Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за констнтуційною скаргою Лихого Богдана Петровича щодо відповідності Конституції України (констнтуційності) положень частин другої, пятої статті 9 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"

Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Юровської Галини Валентинівни - головуючої, доповідача,

Городовенка Віктора Валентиновича,

Мойсика Володимира Романовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лихого Богдана Петровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої, п'ятої статті 9 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VІ (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 27, ст. 282).

Заслухавши суддю-доповідача Юровську Г.В. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернувся Лихий Б.П. із клопотанням перевірити на відповідність статтям 3, 23, частинам першій, другій статті 43, частинам першій, шостій статті 55 Конституції України (конституційність) положення Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VІ (далі - Закон), згідно з якими:

- кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону; організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України; Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення; кваліфікаційні іспити проводяться не рідше одного разу на три місяці (частина друга статті 9);

- особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів (частина п'ята статті 9).

Із матеріалів справи вбачається, що за результатами складення письмової частини кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області від 11 жовтня 2019 року № 1/11-10-2019 Лихому Е.П. відмовлено у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Не погодившись із рішеним Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області (далі - Комісія), Лихий Е.П. звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати зазначене рішення та зобов'язати Комісію прийняти рішення про видачу йому свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 11 червня 2020 року позовні вимоги Лихого Е.П. задовольнив частково: скасував рішення про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту від 11 жовтня 2019 року № 1/11-10-2019 та зобов'язав Комісію допустити Лихого Е.П. до складення кваліфікаційного іспиту на зайняття адвокатською дальністю, у задоволенні інших позовних вимог відмовив.

3а апеляційними скаргами Лихого Е.П. та Комісії Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 вересня 2020 року рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року змінив і зобов'язав Комісію провести повторний кваліфікаційний іспит на найближчому засіданні, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24 листопада 2020 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Лихого Е.П. відмовив, оскільки її подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Суб'єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорювані положення Закону унеможливлюють належне забезпечення прав на працю та вільний розвиток особистості, гарантованих статтями 23, 43 Конституції України, а також суперечать статті 55 Основного Закону України.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, якщо з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців (пункт 2 частини першої); як виняток, конституційна скарга може бути прийнята поза межами вимог, установлених пунктом 2 частини першої цієї статті, якщо Конституційний Суд України визнає її розгляд необхідним із мотивів суспільного інтересу (частина друга); якщо суб'єкт права на конституційну скаргу пропустив строк подання конституційної скарги у зв'язку з тим, що не мав повного тексту судового рішення, він має право висловити у конституційній скарзі клопотання про поновлення пропущеного строку (частина третя).

Із аналізу конституційної скарги вбачається, що остаточним судовим рішенням у справі Лихого Е.П. є ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року.

Конституційна скарга надійшла до Конституційного Суду України 17 березня 2021 року, тобто строк її подання пропущено. Клопотання про поновлення пропущеного строку подання конституційної скарги Лихий Е.П. не заявив.

Отже, автор клопотання не дотримав вимог пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України", оскільки конституційну скаргу подано поза межами строку, встановленого законом.

Наведене є підставою для відмови у відкрито конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись сталями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лихого Богдана Петровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої, п'ятої статті 9 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VІ на підставі пункту 4 статті 62 Закону України,,Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.