Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ващук Олени Володимирівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та пункту 2 частини пятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України

Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Касмініна Олександра Володимировича - головуючого, доповідача,

Городовенка Віктора Валентиновича,

Первомайського Олега Олексійовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ващук Олени Володимирівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399) зі змінами та пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача Касмінiна О.В. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Ващук О.В. звернулась до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами (далі - Закон) щодо умов призначення пенсій за вислугу років та пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс) щодо права на касаційне оскарження.

На думку автора клопотання, оспорювані положення статті 12 Закону є такими, що суперечать статті 22 Конституції України, оскільки передбачають для окремих категорій осіб, зокрема для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, обчислення пенсії за вислугу років в календарних роках, що позбавляє цих осіб права на призначення вказаної пенсії на пільгових умовах на підставі інших спеціальних законів України.

Також суб'єкт права на конституційну скаргу вказує на те, що положення пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу за критерієм незначної складності судової справи обмежують право на звернення до суду з касаційною скаргою, що призводить до порушення його конституційних прав, визначених статтями 21, 22, 55 Конституції України.

До конституційної скарги долучено копії рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року, постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року, ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року.

2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

2.1. Згідно з Законом України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (частина перша статті 55); у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).

З конституційної скарги вбачається, що автор клопотання не навів обґрунтування неконституційності оспорюваних положень Закону та Кодексу, а фактично висловив незгоду з існуючим законодавчим урегулюванням та з судовими рішеннями, які були прийняті у його справі, обмежившись цитуванням окремих норм Конституції України і законів України. Однак таке посилання без наведення аргументів щодо невідповідності Основному Закону України оспорюваних положень Закону та Кодексу не є обґрунтуванням їх неконституційності.

Крім того, з аналізу постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року випливає, що суд апеляційної інстанції не застосовував в цілому положень статті 12 Закону. Вказана постанова містить лише посилання на абзац восьмий пункту "а" частини першої статті 12 Закону.

Отже, Ващук О.В. не дотримала вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі за пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ващук Олени Володимирівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами та пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала Третьої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.