Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Політухи Олександра Олександровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ

Друга колегія судців Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Сліденка Ігоря Дмитровича - головуючого,

Лемака Василя Васильовича - доповідача,

Тупицького Олександра Миколайовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Політухи Олександра Олександровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436).

Заслухавши суддю-доповідача Лемака В.В. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Політуха О.О. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Закон), згідно з якими підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

На думку автора клопотання, зазначені положення Закону не відповідають частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частині третій статті 22, частині першій статті 24, частинам першій, другій, шостій статті 55, частині першій статті 64 Конституції України в контексті незастосування частини дев'ятої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - Кодекс) щодо повноваження слідчого судді винести ухвалу про закриття кримінального провадження в разі закінчення строків досудового розслідування, встановлених частиною першою статті 219 Кодексу, у кримінальних провадженнях, за якими відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію змін Законом.

До конституційної скарги Політуха О.О. долучив копії судових рішень, постановлених у його справі, а саме ухвал СУД 1 і від хх.хх.хххх року та СУД 2 від хх.хх.хххх року.

Стверджуючи про неконституційність оспорюваних положень Закону, суб'єкт права на конституційну скаргу посилається на юридичні позиції Конституційного Суду України, окремі рішення Європейського суду з прав людини та ряд міжнародних актів.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).

2.1. Суб'єкт права на конституційну скаргу зазначає, що оспорювані положення Закону унеможливлюють застосування положень частини дев'ятої статті 284 Кодексу щодо повноваження слідчого судді винести ухвалу про закриття кримінального провадження в разі закінчення строків досудового розслідування, встановлених частиною першою статті 219 Кодексу, у кримінальних провадженнях, за якими відомості про кримінальні правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 16 березня 2018 року, внаслідок чого звужено конституційне право автора клопотання на судовий захист (частини перша, друга статті 55 Конституції України).

Із долучених до конституційної скарги матеріалів справи вбачається, що клопотання Політухи О.О. про закриття кримінального провадження відповідно до частини дев'ятої статті 284 Кодексу було предметом судового розгляду, що підтверджується ухвалою СУД 1 від Хх.хх.хххх року.

Таким чином, суб'єкт права на конституційну скаргу реалізував своє конституційне право на судовий захист (частини перша, друга статті 55 Конституції України).

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження в цій частині за пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2.2. Політуха О.О. зазначає, що Закон України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування" від 18 вересня 2018 року № 2548-VІІІ, згідно з яким статтю 284 Кодексу доповнено частиною дев'ятою, має "пріоритет і до правовідносин повинні застосовуватися положення КПК України в редакції Закону № 2548-VІІI".

Проте питання застосування судами законів України не належить до повноважень Конституційного Суду України. У своїх актах Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що правозастосовна діяльність полягає в індивідуалізації правових норм щодо конкретних суб'єктів і конкретних випадків, тобто в установленні фактичних обставин справи і підборі правових норм, які відповідають цим обставинам; пошук та аналіз таких норм з метою їх застосування до конкретного випадку є складовою правозастосування; надання консультацій чи роз'яснень з цього приводу не належить до повноважень Конституційного Суду України (ухвали від 31 березня 2010 року № 15-у/2010, від 3 липня 2014 року № 73-у/2014, від 24 лютого 2016 року № 14-у/2016).

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційній скарзі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 8, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Політухи Олександра Олександровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ на підставі пунктів 2, 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" -неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційній скарзі; неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала Другої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.