Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кузьменко Юлії Леонідівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України

Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Юровської Галини Валентинівни - головуючої,

Головатого Сергія Петровича,

Мойсика Володимира Романовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кузьменко Юлії Леонідівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Мойсика В.Р. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України повторно звернулася Кузьменко Ю.Л. із клопотанням визнати такими, що не відповідають статтям 8, 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України (далі - Кодекс).

За частиною другою статті 392 Кодексу:

"Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом".

2. Кузьменко Ю.Л., як вбачається з матеріалів справи, має статус обвинуваченої у кримінальному провадженні, судовий розгляд справи за яким здійснює Шевченківський районний суд міста Києва. У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу, обраного щодо Кузьменко Ю.Л., у вигляді цілодобового домашнього арешту, а Шевченківський районний суд міста Києва ухвалою від 2 лютого 2021 року клопотання прокурора задовольнив.

Захисник Кузьменко Ю.Л. подав апеляційну скаргу. Київський апеляційний суд ухвалою від 16 лютого 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження у зв' язку з тим, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду, погодившись з висновком суду апеляційної інстанції, ухвалою від 16 березня 2021 року відмовив у відкритті касаційного провадження.

Кузьменко Ю.Л. вважає, що "неможливість своєчасного апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту унеможливлює ефективну та оперативну (дієву) перевірку правомірності обмеження конституційного права особи на свободу на стадії судового розгляду". Крім того, внаслідок застосування оспорюваних положень Кодексу порушено її "право на апеляційне оскарження судового рішення", що, на її думку, є складовою права на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

З. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77); у конституційній скарзі зазначаються конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити закон України, а також обгрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункти 5, 6 частини другої статті 55).

Стверджуючи про неконституційність положень частини другої статті 392 Кодексу, Кузьменко Ю.Л. обмежилась цитуванням положень Конституції України, Кодексу, законів України, міжнародних актів, а також посиланнями на рішення Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, не обґрунтувавши взаємозв'язку між змістом оспорюваних положень Кодексу та статтями Основного Закону України. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що цитування приписів Конституції України, наведення змісту положень законів та практики Європейського суду з прав людини без аргументації невідповідності Конституції України оспорюваних положень закону України не є обгрунтуванням тверджень щодо їх неконституційності (ухвали Великої палати Конституційного Суду України від 24 травня 2018 року № 23-у/2018, від 24 травня 2018 року № 24-у/2018, від 31 травня 2018 року № 27-у/2018, від 7 червня 2018 року № 34-у/2018).

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України,,Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України" та відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кузьменко Юлії Леонідівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.