Про деякі питання оподаткування операцій з продажу майна банкрута

У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних з оподаткуванням операцій з продажу майна банкрута, Вищий господарський суд України вважає за необхідне звернути увагу господарських судів на таке.

1. Відповідно до статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) до повноважень ліквідатора у справі про банкрутство відноситься, зокрема, реалізація майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому Законом.

Порядок продажу майна банкрута передбачено статтею 30 Закону, згідно з частиною 10 якої продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

2. За змістом статей 3, 5 та 6 Закону України "Про податок на додану вартість" операції з продажу майна банкрута відносяться до об'єкту оподаткування і оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Отже у разі проведення операцій з продажу майна банкрута ліквідатор є платником податку на додану вартість у порядку, передбаченому Законом України "Про податок на додану вартість".

3. Відповідно до статті 31 Закону кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. Вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) задовольняються у третю чергу. Отже податок на додану вартість за операціями з продажу майна банкрута повинен сплачуватись до бюджету лише після задоволення вимог кредиторів першої та другої черг, визначених статтею 31 Закону, а не у строк, встановлений підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

4. Відповідно до частини 14 статті 21 Закону розрахунки з кредиторами у процедурі санації проводяться боржником відповідно до реєстру вимог кредиторів, починаючи з дня затвердження господарським судом звіту керуючого санацією у порядку черговості, передбаченому статтею 31 цього Закону. Отже у разі продажу майна боржника у процедурі санації сплата сум податку на додану вартість за цими операціями провадиться до бюджету лише після задоволення вимог кредиторів першої та другої черг.