і виходячи з розвитку ринкового механізму в Україні та її тісніших відносин з ГАТТ, створюватимуться можливості для поступового розширення національного режиму для товарів і послуг Сполучених Штатів.

2. Торгівля товарами і послугами здійснюватиметься шляхом контрактів між громадянами і компаніями України і Сполучених Штатів, які укладаються на виконання їхнього незалежного комерційного рішення і на підставі звичайних комерційних міркувань, таких як ціна, якість, поставка та умови платежу.

З. Жодна із Сторін не вимагатиме від громадян та компаній України і Сполучених Штатів і не заохочуватиме їх здійснювати операції по бартерній або зустрічній торгівлі. Однак, коли громадяни або компанії вирішать вдатися до операцій по зустрічній торгівлі, Сторони заохочуватимуть їх до надання одне одному всієї необхідної інформації для полегшення цих операцій.

4. Кожна із Сторін надасть товарам, що імпортуються з території іншої Сторони, режим не менш сприятливий, ніж той, що надається подібним товарам, які походять з будь-якої третьої країни, стосовно технічних умов і стандартів, у тому числі щодо проведення випробувань на відповідність технічним нормам і стандартам та видачі свідоцтва. Крім того, Сторони забезпечать, щоб такі технічні норми і стандарти не розроблялись, не приймались і не застосовувались дискримінаційним шляхом з метою створення перешкод для двосторонньої торгівлі або для захисту національного виробництва.

1. Сторони підтверджують своє бажання розширювати торгівлю товарами і послугами відповідно до умов цієї Угоди. Вони вживуть відповідних заходів для заохочення і полегшення обміну товарами та послугами і забезпечення сприятливих умов для довгострокового розвитку торговельних відносин між громадянами і компаніями Сполучених Штатів і України.

2. Сторони вживуть відповідних заходів для заохочення розширення комерційних контактів з метою збільшення торгівлі. У цьому зв'язку Українська Сторона очікує, що протягом строку дії цієї Угоди українські громадяни і компанії збільшать свої замовлення у Сполучених Штатах на товари і послуги, в той час, як Американська Сторона очікує, що ця Угода буде впливати на заохочення збільшення закупівель громадянами і компаніями Сполучених Штатів товарів і послуг з України. З цією метою Сторони опублікують цю Угоду і забезпечать, щоб вона була доступною для всіх зацікавлених сторін.

З. Сторони сприятимуть пошукові зацікавленими громадянами і компаніями обох країн можливостей розширення торгівлі машинами, устаткуванням і технологіями, включаючи створення сприятливих фінансових умов для здійснення торгівлі цими товарами.

4. Кожна із Сторін сприятиме і полегшуватиме проведення заходів для розвитку торгівлі, таких як ярмарки, виставки, місії і семінари на своїй території і на території іншої Сторони. Аналогічним чином, кожна із Сторін заохочуватиме і полегшуватиме участь своїх громадян і компаній у таких заходах. Відповідно до законів, що діють в межам їхніх відповідних територій, Сторони погодились дозволити імпорт і реекспорт на безмитній основі всіх виробів, призначених для використання під час таких заходів, за умови, що такі вироби не будуть продаватися або передаватися іншим чином.

1. Кожна із Сторін дозволить урядовим торговим представництвам безпосередньо приймати громадян приймаючої країни, а також, відповідно до її законів та процедур щодо в'їзду та проживання іноземців, і громадян третіх країн.

2. Кожна із Сторін забезпечить безперешкодний доступ громадян приймаючої країни до урядових торгових представництв іншої Сторони.

З. Кожна Сторона заохочуватиме участь своїх громадян і компаній у діяльності своїх відповідних урядових торгових представництв, особливо стосовно заходів, що проводяться в приміщеннях таких торговельних установ.

4. Кожна із Сторін створюватиме сприятливі умови для доступу персоналу урядового торгового представництва іншої Сторони до офіційних осіб приймаючої країни як на загальнонаціональному, так і інших рівнях, представників державних підприємств, інститутів, зовнішньоторговельних організацій, кооперативів, спільних підприємств та інших організацій.

