Постійні луки та постійні пасовища
"Постійні луки та постійні пасовища" (разом далі - "постійні луки") означає землі, що використовуються для вирощування трави або інших трав'янистих кормових рослин природним шляхом (самосійних) або шляхом вирощування (засіяних), та які не були включені до ротації сільськогосподарських культур господарства на п'ять років або більше та, якщо держави-члени так вирішать, які не оралися протягом п'яти років або більше; вони можуть включати інші види, такі як кущі та/або дерева, з яких виробляють корми для тварин, за умови що трави та інші трав'янисті кормові рослини домінують. Держави-члени можуть також ухвалити рішення розглядати як постійні луки:
(i) землі, на яких можна випасати тварин, та які належать до усталених місцевих практик, в яких традиційно трави та інші трав'янисті кормові рослини не домінують на площах для пасовища; та/або
(ii) землі, на яких можна випасати тварин, в яких традиційно трави та інші трав'янисті кормові рослини не домінують або відсутні на площах для пасовища.
РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 1307/2013 від 17 грудня 2013 року про запровадження правил для прямих виплат фермерам за схемами підтримки в рамках спільної сільськогосподарської політики та про скасування Регламенту Ради (ЄС) № 637/2008 та Регламенту Ради (ЄС) № 73/2009 (OB L 347 20.12.2013, с. 608) (ст.4) 17.12.2013 ( див. текст )
