Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Плескача Вячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 1 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України

Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Сліденка Ігоря Дмитровича - головуючого,

Головатого Сергія Петровича,

Лемака Василя Васильовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Плескача В'ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 1 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача Лемака В.В. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Плескач В.Ю. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності частинам першій, третій статті 8, частинам першій, другій статті 55 Конституції України (конституційності) положення пункту 1 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс), згідно з яким юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.

На думку Плескача В.Ю., оспорюване положення Кодексу позбавляє доступної і розумної можливості отримати судовий захист у разі порушення його прав правовими актами Верховної Ради України, актами Президента України чи Кабінету Міністрів України; оскільки оспорюване положення Кодексу виключає юрисдикцію будь-якого суду системи судоустрою щодо спорів про конституцІйнІсть окремих актів органів державної влади, то громадяни позбавлені будь-якої можливості оскаржити такі акти, незважаючи на те, що вони можуть порушувати їхні права; громадяни не можуть самі звертатися безпосередньо до Конституційного Суду України.

До конституційної скарги долучено копії ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року.

Обґрунтовуючи свої твердження, Плескач В.Ю. посилається на окремі положення Конституції України, рішення Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини та конституційних судів зарубіжних країн, а також на судові рішення у його справі.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).

2.1. Аналіз змісту конституційної скарги дає змогу дійти висновку про оцінку суб'єктом права на конституційну скаргу підходу законодавця у визначенні меж юрисдикції адміністративних судів; співвідношення адміністративної юрисдикції та юрисдикції Конституційного Суду України стосовно розгляду правових актів Верховної Ради України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України.

Однак з урахуванням того, що саме на рівні Конституції України встановлено і повноваження Конституційного Суду України (статті 150, 151), і загальні підстави для подання конституційної скарги (стаття 151-1), Конституційний Суд України неповноважний давати оцінку наведеного регулювання.

Автор клопотання також фактично вказує на відсутність законодавчого регулювання можливості особи під час розгляду її справи в адміністративному суді ініціювати питання здійснення контролю конституційності акта через механізм звернення Верховного Суду до Конституційного Суду України з конституційним поданням.

Відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України "з огляду на те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6 Конституції України), Конституційний Суд України не може втручатися у діяльність законодавчого органу державної влади та заповнювати прогалини у законах" (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Ухвали Конституційного Суду України від 10 березня 1998 року № 1-уп/98).

Отже, заповнення прогалин у законах не належить до повноважень Конституційного Суду України.

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційній скарзі.

2.2. Зі змісту конституційної скарги випливає, що автор клопотання висловлює припущення стосовно оспорюваного положення Кодексу, яке, на його думку, теоретично або, можливо, у майбутньому буде порушувати його конституційне право на судовий захист.

При цьому Плескач В.Ю. не навів доводів щодо реального і безпосереднього порушення оспорюваним положенням Кодексу його права на судовий захист, гарантованого частинами першою, другою статті 55 Конституції України.

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Плескача В'ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 1 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі пунктів 2, 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" -неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційній скарзі; неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала Другої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.