1. Кожна із Сторін дозволить створення на своїй території комерційних представництв компаній іншої Сторони та надасть таким представництвам режим не менш сприятливий, ніж той, що надається комерційним представництвам фірм і організаціям третіх країн. Якщо якась із Сторін акредитує комерційні представництва, то ця Сторона у короткий строк встановить прискорену процедуру акредитації. За допомогою цієї процедури центральне відомство по акредитації докладатиме всіх зусиль для розгляду заяв про акредитацію і, в разі позитивного рішення, видаватиме посвідчення про акредитацію комерційним представництвам іншої Сторони протягом 60 днів з часу подання такої заяви. Процедура акредитації здійснюватиметься з метою максимального збільшення присутності на ринку акредитуючої Сторони компаній, які вже діють на цьому ринку, малих компаній і його нових учасників. Комерційним представництвам Сторони, що одержали акредитацію за згаданою процедурою, надаватиметься режим не менш сприятливий, ніж той, що надається акредитованим комерційним представництвам третіх країн, за винятком того, що вони не можуть розраховувати на сприяння акредитуючої Сторони в пошуку службових та житлових приміщень.

2. Кожна із Сторін надасть комерційним представництвам іншої Сторони справедливий і рівний режим стосовно здійснення їхніх операцій.

З. Кожна із Сторін дозволить комерційним представництвам іншої Сторони ввозити і використовувати відповідно до звичайної комерційної практики конторське та інше обладнання, таке як друкарські машинки, фотокопіювальні апарати, комп'ютери і телефакси у зв'язку із здійсненням їхньої діяльності на території такої Сторони.

4. Кожна із Сторін надасть на недискримінаційній основі за недискримінаційними цінами (у тих випадках, коли такі ціни встановлюються або контролюються Урядом) комерційним представництвам іншої Сторони доступ до службових та житлових приміщень, незалежно від того, призначені вони чи ні для користування іноземцями, а також до засобів телезв'язку, комунальних та соціальних послуг.

5. Кожна із Сторін дозволить таким комерційним представництвам, створеним на її території, безпосередньо наймати для себе працівників, які є громадянами будь-якої з Сторін або третіх країн, і оплачувати роботу таких працівників на умовах і в валюті, взаємно погоджених Сторонами відповідно до законів такої Сторони про мінімальну заробітну плату.

6. Кожна із Сторін дозволить громадянам і компаніям іншої Сторони рекламувати свої товари та послуги:

(а) шляхом прямої угоди з рекламними засобами інформації, в тому числі телебачення, радіо, друкування та використання дошки для об'яв та оголошень, і

(b) шляхом безпосередньої розсилки рекламних матеріалів поштою, включаючи вкладення конвертів та листівок із заздалегідь зазначеною адресою таких громадян та компаній.

7. Кожна із Сторін дозволить громадянам і компаніям іншої Сторони здійснювати вивчення ринку на своїй території безпосередньо або на основі контракту. Для полегшення вивчення ринку кожна із Сторін на прохання іншої Сторони надасть можливість зацікавленим громадянам і компаніям такої Сторони одержати про ринок неконфіденційну інформацію та інформацію, що не є чиєюсь власністю, яку вона має в своєму розпорядженні.

8. Кожна із Сторін дозволить комерційним представництвам мати та надавати достатній запис зразків і запчастин для передпродажного та післяпродажного обслуговування на некомерційній основі.

9. Кожна із Сторін полегшуватиме прямі контакти між кінцевими споживачами на своїй території та громадянами і компаніями іншої Сторони. Кожна із Сторін створюватиме сприятливі умови для прямих контактів між її організаціями та урядовими установами, рішення яких впливають на потенційні продажі та закупівлі товарів та послуг, та громадянами і компаніями іншої Сторони. Кожна із Сторін заохочуватиме також прямі комерційні операції між громадянами і компаніями України і Сполучених Штатів, включаючи ті з них, які виступають з кожної Сторони в якості виробників, кінцевих споживачів або покупців.

