Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Останіної Любові Михайлівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 369, частини другої статті 377 Цивільного процесуального кодексу України

Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Саса Сергія Володимировича - головуючого,

Кривенка Віктора Васильовича,

Тупицького Олександра Миколайовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Останіної Любові Михайлівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 369, частини другої статті 377 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Тупицького О.М. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Останіна Л.М. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають статтям 41, 55 Конституції України (є неконституційними), положення частини першої статті 369, частини другої статті 377 Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс).

Згідно з частиною першою статті 369 Кодексу апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 377 Кодексу порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Із матеріалів конституційної скарги вбачається, що у жовтні 2017 року Останіна Л.М. звернулася до Тернівського міського суду Дніпропетровської області з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування банківського вкладу за деліктним зобов'язанням.

Заочним рішенням від 4 вересня 2018 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області позов Останіної Л.М. задовольнив. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі на підставі статті 377 Кодексу закрито. Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд роз'яснив, що спір не належить до цивільної юрисдикції, а є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 18 вересня 2019 року касаційну скаргу Останіної Л.М. залишила без задоволення, а постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року - без змін.

На думку автора клопотання, застосування Верховним Судом оспорюваних положень Кодексу призвело до порушення його права власності та права на судовий захист, передбачених статтями 41, 55 Конституції України.

На підтвердження своєї позиції Останіна Л.М. посилається на окремі положення Конституції України, Кодексу, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, юридичні позиції Конституційного Суду України, практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, а також на судові рішення в її справі.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, якщо з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців (пункт 2 частини першої статті 77).

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2019 року, яка є остаточним судовим рішенням у справі Останіної Л.М., набрала законної сили з моменту її прийняття. Конституційна скарга надіслана до Конституційного Суду України 20 січня 2020 року, тобто після спливу тримісячного строку, передбаченого Законом України "Про Конституційний Суд України", для подання конституційної скарги, проте у ній не висловлено клопотання про поновлення пропущеного строку.

Отже, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України вважає, що немає підстав для прийняття конституційної скарги Останіної Л.М. поза межами вимог, установлених пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Останіної Любові Михайлівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 369, частини другої статті 377 Цивільного процесуального кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала Другої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України є остаточною.