Засоби дистанційної комунікації
"Засоби дистанційної комунікації" означають будь-які засоби, які без одночасної фізичної присутності надавача і споживача можуть бути використані для дистанційної реалізації послуги між такими сторонами.
ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2002/65/ЄС 23 вересня 2002 року про дистанційну реалізацію споживчих фінансових послуг та про внесення змін до Директиви Ради 90/619/ЄЕС і директив 97/7/ЄС та 98/27/ЄС(ст.2) 23.09.2002 ( див. текст )
"Засоби дистанційної комунікації" означають будь-які засоби, які без одночасної фізичної присутності постачальника і споживача можуть бути використані для укладання договору між такими сторонами.
РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 1169/2011 від 25 жовтня 2011 року про надання споживачам інформації про харчові продукти, про внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1924/2006 та (ЄС) № 1925/2006 та про скасування Директиви Комісії 87/250/ЄЕС, Директиви Ради 90/496/ЄЕС, Директиви Комісії 1999/10/ЄС, Директиви Європейського Парламенту і Ради 2000/13/ЄС, Директиви Комісії 2002/67/ЄС, Директиви Комісії 2008/5/ЄС та Регламенту Комісії (ЄС) № 608/2004 (ст.2, п.2) 25.10.2011 ( див. текст )
"Засоби дистанційної комунікації" означає метод, який можна використовувати для укладення договору про надання платіжних послуг без одночасної фізичної присутності надавача платіжних послуг та користувача платіжних послуг.
ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2015/2366 від 25 листопада 2015 року про платіжні послуги на внутрішньому ринку, про внесення змін до Директив 2002/65/ЄС, 2009/110/ЄС та 2013/36/ЄС і Регламенту (ЄС) № 1093/2010 та про скасування Директиви 2007/64/ЄС (Текст стосується ЄЕП) (ст.4) 25.11.2015( див. текст )
