Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Авдєєва Степана Семеновича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"

Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Шаптали Наталі Костянтинівни - головуючої,

Запорожця Михайла Петровича - доповідача,

Мойсика Володимира Романовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Авдєєва Степана Семеновича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2017 p., № 48, ст. 436).

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернувся Авдєєв С.С. із клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс) в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі -Закон № 2147).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу в редакції до внесення змін Законом № 2147 суд закриває провадження у справі "якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами".

Із аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що у вересні 2017 року Авдєєв С.С. звернувся з адміністративним позовом до окружного адміністративного суду міста Києва, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 листопада 2009 року № 1274 щодо реконструкції частини горищного простору в житловому багатоквартирному будинку, в якому він проживає. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 26 вересня 2017 року закрив провадження в адміністративній справі на підставі пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу в редакції до внесення змін Законом № 2147, вказавши, що справу щодо такого спору між тими ж сторонами суд вже розглядав у 2014 році.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, суб'єкт права на конституційну скаргу звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 30 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Авдєєва С.С. залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

У січні 2018 року Авдеев С.С. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу в редакції до внесення змін Законом № 2147. Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України ухвалою від 12 квітня 2018 року відмовила у відкритті конституційного провадження у справі у зв'язку з тим, що "Авдєєв С.С. не надав копії остаточного судового рішення у його справі, оскільки ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року могла бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку, визначеному статтею 212 Кодексу в редакції до внесення змін Законом № 2147. Відсутність у матеріалах справи копії остаточного судового рішення у справі Авдєєва С.С. є істотним формальним недоліком та підставою для повернення конституційної скарги автору клопотання керівником Секретаріату Конституційного Суду України, як це передбачено абзацом першим частини третьої статті 57 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10 вересня 2018 року відмовив у відкритті провадження у справі за касаційною скаргою Авдєєва С.С. на ухвали окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року, а також визнав підстави пропуску строку на касаційне оскарження цих рішень неповажними.

Суб'єкт права на конституційну скаргу вважає, що застосування судами оспорюваних положень Кодексу в редакції до внесення змін Законом № 2147 суперечить Конституції України, оскільки порушує "основоположні принципи і засади побудови суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави", а також його права, визначені положеннями статей 3, 5, 8, частини четвертої статті 13, частини другої статті 19, статей 21, 22, частини першої статті 24, статей 40, 41, частин першої, другої, шостої статті 55, статей 57, 60, 64, частини першої статті 68 Основного Закону України.

На підтвердження своєї позиції автор клопотання наводить положення Конституції України, Кодексу в редакції до внесення змін Законом № 2147, юридичні позиції Конституційного Суду України, викладені у його Рішенні від 2 березня 2004 року № 4-рп/2004, та зміст судових рішень, прийнятих у його справі.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

2.1. Згідно з Законом України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститись обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55).

Аналіз конституційної скарги дає підстави для висновку, що Авдеев С.С., стверджуючи про неконституційність положень пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу в редакції до внесення змін Законом № 2147, обмежився цитуванням положень статей 3, 5, 8, частини четвертої статті 13, частини другої статті 19, статей 21, 22, частини першої статті 24, статей 40, 41, частин першої, другої, шостої статті 55, статей 57, 60, 64, частини першої статті 68 Основного Закону України, окремих положень Кодексу, Інших нормативно-правових актів, юридичних позицій Конституційного Суду України, однак не обґрунтував, в чому саме полягає неконституційність оспорюваних положень Кодексу в редакції до внесення змін Законом № 2147. Цитування приписів Конституції України, наведення змісту положень законів, посилання на рішення Конституційного Суду України без аргументації невідповідності Конституції України оспорюваних положень закону не є обґрунтуванням тверджень щодо їх неконституційності (ухвали Конституційного Суду України від 27 грудня 2011 року № 66-у/2011, від 27 березня 2013 року № 10-у/2013, від 8 липня 2015 року № 29-у/2015, від 21 грудня 2017 року № 13-у/2017, ухвали Великої палати Конституційного Суду України від 24 травня 2018 року № 23-у/2018, від 24 травня 2018 року № 24-у/2018, від 31 травня 2018 року № 27-у/2018, від 7 червня 2018 року № 34-у/2018).

Автор клопотання лише висловлює припущення (власні оціночні судження) щодо правильності розгляду його справи у судах та зазначає, що суди при розгляді справи "не встановили усі факти", що мають значення для справи, "нівелюючи положеннями чинного законодавства України, обійшли вимоги статті 2 Кодексу, в результаті чого не було виконано завдання адміністративного судочинства, тобто не було захищено гарантоване Державою право від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб", а також наголошує на тому, що "у суду були усі підстави для задоволення адміністративного позову (скасування явно протиправного, злочинного Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради)".

Таким чином, Авдєєв С.С. фактично висловлює незгоду із результатами застосування оспорюваних положень Кодексу в редакції до внесення змін Законом № 2147 судами. Проте незгода з судовими рішеннями також не є підставою для відкриття конституційного провадження у справі (ухвали Другого сенату Конституційного Суду України від 6 червня 2018 року № 17-у(ІІ)/2018, від 6 червня 2018 року № 18-у(ІІ)/2018).

Отже, автор клопотання не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2.2. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України розглядає питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) чинних актів (їх окремих положень).

Верховна Рада України 3 жовтня 2017 року прийняла Закон № 2147 (набрав чинності з 15 грудня 2017 року), відповідно до розділу 3 якого внесено зміни до Кодексу (викладено його в новій редакції).

Згідно з пунктом 5 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" втрата чинності актом (його окремими положеннями), щодо якого порушено питання відповідності Конституції України, є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Авдеева Степана Семеновича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII на підставі пунктів 4, 5 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" -неприйнятність конституційної скарги; втрата чинності актом (його окремими положеннями), щодо якого порушено питання відповідності Конституції України.

2. Ухвала Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.