Ухвала Другої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ващенка Сергія Євгенійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини пятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України

Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Лемак Василь Васильович (голова засідання, доповідач),

Головатий Сергій Петрович,

Городовенко Віктор Валентинович,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ващенка Сергія Євгенійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача Лемака В.В. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Ващенко Сергій Євгенійович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 24, частинам першій, другій, четвертій статті 55, пунктам 1, 8 частини другої статті 129, статті 151-1 Конституції України (конституційність) пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс).

Відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є "встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане".

Зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 2 лютого 2017 року, яку Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 березня 2017 року, а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 23 січня 2019 року залишили без змін, відмовив Ващенку С.Є. у задоволенні позову щодо невиплати йому одноразової вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Ухвалюючи такі судові рішення, суди системи судоустрою України виходили із того, що відповідно до підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII (далі - Закон № 1166), який набрав чинності 1 квітня 2014 року, із Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI було виключено статтю 136, частиною першою якої установлювалося право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Конституційний Суд України Рішенням від 15 квітня 2020 року № 2-р(II)/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону № 1166. У зв’язку з цим Ващенко С.Є. звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови від 2 лютого 2017 року в його справі.

Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 8 грудня 2021 року, яку Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 9 травня 2022 року, а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 20 лютого 2023 року залишили без змін, відмовив Ващенку С.Є. у задоволенні заяви про перегляд постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року.

Свою відмову в задоволенні вказаної заяви Верховний Суд мотивував, зокрема, тим, що зі змісту пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу випливає, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами, якщо рішення суду ще не виконане. Остаточне судове рішення у справі Ващенка С.Є. не може вважатися невиконаним у розумінні приписів пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу, оскільки є таким рішенням, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, та не передбачає примусового виконання.

Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу не відповідає частині першій статті 24, частинам першій, другій, четвертій статті 55, пунктам 1, 8 частини другої статті 129, статті 151-1 Конституції України, оскільки уможливлює право на перегляд судового рішення тільки тої категорії осіб, судове рішення у справі яких ще не було виконано, та водночас позбавляє такого права тих осіб, рішення у справі яких виконано або ж є таким, що не передбачає примусового виконання.

На думку автора клопотання, така заборона призводить до процесуальної дискримінації учасників судового процесу, обмежує право на судовий захист та подання конституційної скарги, оскільки "позбавляє сторону раціонального сенсу звертатись до Конституційного Суду України із конституційною скаргою, а відтак норми Конституції України, які передбачають таке право, набувають ознак декларативних і формальних".

Обґрунтовуючи свої твердження, Ващенко С.Є. посилається на приписи Конституції України, Кодексу, на практику Конституційного Суду України, Верховного Суду та інших судів системи судоустрою України, окремі думки суддів Конституційного Суду України, практику конституційних судів зарубіжних країн, а також на судові рішення у його справі.

2. Розв’язуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України; конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано (стаття 151-1 Основного Закону України).

Розв’язання порушеного в конституційній скарзі питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу належить до повноважень Конституційного Суду України.

Конституційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статей 50, 55, 77 Закону України "Про Конституційний Суд України". Згідно зі статтею 56 Закону України "Про Конституційний Суд України" Ващенко С.Є. є належним суб’єктом права на конституційну скаргу.

Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України вважає, що наведене є підставою для відкриття конституційного провадження у справі.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 61, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відкрити конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Ващенка Сергія Євгенійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

2. Унести пропозицію голові засідання Другого сенату Конституційного Суду України скликати засідання цього сенату для розгляду питань, пов’язаних із конституційним провадженням.