Угода між Урядом України та Урядом Королівства Норвегія про торговельні звязки та економічне співробітництво

Уряд України та Уряд Королівства Норвегія, які надалі іменуються "Сторони",

прагнучи створити сприятливі умови для розвитку торгівлі та економічних зв'язків між двома країнами на засадах рівноправ'я та взаємної вигоди;

бажаючи закласти фундамент для розширення торговельних зв'язків між громадянами, підприємствами та організаціями обох країн;

прагнучи сприяти лібералізації торгівлі та беручи до уваги зобов'язання Норвегії, пов'язані з її членством у Світовій Організації Торгівлі (СОТ), та намагання України дотримуватись правил і принципів СОТ, що стосуються торгівлі товарами і послугами, включаючи торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, а також висловлений Україною намір стати членом СОТ;

надаючи значення повній реалізації положень і принципів ОБСЄ і особливо - Хельсінкського Заключного Акту про безпеку та співробітництво у Європі (Хельсінкі, 1975), а також положень і принципів Паризької Хартії про нову Європу,

домовились про таке:

Метою цієї Угоди є встановлення основних правил та механізму здійснення торгівлі товарами та економічних відносин між Сторонами, маючи на увазі сприяння торгівлі і економічному співробітництву між Україною та Норвегією.

Сторони докладають зусиль для заохочення та урізноманітнення торгівлі між ними на основі взаємності та принципів СОТ, таких як недискримінація (режим найбільшого сприяння та національний режим) та пропорційність.

1. Сторони надають на взаємній основі в торгівлі та економічному співробітництві режим найбільшого сприяння у відповідності з параграфом 1 статті 1 Генеральної Угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ 1994 р.) стосовно мита, різного роду зборів, якими обкладаються товари, або у зв'язку з імпортом чи експортом, а також податків та інших зборів, що стягуються прямо або непрямо від експортованих чи імпортованих товарів, та стосовно методів обкладання таким митом, податками та зборами, і стосовно всіх правил та формальностей, пов'язаних з торгівлею.

2. Положення, викладені у пункті 1, не застосовуються до:

- спеціальних пільг, передбачених для існуючих зон вільної торгівлі чи митних союзів або до спеціальних переваг, що надаються з метою створення митного союзу чи зони вільної торгівлі;

- спеціальних пільг, які одна з Сторін надаватиме сусідній державі з метою спрощення режиму прикордонної торгівлі і транспортного сполучення у прикордонних районах;

- спеціальних переваг, що надаються країнам, які розвиваються, відповідно до Угоди про Світову Організацію Торгівлі, Загальної системи тарифних преференцій (GSP) та інших міжнародних документів, які передбачають пільги для країн, що розвиваються;

- запобіжних заходів, вжитих згідно зі Статтею 6 цієї Угоди.

Ніякі заборони чи кількісні обмеження, включаючи ліцензування імпорту з території іншої Сторони чи експорту на територію цієї Сторони, не можуть бути застосовані, якщо подібним чином не забороняється або не обмежується імпорт подібної продукції з третіх країн або експорт подібної продукції до третіх країн. Сторона, яка застосовує такі заходи, здійснюватиме їх таким чином, щоб завдати мінімальної шкоди іншій Стороні.

Товарам з території однієї із Сторін, які імпортуються на територію іншої Сторони, надається режим не менш сприятливий, ніж той, що надається подібним товарам національного виробництва стосовно внутрішніх податків та інших внутрішніх зборів, а також стосовно всіх законів, правил та вимог, що мають вплив на їх внутрішній продаж, купівлю, перевезення, розповсюдження або використання.

1. Торгівля між торговельними партнерами обох країн не обмежується та здійснюється на основі комерційних контрактів, укладених між фізичними та/або юридичними особами обох країн відповідно до законодавства Сторін та міжнародної торговельної практики. Жодна із Сторін не несе відповідальності по комерційних зобов'язаннях їх фізичних чи юридичних осіб, які виникають з таких комерційних контрактів.

2. Платежі здійснюються у вільно конвертованій валюті, якщо інше не буде передбачено окремою комерційною угодою. Сторони визнають, що бартерні угоди можуть призвести до спотворення режиму міжнародної торгівлі, тому подібні угоди мають укладатися лише за виняткових обставин.

Сторони співробітничають з метою створення умов доступу до їх відповідних ринків для державних закупок.

Якщо одна із Сторін встановить, що у двосторонній торгівлі між Сторонами має місце демпінг, як це визначено у Статті VI ГАТТ (1994 р.) та в Угоді щодо імплементації Статті VI ГАТТ (1994 р.), то заінтересована Сторона може вжити відповідних примусових заходів проти подібних дій згідно з процедурами застосування статті VI вищезгаданої Угоди.

