Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кривенко Наталії Анатоліївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 8 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 4 липня 2012 року № 5040-VI

Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Сліденко Ігор Дмитрович (голова засідання, доповідач),

Головатий Сергій Петрович,

Лемак Василь Васильович,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кривенко Наталії Анатоліївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 8 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (Відомості Верховної Ради України, 1992 p., № 15, ст. 190) зі змінами, пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 4 липня 2012 року № 5040-VI (Відомості Верховної Ради України, 2013 p., № 25, ст. 246).

Заслухавши суддю-доповідача Сліденка І.Д. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернулася Кривенко Наталія Анатоліївна з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:

- пункту 8 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII зі змінами (далі - Закон № 2011), згідно з яким особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 2011, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права;

- пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 4 липня 2012 року № 5040-VI (далі - Закон № 5040), яким встановлено, що дія Закону № 5040 не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності Законом № 5040 прийнято рішення про виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Автор клопотання вважає, що застосовані Верховним Судом оспорювані положення Закону № 2011, Закону № 5040 в остаточному судовому рішенні у його справі від 3 серпня 2021 року суперечать частині першій статті 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (частина перша статті 55); конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).

Із аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що автор клопотання, цитуючи окремі норми Конституції України, законів України, посилаючись на рішення Конституційного Суду України, не навів аргументів щодо неконституційності положень пункту 8 статті 16-3 Закону № 2011, пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 5040, а фактично висловив незгоду із судовими рішеннями у його справі, що не може вважатися належним обґрунтуванням тверджень щодо невідповідності Конституції України оспорюваних положень Закону № 2011, Закону № 5040 в розумінні пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Отже, наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кривенко Наталії Анатоліївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 8 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII зі змінами, пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 4 липня 2012 року № 5040-VI на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала є остаточною.