10. Кожна із Сторін дозволить громадянам і компаніям іншої Сторони найматися і виступати в якості агентів або консультантів громадян і компаній кожної із Сторін та третіх країн щодо цін та умов, взаємно погоджених Сторонами. Кожна із Сторін дозволить громадянам і компаніям іншої Сторони наймати своїх громадян і компанії, що діють як агенти по продажу, за умови, що такі громадяни або компанії мають право займатися такою діяльністю, за цінами і на умовах, взаємно погодженими Сторонами.

11. Жодна із Сторін не буде нав'язувати заходи, які б необгрунтовано порушили договірні або майнові права чи інші інтереси, набуті в межах її території громадянами і компаніями іншої Сторони.

12. Ніщо, викладене у параграфах 1, 5 або 10 цієї Статті, не буде тлумачитися як надання будь-яких прав передбачених законами та правилами будь-якої з Сторін щодо в'їзду та проживанням іноземців.

1. Кожна із Сторін своєчасно робитиме доступними для громадського ознайомлення всі закони і правила, що стосуються комерційної діяльності, включаючи торгівлю, капіталовкладення, оподаткування, банківську справу, страхування та інші фінансові послуги, транспорт і робочу силу.

2. Кожна із Сторін забезпечуватиме громадянам та компаніям іншої Сторони доступ до наявної інформації неконфіденційного характеру та інформації, що не є чиєюсь власністю, щодо національної економіки та її окремих галузей, в тому числі до інформації про зовнішню торгівлю.

З. Кожна із Сторін надасть іншій Стороні, в разі виявлення такої зацікавленості, можливість проконсультуватися з питань формулювання правил та положень, які впливають на здійснення комерційної діяльності.

1. Якщо між сторонами індивідуальних операцій не обумовлено інакше, то всі комерційні операції між громадянами і компаніями України і Сполучених Штатів здійснюватимуться у доларах Сполучених Штатів або в будь-якій іншій вільно конвертованій валюті, що може бути взаємно погоджено між такими громадянами і компаніями.

2. Жодна із Сторін не накладатиме ніяких обмежень на вивіз з своєї території вільно конвертованих валют, включаючи вклади або фінансові документи, що засвідчують такі валюти, одержані законним шляхом у зв'язку з торгівлею товарами та послугами громадянами і компаніями іншої Сторони.

З. Громадяни і компанії однієї Сторони, що мають валютні кошти іншої Сторони, одержані на законних підставах, можуть вкладати такі кошти в уповноважені для цієї мети фінансові установи, розташовані на території іншої Сторони, а також зберігати такі валютні кошти та використовувати їх на місцеві витрати відповідно до встановлених з цією метою законів та правил іншої Сторони.

4. Не порушуючи параграф 2, у зв'язку з торгівлею товарами та послугами кожна із Сторін надаватиме громадянам та компаніям іншої Сторони режим найбільшого сприяння стосовно:

(а) відкриття і збереження рахунків як в іноземній, так і у місцевій валютах та доступу до вкладених коштів у фінансових установах, розташованих на території цієї Сторони;

(b) розрахунків, платежів та переказів вільно конвертованих валют або фінансових документів, що їх представляють, між територіями двох Сторін, а також між територією цієї Сторони і будь-якої третьої країни;

(с) обмінних курсів, що їх пропонують фінансові установи, уповноважені здійснювати обмін валюти, та законних способів придбання вільно конвертованих валют;

(d) одержання і використання місцевої валюти.

