Договір між Україною та Грузією про економічне співробітництво на 1999 - 2008 роки

Україна та Грузія, далі "Високі Договірні Сторони",

керуючись Договором про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу між Україною та Грузією від 13 квітня 1993 року,

виходячи з необхідності подальшого зміцнення і розвитку рівноправних та взаємовигідних торгово-економічних і виробничих відносин, надання їм довгострокового і сталого характеру, ефективного використання економічного та науково-технічного потенціалу двох держав і підвищення добробуту їхніх народів,

надаючи важливого значення гармонізації здійснення економічних реформ, створенню умов для поетапного переходу до вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили,

домовились про таке:

Високі Договірні Сторони будуть здійснювати Міждержавну програму довгострокового економічного співробітництва між Україною та Грузією на 1999 - 2008 роки (далі - Програма), яка є складовою частиною цього Договору.

Порядок фінансування Програми погоджується при необхідності по кожному із заходів Програми окремо.

Економічне співробітництво Високих Договірних Сторін здійснюється шляхом взаємодії між господарюючими суб'єктами незалежно від їхніх форм власності і підпорядкованості, з додержанням загальновизнаних норм міжнародного права та національного законодавства.

Високі Договірні Сторони створюватимуть сприятливі умови для узгодження основних напрямків соціально-економічних перетворень, структурної перебудови; зближення нормативно-правової бази в галузі зовнішньоекономічної діяльності, митно-тарифної і податкової політики, антимонопольного регулювання; формування окремих проектів і програм, сприяння розвитку кооперації, створенню спільних виробничих структур, взаємній участі у приватизації, в інвестиційних проектах згідно з національним законодавством.

Кабінет Міністрів України та Виконавча Влада Грузії будуть координувати виконання Програми, здійснювати поетапний контроль за її реалізацією і, у разі необхідності, вноситимуть до неї корективи.

Хід виконання Програми якнайменш один раз на рік розглядається на засіданні Спільної міжурядової українсько-грузинської комісії по економічному співробітництву.

Спори щодо тлумачення і застосування положень цього Договору підлягають врегулюванню шляхом консультацій та переговорів.

До цього Договору можуть вноситися зміни та доповнення, які оформлюються міжурядовими протоколами, що є невід'ємними частинами цього Договору, і набувають чинності у відповідності до положень Статті 8.

Виконання положень цього Договору не зашкоджує правам та обов'язкам, які випливають із інших міжнародних договорів Високих Договірних Сторін.

Цей Договір набуває чинності з дати отримання останнього повідомлення, яке підтверджує виконання Високими Договірними Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності Договору, і діє до 31 грудня 2008 року.

Кожна з Високих Договірних Сторін може припинити дію цього Договору шляхом письмового повідомлення іншої Високої Договірної Сторони. У цьому випадку Договір припиняє свою дію через 6 (шість) місяців від дати отримання такого повідомлення.

Припинення дії цього Договору не зашкоджує здійсненню проектів, які виконуються згідно з Програмою.

Вчинено у м. Тбілісі 16 квітня 1999 року в двох примірниках, кожний українською, грузинською та російською мовами, при цьому всі тексти є автентичними.

З метою тлумачення положень цього Договору використовується текст російською мовою.

Між Україною і Грузією укладено більше 70 двосторонніх документів.

Основоположними документами у взаємовідносинах двох Держав є Договір про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу, Декларації про основи економічних відносин і про перспективи розвитку співробітництва і спільних підходів щодо питань міжнародних відносин.

Важливими в поглибленні зовнішньоекономічних відносин є такі міжурядові угоди: про вільну торгівлю, про виробничу кооперацію, про сприяння і взаємний захист інвестицій.

Розвитку двостороннього співробітництва будуть сприяти підписані угоди по таких напрямках співробітництва: митному, платіжно-розрахунковому, транспортному, військовому, зв'язку, по гуманітарних питаннях.

Таким чином між Україною і Грузією створена належна двостороння договірно-правова база на принципово нових основах, загальновизнаних правових механізмах. Це буде створювати ефективні правові, економічні передумови для подальшого розвитку торгово-економічного і науково-технічного співробітництва між суб'єктами господарської діяльності на принципах ринкової економіки обох країн.

