Рибництво (аквакультура)
Аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.
ЗАКОН УКРАЇНИ Про аквакультуру (ст.1) м. Київ, 18 вересня 2012 року № 5293-VІ (див. текст)
Ця група включає "аквакультуру" (або рибництво), тобто процес виробництва, який полягає у вирощуванні й розведенні (у т. ч. збиранні) морських організмів і культур (риби, молюсків, ракоподібних, рослин, крокодилів і земноводних тощо) із застосуванням технологій, розроблених для підвищення продуктивності організмів і збільшення їх природного приросту в навколишньому середовищі (наприклад, регулярне створення запасів, відгодівля та захист від хижаків).
Рибництво спрямовано на вирощування організмів до стадії молоді та/або до стадії дорослих особин в умовах їх утримання в неволі. Крім того, аквакультура включає індивідуальне, кооперативне або державне володіння окремими організмами з метою збільшення їх чисельності, у т. ч. їх збирання.
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності (Методологічні основи, Додаток, ПОЯСНЕННЯ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ ВИДІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (КВЕД-2010), розд. A, п.03.2) 23.12.2011 № 396 (див. текст)
