Ухвала Великої палати Конституційного Суду України про закриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування"

Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Касмініна Олександра Володимировича - головуючого, доповідача,

Городовенка Віктора Валентиновича,

Первомайського Олега Олексійовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Догаєва Віталія Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини першої статті 263, абзацу першого частини першої статті 617 Цивільного кодексу України, частин третьої, четвертої статті 12, частин першої, шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Касмініна О.В. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Догаєв В.М. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині четвертій статті 13, частинам четвертій, сьомій статті 43, частині другій статті 45 Конституції України (конституційність) пункт 1 частини першої статті 263, абзац перший частини першої статті 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; частини третю, четверту статті 12, частини першу, шосту статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) щодо рівності всіх процесуальних прав та обов'язків учасників справи, передбачених законом.

Догаєв В.М. стверджує, що пунктом 1 частини першої статті 263, абзацом першим частини першої статті 617 ЦК України, частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України порушено "гарантії на соціальну справедливість, гарантій права на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, гарантії своєчасності одержання винагороди за працю та гарантії на оплачуваної щорічної відпустки", закріплені в частині четвертій статті 13, частині четвертій, сьомій статті 43, частині другій статті 45 Конституції України.

Обґрунтовуючи свої твердження щодо неконституційності оспорюваних положень ЦК України та ЦПК України, суб'єкт права на конституційну скаргу посилається на окремі положення Конституції України, нормативно-правових актів України, міжнародних актів, рішення Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини, а також на судові рішення, ухвалені у його справі.

До конституційної скарги долучено копії рішення Печерського районного суду від 4 лютого 2020 року, постанови Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2021 року.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститись обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).

З аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що автор клопотання не навів аргументів щодо неконституційності пункту 1 частини першої статті 263, абзацу першого частини першої статті 617 ЦК України, частин третьої, четвертої статті 12, частин першої, шостої статті 81 ЦПК України, а лише висловив незгоду із законодавчим регулюванням та судовими рішеннями, ухваленими в його справі, що не можна вважати належним обґрунтуванням тверджень щодо невідповідності Конституції України оспорюваних положень ЦК України та ЦПК України в розумінні пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі за пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Догаєва Віталія Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини першої статті 263, абзацу першого частини першої статті 617 Цивільного кодексу України, частин третьої, четвертої статті 12, частин першої, шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала Третьої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.