Водночас, радикальні зміни, що відбулися в економіці України і Грузії після проголошення незалежності обома державами, становлення ринкових механізмів супроводжувалися ослабленням господарських і коопераційних зв'язків, значним падінням обсягів виробництва і ще більш глибоким скороченням взаємного товарообігу.

В умовах порушення сформованих раніше коопераційних зв'язків, нестабільності національних грошових систем і погіршення фінансового становища підприємств, недосконалості системи взаєморозрахунків, несиметричності систем оподатковування погіршилася структура товарообігу.

У минулі роки слабко розвивалося одне з важливих напрямків розвитку співробітництва України і Грузії в економічній сфері - створення спільних виробничих структур, що сприяють відновленню і розвитку коопераційних і технологічних зв'язків підприємств і галузей, зберіганню і більш ефективному використанню сформованої раніше спеціалізації підприємств в галузі машинобудування, хімії, паливно-енергетичного і військово-промислового комплексів, мобілізації фінансових і інвестиційних ресурсів за допомогою створення фінансово-промислових груп. Правова основа для організації і діяльності таких структур у законодавчих актах України і Грузії поки істотно відрізняється, що є серйозним гальмом на шляху їхнього створення.

Аналогічне становище склалося з розробкою довгострокових міждержавних цільових комплексних програм з вирішення проблем, що представляють взаємний інтерес, в області виробництва різноманітних видів, у тому числі технічно складної і наукомісткої продукції, у проведенні фундаментальних досліджень, в розвитку метрології і удосконаленні еталонної бази України і Грузії.

При прояві взаємного інтересу українських і грузинських суб'єктів, що господарюють, до участі в акціонуванні підприємств, розташованих на територіях обох держав, і насамперед у таких галузях, як енергетика, чорна і кольорова металургія, переробна галузь АПК через розходження в нормативно-правовій базі їхня участь у цьому процесі не одержує розвитку.

Між Україною і Грузією не повністю врегульовані проблеми, пов'язані з узгодженням транзитних режимів, систем стягування місцевих податків і портових зборів, недостатньо використовуються можливості взаємовигідного співробітництва в області торгового судноплавства в тому числі можливостей поромної переправи, повітряного сполучення, трубопровідного транспорту.

Проблеми, що існують, в економічних відносинах України і Грузії потребують їхнього адекватного вирішення, вироблення довгострокової стратегії взаємовигідного економічного співробітництва на основі цієї Програми.

Програма розроблена з метою здійснення Україною і Грузією на довгостроковій основі узгодженого комплексу заходів, у тому числі нормативно-правових, по наданню державного сприяння розвитку взаємовигідних економічних, науково-технічних і інших зв'язків між двома країнами, досягненню суттєвого прогресу у виробничому співробітництві провідних галузей національних економік і щорічного росту на цій основі взаємного товарообігу.

Для реалізації цих цілей Програма передбачає взаємодію державних органів України і Грузії по таких головних напрямках:

- спільне вишукування шляхів, що забезпечують розвиток економічного співробітництва, спрямованого на підняття економік обох держав в інтересах підвищення рівня життя населення;

- узгоджена взаємодія в здійсненні інституціональних перетворень при формуванні ринкової економіки держав, і в першу чергу в області проведення приватизації, створення умов для сумлінної конкуренції, регулювання діяльності природних монополій і т.п.;

- зближення концептуальних підходів у структурній перебудові економіки обох держав, створення господарюючим суб'єктам стимулів для розширення виробництва, збільшення інвестицій у його розвиток, упровадження новітніх досягнень в області науки і передових технологій, підвищення якості і конкурентноздатності продукції, яку випускають, а також забезпечення достовірності та вимірів під час виробництва, поставок і контролю якості продукції.

У процесі виконання Програми треба буде розв'язати такі задачі:

- зближення нормативно-правової бази в області регулювання зовнішньоекономічної діяльності і податкової системи, здійснення заходів для взаємного захисту національних товаровиробників, розвитку міжрегіонального співробітництва,

- формування окремих міждержавних проектів і програм економічного співробітництва, створення спільних підприємств різноманітних видів і форм власності, розвитку виробничої кооперації, активізації взаємної діяльності національних і іноземних інвесторів на території обох держав;

- ефективного використання і розвитку транспортних комунікацій і зв'язку;

- удосконалення платіжно-розрахункових і кредитно-фінансових відносин;

- взаємодії в розвитку фондових ринків.

