УХВАЛА
ТРЕТЬОЇ КОЛЕГІЇ СУДДІВ
ДРУГОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Големб'євської Вероніки Валентинівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 19 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України
| м. К и ї в 11 березня 2021 року № 46-3(ІІ)/2021 | Справа № 3-27/2021(57/21) |
Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:
Касмініна Олександра Володимировича - головуючого,
Городовенка Віктора Валентиновича,
Первомайського Олега Олексійовича - доповідача,
розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Големб'євської Вероніки Валентинівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 19 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача Первомайського О.О. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України
установила:
1. Големб'євська В.В. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 19 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України (далі - Кодекс) щодо визнання потерпілого стороною кримінального провадження лише у випадках, установлених Кодексом.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 3 Кодексу "сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту:
підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники".
У кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого статтею 135 Кримінального кодексу України, Големб'євську В.В. було визнано потерпілою. З метою забезпечення можливості збирати докази під час досудового розслідування адвокат, який діяв в її інтересах, звернувся з клопотанням про тимчасовий доступ до матеріалів до слідчого судді, однак у задоволенні цього клопотання йому було відмовлено.
В остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу - ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року - вказано, що, "потерпілий не має права звертатися до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, оскільки під час досудового розслідування він не є стороною кримінального провадження, а слідчий суддя відповідно не має права надавати такий дозвіл".
На думку автора клопотання, окреме положення пункту 19 частини першої статті 3 Кодексу не відповідає положенням статей 8, 21, частин першої, другої, четвертої, шостої статті 55, частини першої статті 64 Конституції України та "порушує процесуальну рівність сторін кримінального провадження".
На підтвердження своїх аргументів суб'єкт права на конституційну скаргу посилається на окремі положення Конституції України, Кодексу, рішення Конституційного Суду України, а також на судове рішення у своїй справі.
2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.
Згідно з Законом України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).
Аналіз конституційної скарги дає підстави для висновку, що автор клопотання не навів аргументів щодо неконституційності окремого положення пункту 19 частини першої статті 3 Кодексу, а лише висловив незгоду із законодавчим регулюванням питання щодо кола осіб, які є стороною кримінального провадження з боку обвинувачення, а також з визначенням обсягу прав потерпілих, представників і їх законних представників щодо збирання доказів у кримінальних провадженнях та із судовим рішенням, ухваленим у його справі, що не може вважатися належним обґрунтуванням тверджень щодо невідповідності Конституції України оспорюваного положення Кодексу в розумінні пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".
Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі за пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України
ухвалила:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Големб'євської Вероніки Валентинівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 19 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.
2. Ухвала Третьої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.
ТРЕТЯ КОЛЕГІЯ СУДДІВ
ДРУГОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