1. Виходячи з важливості інтелектуальної власності та необхідності її правової охорони для розвитку торгівлі і економічного співробітництва та визнаючи необхідність створення більш сприятливих умов для адекватної і ефективної правової охорони інтелектуальної власності та її забезпечення, Сторони погодились, що вони будуть:

(а) забезпечувати, у відповідності з положеннями національного законодавства, охорону і здійснення прав інтелектуальної власності, в тому числі авторського права на літературні, наукові та художні твори, включаючи комп'ютерні програми та бази даних, патенти та інші права на винаходи і промислові задуми, ноу-хау, фірмові назви та захист від недобросовісної конкуренції;

(b) забезпечувати поважання своїх міжнародних зобов'язань в галузі прав інтелектуальної власності. Відповідно, кожна із Сторін підтверджує зобов'язання, взяті на себе стосовно промислової власності за Паризькою конвенцією по охороні промислової власності від 20 березня 1883 року, та переглянуті у Стокгольмі 14 липня 1967 року ("Паризька конвенція"), а також зобов'язання стосовно авторського права за Всесвітньою конвенцією про авторське право від 6 вересня 1952 року, і

(с) заохочувати укладення відповідних угод між установами України і Сполучених Штатів для надання охорони прав інтелектуальної власності.

2. З метою забезпечення належної і ефективної охорони та здійснення прав інтелектуальної власності кожна із Сторін погоджується подати до своїх відповідних законодавчих органів проекти Законів, які необхідні для виконання зобов'язань за цією Статтею, та зробити все від неї залежне для прийняття цих законів і їх реалізації. В цьому зв'язку Сторони:

(а) зміцнять свої відносини в галузі авторського права шляхом приєднання до Бернської конвенції по охороні літературних і художніх творів (Паризька редакція 1971 року) ("Бернська конвенція");

(b) нададуть захист нормами авторського права комп'ютерним програмам і базам даних як літературним творам за законами їхніх країн про Авторське право;

(с) (1) нададуть охорону звукозаписам, вперше зробленим їхніми відповідними громадянами або вперше виготовленим на їхній території;

(с) (2) така охорона включатиме, серед мінімуму прав, гарантованих виробникам цих творів, право відтворення і право публічного розповсюдження та імпорту і, незалежно від прав власника конкретного примірника звукозапису в цьому примірнику, виробник цього звукового запису продовжуватиме користуватися виключним правом комерційного прокату і правом позичати цей примірник, і

(с) (3) Сторони погодились, що відразу після введення обома Сторонами охорони звукових записів, виконаних на їхніх відповідних територіях, вони вживуть заходів, які за національним законодавством необхідні для поширення такої охорони на звукові записи, виконані на території іншої Сторони;

(d) нададуть патентну охорону продукту і способу у всіх галузях технології (Сторони, проте, можуть виводити з-під такої охорони матеріали, що застосовуються виключно в атомній зброї) принаймні на строк 20 років з дати подання заявки на патент або принаймні на строк 17 років після видачі патенту;

(е) нададуть широку охорону торговельним таємницям.

З. Починаючи з дати, коли обидві Сторони стануть членами Бернського Союзу, охорона творів, які існують на цю дату, визначатиметься відповідно до Статті 18 Паризької редакції 1971 р. Бернської конвенції.

4. Сторони включать до проектів своїх законодавчих пропозицій принципи, перераховані у листах Сторін до цієї Угоди. Ці листи Сторін будуть невід'ємною частиною цієї Угоди.

5. Сторони погодились створити робочу групу з питань інтелектуальної власності відповідно до положень і цілей, викладених у листах Сторін, що додаються до цієї Угоди.

Кожна із Сторін полегшуватиме транзит товарів, що походять з території іншої Сторони та транспортуються через територію першої Сторони, відповідно до законів і положень, що діють у цієї Сторони.

1. Сторони вживуть відповідних заходів для зміцнення економічного співробітництва на можливо ширшій основі в усіх галузях, що являють взаємний інтерес, включаючи також статистику і стандарти.

2. Сторони, беручи до уваги зростаюче економічне значення індустрії послуг, погодились проводити консультації з питань, що впливають на здійснення діяльності у сфері послуг між двома країнами, і з конкретних питань, що являють взаємний інтерес і стосуються окремих секторів сфери послуг з метою, серед іншого, досягнення максимально можливого доступу до ринку і його лібералізації.