Даною Програмою намічається здійснити поглиблення співробітництва між Україною і Грузією з метою синхронізації умов господарської діяльності і закласти основу для подальшого розвитку інтеграційних процесів в економіці.

Сторони будуть гармонізувати нормативно-правову базу, маючи на увазі створення рівних умов для господарюючих суб'єктів обох держав і в першу чергу що стосується:

- формування єдиного порядку здійснення кооперованих поставок продукції, включаючи застосування непрямих податків;

- зближення законодавчо-нормативної бази держав в області створення міждержавних фінансово-промислових груп і інших спільних структур;

- організація кореспондентських відносин між ЦБ і НБУ, а також міждержавних розрахунків і співробітництва банківських систем.

Важливим напрямком співробітництва між Україною і Грузією Сторони визнають створення і функціонування Євро-Азіатського транспортного коридора, що є надзвичайно важливим для розширення торгово-економічних відносин Сторін з регіоном Закавказзя в цілому, а також з країнами Європи й Азії.

До головних напрямків, по яких пропонується координувати дії Сторін у проведенні економічних реформ, відноситься:

- розробка і підписання міжурядових Угод по здійсненню конкурентної політики, здійснення підтримки підприємництва;

- підготування для внесення в законодавчі органи пропозицій про можливе удосконалення законодавств обох держав по захисту прав споживачів.

У рамках здійснення координації пріоритетних напрямків структурних змін економік обох країн передбачається розглянути концептуальні підходи до розроблюваного в державах довгостроковим Програмам структурної перебудови в економіці. Головними стратегічними орієнтирами при цьому вважати:

- досягнення стабілізації виробництва й економічного росту;

- підвищення конкурентноздатності продукції, розвиток експортного потенціалу Сторін.

Перетворення, що мають бути здійснені в Україні й Грузії в рамках погодженої структурної політики, пов'язані з глибокою якісною перебудовою наявного виробничого потенціалу і торкаються інтересів обох держав.

У цьому зв'язку буде здійснений розгляд пропозицій про спільне створення і розвиток виробництв, що створюють структуру, про шляхи і форми пайової участі в забезпеченні цих виробництв необхідними ресурсами, зберіганні виробничого профілю підприємств, що мають ключове значення в забезпеченні економічної безпеки України і Грузії.

До таких виробництв насамперед відноситься, авіабудування, сільськогосподарське машинобудування, паливно-енергетичний комплекс, харчова промисловість, фармацевтична і мікробіологічна промисловість, хімічний комплекс.

З метою підвищення конкурентноздатності продукції, виробленої підприємствами цих галузей, мають бути розглянуті можливості зберігання і розвитку найбільш цінних елементів накопиченого науково-технічного потенціалу і використання його в інтересах розвитку економіки обох держав, створення для власних товаровиробників сприятливих умов для виробництва і збуту продукції на ринках України і Грузії, сприяння росту платоспроможного попиту на продукцію підприємств обох держав, захисту спільного ринкового простору від несумлінної конкуренції.

Діючим механізмом проведення погодженої структурної перебудови економіки України і Грузії буде створення спільних українсько-грузинських структур. Формування цих структур і, насамперед у пріоритетних галузях і промислових комплексах, створює передумови для ефективного інвестування і міжгалузевого переливу капіталу, створення і розвитку раціональних кооперованих зв'язків, прискорення науково-технічного прогресу, нарощування експортного потенціалу, реалізації прогресивних структурних змін в економіці.

Важливим напрямком в узгодженні пріоритетних структурних змін економіки буде здійснення координації діяльності наукових, проектних і конструкторсько-технологічних організацій із метою ефективного використання наукових потенціалів України і Грузії.