1. Сторони проводять консультації у тих випадках, коли на територію однієї із Сторін ввозитимуться товари у такій кількості або на таких умовах, які завдаватимуть або зможуть заподіяти серйозної шкоди внутрішнім виробникам аналогічних або безпосередньо конкуруючих товарів.

2. Сторона, яка вважає, що такої шкоди вже було заподіяно або існує загроза заподіяння, надішле письмове прохання розпочати консультації і передасть у розпорядження іншій Стороні усі відомості, необхідні для проведення розслідування.

3. Згідно з пунктом 1 цієї Статті Сторони проводять консультації для того, аби знайти задовільне рішення, що відповідало б основоположним принципам цієї Угоди. Такі консультації повинні завершитися не пізніше, ніж за 30 днів з дати надходження від заінтересованої Сторони прохання про консультації, якщо Сторони не домовилися про інше.

4. Якщо в ході консультацій Сторони дійдуть висновку, що має місце ситуація, визначена у пункті 1 цієї Статті, вони мають дійти згоди стосовно заходів, спрямовані на запобігання або відшкодування збитків.

5. Якщо ж, однак, Сторонам не вдасться дійти згоди щодо заходів, спрямованих на запобігання шкоди, Сторона, що звернулася з проханням про консультації, матиме право обмежити - до необхідних обсягів і на період, необхідний для відшкодування або запобігання збитків - імпорт вищезгаданих товарів, незалежно від їх походження, або вдатися до інших протекційних методів.

6. При виборі можливих заходів Сторони надаватимуть перевагу тим з них, що завдають мінімальної шкоди застосуванню цієї Угоди.

7. За виняткових обставин, коли зволікання з протекційними заходами може спричинити збитки, які буде важко відшкодувати, дозволяється без попередніх консультацій вживати тимчасових заходів, про які йдеться у пункті 5 цієї Статті, за умови, що консультації відбудуться негайно після вжиття таких заходів.

8. В разі необхідності Сторони можуть провести консультації для визначення строку припинення застосування запобіжних заходів, вжитих відповідно до цієї Статті.

1. Ця Угода не повинна перешкоджати Сторонам вживати запобіжних заходів, які вони вважають необхідними для захисту суспільної моралі, законності та порядку, підтримання громадської безпеки, охорони здоров'я і життя людей, тварин чи рослин, прав інтелектуальної власності або правил відносно імпорту та експорту золота, срібла або стратегічних товарів, а також для захисту національних культурних цінностей та предметів, які мають історичну чи археологічну цінність.

2. Застосування подібних заборон і обмежень не повинно призводити до свавільної чи невмотивованої дискримінації або приховувати в собі перепони, що заважають торгівлі між двома країнами.

Незалежно від того, чи є Сторони членами Світової Організації Торгівлі, вони виконуватимуть вимоги Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (TRIPS) щодо захисту прав інтелектуальної власності, включаючи положення стосовно національного режиму та режиму найбільшого сприяння.

Юридичним та фізичним особам однієї країни, які є позивачами чи відповідачами у спорах, що виникають у зв'язку з виконанням комерційних угод, або мають відношення до таких спорів, надається національний режим стосовно доступу до суду та процедури провадження справи судами та адміністративними органами іншої країни.

З набуттям чинності цією Угодою Довгострокова Угода про торгівлю між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Королівством Норвегія від 18 червня 1971 року і Угода між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Королівством Норвегія про економічне, промислове і науково-технічне співробітництво від 19 травня 1972 року втратять чинність.

1. На прохання будь-якої з Сторін проводяться консультації з метою забезпечення належного виконання цієї Угоди обома Сторонами.

2. Сторони вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення реалізації цієї Угоди та виконання зобов'язань згідно з нею.

1. Ця Угода набуває чинності першого числа наступного місяця, що йде за датою, коли Сторони по дипломатичних каналах обміняються письмовими повідомленнями про виконання всіх конституційних вимог, необхідних для набуття чинності цією Угодою.

2. Ця Угода застосовується доти, доки Україна не стане членом Світової Організації Торгівлі.

Ця Угода може бути денонсована будь-якою з Сторін шляхом письмового повідомлення по дипломатичних каналах іншої Сторони. Угода втрачає чинність через шість місяців після того, як одна Сторона отримає повідомлення про денонсацію від іншої Сторони.

Вчинено в м.Осло 27 січня 1998 року, у двох дійсних примірниках українською, норвезькою та англійською мовами, причому всі тексти є автентичними. У випадку виникнення розбіжностей щодо тлумачення цієї Угоди текст англійською мовою матиме переважну силу.