• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Деревянка Миколи Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України

Конституційний Суд України  | Ухвала від 03.09.2019 № 227-1(І)72019
Реквізити
  • Видавник: Конституційний Суд України
  • Тип: Ухвала
  • Дата: 03.09.2019
  • Номер: 227-1(І)72019
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Конституційний Суд України
  • Тип: Ухвала
  • Дата: 03.09.2019
  • Номер: 227-1(І)72019
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
УХВАЛА
ПЕРШОЇ КОЛЕГІЇ СУДДІВ
ПЕРШОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дерев'янка Миколи Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України
м. К и ї в
3 вересня 2019 року
№ 227-1(І)72019
Справа № 3-215/2019(4844/19)
Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:
Гультая Михайла Мирославовича - головуючого, доповідача,
Головатого Сергія Петровича,
Колісника Віктора Павловича,
розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дерев'янка Миколи Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача Гультая М.М. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України
установила:
1. Дерев'янко М.І. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до яких не підлягають касаційному оскарженню:
"2) судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково".
Автор клопотання вважає неконституційними вказані положення Кодексу, оскільки вони позбавляють його права на приватну власність (кошти у формі банківського депозитного вкладу), та зазначає, що не може "повернути та захистити у касаційному порядку свою власність".
Дерев'янко М.І. звернувся до Ковпаківського районного суду міста Суми з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Надра", третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 11 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року, у задоволенні позову Дерев'янка М.І. відмовлено. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 8 квітня 2019 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою також відмовлено на підставі того, що вказані рішення судів ухвалені у малозначній справі, а отже, не підлягають касаційному оскарженню.
На підтвердження неконституційності положень пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу Дерев'янко М.І. долучив до конституційної скарги копії судових рішень у справі, в якій він був стороною.
2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.
Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною, якщо з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців; Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необгрунтованими або наявне зловживання правом на подання скарги (пункт 2 частини першої, частина четверта статті 77).
Конституційну скаргу подано з порушенням вимог, установлених пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України". Ухвала Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 8 квітня 2019 року, яка є остаточним судовим рішенням у справі Дерев'янка М.І., набрала законної сили 8 квітня 2019 року, а конституційна скарга подана до Конституційного Суду України 26 липня 2019 року, тобто після спливу тримісячного строку з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням у його справі.
Крім того, суб'єкт права на конституційну скаргу не навів аргументів, які свідчили би про порушення судами його прав унаслідок застосування оспорюваних положень Кодексу, та не обґрунтував тверджень щодо невідповідності цих положень Конституції України, чим порушив пункт 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".
З аналізу конституційної скарги вбачається, що Дерев'янко М.І. висловлює незгоду із судовими рішеннями, ухваленими у його справі, а також з положеннями частини шостої статті 19 Кодексу, яка визначає критерії віднесення справ до малозначних, та пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, який встановлює виключення із судових рішень у малозначних справах, що не підлягають касаційному оскарженню.
Проте вказана незгода не є підставою для перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень).
Отже, Дерев'янко М.І. не дотримав вимог статей 55, 77 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України
ухвалила:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дерев'янка Миколи Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.
2. Ухвала Першої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України є остаточною.
ПЕРША КОЛЕГІЯ СУДДІВ
ПЕРШОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