Головними напрямками співробітництва в інноваційній сфері буде розвиток технологій у:

- літакобудуванні, радіоелектроніці;

- модернізації автомобілебудування, розширення НІОКР в області створення екологічно чистої автомобільної продукції;

- біотехнології для сільського господарства і виробництва медичних препаратів;

- формування й освоєння державної Програми "Лазермаш";

- машинобудуванні, організації виробництва високоефективної техніки для відновлення продукції в галузях виробництва, сільгоспмашинобудуванні, виробництві спецтехніки, транспортних засобів, енергетичного устаткування, у тому числі вітроелектростанцій;

- у металургійній промисловості - виробництво труб нафтогазового асортименту, прогресивних профілів прокату, виробництво феросплавів і спеціальних сталей;

- у хімічній промисловості - виробництво добрив і засобів захисту рослин, каталізаторів, малотонажної і анілінофарбувальної хімічної продукції;

- у паливно-енергетичному комплексі - вирішення спільних проблем по транспортуванню енергоносіїв;

- в області транспорту - розвиток міжнародних транспортних коридорів;

- в області зв'язку - спільна участь у реалізації міжнародних проектів по будівництву волоконно-оптичних кабельних систем зв'язку;

- в області метрології, стандартизації і сертифікації - удосконалення еталонної бази, порівняння фізичних величин.

Основою практичного здійснення погодженої структурної політики є реалізація обома державами як національних цільових комплексних програм і проектів, так і спільних, у тому числі значні зміни, що передбачають, в інвестиційній діяльності.

Міждержавні цільові комплексні програми відповідно до програм структурної перебудови виробництва обох держав будуть передбачати проведення комплексу заходів, спрямованих на переміщення капіталу в найбільш перспективні сфери економіки, а також згортання неефективних, неконкурентноспроможних галузей і виробництв, із метою сприяння активізації цілеспрямованої структурної політики, забезпечення життєво важливих систем економіки, підвищення конкурентноспроможності продукції, зберігання науково-технічного, виробничого і кадрового потенціалу.

У процесі здійснення даної Програми будуть прийняті дійові заходи по зміцненню і розвитку взаємовигідної виробничої кооперації і прямих зв'язків між підприємствами України і Грузії. Вони будуть спрямовані на збільшення випуску прогресивних видів продукції, ефективне комплексне використання сировинних ресурсів, розвиток виробництв, які є імпортозамінними, здійснення міждержавних програм.

Проведені в Україні й у Грузії економічні перетворення викликали появу нових проблем у соціальній сфері, вирішення яких потребує взаємопогоджуваних дій обох держав.

У заходах до цієї Програми передбачається подальше удосконалювання правової бази при вирішенні спільних найважливіших проблем в області соціального захисту, включаючи соціальне забезпечення громадян, зайнятість, умови праці, запобігання нещасливих випадків на виробництві і фахові захворювання, гігієну праці, шляхом укладення окремих угод.

У період реалізації Програми буде здійснюватися координація зусиль у розвитку взаємовигідного співробітництва в області охорони здоров'я і поліпшення санітарно-епідеміологічного стану, виробництва лікарських препаратів і медичної техніки, у сфері підготування висококваліфікованих кадрів для різноманітних галузей і обміну фахівцями, вченими, аспірантами, стажистами і студентами, а також в області культури і мистецтва, фізичної культури, спорту, санаторно-курортної справи і туризму.

Подальше розширення одержить співробітництво в області захисту і поліпшення стану навколишнього середовища, запобігання транскордонних забруднень, раціонального і ресурсозберігаючого природокористування.

Розвиток і поглиблення торгового співробітництва між Україною і Грузією буде здійснюватися на основі режиму вільної торгівлі, поступового усунення торгово-технічних бар'єрів і непрямих нетарифних обмежень, зближення митних тарифів.

У області проведення погодженої митної політики, створення сприятливих умов для руху транспортних засобів, товарів і пасажирів, оптимізації митного контролю має бути поступовий і послідовний розвиток взаємодії митних, правоохоронних, прикордонних і інші органів на основі двосторонніх регламентуючих документів по таких напрямках:

- забезпечення свободи і недискримінаційних умов транзиту товарів;

- підвищення ефективності митного контролю при транзитних перевезеннях;

- створення спільних робочих органів і спеціальних програм по боротьбі з порушеннями митного законодавства, особливо в сфері припинення незаконних перевезень наркотиків, зброї і боєприпасів, вибухових і отруйних речовин, інших матеріалів, небезпечних для здоров'я населення і навколишнього середовища;

- удосконалювання програмного забезпечення митної справи;

- виробітку єдиних підходів до організації митного контролю за переміщенням підакцизних товарів;

- удосконалювання митного контролю при поставках продукції в рамках виробничої кооперації господарюючих суб'єктів;

- удосконалювання митного контролю у відношенні об'єктів інтелектуальної і промислової власності.

