Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Марчука Віктора Юхимовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини четвертої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"" від 5 жовтня 2005 року № 2939-ІV

Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Мойсика Володимира Романовича - головуючого,

Сліденка Ігоря Дмитровича,

Юровської Галини Валентинівни - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Марчука Віктора Юхимовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини четвертої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"" від 5 жовтня 2005 року № 2939-ІV (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 4, ст. 52).

Заслухавши суддю-доповідача Юровську Г.В. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернувся Марчук В.Ю. із клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині п'ятій статті 17, частинам другій, третій статті 22, частині першій статті 24 Конституції України (конституційність) положення частини четвертої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551) в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"" від 5 жовтня 2005 року № 2939-ІV (далі -Закон № 2939).

Згідно з частиною четвертою статті 13 Закону № 3551 в редакції Закону № 2939 "інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам І групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи -30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність".

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 3551 в редакції до внесення змін Законом № 2939 "інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам І групи - у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 процентів мінімальної пенсії за віком, III групи -200 процентів мінімальної пенсії за віком".

Із матеріалів справи вбачається, що Марчук В.Ю. звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області про визнання відмови у проведенні перерахунку та виплати йому надбавки до пенсії як інваліду війни II групи в розмірі 350 процентів мінімальної пенсії за віком неправомірною та зобов'язання вчинити дії.

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 26 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовив.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 7 травня 2020 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року залишив без змін.

Суб'єкт права на конституційну скаргу вважає, що внесені Законом № 2939 зміни до положення частини четвертої статті 13 Закону № 3551 шляхом зменшення розміру надбавки відповідній категорії осіб призвели до звуження змісту та обсягу його прав, чим порушено положення частин другої, третьої статті 22 Конституції України.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77); конституційна скарга має містити конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити закон України, а також обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункти 5, 6 частини другої статті 55).

Зі змісту конституційної скарги вбачається, що Марчук В.Ю., стверджуючи про неконституційність положення частини четвертої статті 13 Закону № 3551 в редакції Закону № 2939, обмежився цитуванням окремих норм Конституції України, юридичних позицій Конституційного Суду України та порівнянням чинних положень законів України з їх попередніми редакціями, що не може вважатися належним обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності положення частини четвертої статті 13 Закону № 3551 в редакції Закону № 2939 з огляду на пункт 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Отже, наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Марчука Віктора Юхимовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини четвертої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"" від 5 жовтня 2005 року № 2939-ІV на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.