1. Сторони погодились проводити невідкладні консультації на прохання будь-якої із Сторін у разі, коли імпорт товарів, що походять з території іншої Сторони, який вже здійснено або який має бути здійснений, викликає або загрожує викликати чи значною мірою сприяє порушенню ринку. Порушення ринку має місце в національній промисловості тоді, коли імпорт якого-небудь товару, подібного або який безпосередньо конкурує з товаром, що виробляється національною промисловістю, швидко зростає чи то в абсолютних величинах, чи то відносно, являючи собою, таким чином, істотну причину завдання матеріальних збитків такій національній промисловості або їх загрозу.

2. Консультації, передбачені у параграфі 1, матимуть на меті:

(а) викладення та аналіз факторів, що стосуються такого імпорту, який може викликати або загрожує викликати чи значно сприяє порушенню ринку, та

(b) виявлення засобів запобігання або усунення такого порушення ринку. Такі консультації мають бути завершені протягом шістдесяти днів з дати одержання прохання про проведення подібних консультацій, якщо тільки Сторони не погодяться про інше.

З. Якщо тільки в ході консультацій не буде взаємно узгоджено інше рішення, імпортуюча Сторона може:

(а) запровадити кількісні обмеження імпорту, тарифні заходи або будь-які інші обмеження чи заходи, які вона вважає за доцільне, та на строк, який вона вважає за необхідне, для запобігання або усунення загрози порушення чи дійсного порушення ринку і

(b) вжити відповідних заходів для забезпечення такого становища, щоб імпорт з території іншої Сторони відповідав кількісним та іншим обмеженням, введеним у зв'язку з порушенням ринку. В цьому випадку інша Сторона матиме право відступити від своїх зобов'язань за цією Угодою, що стосується суттєво еквівалентних розмірів торгівлі.

4. Там, де, на думку імпортуючої Сторони, необхідно вжити невідкладних заходів для запобігання або усунення такого порушення ринку, імпортуюча Сторона може у будь-який час і без попередніх консультацій вдатися до таких заходів, за умови, що запит щодо таких консультацій робитиметься одразу ж після цього.

5. При виборі заходів за цією Статтею Сторони намагатимуться віддавати пріоритет тим з них, які завдають найменшої шкоди досягненню цілей цієї Угоди.

6. Сторони визнають, що розробка положень по запобіганню порушення ринку в цій Статті не позбавляє будь-якої з Сторін права застосувати закони, що діють відносно недобросовісної торгівлі.

7. Кожна із Сторін забезпечить, щоб її внутрішнє законодавство і процедури відносно визначення порушення ринку мали гласний характер і давали можливість сторонам, яких це торкнулося, викласти свої думки.

1. Громадянам і компаніям будь-якої із Сторін надається національний режим у відношенні доступу до будь-яких судів і адміністративних органів на території іншої Сторони як позивачам, відповідачам або в будь-якій іншій якості. Вони не претендуватимуть на імунітет і не користуватимуться ним у разі започаткування судового процесу або виконання рішення суду, при судовому розгляді щодо визнання та виконання арбітражного рішення або у випадках відповідальності на території іншої Сторони у зв'язку з комерційними операціями; вони також не претендуватимуть на імунітет від оподаткування і не користуватимуться ним у зв'язку з комерційними операціями за винятком тих випадків, коли це може бути передбачено іншими двосторонніми угодами.

2. Сторони підтримують застосування арбітражу для врегулювання спорів, що виникатимуть з комерційних операцій, укладених між громадянами і компаніями України і Сполучених Штатів. Такий арбітраж може бути передбачений домовленостями, що містяться в контрактах між такими громадянами і компаніями, або в окремих письмових угодах між ними.

З. Сторони окремих операцій можуть передбачати проведення арбітражу за будь-якими міжнародно визнаними правилами арбітражу, включаючи регламент ЮНСІТРАЛ, причому в цьому випадку Сторони повинні відповідно до цього Регламенту вказати компетентний орган у іншій, ніж Україна або Сполучені Штати, країні.

4. Якщо Сторони не домовляться про інше, то вони повинні вказати місце проведення арбітражу іншу, ніж Україна або Сполучені Штати, країну, яка є учасницею Конвенції ООН про визнання і виконання зарубіжних арбітражних рішень, підписаної в Нью-Йорку 10 червня 1958 року.