Програмою передбачається розширити співробітництво в області взаємодії транспортних систем України і Грузії, маючи на увазі їх більш ефективне використання у взаємних перевезеннях вантажів, зниженні транспортних витрат, проведення з цією ціллю погодженої політики з розвитку і реконструкції систем транспорту.

Передбачається розробити і реалізувати спільні програми розвитку транспортної інфраструктури, сприяти взаємному розгляду податкової і тарифної політики в області транспорту, координувати дії транспортних служб у частині раціонального використання парку вагонів, контейнерів і цистерн, задіяних на перевезенні вантажів між державами, установити єдині технічні вимоги до транспортних комунікацій, навантаженням і габаритам транспортних засобів, перевезенням великовагових і великогабаритних вантажів.

Спільна реалізація цієї задачі буде здійснюватися по таких напрямках:

- удосконалювання нормативно-правової бази на основі реалізації існуючих і підготовки нових двосторонніх угод в області автомобільного, залізничного, повітряного, морського і річкового транспорту;

- координація спільних дій по будівництву на території обох держав Євро-Азіатського транспортного коридора, у тому числі з притягненням засобів українських і грузинських інвесторів, а також кредитів і капіталу третіх країн.

Організація і здійснення торгових відносин між країнами припускає активний обмін необхідною статистичною інформацією, і в першу чергу зіставлення даних по зовнішній торгівлі. Передбачається обмін статистичними виданнями і публікаціями, методологічними матеріалами і розробками, програмами, а також досвідом проведення статистичних спостережень, переписів, обстежень, узгодження принципів формування статистики зовнішньої торгівлі з урахуванням законодавства обох країн у цій області.

Будуть підготовлені пропозиції по створенню спільної інформаційної системи України і Грузії, що повинна забезпечити відслідковування стану ринків товарів і послуг обох країн, включаючи обсяги виробництва і споживання товарів і послуг, їхньої порівняльної кон'юнктури на внутрішньому і світовому ринку, використання при цьому міжнародних проектів волоконно-оптичних кабельних систем зв'язку. Надання інформації в спільну інформаційну систему буде здійснюватися за погодженим переліком показників відповідними відомствами України і Грузії.

Подальший розвиток повинно одержати міжрегіональне співробітництво, найважливішим напрямком якого стане створення сприятливих умов для соціально-економічного підйому цих територій з урахуванням сформованих раніше міжрегіональних господарських зв'язків, збереження звичаїв і духовних цінностей проживаючого в них населення.

Реалізація Програми буде здійснюватися за допомогою виконання державними органами і господарюючими суб'єктами України і Грузії конкретних дій, обумовлених у Програмі і Додатку до неї.

З метою виконання цієї Програми в рамках Спільної міжурядової українсько-грузинської комісії з економічного співробітництва створюється Координаційна Рада по реалізації Програми (далі - КР) і робочі групи по головних розділах Програми.

Координаційна Рада по реалізації Програми включає українську і грузинську частини, кожна з який очолюється Головою, який призначається головами урядів Сторін.

До складу КР входять керівники робочих груп від української і грузинської Сторін.

Засідання національних частин КР проводяться по необхідності, але не рідше одного разу в півріччя, по черзі в Україні й у Грузії. Головує на засіданні КР голова від Сторони, що приймає. Головними функціями Координаційної Ради є:

- координація діяльності по реалізації Програми в рамках національних частин;

- організація підготовки щорічного Плану заходів щодо реалізації Програми на відповідний рік, що виноситься на засідання Спільної міжурядової українсько-грузинської комісії з економічного співробітництва;

- організація підготовки проектів міжурядових угод з питань, пов'язаних із реалізацією і координацією Програми;

- підготовка для розгляду на засіданнях Спільної міжурядової українсько-грузинської комісії з економічного співробітництва окремих проблем, пов'язаних із реалізацією Програми, а також інші функції, обумовлені регламентом КР.

Регламент КР затверджується керівником національної частини КР не пізніше 60-ти днів із дати вступу в силу цього Договору.