Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Рибки Костянтина Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу пятого примітки до статті 152-1, частини пятої статті 279-1, абзацу третього частини першої статті 279-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Колісник Віктор Павлович (голова засідання),

Кичун Віктор Іванович (доповідач),

Філюк Петро Тодосьович,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Рибки Костянтина Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п'ятого примітки до статті 152-1, частини п'ятої статті 279-1, абзацу третього частини першої статті 279-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача Кичуна В.І. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Рибка К.М. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статтям 3, 8, 9, 61 Конституції України абзац п'ятий примітки до статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс), статтям 3, 8, 9, 22, 32 Конституції України частину п'яту статті 279-1 Кодексу та статтям 3, 8, 9, 61, 62, 63, 64 Конституції України абзац третій частини першої статті 279-3 Кодексу.

Відповідно до абзацу п'ятого примітки до статті 152-1 Кодексу "Суб'єктом правопорушення, передбаченого частинами першою, другою та восьмою цієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису)".

Згідно із частиною п'ятою статті 279-1 Кодексу "Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності".

Частиною першою статті 279-3 Кодексу передбачено, що відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили, зокрема, "особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу" ( абзац третій).

Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваних положень Кодексу, автор клопотання посилається на окремі положення Конституції України, Кодексу, рішення Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини, а також на судові рішення у його справі.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу; суб'єктом права на конституційну скаргу є особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України (абзац перший частини першої статті 56).

Згідно з частиною першою статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону, та якщо: вичерпано всі національні засоби юридичного захисту (за наявності ухваленого в порядку апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, а в разі передбаченої законом можливості касаційного оскарження - судового рішення, винесеного в порядку касаційного перегляду); з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців.

Зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що остаточне судове рішення - постанова Третього апеляційного адміністративного суду - було прийнято 24 червня 2021 року. Рибка К.М. із конституційною скаргою звернувся 23 грудня 2021 року, тобто із порушенням передбаченого законом строку.

Крім того, стверджуючи про неконституційність абзацу п'ятого примітки до статті 152-1, частини п'ятої статті 279-1, абзацу третього частини першої статті 279-3 Кодексу, Рибка К.М. не навів аргументів щодо їх невідповідності Конституції України, а лише процитував окремі положення Конституції України, Кодексу та висловив незгоду із судовим рішенням у його справі, що не можна вважати обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності оспорюваних положень Кодексу.

Таким чином, конституційна скарга не відповідає вимогам пункту 6 частини другої статті 55, пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Рибки Костянтина Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п'ятого примітки до статті 152-1, частини п'ятої статті 279-1, абзацу третього частини першої статті 279-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала є остаточною.