Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кияна Сергія Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 43, частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року № 900-VIII

Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Касмініна Олександра Володимировича - головуючого,

Городовенка Віктора Валентиновича,

Первомайського Олега Олексійовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кияна Сергія Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 43, частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399) в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року № 900-VІІІ.

Заслухавши суддю-доповідача Первомайського О.О. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернувся Киян С.І. з клопотанням визнати такими, що не відповідають частині першій статті 8, статті 22, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 46, статті 48, частині першій статті 64 Конституції України (є неконституційними), положення частини третьої статті 43, частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262) в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року № 900-VIII (далі - Закон № 900).

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону № 2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262 в редакції до внесення змін Законом № 900 усі призначені за Законом № 2262 пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 Закону № 2262. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Суб'єкт права на конституційну скаргу стверджує, що оспорювані положення Закону № 2262 призводять до неврахування при перерахунку розміру пенсії щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які повинні були бути враховані під час нарахування особі пенсії, "звуження прав пенсіонерів, які звільняються на отримання належних додаткових видів грошового забезпечення", запровадження "різних правил проведення призначення та перерахунку розміру пенсії, що не узгоджується з умовами та нормами пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за Законом", порушення права власності в розумінні положень частини першої статті 64 Конституції України.

На підтвердження своєї позиції автор клопотання посилається на Конституцію України, Закон № 2262, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протокол № 12 до неї, акти Кабінету Міністрів України та Міністерства внутрішніх справ України, рішення Конституційного Суду України, а також судові рішення у своїй справі, а саме рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 4 грудня 2018 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року, копії яких долучено до конституційної скарги.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Згідно з Законом України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу; у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (частина перша, пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону; Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необгрунтованими або наявне зловживання правом на подання скарги (абзац перший частини першої, частина четверта статті 77).

З конституційної скарги вбачається, що автор клопотання не навів обґрунтування тверджень щодо неконституційності положень частини третьої статті 63 Закону № 2262 в редакції до внесення змін Законом № 900, а лише обмежився цитуванням окремих норм КонституціїУкраїни, законів України, актів Кабінету Міністрів України та Міністерства внутрішніх справ України. Однак таке посилання без наведення аргументів щодо невідповідності Основному Закону України оспорюваних положень Закону № 2262 не є обґрунтуванням тверджень щодо їх неконституційності.

Що стосується положень частини третьої статті 43 Закону № 2262, конституційність якого просить перевірити Киян С.І. у конституційній скарзі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України зазначає, що в остаточному судовому рішенні у його справі - постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року - вони не застосовувалися.

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 8, 32, 37, 55, 56, 58, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кияна Сергія Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 43, частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року № 900-VІІІ на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала Третьої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.