Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 13, 14 Конституції України

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Розенка Віталія Івановича - суддя-доповідач,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича,

Тихого Володимира Павловича,

Шаповала Володимира Миколайовича

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 13, 14 Конституції України.

Заслухавши суддю-доповідача Розенка В.І. та вивчивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Народні депутати України звернулися з клопотанням про офіційне тлумачення положень статей 13, 14 Конституції України з метою забезпечити під час розгляду Верховною Радою України Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів додержання вимог Основного Закону України щодо права Українського народу на землю.

2. Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних звернень (подань) Ухвалою від 27 лютого 2002 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" за невідповідністю конституційного подання вимогам, передбаченим Законом України "Про Конституційний Суд України", і непідвідомчістю Конституційному Суду України питань, порушених у цьому поданні.

3. Статтею 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено одну підставу для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України, а саме - практичну необхідність у з'ясуванні або офіційній інтерпретації її положень. Тому обов'язковою вимогою до такого письмового клопотання є наявність у ньому правового обгрунтування відповідних тверджень суб'єктів права на конституційне подання (пункт 4 частини другої статті 39 зазначеного Закону).

Змістом же даного конституційного подання є власне бачення його авторами питань соціальної справедливості та можливих юридичних наслідків перерозподілу державної земельної власності в напрямі розширення сфери приватної власності громадян і подібних проблем, які можуть виникнути у процесі створення правової бази для здійснення земельної реформи в Україні.

Тобто фактично Конституційному Суду України запропоновано прокоментувати сформульовані суб'єктами права на конституційне подання питання, а також не надано правового обгрунтування практичної необхідності в офіційній інтерпретації положень статей 13, 14 Конституції України, що засвідчує відсутність підстав для відкриття конституційного провадження.

З 1 січня 2002 року набув чинності Земельний кодекс України, в якому зазначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. В ньому врегульовано порушені в конституційному поданні питання.

Враховуючи викладене і керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 39, 45 (пункти 2, 3), 50, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 13, 14 Конституції України за невідповідністю його вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України", та непідвідомчістю Конституційному Суду України порушених у ньому питань.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.