Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Левковця Андрія Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування"

Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Колісника Віктора Павловича - головуючого, доповідача,

Кичуна Віктора Івановича,

Філюка Петра Тодосьовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Левковця Андрія Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (Відомості Верховної Ради України, 2011 p., № 2-3, ст. 11) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Колісника В.П. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Левковець А.Ю. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 8, частинам другій, третій статті 22, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, частині першій статті 64 Конституції України (конституційність) положення пункту 2 частини першої статті 7 (за конституційною скаргою - підпункту 2 пункту 1) Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI зі змінами (далі - Закон).

У пункті 2 частини першої статті 7 Закону зазначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб -підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 -1 частини першої статті 4 Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб; при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток); у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом; при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Автор клопотання вважає, що оспорювані положення Закону звужують "зміст та обсяг існуючих прав платника", порушують "право приватної власності та право на зайняття підприємницькою діяльністю", "принцип юридичної визначеності".

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу; конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (частина перша, пункт 6 частини другої статті 55); суб'єктом права на конституційну скаргу є особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України (абзац перший частини першої статті 56); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необгрунтованими (частина четверта статті 77).

Із постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, яка є остаточним судовим рішенням у справі Левковця А.Ю., вбачається, що положення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 Закону в ній не застосовувались.

Отже, Левковець А.Ю. у частині перевірки на відповідність Конституції України абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 Закону не є суб'єктом права на конституційну скаргу, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 1 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - звернення до Конституційного Суду України неналежним суб'єктом.

2.2. Стверджуючи про неконституційність положень пункту 2 частини першої статті 7 Закону, Левковець А.Ю. не наводить аргументів щодо їх неконституційності, а лише цитує приписи статті 8, частини третьої статті 22, частин першої, четвертої статті 41, частини першої статті 42 Конституції України, оспорювані положення Закону та посилається на окремі рішення Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини, судові рішення у своїй справі, фактично висловлюючи незгоду з законодавчим регулюванням питання щодо нарахування єдиного внеску.

Отже, конституційна скарга в цій частині не відповідає вимогам пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 61, 62, 77, 83, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Левковця Андрія Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI зі змінами на підставі пунктів 1, 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - звернення до Конституційного

Суду України неналежним суб'єктом; неприйнятність конституційної скарги.

2. Ця Ухвала є остаточною.