Договір про надання послуг
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.901) м.Київ, 16 січня 2003 року N 435-ІV (Цивільний кодекс України набирає чинності з 1 січня 2004 року)
"Договір про надання послуг" означає будь-який договір, окрім договору купівлі-продажу, згідно з яким торговець надає або зобов'язується надати послугу, в тому числі цифрову послугу, споживачу.
ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2011/83/ЄС від 25 жовтня 2011 року про права споживачів, про внесення змін до Директиви Ради 93/13/ЄЕС та Директиви Європейського Парламенту і Ради 1999/44/ЄС, а також про скасування Директиви Ради 85/577/ЄЕС і Директиви Європейського Парламенту і Ради 97/7/ЄС (Текст стосується ЄЕП)(ст.2) 25.10.2011 ( див. текст )
"Договір про надання послуг" означає договір, предметом якого є всі інтелектуальні та неінтелектуальні послуги, крім послуг, що регулюються договорами про постачання, договорами про виконання робіт та договорами щодо нерухомого майна.
РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС, ЄВРАТОМ) 2018/1046 від 18 липня 2018 року про фінансові правила, що застосовуються до загального бюджету Союзу, про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1296/2013, (ЄС) № 1301/2013, (ЄС) № 1303/2013, (ЄС) № 1304/2013, (ЄС) № 1309/2013, (ЄС) № 1316/2013, (ЄС) № 223/2014, (ЄС) № 283/2014 та Рішення № 541/2014/ЄС та про скасування Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012 (ст.2) м.Брюссель, 18 липня 2018 року ( див. текст )
