Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гули Маріанни Євгенівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України та офіційного тлумачення положень пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України

Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Сліденка Ігоря Дмитровича - головуючого, доповідача,

Головатого Сергія Петровича,

Лемака Василя Васильовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гули Маріанни Євгенівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України та офіційного тлумачення положень пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.

Заслухавши суддю-доповідача Сліденка І.Д. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернулася Гула Маріанна Євгенівна з клопотанням визнати неконституційними положення Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс), а саме:

- пункту 2 частини шостої статті 19 Кодексу, які не відповідають статті 3, частині третій статті 8, статтям 21, 22, частинам першій, другій статті 24 Конституції України;

- пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що не відповідають статті З, частині третій статті 8, статтям 21, 22, частинам першій, другій статті 24, статті 26, частинам першій, другій, п'ятій статті 55, статтям 64, 68, пунктам 1, 2, З, 9 частини другої статті 129, статті 129--1 Основного Закону України;

- пункту 1 частини другої статті 394 Кодексу, які не відповідають частині другій статті З, статтям 5,8, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, другій, п'ятій статті 55, статтям 56, 68, пунктам 1-4, 9 частини другої статті 129 Конституції України.

Відповідно до частини шостої статті 19 Кодексу для цілей Кодексу малозначними справами є:

,,2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб" (пункт 2).

Згідно з частиною третьою статті 389 Кодексу не підлягають касаційному оскарженню:

"2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково" (пункт 2).

За частиною другою статті 394 Кодексу суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо:

"1) касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню" (пункт 1).

Автор клопотання також просить дати офіційне тлумачення положень пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України для застосування у цивільному судочинстві.

Гула М.Є. вважає, що Верховний Суд, застосувавши оспорювані положення Кодексу, порушив її конституційне право на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій, обмеживши цим її право на судовий захист, що в свою чергу суперечить приписам статей 3, 5, 8, 22, 24, 26, 55, 64, 68, 129 Конституції України.

2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

2.1. Згідно з Законом України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (частина перша статті 55); у конституційній скарзі має міститись обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).

Із аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що автор клопотання, цитуючи окремі норми Конституції України, Кодексу, законів України, не навів аргументів щодо неконституційності положень пункту 2 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Кодексу, а фактично висловив незгоду із судовим рішенням у його справі. Крім того, Гула М.Є., по суті, не погоджується із законодавчими обмеженнями щодо оскарження в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах, що не може вважатися належним обґрунтуванням тверджень щодо невідповідності Конституції України оспорюваних положень Кодексу в розумінні пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Отже, наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України,,Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2.2. До повноважень Конституційного Суду України належить, зокрема, офіційне тлумачення Конституції України (пункт 2 частини першої статті 150 Конституції України). Питання, передбачені пунктами 1, 2 частини першої статті 150 Основного Закону України, розглядаються за конституційними поданнями: Президента України; щонайменше сорока п'яти народних депутатів України; Верховного Суду; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим (частина друга статті 150 Конституції України). Таким чином, питання щодо офіційного тлумачення положень Конституції України Конституційний Суд України розглядає виключно за конституційним поданням, перелік суб'єктів права на яке визначено статтею 150 Конституції України.

У конституційній скарзі Гула М.Є. порушує питання щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України. Проте відповідно до приписів статті 151--1 Конституції України, пункту 9 статті 7, частини першої статті 55, частини першої статті 56 Закону України "Про Конституційний Суд України" особа подає конституційну скаргу щодо відповідності Конституції України (конституційності) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі. Отже, Гула М.Є. не є належним суб'єктом звернення до Конституційного Суду України з клопотанням щодо офіційного тлумачення положень Конституції України.

Таким чином, наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - звернення до Конституційного Суду України неналежним суб'єктом.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гули Маріанни Євгенівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги, та щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України - на підставі пункту 1 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" звернення до Конституційного Суду України неналежним суб'єктом.

2. Ухвала є остаточною.