Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Власенка Сергія Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 19 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України

Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Запорожця Михайла Петровича - головуючого,

Касмініна Олександра Володимировича,

Мойсика Володимира Романовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Власенка Сергія Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 19 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача Мойсика В.Р. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернувся Власенко C.B. із клопотанням визнати таким, що не відповідає статтям 55, 124 Конституції України (є неконституційним), положення пункту 19 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс).

Згідно з пунктом 19 статті 4 Кодексу термін "індивідуальний акт" вживається в Кодексі в значенні акта (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданого (прийнятого) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що у червні 2018 року автор клопотання звернувся до Верховного Суду з адміністративними позовами про визнання протиправними та нечинними указів Президента України "Про призначення С. Головатого суддею Конституційного Суду України" від 27 лютого 2018 року № 45/2018 і "Про визначення особи до складу комісії зовнішнього контролю з проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України" від 19 червня 2018 року № 169/2018.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши справи за позовами Власенка С.В. як суд першої інстанції, ухвалами від 6 вересня 2018 року у справі № 9901/645/18 та від 18 вересня 2018 року у справі № 9901/643/18 закрив провадження у справах на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу, оскільки ці справи не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Автор клопотання оскаржив зазначені ухвали в апеляційному порядку. Велика Палата Верховного Суду постановами від 5 лютого 2019 року у справі № 9901/645/18 та від 12 лютого 2019 року у справі № 9901/643/18 апеляційні скарги Власенка С.В. залишила без задоволення, а ухвали суду - без змін. У мотивувальних частинах вказаних постанов зазначено, що оскаржувані укази Президента України є актами індивідуальної дії, а тому не породжують для Власенка С.В. прав, обов'язків і законних інтересів, не надають позивачу права на захист, а саме права на звернення до суду з адміністративними позовами про визнання протиправними та нечинними відповідних указів Президента України.

Власенко C.B. стверджує, що внаслідок застосування положення пункту 19 статті 4 Кодексу у відповідних судових рішеннях зазнало порушення його "гарантоване право на захист (самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього), передбачене статтями 55, 124 Конституції України".

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, якщо з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців (пункт 2 частини першої); як виняток, конституційна скарга може бути прийнята поза межами вимог, установлених пунктом 2 частини першої цієї статті, якщо Конституційний Суд України визнає її розгляд необхідним із мотивів суспільного інтересу (частина друга).

Остаточними судовими рішеннями у своїй справі автор клопотання вважає постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 лютого 2019 року та від 12 лютого 2019 року. Конституційна скарга надійшла до Конституційного Суду України 6 серпня 2019 року, тобто строк її подання пропущено.

Отже, Власенко С.В. не дотримав вимог пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України", а його конституційна скарга є такою, що подана з порушенням встановленого цим законом строку.

Автор клопотання порушує питання про необхідність розгляду його справи із мотивів суспільного інтересу, але Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України вважає, що немає підстав для визнання розгляду конституційної скарги Власенка С.В. доцільним із вказаних мотивів у розумінні частини другої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України" та відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Власенка Сергія Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 19 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.