5. Ніщо у цій Статті не буде тлумачитися таким чином, що завадило б, а Сторони не заборонятимуть, сторонам домовлятися про будь-яку іншу форму арбітражу або врегулювання спору, якій вони взаємно віддають перевагу і яка, на їхню думку, найкращим чином відповідатиме їхнім конкретним потребам.

6. Кожна із Сторін забезпечить, щоб на її території були наявні ефективні засоби визнання і виконання арбітражних рішень.

Положення цієї Угоди не обмежують права кожної із Сторін вдаватися до будь-яких дій для захисту інтересів своєї безпеки.

1. Сторони погодились проводити періодичні консультації в рамках Спільної українсько-американської комісії з питань торгівлі для розгляду ходу виконання цієї Угоди, якщо таку комісію буде створено.

2. Сторони погодились проводити термінові консультації по відповідних каналах на прохання будь-якої із Сторін для обговорення питань, що стосуються тлумачення або застосування цієї Угоди та інших відповідних аспектів відносин між Сторонами.

1. При використанні у цій Угоді нижче наведені терміни матимуть таке значення:

(а) "компанія" означає будь-який вид корпорації, компанії, асоціації, одноосібного підприємництва або іншу організацію, законно створену відповідно до законів і правил Сторони або її внутрішньої територіально-адміністративної одиниці, незалежно від того, чи створена вона для одержання прибутку, чи знаходиться у приватній або державній власності; при цьому будь-яка з Сторін залишає за собою право позбавляти будь-яку компанію переваг, що надаються за цією Угодою, якщо громадяни будь-якої третьої країни контролюють таку компанію, та у випадку, коли компанія іншої Сторони є компанією, яка не займається істотною комерційної діяльністю на території іншої Сторони або якщо вона контролюється громадянами третьої країни, з якою країна, що позбавляє таких переваг, не підтримує нормальних економічних відносин;

(b) "комерційне представництво" означає представництво компанії або організації Сторони;

(с) "громадяни" означає фізичну особу, яка є громадянином Сторони у відповідності з її чинним законодавством.

1. Ніщо, що міститься у цій Угоді, не буде тлумачитися як заборона для прийняття або виконання Стороною зазначених нижче заходів, за умови, що вони не застосовуватимуться таким чином, який був би засобом свавільної або необгрунтованої дискримінації між країнами, де діють однакові умови, або засобом прихованого обмеження міжнародної торгівлі:

(а) заходів, необхідних для забезпечення дотримання законів або правил, що не суперечать цілям цієї Угоди;

(b) заходів захисту прав на інтелектуальну власність та запобігання обманній практиці, як визначено у Статті VIII цієї Угоди (і у відповідних листах Сторін);

(с) будь-яких інших заходів, передбачених у Статті XX ГАТТ.

1. Ця Угода (включаючи листи Сторін до неї, що становлять невід'ємну частину цієї Угоди), набере чинності після обміну дипломатичними нотами, в яких Сторони повідомляють одна одну про виконання усіх юридичних вимог, необхідних для набрання нею чинності, і залишатиметься в силі, як це передбачено цією Статтею.

2. Початковий строк чинності цієї Угоди становитиме три роки (з урахуванням зазначеного в параграфі 4).

З. Ця угода буде продовжуватися на кожні наступні трьохрічні періоди, якщо жодна із Сторін не заявить у письмовій формі іншій Стороні про свій намір розірвати цю Угоду щонайменше за 30 днів до закінчення відповідного періоду.

4. Кожна із Сторін може розірвати цю Угоду через шістдесят днів після того, як письмово повідомить про це іншу Сторону, і в такому випадку Сторони намагатимуться, наскільки це практично можливо, зменшити ймовірну шкоду, яка може бути завдана їхнім торговельним відносинам.

На засвідчення чого, ми, що нижче підписалися, належним чином уповноважені, підписали цю Угоду.

Здійснено у м.Вашінгтоні 6 травня 1992 року в двох оригінальних примірниках, українською і англійською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.