Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кульчицького Миколи Олексійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"

Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Запорожця Михайла Петровича - головуючого,

Касмініна Олександра Володимировича,

Мойсика Володимира Романовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кульчицького Миколи Олексійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Мойсика В.Р. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернувся Кульчицький М.О. з клопотанням визнати такими, що не відповідають статті 22 Конституції України (є неконституційними), положення частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких Інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами (далі - Закон), відповідно до яких перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що Кульчицький М.О. є пенсіонером органів внутрішніх справ України з 200.7 року та отримує призначену пенсію за вислугу років на підставі Закону. З огляду на те, що ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі - Управління) видала Кульчицькому М.О. довідку для перерахунку призначеної йому пенсії без включення до грошового забезпечення всіх складових, які були визначені у попередній довідці про грошове забезпечення для перерахунку призначеної пенсії, у тому числі надбавки за виконання особливо важливих завдань, Кульчицький М.О. звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 5 лютого 2018 року вказаний адміністративний позов задовольнив частково - зобов'язав Управління видати Кульчицькому М.О. нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку призначеної йому пенсії.

Зазначене рішення Управління оскаржило до Третього апеляційного адміністративного суду. Цей суд, керуючись висновками Верховного Суду при розгляді зразкової справи № 802/2196/17-а, викладеними у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року, постановою від 7 березня 2019 року скасував рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Автор клопотання стверджує, що неоднозначний зміст положень частини третьої статті 63 Закону "призводить до його тлумачення державними органами та судами загальної юрисдикції таким чином, що порушує конституційні права громадян", визначені оспорюваними положеннями Закону зміни складових щодо видів грошового забезпечення при перерахунку призначеної пенсії працівникам міліції (нині - поліції), а саме невключения надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби при перерахунку призначеної пенсії вказаній категорії пенсіонерів, звужують зміст та обсяг його "права на заслужену пенсію".

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77); у конституційній скарзі зазначаються конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити закон України, а також обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункти 5, 6 частини другої статті 55).

Зі змісту конституційної скарги вбачається, що автор клопотання, стверджуючи про неконституційність положень частини третьої статті 63 Закону, обмежився цитуванням норм Конституції України, юридичних позицій Конституційного Суду України. Однак цитування приписів Конституції України, наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, посилання на рішення Конституційного Суду України без аргументації невідповідності Конституції України оспорюваних положень закону не є обґрунтуванням тверджень щодо їх неконституційності.

Крім того, аналіз матеріалів конституційної скарги дає підстави для висновку, що Кульчицький М.О. висловив міркування щодо неправильного, на його думку, тлумачення і застосування оспорюваних положень Закону Третім апеляційним адміністративним судом в остаточному судовому рішенні у його справі та Верховним Судом у зразковій справі. Однак вирішення питань, пов'язаних зі сферою правозастосування, не належить до повноважень Конституційного Суду України.

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктами 2, 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційній скарзі; неприйнятність конституційної скарги.

2.2. Відповідно до статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, якщо з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців (пункт 2 частини першої); як виняток, конституційна скарга може бути прийнята поза межами вимог, установлених пунктом 2 частини першої цієї статті, якщо Конституційний Суд України визнає її розгляд необхідним із мотивів суспільного інтересу (частина друга).

Остаточним судовим рішенням у своїй справі автор клопотання вважає постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2019 року. Конституційна скарга надійшла до Конституційного Суду України 14 червня 2019 року, а отже, строк на її подання пропущено.

Отже, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України дійшла висновку, що Кульчицький М.О. не дотримав вимог пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України", а його конституційна скарга є такою, що подана з порушенням встановленого цим законом строку.

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України" та відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кульчицького Миколи Олексійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами на підставі пунктів 2,4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційній скарзі; неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.