Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сандуляк Алли Василівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 15 Цивільного кодексу України

Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Мельника Миколи Івановича - головуючого,

Саса Сергія Володимировича - доповідача,

Шевчука Станіслава Володимировича,

розглянула питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сандуляк Алли Василівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Caca С.В. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Сандуляк A.B. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 55, частині першій статті 64 Конституції України (конституційність) частину першу статті 15 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс), згідно з якою кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що Сандуляк A.B. звернулася до Шевченківського районного суду міста Чернівці з позовом до Чернівецької міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграф-сервіс" (далі - Товариство) про скасування рішення Чернівецької міської ради щодо надання Товариству земельної ділянки в оренду, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Чернівецькою міською радою та Товариством, відновлення попереднього стану наданої в оренду земельної ділянки.

Шевченківський районний суд міста Чернівці рішенням від 5 жовтня 2017 року, яке апеляційний суд Чернівецької області залишив без змін постановою від 3 січня 2018 року, відмовив у задоволенні вказаного позову. Верховний Суд постановою від 9 липня 2018 року касаційну скаргу Сандуляк A.B. залишив без задоволення, а рішенім судів попередніх інстанцій - без змін, зазначивши про відсутність порушення права та інтересу Сандуляк A.B. оскаржуваним рішенням Чернівецької міської ради та договором оренди земельної ділянки, укладеним між Чернівецькою міською радою та Товариством.

Суб'єкт права на конституційну скаргу стверджує, що застосування Верховним Судом оспорюваного положення Кодексу призвело до порушення його права на судовий захист, "підриває загальні принципи судочинства й опосередковано порушує принцип "охоронюваного законом інтересу".

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу; у конституційній скарзі має міститися, зокрема, обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) (частина перша, пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону, та якщо: вичерпано всі національні засоби юридичного захисту (за наявності ухваленого в порядку апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, а в разі передбаченої законом можливості касаційного оскарження - судового рішення, винесеного в порядку касаційного перегляду); з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців (частина перша статті 77).

Аналіз конституційної скарги дає підстави для висновку, що автор клопотання, стверджуючи про невідповідність частини першої статті 15 Кодексу частинам першій, другій статті 55, частині першій статті 64 Конституції України, обмежився цитуванням окремих положень Конституції України, юридичних позицій Конституційного Суду України, однак не обґрунтував, у чому саме полягає неконституційність вказаного положення Кодексу. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що цитування приписів Конституції України, наведення змісту положень законів, посилання на рішення Конституційного Суду України без аргументації невідповідності Конституції України оспорюваних положень закону не є обґрунтуванням тверджень щодо їх неконституційності (ухвали Великої палати Конституційного Суду України від 24 травня 2018 року № 23-у/2018, від 24 травня 2018 року № 24-у/2018, від 31 травня 2018 року № 27-у/2018, від 7 червня 2018 року № 34-у/2018).

З аналізу судових рішень, копії яких долучено до конституційної скарги, вбачається, що постанова Верховного Суду від 9 липня 2018 року, яка є остаточним судовим рішенням у справі Сандуляк А.В., набрала законної сили в день її прийняття. Автор клопотання повторно подав конституційну скаргу до Конституційного Суду України 4 січня 2019 року, тобто з порушенням строку її подання, встановленого пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Таким чином, суб'єкт права на конституційну скаргу не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55, пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сандуляк Алли Василівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 15 Цивільного кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ця Ухвала є остаточною.