• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кашуби Олександра Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту 4 абзацу другого пункту 20-2 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України

Конституційний Суд України  | Ухвала від 10.12.2019 № 316-3(ІІ)/2019
Реквізити
  • Видавник: Конституційний Суд України
  • Тип: Ухвала
  • Дата: 10.12.2019
  • Номер: 316-3(ІІ)/2019
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Конституційний Суд України
  • Тип: Ухвала
  • Дата: 10.12.2019
  • Номер: 316-3(ІІ)/2019
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
УХВАЛА
ТРЕТЬОЇ КОЛЕГІЇ СУДДІВ
ДРУГОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кашуби Олександра Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту 4 абзацу другого пункту 20-2 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України
м. К и ї в
10 грудня 2019 року
№ 316-3(ІІ)/2019
Справа № 3-300/2019(7120/19)
Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:
Касмініна Олександра Володимировича - головуючого,
Городовенка Віктора Валентиновича,
Первомайського Олега Олексійовича - доповідача,
розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кашуби Олександра Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту 4 абзацу другого пункту 20-2 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача Первомайського О.О. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України
установила:
1. Кашуба О.В. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту 4 абзацу другого пункту 20-2 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (далі - Кодекс).
Згідно з положеннями підпункту 4 абзацу другого пункту 20-2 розділу XI "Перехідні положення" Кодексу з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду" у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури:
"4) у разі якщо судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", такі кримінальні провадження передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому цим Кодексом порядку".
Як вбачається зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів, Кашуба О.В. є одним із обвинувачених у кримінальній справі № 753/11849/19, яка перебувала у провадженні Дарницького районного суду міста Києва. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України звернувся до Верховного Суду із клопотанням про направлення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням, зокрема, Кашуби О.В. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, з Дарницького районного суду міста Києва до Вищого антикорупційного суду. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду ухвалою від 6 листопада 2019 року задовольнив клопотання прокурора та направив матеріали вказаного кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду.
Кашуба О.В., стверджуючи про невідповідність оспорюваних положень Кодексу положенням пункту 9 частини другої статті 129, статті 129-1 Конституції України, посилається на окремі положення Конституції України, Кодексу, а також судові рішення у своїй справі.
Автор клопотання просить також Конституційний Суд України на підставі статті 78 Закону України "Про Конституційний Суд України" видати забезпечувальний наказ про зупинення дії рішення Верховного Суду у справі № 753/11849/19.
2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.
Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).
Автор клопотання, стверджуючи про неконституційність оспорюваних положень Кодексу, зазначає, що на момент постановления ухвали Верховним Судом про передачу провадження до Вищого антикорупційного суду підсудність кримінальної справи № 753/11849/19 вже була визначена Київським апеляційним судом за Дарницьким районним судом міста Києва. Внаслідок цього, за твердженням Кашуби О.В., виник "конфлікт" між судовим рішенням, обов'язковість виконання якого передбачена пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України, та оспорюваними положеннями Кодексу щодо визначення підсудності за Вищим антикорупційним судом.
У конституційній скарзі автор клопотання висловлює незгоду із судовим рішенням, ухваленим у справі, в якій він є учасником судового провадження, та викладає власне бачення застосовування судами норм процесуального права щодо визначення підсудності кримінальних проваджень, однак це не може бути аргументом для обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень).
Отже, суб'єкт права на конституційну скаргу не навів обґрунтування тверджень щодо невідповідності положенням пункту 9 частини другої статті 129, статті 129-1 Конституції України положень підпункту 4 абзацу другого пункту 20-2 розділу XI "Перехідні положення" Кодексу, чим не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України
ухвалила:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кашуби Олександра Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту 4 абзацу другого пункту 20-2 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.
2. Ухвала Третьої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.
ТРЕТЯ КОЛЕГІЯ СУДДІВ
ДРУГОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