Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Калмикової Ольги Іванівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини першої статті 263, абзацу першого частини першої статті 617 Цивільного кодексу України

Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Колісника Віктора Павловича - головуючого,

Кичуна Віктора Івановича,

Філюка Петра Тодосьовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Калмикової Ольги Іванівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини першої статті 263, абзацу першого частини першої статті 617 Цивільного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Філюка П.Т. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Калмикова О.І. звернулась до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині четвертій статті 13, частині сьомій статті 43 Конституції України (конституційність) пункт 1 частини першої статті 263, абзац перший частини першої статті 617 (за конституційною скаргою - "пункт 1 частини 1 статті 617") Цивільного кодексу України (далі - Кодекс).

Оспорюваними положеннями передбачено, що перебіг позовної давності зупиняється, якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) (пункт 1 частини першої статті 263 Кодексу), особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (абзац перший частини першої статті 617 Кодексу).

З аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що Калмикова О.І. звернулась до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Товариство) про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при переведенні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

Печерський районний суд міста Києва рішенням від 4 лютого 2020 року позов Калмикової О.І. до Товариства задовольнив частково, зокрема стягнув на її користь заборгованість із заробітної плати, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, в іншій частині позовних вимог відмовив.

Київський апеляційний суд постановою від 25 листопада 2020 року, яка є остаточним судовим рішенням у справі, зокрема, рішення Печерського районного суду міста Києва від 4 лютого 2020 року скасував в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати та прийняв у цій частині нову постанову, якою, зокрема, стягнув на користь Калмикової О.І. компенсацію втрати частини заробітної плати.

Обґрунтовуючи неконституційність пункту 1 частини першої статті 263, абзацу першого частини першої статті 617 Кодексу, Калмикова О.І. зазначила, що "імперативність норм Конституції України, міжнародних договорів та угод ратифікованих Україною а також трудового законодавства України перед нормами Цивільного законодавства та застосування його судами в таких правовідносинах, свідчить про пряме порушення гарантії та своєчасності отримання винагороди за працю".

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститись обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).

З аналізу конституційної скарги вбачається, що аргументація Калмикової О.І. щодо неконституційності пункту 1 частини першої статті 263, абзацу першого частини першої статті 617 Кодексу зводиться до цитування Конституції України, законів України, рішень Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, міжнародних документів, а також до висловлення незгоди з судовими рішеннями у її справі, що не можна вважати обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності оспорюваних положень Кодексу.

Отже, автор клопотання не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі за пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Калмикової Ольги Іванівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини першої статті 263, абзацу першого частини першої статті 617 Цивільного кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" -неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала є остаточною.