Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Іванова Валентина Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини пятої статті 328, пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України

Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Литвинова Олександра Миколайовича - головуючого,

Завгородньої Ірини Миколаївни - доповідача,

Кривенка Віктора Васильовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Іванова Валентина Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини п'ятої статті 328, пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача Завгородню І.М. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Іванов В.І. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають положенням частини другої статті 8, частини першої статті 55 Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини п'ятої статті 328, пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс).

Відповідно до положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з положенням пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Іванов В.І. звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та зобов'язання вчинити певні дії.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 20 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року, відмовив Іванову В.І. у задоволенні позову.

Верховний Суд ухвалою від 18 червня 2019 року відмовив Іванову В.І. у відкритті касаційного провадження у справі з огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, ухвалене у справі незначної складності.

Автор клопотання вважає, що застосовані в остаточному судовому рішенні у його справі - ухвалі Верховного Суду від 18 червня 2019 року -оспорювані положення Кодексу "позбавляють конституційного права захищати законні права і інтереси в суді".

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

За змістом статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (частина перша); у конституційній скарзі має міститись обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону.

З аналізу конституційної скарги випливає, що Іванов В.І. не обґрунтував тверджень щодо невідповідності оспорюваних положень Кодексу положенням частини другої статті 8, частини першої статті 55 Конституції України.

Аргументація автора клопотання зводиться до висловлення незгоди з судовим рішенням Верховного Суду, що не може вважатись обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності оспорюваних положень Кодексу.

Отже, суб'єкт права на конституційну скаргу не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Іванова Валентина Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини п'ятої статті 328, пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала є остаточною.